Постанова № 42577276, 22.01.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2015 року 14:10

Справа № 808/7715/14

ДО/808/837/14

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

Головуючого - судді Чернової Ж.М.

за участю секретаря судового засідання Батигіна О.В.

позивача - не з’явився

відповідача: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства “Маріупольський завод важкого

машинобудування”

до: Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області

про: визнання відсутнім податкового боргу, скасування податкової вимоги,

ВСТАНОВИВ:

06 листопада 2014 року Публічне акціонерне товариство “Маріупольський завод важкого машинобудування” звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі – відповідач), в якому просить суд: визнати відсутнім податковий борг зі сплати за користування земельними ділянками державної або комунальної власності за квітень 2014 року; скасувати податкову вимогу відповідача від 03.06.2014.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що у відповідності до Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” від 02.09.2014 №1669-VII під час проведення антитерористичної операції суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, звільняються від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності. У зв’язку із тим, що територією здійснення позивачем господарської діяльності є м.Маріуполь, яке віднесено до населених пунктів на території яких здійснювалась антитерористична операція, перелік яких затверджено Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р., вважає, що податкова вимога Маріупольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області від 03.06.2014 № 2955-25 винесена протиправно та підлягає скасуванню.

У судове засідання, призначене на 22.01.2015 представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, подав до суду заперечення на адміністративний позов, у яких зазначає, що дію Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 1079 зупинено, а отже позивач не може застосовувати положення статті 7 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” при сплаті податкових зобов’язань. Вважає, що позиція позивача щодо відсутності правових підстав для винесення оскаржуваної податкової вимоги є необґрунтованою та безпідставною.

За приписами ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представників сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали позову, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 11.02.2014 ПАТ “Маріупольський завод важкого машинобудування ” до Маріупольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області подано податкову декларацію №900585014 з плати за землю за 2014 рік, відповідно до якої підприємством самостійно нарахована орендна плата за землі державної або комунальної власності на 2014 рік на загальну суму 11205727 грн. 71 коп., із щомісячною сплатою суми у розмірі 933 810,64 грн. з січня по листопад 2014 року та 933810,67 грн. у грудні 2014 року.

Згідно з Додатком № 1 до податкової декларації з орендної плати за землю, земельні ділянки, що орендує позивач, знаходяться на території м. Маріуполь Донецької області.

03.06.2014 Маріупольською ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області сформовано податкову вимогу № 2955-25, відповідно до якої сума узгодженого податкового боргу ПАТ “ Маріупольський завод важкого машинобудування ” становить 932579,34 грн.

Вважаючи, що позивач звільнений від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, ПАТ “Маріупольський завод важкого машинобудування ” звернулось до суду.

Відповідно до п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Пунктом 46.1 ст. 46 Податкового кодексу визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п.49.1 ст.49 Податкового кодексу).

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України).

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України).

З метою погашення податкового боргу, Маріупольська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області вжила заходи передбачені статтею 59 Податкового кодексу України, а саме відповідачу була направлена податкова вимога форми “Ю” № 2955-25 від 03.06.2014.

Вказана податкова вимога була залишена відповідачем без задоволення.

Пунктом 16.1 п.п. 16.1.4. ст. 16 Податкового кодексу України, передбачено зобов’язання платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 14.1.175. п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, сума податкових зобов’язань з плати за землю самостійно визначені ПАТ “Маріупольський завод важкого машинобудування ” згідно поданих до податкової інспекції податкових декларацій з орендної плати за землю та з земельного податку за 2014 рік, проте не сплачені відповідачем у строк, передбачений Податковим кодексом України, є податковим боргом.

Щодо посилання позивача на ту обставину, що він звільнений від сплати податку за користування земельними ділянками відповідно до Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначені Законом України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”.

Відповідно до вказаного Закону, визначено дату початку проведення антитерористичної операції, а саме, відповідно до статті 1 Закону період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Таким чином, датою проведення антитерористичної операції є 14.04.2014.

Згідно з абзацом другим статті 1 Закону “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

У відповідності до статті 6 Закону, під час проведення антитерористичної операції звільнено суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Статтею 10 вказаного Закону врегульовано порядок підтвердження настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов’язань, а саме: протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов’язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Згідно частини 2 статті 14-1 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Для забезпечення дії Закону “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Проте, 05.11.2014 Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1079-р дію Розпорядження від 30.10.2014 № 1053-р зупинено.

Таким чином, на даний момент перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, є невизначеним, що робить неможливим застосовування положень Закону “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”.

Також, на сьогодні не розроблено порядок застосування вказаних у статті 6 зазначеного Закону податкових пільг, а також не внесено відповідних змін до Податкового кодексу України.

За наведених обставин, та з урахуванням того, що позивачем не надано сертифікату Торгово-промислової палати України, який є належним документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору) в зоні антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання зобов’язань, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.

За приписом частини третьої статті 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 71 КАС, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Зважаючи, що позивачем при поданні позовну сплачено 10 відсотків розміру ставки судового збору, відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», решта суми судового збору стягується з позивача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Керуючись статтями 2, 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства “ Маріупольський завод важкого машинобудування” на користь Державної казначейської служби України у Ленінському районі м. Запоріжжя (р/р 31215206784006, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025423, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби у Запорізькій області, код бюджетної класифікації 22030001, призначення платежу: судовий збір, код 35450335) суму судового збору у розмірі 4311,72 (чотири тисячі триста одинадцять гривень) грн. 72 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М. Чернова