Ухвала суду № 42576633, 29.01.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2015 р.Справа № 820/16328/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою 19 фінансового відділу Міністерства оборони України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2014р. по справі № 820/16328/14 за позовом ОСОБА_1 до 19 фінансового відділу Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язати 19 фінансовий відділ Міністерства оборони України виплатити позивачу недоотриману компенсацію за піднайом житла у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб в сумі 6586,75 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2014р. адміністративний позов ОСОБА_1 до 19 фінансового відділу Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії було задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність відповідача 19 фінансового відділу Міністерства оборони України щодо невиплати громадянину ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) недоотриманого грошового забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб в сумі 6586,75 грн.

Зобов'язано 19 фінансовий відділ Міністерства оборони України (03113, м. Київ, пр-т., Перемоги, 55/2) виплатити громадянину ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) недоотриману компенсацію за піднайом житла у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб в сумі 6586,75 грн. (шість тисяч п'ятсот вісімдесят шість грн. 75 коп.).

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що висновки зроблені судом першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2014р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу, виклав свій погляд на обставини справи, зазначивши, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, в зв'язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2014р. без змін.

Відповідачем було надано клопотання про перенесення розгляду справи, на підставі того, що юрист знаходиться у службовому відрядженні, однак докази в обґрунтування клопотання не надав, в зв'язку з чим воно не підлягає задоволенню.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце слухання справи, представником позивача надано заяву про розгляд справи в письмовому провадженні.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 у період з червня 2011 року по березень 2012 року проходив дійсну військову службу на прокурорських посадах у військовій прокуратурі Центрального регіону України та у вказаний період служби перебував на фінансовому забезпеченні в 19 фінансовому відділі Міністерства оборони України, що підтверджується відповідними витягами з наказів військового прокурора та послужним списком (а.с. 9-11).

У червні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до 19 фінансового відділу Міністерства оборони України, в якому просив з урахуванням уточнених позовних вимог, визнати протиправною бездіяльність першого відповідача та зобов'язати його нарахувати та виплатити йому грошову компенсацію за піднайом (найом) житла згідно договорів оренди житлової квартири АДРЕСА_1: № 187 від 03.06.2011 р., № 185 від 28.12.2011 року та договору по наданню доступу до житлового приміщення № 368 від 28.12.2011 року за період з червня 2011 року по березень 2012 року у сумі фактичних витрат, що підтверджені відповідними рахунками і квитанціями про сплату орендарю грошових коштів за найом житла, а саме в розмірі 40178,52 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2012 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2013 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до 19 фінансового відділу Міністерства оборони України, Київського квартирно - експлуатаційного управління, Військової прокуратури Центрального регіону України про визнання противоправною бездіяльності та зобов"язання вчинити певні дії задоволено в повному обсязі (а.с.12-19).

Визнано протиправною бездіяльність 19 фінансового відділу Міністерства оборони України щодо не нарахування та не виплатити ОСОБА_1 грошової компенсації за піднайом (найом) житла згідно договорів оренди житлової квартири АДРЕСА_1: № 187 від 03.06.2011 р., № 185 від 28.12.2011 року та договору по наданню доступу до житлового приміщення № 368 від 28.12.2011 року за період з червня 2011 року по березень 2012 року в розмірі 40178,52 грн. Зобов"язано 19 фінансовий відділ Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за піднайом (найом) житла згідно договорів оренди житлової квартири АДРЕСА_1: № 187 від 03.06.2011 р., № 185 від 28.12.2011 року та договору по наданню доступу до житлового приміщення № 368 від 28.12.2011 року за період з червня 2011 року по березень 2012 року в розмірі 40178,52 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції та зазначає.

У відповідності до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вказаного рішення суду у червні 2014 року 19 фінансовим відділом Міністерства оборони України було здійснено розрахунок доплати різниці грошового утримання згідно рішення суду та виплачено суму 40178,52 грн., згідно роздавальної відомості на виплату грошового забезпечення сума видачі на руки складає 33591,77 грн., Згідно даної відомості сума утриманого податку на доходи фізичних осіб складає 6586,75 грн. Крім того, факт утримання податку на доходи фізичних осіб зі ОСОБА_1 підтверджується листом відповідача від 21.08.2014 р., №201 (а.с. 21-22).

При цьому колегія суддів зазначає, що факт набуття права на доплату грошового забезпечення саме за виконання обов'язків, пов'язаних з проходженням військової служби, встановлено Харківським окружним адміністративним судом та відображено у постанові цього суду від 13.09.2012р., а також ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2013 р. по справі №2а-8058/12/2070.

Колегія суддів звертає увагу на те, що до даних спірних правовідносин застосовуються норми Податкового кодексу України.

У відповідності до ст. 164 Податкового кодексу України загальний оподатковуваний дохід - це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно з п.168.5 ст.168 Податкового кодексу України, суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Отже, враховуючи вищенаведені положення, при звільненні військовослужбовці мають право на компенсацію податку з доходів фізичних осіб, який було нараховано з всього грошового забезпечення (заробітної плати, грошової допомоги та інших виплат).

Матеріалами справи встановлено, що на день звільнення з органів військової прокуратури позивач відносився до осіб, на яких поширюється дія п.168.5 ст.168 Податкового кодексу України, таким чином, податок з доходів фізичних осіб у розмірі 6586,75 грн. підлягав компенсації на користь позивача.

Таким чином колегія судів погоджується з висновками суду першої інстанції, що ОСОБА_1 при проведенні перерахунку грошового забезпечення на підставі судових рішень, відповідач повинен виплатити рівноцінну та повну компенсацію втрат доходів у зв'язку із утриманням з одноразової грошової допомоги суми податку на доходи фізичних осіб у розмірі 6586,75 грн.

При цьому, необхідно зазначити, що оскільки згідно винесених судових рішень доплата 19 фінансовим відділом Міністерства оборони України на користь позивача грошового забезпечення була здійснена за період проходження дійсної військової служби на офіцерських посадах у військовій прокуратурі та вказана допомога йому призначена у зв'язку з виконанням ним обов'язків несення служби, тому на час звільнення зі служби вказана особа мала право на отримання компенсації втрат доходів на підставі п.168.5 ст.168 Податкового кодексу України.

Отже, дії відповідача, щодо невиплати позивачу рівноцінної та повної компенсації втрат доходів від утримання сум податку на доходи фізичних осіб з грошового забезпечення військовослужбовця у розмірі 6586,75 грн. є протиправними.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу 19 фінансового відділу Міністерства оборони України залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2014р. по справі № 820/16328/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Чалий І.С.Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В.