Постанова № 42576593, 29.01.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/4634/14

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М. М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.

за участю секретаря - Скоріної Т.С.

за участю представника апелянта - Бови П.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Юмітойз» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юмітойз» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними дій та скасування податкової вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Юмітойз» (надалі - позивач, ТОВ «Юмітойз» ) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (надалі - ДПІ у Малиновському районі м. Одеси) по формуванню податкової вимоги від 04 серпня 2014 року №1395-25 та про її скасування.

В обґрунтування вимог позивач зазначив про порушення контролюючим органом ст.56 Податкового кодексу України, яка зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні у випадку адміністративного оскарження цього рішення.

Посилаючись на дану норму закону, позивач стверджував про те, що протягом строку оскарження платником податків грошових зобов'язань контролюючого органу податкові вимоги з податку, що оскаржується не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується вважається неузгодженою.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2014 року у задоволенні адміністративного позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Юмітойз» ставиться питання про скасування судового рішення у зв'язку з тим, що суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а також у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Апелянт просить постановити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Представник апелянта в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник ДПІ у Малиновському районі м. Одеси до суду апеляційної інстанції не з'явився, повідомлений належним чином про місце, день та час слухання справи.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, на наступних підставах.

Так, судом першої інстанції було встановлено, що ДПІ у Малиновському районі м. Одеси була проведена планова документальна виїзна перевірка ТОВ «Юмітойз» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 21 травня 2012 року по 31 грудня 2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 21 травня 2012 року по 31 грудня 2013 року.

На підставі виявлених порушень, 25 липня 2014 року контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0002222202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 173 927 грн., штрафним фінансовими санкціями - 86 963, 50 грн.

Не погоджуючись з прийнятим контролюючим органом рішенням, позивач 31 липня 2014 року в порядку адміністративного оскарження звернувся до Головного управління Міндоходів в Одеській області зі скаргою №31/7 (вхідний № реєстрації 62/10 від 31 липня 2014 року)

Тією ж датою - 31 липня 2014 року, ТОВ «Юмітойз» подано повідомлення до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси про оскарження податкового повідомлення-рішення №0002222202 від 25 липня 2014 року до Головного управління Міндоходів в Одеській області (а.с.27).

04 серпня 2014 року ДПІ у Малиновському районі м. Одеси сформована податкова вимога №1395-25 на суму за основним платежем 173 746, 50 грн., штрафні санкції 86 963, 50 грн., пеня - 14 810,00 грн., всього 275 520,00 грн., яку ТОВ «Юмітойз» отримало 12 серпня 2014 року.

В процесі розгляду справи у суді першої інстанції, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси надала докази про те, що 12 серпня 2014 року податкова вимога була відкликана та анульована у зв'язку тим, що ГУ Міндоходів в Одеській області 06 серпня 2014 року повідомило її про адміністративне оскарження платником податків грошових зобов'язань.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив із того, що при поданні 31 липня 2014 року до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси повідомлення про оскарження податкового повідомлення-рішення, ТОВ «Юмітойз» зазначало фактично про намір його оскаржити до контролюючого органу вищого рівня, а не про оскарження як факт, що відбувся на момент повідомлення - 31 липня 2014 року.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції зробив висновок про те, що ТОВ «Юмітойз» своїми діями з неналежного повідомлення про оскарження податкового повідомлення-рішення спричинило формування податкової вимоги від 04 серпня 2014 року.

Згідно із вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що правова позиція суду першої інстанції, яка викладена у судовому рішенні, не відповідає вимогам ст.159 КАС України, виходячи з наступного.

Як вбачається з тексту апеляційної скарги, апелянт звертає увагу на те, що суд першої інстанції правильно застосував до спірних правовідносин ст.56 Податкового кодексу України, але неправильно та суб'єктивно трактує дану норму законодавства.

Колегія суддів вважає, що правовий аналіз даної законодавчої норми свідчить про наступне.

Так, статтею 56 Податкового кодексу України регулюється процедура оскарження рішень контролюючого органу та визначено два способи оскарження рішень, прийнятих контролюючим органом: адміністративний та судовий.

Якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга подається у письмовій формі.

Скарга, подана із дотриманням встановлених строків, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

Хоча згідно з Податковим кодексом України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня, платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов'язання про оскарження його податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що податковим законодавством не встановлено жодних вимог щодо форми та змісту такого повідомлення.

Про те, що позивач не допустив будь-яких порушень щодо форми та змісту повідомлення про оскарження податкового повідомлення-рішення свідчить і позиція ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, яка обґрунтовуючи свої заперечення, не зазначала про те, що отримавши даний документ, у них були сумніви щодо оскарження платником податків спірного податкового повідомлення-рішення.

Єдине на що посилався відповідач, що про оскарження їх рішення про визначення позивачу грошового зобов'язання їм стало відомо лише 06 серпня 2014 року від ГУ Міндоходів в Одеській області.

Разом з тим, дане твердження спростовується відміткою ДПІ у Малиновському районі м. Одеси на спірному повідомленні про його отримання - 31 липня 2014 року (а.с.27).

Відповідно до п.59.1. ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як вже вище зазначалося формування та надсилання позивачу податкової вимоги відбулося 04 серпня 2014 року.

Між тим, як правильно зазначає апелянт згідно п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Отже, першим робочим днем після закінчення граничного строку сплати суми узгодженого грошового зобов'язання є - 05 серпня 2014 року, тому крім інших підстав незаконності податкової вимоги, є також те, що податкова вимога сформована та надіслана за 1 день до настання граничного строку.

Відповідно до п.60.3. ст.63 Податкового кодексу України у випадках, визначених пп. 60.1.2 п. 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги.

Колегія суддів вважає обґрунтованим зауваження апелянта про те, що податковим законодавством встановлена процедура та виключні підстави для скасування податкової вимоги.

У даному випадку, лист-повідомлення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси про відкликання та анулювання податкової вимоги не можна розцінювати, як рішення контролюючого органу про скасування податкової вимоги.

Підсумовуючи викладене, враховуючи недоведеність обставин, які мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, відповідно до статті 202 КАС України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового про задоволення позовних вимог, з наведених вище мотивів.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.87 КАС України).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Юмітойз» сплатило судовий збір пов'язаний з розглядом справи в суді першої та апеляційної інстанції на загальну суму 2 618,78 грн. (а.с.2,38,89,111) У зв'язку з цим, відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідним стягнути вказану суму з Державного бюджету України на користь ТОВ «Юмітойз».

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Юмітойз» - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2014 року - скасувати.

Прийняти у справі нове рішення, яким адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Юмітойз» - задовольнити.

Визнати дії Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області по надісланню товариству з обмеженою відповідальністю «Юмітойз» податкової вимоги від 04 серпня 2014 року №1395-25 - протиправними.

Скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 04 серпня 2014 року №1395-25, яка була сформована стосовно товариства з обмеженою відповідальністю «Юмітойз».

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юмітойз» судовий збір у розмірі 2 618,78 (дві тисячі шістсот вісімнадцять) грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту судового рішення.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова

Повний текст постанови складено 03.02.2015 року.