Ухвала суду № 42576552, 18.12.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

18 грудня 2014 рокусправа № 804/10256/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого судді: Коршуна А.О. (доповідач)

суддів: Панченко О.М. Чередниченко В.Є.

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2014р. у справі №804/10256/14за позовом:Комунального підприємства «Марганецьке виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Дніпропетровської обласної ради до: про:Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

15.07.2014р. Комунальне підприємство «Марганецьке виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Дніпропетровської обласної ради (далі - КП «Марганецьке ВУВКГ») за допомогою засобів поштового зв'язку звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Нікопольська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, судом першої інстанції адміністративний позов зареєстровано 18.07.2014р. / а.с. 101,3-8/.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2014р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження в адміністративній справі №804/10256/14 та справу призначено до судового розгляду / а.с. 1 /.

Позивач, посилаючись у позовній заяві на те, що в результаті проведеної відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині нарахування податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія «Хлорсистеми» за період діяльності з 01.01.2013р. по 31.12.2013р. у фактичних періодах їх здійснення, податковим органом було зроблено висновок про не підтвердження господарських відносин між позивачем та ТОВ «Компанія «Хлорсистеми», їх вид, обсяг, що призвело до завищення витрат, які враховуються при визначені об'єкта оподаткування та як наслідок до заниження податку на прибуток протягом перевіряємого періоду на загальну суму 91960 грн. та заниження податку на додану вартість за вересень 2013р. у сумі 44000 грн., що було зазначено у акті перевірки №1849/221/03340989 від 19.06.2014р., на підставі якого за результатами перевірки податковим органом (відповідачем у справі) 07.07.2014р. було прийнято податкові повідомлення-рішення: - №000281406, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з ПДВ на загальну суму 55000 грн.; - №000280406, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток на загальну суму 114950 грн., позивач вважає висновки податкового органу у акті перевірки та прийняті за результатами перевірки рішення безпідставним та необґрунтованим з огляду на те, що контрагент позивача - ТОВ «Компанія «Хлорсистеми», на момент укладення господарського договору та виконання сторонами за договором своїх зобов'язань був зареєстрований як юридична особа та платник податків, у тому числі ПДВ, придбаний позивачем товар у цього контрагента було використано у подальшому у власній господарській діяльності, у позивача наявні усі первинні документи, які підтверджують факт виконання позивачем та його контрагентом своїх зобов'язань за договором та подальше використання отриманого товару позивачем у власній господарській діяльності з обробки води, дезінфекції систем та стічних вод, що свідчить про те, що угода щодо постачання товару з ТОВ «Компанія «Хлорсистеми» були укладена свідомо з метою настання певних наслідків, і саме на підставі цих належних первинних документів у відповідних звітних періодах позивачем формувалась податкова звітність та було визначено розмір валових витрат підприємства та сформовано податковий кредит, при цьому усі документи були надані позивачем фахівцям відповідача під час проведення перевірки, тому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Нікопольської ОДПІ №000281406 та №000280406 від 07.07.2014р..

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2014р. у справі №804/10256/14 адміністративний позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ №000281406 та №000280406 від 07.07.2014р.. (суддя Неклеса О.М.) / а.с. 188-191/.

Відповідач, не погодившись з постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2014р. у даній справі, подав апеляційну скаргу / а.с. 199-202/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з'ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, тому просив суд скасувати постанову суду першої інстанції від 18.09.2014р. та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог у повному обсязі.

Представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явились. Позивач та відповідач про день, годину та місце розгляду даної справи апеляційним судом повідомлений належним чином / а.с. 205,206/, про поважність причин не явки свого представника у судове засідання, або про можливість розгляду справи у відсутність свого представника, суд у встановленому законом порядку не повідомили. За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу у відсутність представників позивача та відповідача за наявними в матеріалах справи доказами.

Перевіривши у судовому засіданні доводи апеляційної скарги, матеріали даної адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

КП «Марганецьке ВУВКГ», ідентифікаційний код 03340989, зареєстровано як юридична особа 13.02.1992р. виконавчим комітетом Марганецької міської ради Дніпропетровської області, та як платник податків, у тому числі ПДВ, підприємство перебуває на податковому обліку в Нікопольській ОДПІ, одними з основних видів діяльності підприємства, серед іншого, є забезпечення потреб населення та інших споживачів послугами водопостачання ( відповідно до встановлених норм та стандартів), транспортування води споживачам водоводами та водопровідними мережами, забезпечення транспортування стічних вод колекторами та каналізаційними мережами, їх очищення на очисних спорудах з доведенням якості очистки стічних вод до санітарних вимог, та з метою здійснення господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення підприємством 15.06.2010р. отримано відповідну ліцензію серії АВ №540860 строком дії до 10.06.2015р. / а.с. 9-14/.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що відповідачем у період з 13.06.2014р. по 19.06.2014р. було проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині нарахування податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія «Хлорсистеми» за період діяльності з 01.01.2013р. по 31.12.2013р. у фактичних періодах їх здійснення, за результатами якої було складено акт №1849/221/03340989 від 19.06.2014р. (далі - акт перевірки) / а.с. 15-23/.

Як вбачається з наданої суду ксерокопії акту перевірки податковим органом було зроблено висновок про те, що позивачем порушено:

- п.135.1, п. 135.2, п. 135.4, п.п.135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 137.1 ст. 137, п. 134.1 ст. 134, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 91960 грн.;

- ст.. 185, ст.. 186, ст.. 187, ст.. 188, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, ст.. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ПДВ в сумі 44000 грн.

При цьому необхідно зазначити, що вищенаведені висновки зроблено податковим органом з огляду на те, що відповідачем було зроблено висновок про не підтвердження господарських відносин між позивачем та ТОВ «Компанія «Хлорсистеми», а саме не підтвердження їх вид, обсяг, реальності здійснення операцій у часі, і цей висновок зроблено лише на підставі акту про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Компанія «Хлорсистеми» №449/16-03-22-02-12/37965672 від 14.02.2014р., який складено Кременчуцькою ОДПІ, у якому податковий орган за місцем податкового обліку контрагента позивача зробив висновок про не підтвердження факту придбання та постачання товарно-матеріальних цінностей ТОВ «Компанія «Хлорсистеми» по всьому ланцюгу постачання.

За результатами перевірки на підставі акту №1849/221/03340989 від 19.06.2014р. податковим органом 07.07.2014р. було прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №000281406, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у загальному розмірі 55000 грн., у тому числі - основний платіж (збільшення) - 44000 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 11000грн. /а.с. 24/;

- №000280406, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток в сумі 114950 грн., у тому числі: основний платіж (збільшення) - 91960 грн.; штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 22990 грн. /а.с. 25/

Під час розгляду справи судом встановлено, що 24.12.2012р. позивачем укладено договір поставки товару з ТОВ «Компанія «Хлорсистеми», постачання продукції - гіпохлорит натрію марки «А», та оплата за поставлений товар, відповідно до умов договору здійснювалось протягом перевіряємого періоду, контрагент позивача під час укладення договору з позивачем у даній справі та під час виконання сторонами своїх зобов'язань за цим правочином був у встановлений чинним законодавством спосіб зареєстрований у якості юридичної особи та платника ПДВ, сторонами за договором свої зобов'язання виконані у повному обсязі, так постачальником поставлено визначений умовами договору товар, а покупцем товар прийнято, сплачено його вартість та використано у подальшому отриманий від контрагента товар - гіпохлорит натрію марки «А», у власній господарській діяльності з забезпечення потреб населення та інших споживачів послугами водопостачання ( відповідно до встановлених норм та стандартів), транспортування води споживачам водоводами та водопровідними мережами, забезпечення транспортування стічних вод колекторами та каналізаційними мережами, їх очищення на очисних спорудах з доведенням якості очистки стічних вод до санітарних вимог відповідно до затвердженого технологічного регламенту КП «Марганецьке ВУВКГ», при цьому позивачем під час проведення перевірки було надано податковому органу та суду під час судового розгляду даної адміністративної справи первинні документи за цим правочином, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов'язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України, та які свідчать про фактичне виконання сторонами своїх зобов'язань за цими договорами, та подальше використання отриманих позивачем за цими договорами товарів (послуг) у власній господарській діяльності, і які, у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», є підставою для здійснення бухгалтерського обліку та фінансової звітності, і на підставі яких у відповідні звітні періоди позивачем формувались валові витрати підприємства та визначались податкові зобов'язання та податковий кредит / а.с. 26-98,133-183/, а тому колегія суддів вважає, що податковим органом зроблено неправомірний висновок щодо нереальності проведених позивачем господарських операцій з ТОВ «Компанія «Хлорсистеми».

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами у даній справи з приводу визначення позивачем об'єкта оподаткування протягом перевіряємого періоду з урахуванням витрат понесених підприємством у зв'язку з придбанням товару у контрагента - ТОВ «Компанія «Хлорсистеми» , врегульовано положеннями Податкового кодексу України.

Аналіз норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин податкового законодавства, дає можливість зазначити, що жодним нормативно-правовим актом України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язання іншої юридичної особи, яка є його контрагентом у тих чи інших господарських зобов'язаннях, при цьому це стосується і податкових зобов'язань, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому при придбанні товару (послуг) покупець зобов'язаний сплатити вартість товару (послуг) продавцю, до складу якої входить ПДВ, а продавець зобов'язаний внести цю суму ПДВ до бюджету у відповідному звітному періоду, і у разі невиконання продавцем товару (послуг) цього обов'язку саме на нього за це покладається відповідальність, і на продавця товару (послуг), який є платником податку, нормами чинного законодавства не покладено обов'язку здійснення контролю за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення ними господарської діяльності та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) у даному випадку , що свідчить про те, що несплата продавцем товару (послуг) ПДВ до бюджету в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем товару.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного суду України від 31.01.2011р. у справі за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської ОДПІ в Закарпатській області про визнання недійним податкового повідомлення-рішення (реєстраційний номер в ЄДРСР - 14222198), яке відповідно до ст.. 244-2 КАС України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України, які зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного суду України.

Так, у вищезазначеній постанові Верховний суд України зазначив, що у разі коли контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що така правова позиція, щодо розв'язання спірних правовідносин, які виникли між сторонами у даній адміністративній справі, узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який під час розгляду справи «БУЛВЕС» АД проти Болгарії ( заява №3991/03) у рішенні від 22.01.2009р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, та сплачувати пеню, оскільки такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

З огляду на вищенаведені обставини, які були встановлені судом під час розгляду справи та приймаючи до уваги положення чинного податкового законодавства, зокрема положення п.135.1, п. 135.2, п. 135.4, п.п.135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 137.1 ст. 137, п. 134.1 ст. 134, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 , ст. 185, ст. 186, ст. 187, ст.. 188, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, ст.. 201 Податкового кодексу України, колегія суддів вважає, що позивач у справі мав усі визначені чинним законодавством підстави для формування податкового кредиту з урахуванням сум ПДВ, який ним було сплачено протягом перевіряємого періоду у вартості отриманих від його контрагента - ТОВ «Компанія «Хлорсистеми» , товарів та віднесення витрат по цим господарським операціям до складу валових витрат підприємства, оскільки у позивача у справі були наявні усі необхідні первинні документи, які засвідчують наявність певних юридичних фактів, які у свою чергу надають право позивачу на формування податкового кредиту певного звітного періоду з урахуванням сум ПДВ сплаченого у вартості товарів та послуг, які позивачем було отримано від цього, що свідчить про те, що обрані відповідачем підстави для збільшення позивачу грошових зобов'язань з ПДВ у загальному розмірі на 55000 грн. та з податку на прибуток у загальному розмірі на 114950 грн. відповідними податковими повідомленнями-рішеннями, які є предметом оскарження у даній справі, не відповідають вимогам Податкового кодексу України, тому суд першої інстанції зробив правильний висновок щодо обґрунтованості заявлених позивачем у справі позовних вимог та постановив у справі правильне рішення про задоволення заявлених позивачем у справі позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, не було встановлено, тому постанову суду першої інстанції від 18.09.2014р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки заявником апеляційної скарги доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2014р. у справі №804/10256/14 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено - 04.02.2015р

Головуючий: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко