Ухвала суду № 42576513, 27.01.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

27 січня 2015 рокусправа № 808/1921/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.

за участю представників:

позивача: - не з'явився

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Український графіт»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року

у справі № 808/1921/14

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

до публічного акціонерного товариства «Український графіт»

про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя звернулось до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Український графіт», в якому просило стягнути з відповідача суму позовних вимог у розмірі 92 793,84грн. по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя задоволено повністю.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу (а.с.136), в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у позові.

Апеляційна скарга мотивована тим, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №1 в частині стягнення доплат, в тому числі за понаднормативний стаж, надбавок та підвищень, включених до розрахунків за період з грудня 2013 року по лютий 2014 року не має жодних правових підстав, оскільки відповідач не зобов'язаний відшкодовувати позивачу суми доплат та підвищень до пенсій. Відповідач зазначає, що при визначенні проценту пільгового стажу, позивач повинен брати до уваги весь пільговий стаж, який дає право на призначення пільгової пенсії за Списком №1, відпрацьований працівником на всіх підприємствах, проте, в порушення вказаного позивач розрахував суму відшкодування не пропорційно стажу роботи на всіх підприємствах, а лише на підприємстві відповідача. Також, надані позивачем розрахунки та довідки не можуть вважатися належними доказами понесення позивачем фактичних витрат, оскільки вони складені в односторонньому порядку самим позивачем та свідчать про нараховані до виплати пенсіонерам суми пенсій, не містять підпису особи про отримання цих сум або підтвердженої фінансовою установою інформації про перерахування пенсіонерам коштів.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання сторони повідомлені судом належним чином.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції керувався нормами чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, відповідно до яких якщо працівнику призначено пенсію відповідно до п. «а» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах покриваються підприємствами, робота на якому дає право на пільгову пенсію.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідач - є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», з 01.01.2011 вважається платником єдиного внеску відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VІ від 08.07.2010, зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя.

Пунктом «а» ч.1 ст.13 Закону України №1788-XII від 05.11.1991 «Про пенсійне забезпечення» встановлено умови та працівників, за яких вони мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, а саме: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, на підприємстві відповідача на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, працювали ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 яким призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.«а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України.

За розрахунком позивача загальна сума фактичних витрат на виплату і доставку пільгової пенсії, призначеної цим пенсіонерам, яка залишилась несплаченою відповідачем, становить суму 92 793,84грн., яка складається із заборгованості за період з грудня 2013 року по лютий 2014 року.

Відповідно до абз.4 ч.1 ст.2, ст.4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для відповідача як платника збору об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

За правилами, визначеними п.2 Розділу XV (Прикінцеві положення) цього Закону пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з абз.4 пп.1 п.2 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Таким чином відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.03 № 21-1.

Відповідно до п.6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах:

для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно п.6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в тому числі, в частині пенсій, призначених відповідно до п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин (п.6.8 Інструкції).

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, вбачається, що відповідач зобов'язаний вносити до Пенсійного фонду України суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Пенсійне забезпечення» на підставі розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

В установленому порядку призначення пенсії на пільгових умовах означеним вище особам, встановлення розміру такої пенсії неправомірним, неправильним не визнано.

Факт роботи вказаних осіб на підприємстві ПАТ «Український графіт» та виконання ними робіт, що дають право на отримання пенсії за списком № 1, підтверджений, зокрема, виданими позивачем довідками, які уточнюють особливий характер роботи або умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії.

Також з матеріалів справи вбачається, що зазначені позивачем особи продовжували працювати на роботах із шкідливими і важкими умовами, які дають право на призначення пільгової пенсії, після 01.01.92, тобто після вступу вищевказаного Закону в силу, внаслідок чого на них положення ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» не розповсюджується.

Оскільки необхідний стаж для призначення пенсії пенсіонери здобули на ВАТ «Український графіт», доводи позивача щодо невірного визначення відсотку відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій не узгоджуються з положеннями пункту 6.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, згідно якому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному обсязі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Приймаючи до уваги, що необхідний стаж для призначення пенсії пенсіонерами здобутий на ПАТ «Український графіт», відповідач повинен відшкодувати Пенсійному фонду України витрати на виплату та доставку пенсії.

Суми витрат, що підлягають сплаті відповідачем, визначені позивачем у відповідних розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пп. «а» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за період з грудня 2013 року по лютий 2014 року, які направлені відповідачу і проти отримання яких відповідач не заперечує.

Вказані вище розрахунки відповідачем в установленому порядку не оскаржені та їх дані не спростовані.

Твердження відповідача, що розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій не є належним доказом понесення позивачем відповідних витрат не приймається колегією суддів до уваги як таке, що не відповідає приписам законодавства, що регулює спірні правовідносини.

Як зазначено вище, пунктом 6.4 Інструкції №21-1 чітко передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Відповідно до п.6.5 цієї ж Інструкції розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Отже, виходячи з законодавчо встановленого правила та порядку визначення розміру витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, саме складений у відповідності до наведеної вище Інструкції розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є документом, який підтверджує понесення органом Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягає відшкодуванню підприємством.

Стосовно посилань відповідача щодо обов'язку відшкодовувати суми доплат за понаднормовий стаж, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п.6.6 наведеної вище Інструкції №21-1 додаткові пенсії, додаткові витрати на виплату підвищеного розміру пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», доплати, надбавки та підвищення призначені відповідно до законодавства України, які виплачуються за рахунок інших джерел, ніж кошти Пенсійного фонду України, не включаються до розміру фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню.

Разом з тим, підвищення пенсій за понаднормативний стаж врегульовано абз.2 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якому за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

Виходячи з наведеної норми, встановлене збільшення пенсії не є надбавкою або доплатою до пільгової пенсії, не здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

Дане підвищення входить до загального розміру пенсії, яку фактично отримує пенсіонер, і яка фінансується за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Відповідно до протоколів про призначення пенсії працівники відповідача мають наступні надбавки за понаднормативний стаж: ОСОБА_1 - 103,36грн., ОСОБА_2 - 48,96грн., ОСОБА_3 - 179,52грн., ОСОБА_4 - 119,68грн., ОСОБА_5 - 97,41грн., ОСОБА_6 - 126,06грн., ОСОБА_7 - 200,55грн., ОСОБА_8 - 97,41грн., ОСОБА_10 - 83,40грн., ОСОБА_9 - 85,95грн., ОСОБА_11 - 74,49грн., ОСОБА_16 - 148,98грн., ОСОБА_13 - 154,71грн., ОСОБА_14 - 91,68грн., ОСОБА_15 - 177,63грн.

Отже, зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку про правомірність вимог органу Пенсійного фонду відносно стягнення з відповідача сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з врахуванням надбавок за понаднормативний стаж.

Суд першої інстанції під час розгляду справи дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.

Доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, не є підставою для скасування постанови суду першої інстанції, у зв'язку з чим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Український графіт» залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року у справі № 808/1921/14 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко