Рішення № 42576006, 16.01.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/25429/14

16.01.15

За позовом

Державного підприємства "Білокоровицьке лісове господарство"

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Коммерс"

про

стягнення 17 659,34 грн.

Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:

не з’явився;

від відповідача:

не з’явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Білокоровицьке лісове господарство" (надалі - ДП "Білокоровицьке лісове господарство") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Коммерс" (надалі – ТОВ "Фактор Коммерс") про стягнення 17 659,34 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов Договору купівлі-продажу необробленої деревини №202 від 01.12.2011 р. передав відповідачу товар (пиловник хвойний), а останній свого грошового зобов'язання з його оплати належним чином не виконав, у зв'язку із чим за відповідачем виникла заборгованість у розмірі 14 770,56 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 072,00 грн. та індекс інфляції у розмірі 1 816,78 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.11.2014 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 19.12.2014 р.

Представник позивача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 19.12.2014 р. не з’явився, проте надіслав на адресу суду заяву згідно змісту якої позовні вимоги підтримує в повному обсязі та у зв’язку із територіальною віддаленістю підприємства позивача просить розгляд справи здійснювати за відсутності його представника.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 19.12.2014 р. не з’явився, вимог ухвали суду від 19.11.2014 р. не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.12.2014 р. у зв’язку із неявкою представників сторін, невиконанням відповідачем вимог ухвали суду від 19.11.2014 р. розгляд справи відкладено на 16.01.2015 р.

Представники позивача та відповідача, що належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання 16.01.2015 р. не з’явились, вимог ухвали суду від 19.12.2014 р. не виконали, про причини неявки суд не повідомили.

При цьому, суд відзначає, що за змістом ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації – адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв’язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Місцезнаходження позивача за адресою: 11054, Житомирська область, Олевський район, смт. Нові Білокоровичі, вул. Гагаріна, 1 та місцезнаходження відповідача за адресою: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11-А, на які було надіслано ухвалу суду від 19.12.2014 р., підтверджується наявними в матеріалах справи документами, інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яка міститься на офіційному веб-сайті Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр" за адресою http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html та вказано у позові.

Отримання позивачем поштової кореспонденції за адресою 11054, Житомирська область, Олевський район, смт. Нові Білокоровичі, вул. Гагаріна, 1 підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103032438885 (1105100002280) згідно якого ухвала суду від 19.12.2014 р. отримана позивачем 30.12.2014 р.

Що ж до отримання відповідачем ухвали господарського суду міста Києва від 19.12.2014 р. суд зазначає, що поштове відправлення №0103032438893 надіслане судом на адресу відповідача 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11-А було повернуто підприємством зв’язку з посиланням закінчення строку зберігання поштового відправлення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що сторони повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання сторони були належним чином повідомлені, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 16.01.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2011 р. між ДП "Білокоровицьке лісове господарство" (продавець) та ТОВ "Фактор Коммерс" (покупець) було укладено Договір купівлі-продажу необробленої деревини №202 (надалі - "Договір").

Пунктом 1.1 Договору визначено, що за результатами проведення аукціону із продажу ресурсів необробленої деревини заготівлі І кварталу 2012 року, продавець передає у власність на умовах франко-склад продавця пиловник хвойний, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.

На підставі пункту 1.3 Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, затвердженого наказом Держкомлісгоспу України від 19.02.2007 р. №42 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.02.2007 р. за №164/13431) та Регламенту біржі, продавець продає, а покупець купує товар для власної переробки (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 1.3 Договору право власності на майно переходить до покупця з моменту повної оплати продавцю вартості купленого на аукціоні товару та підписання договору чи акту приймання-передачі.

Згідно п. 4.1 Договору ціна та товар встановлена в гривнях за 1 куб.м. на умовах франко-склад продавця згідно Аукціонного свідоцтва №1/126 від 25.11.2011 р. про результати проведення аукціону із продажу ресурсів І кварталу 2012 року необробленої деревини складає:

Назва сортименту

№ лота

Характеристика лота

Ціна купівлі грн./куб.м.

К-сть

куб.м.

Діам.,

см

Довж., м

сорт

Пиловник хвойний

126.1

50

26-34

3-4

ІІ

515,00

Пиловник хвойний

128.1

50

26-34

3-4

ІІ

515,00

Пиловник хвойний

130.1

50

26-34

3-4

ІІ

515,00

Пиловник хвойний

132.1

50

26-34

3-4

ІІ

515,00

Пиловник хвойний

135.1

50

26-34

3-4

ІІ

475,00

Пиловник хвойний

136.1

50

26-34

3-4

ІІ

475,00

Пиловник хвойний

138.1

50

26-34

3-4

ІІ

475,00

Пиловник хвойний

139.1

50

26-34

3-4

ІІ

475,00

Пиловник хвойний

141.1

50

26-34

3-4

ІІ

475,00

Пиловник хвойний

142.1

50

26-34

3-4

ІІ

475,00

Пиловник хвойний

144.1

50

26-34

3-4

ІІ

475,00

Пиловник хвойний

149.1

50

26-34

3-4

ІІ

475,00

Пиловник хвойний

151.1

50

26-34

3-4

ІІ

475,00

Загальна сума договору 316 750,00 грн. (п. 4.2 Договору).

Пунктом 6.1 Договору визначено, що прийом-передача товару здійснюється на складі продавця за умови: франко-склад продавця за якістю - у відповідності з нормами відповідних ГОСТ, ТУ, інших умов згідно законодавства України; за кількістю – у відповідності з товарно-транспортними чи залізничними накладними та специфікаціями до них з підписом уповноваженої особи та печаткою продавця. Датою передачі товару продавцем та прийому його покупцем, тобто датою поставки, вважається дата товарно-транспортної накладної (п. 6.3 Договору).

Відповідно до п. 7.1 Договору платіж (передоплата 100% вартості) здійснюється шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок продавця за кожну партію товару, згідно виставленого рахунку-фактури на протязі 5 календарних днів з дати пред’явлення рахунку до сплати.

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (п. 12.1 Договору). Даний договір діє на протязі І кварталу 2012 року, але в будь-якому випадку до моменту остаточного виконання сторонами своїх зобов’язань (п. 12.2 Договору). Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п. 12.3 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи позивачем на виконання умов Договору за період з 06.03.2012 р. по 13.03.2012 р. поставив, а відповідач прийняв товар (пиловник хвойний) на загальну суму 17 046,86 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними №026794 від 06.03.2012 р., №027824 від 13.03.2012 р. та специфікаціями-накладними №00350 від 06.03.2012 р., №00363 від 13.03.2012 р.

Проте, відповідач взятого на себе зобов’язання з оплати вартості поставленого товару належним чином не виконав у зв’язку із чим позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію №1484 від 20.11.2012 р. в якій просив ТОВ "Фактор Коммерс" погасити існуючу заборгованість у розмірі 14 770,56 грн.

Натомість відповідач відповіді на вказану вимогу не надав, існуючої заборгованості не погасив.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті вартості поставленого товару у розмірі 14 770,56 грн.

Договір №202 від 01.12.2011 р. є договором купівлі-продажу, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи (товарно-транспортними накладними №026794 від 06.03.2012 р., №027824 від 13.03.2012 р. та специфікаціями-накладними №00350 від 06.03.2012 р., №00363 від 13.03.2012 р.) підтверджується передання продавцем та прийняття покупцем визначеного Договором товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 7.1 Договору платіж (передоплата 100% вартості) здійснюється шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок продавця за кожну партію товару, згідно виставленого рахунку-фактури на протязі 5 календарних днів з дати пред’явлення рахунку до сплати.

При цьому у п. 8.2 Договору вказано, що продавець зобов’язаний передати покупцю товар після сплати рахунку-фактури.

Таким чином, сторонами у Договорі було передбачено, що продавець поставляє товар після здійснення покупцем 100% передплати вартості такого товару. Однак не було визначено, протягом якого строку (терміну) покупець повинен оплатити вже поставлений йому товар.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Керуючись наведеними нормами Цивільного кодексу України та п. 6.3 Договору (датою передачі товару продавцем та прийому його покупцем, тобто датою поставки, вважається дата товарно-транспортної накладної), суд приходить до висновку, що ТОВ "Фактор Коммерс" повинне було оплатити переданий йому ДП "Білокоровицьке лісове господарство" товар у день поставки, а з наступного дня після поставки є таким, що прострочило виконання свого зобов'язання.

Позивач у своїй позовній заяві стверджує, а відповідачем доказів зворотного не надано, що покупець взятих на себе зобов‘язань за Договором в повному обсязі не виконав, вартість переданого йому товару не сплатив, у зв'язку із чим у ТОВ "Фактор Коммерс" виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 14 770,56 грн., строк оплати якої на дату розгляду даної справи настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно із ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 14 770,56 грн. на підставі Договору за переданий позивачем товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ "Фактор Коммерс" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення грошового зобов'язання, не наведено.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 14 770,56 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1 072,00 грн. та індекс інфляції у розмірі 1 816,78 грн. за період з 01.04.2012 р. по 31.08.2014 р.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові №48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові №3-12г10 від 08.11.2010 р.).

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" №01-8/344 від 11.04.2005 р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

За перерахунком суду розмір 3% річних за прострочення виконання грошового зобов’язання складає 1 071,98 грн., а індексу інфляції – 1 772,45 грн. В іншій частині – 0,02 грн. 3% та 44,33 грн. індексу інфляції нараховано безпідставно, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ "Фактор Коммерс" на користь ДП "Білокоровицьке лісове господарство" заборгованості у розмірі 14 770,56 грн., 3% річних у розмірі 1 071,98 грн. та індекс інфляції у розмірі 1 772,45 грн.

У задоволенні позову в частині стягнення 3% річних у розмірі 0,02 грн. та індексу інфляції у розмірі 44,33 грн. необхідно відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Державного підприємства "Білокоровицьке лісове господарство" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Коммерс" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11-А; ідентифікаційний код 32862717) на користь Державного підприємства "Білокоровицьке лісове господарство" (11054, Житомирська область, Олевський район, смт. Нові Білокоровичі, вул. Гагаріна, 1; ідентифікаційний код 00991798) основний борг у розмірі 14 770 (чотирнадцять тисяч сімсот сімдесят) грн. 56 коп., 3% річних у розмірі 1 071 (одна тисяча сімдесят одна) грн. 98 коп., індекс інфляції у розмірі 1 772 (одна тисяча сімсот сімдесят дві) грн. 45 коп. та судовий збір у розмірі 1 822 (одна тисяча вісімсот двадцять дві) грн. 41 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення – 21.01.2015 р.

Суддя Ю.О. Підченко