Ухвала суду № 42575982, 02.02.2015, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

"02" лютого 2015 р. Справа № 903/4/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іва - Арт», с.Драгомирчани, Тисменицький район, Івано-Франківська область

до Приватного підприємства «Кінг Айс», с.Липини, Луцького району

про стягнення 36 580,71 грн., -

Суддя Пахолюк В.А.

Представники:

від позивача: не прибув,

від відповідача: не прибув.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Іва - Арт», с.Драгомирчани, Тисменицький район, Івано-Франківська область, звернулось до господарського суду Волинської області з позовною заявою до Приватного підприємства «Кінг Айс», с.Липини, Луцького району, про стягнення 36 580,71 грн. заборгованості за договором поставки, в т.ч. 25 521, 00 грн. основного боргу, 5 128, 83 грн. облікової ставки НБУ, 5 213, 55 грн. інфляційних втрат, 717, 33 грн. - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог посилається на укладений 19.11.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іва - Арт» (Постачальник) та Приватним підприємством «Кінг Айс» (Покупець) договір поставки № 4, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язувався поставляти та передавати у власність Покупця певні товари згідно накладних, які є невід'ємною частиною договору, а Покупець - приймати товар та здійснювати його оплату на умовах, вказаних у договорі.

Як зазначає позивач, на виконання умов договору ним було поставлено відповідачу товар відповідно до видаткових накладних: № ФР-6275 від 23.11.2013 р. на суму 17 755, 00 грн., № ФР-6609 від 04.12.2013 р. на суму 12 332, 00 грн., № ФР-447 від 22.01.2014 р. на суму 12 713, 00 грн., № ФР-9391 від 02.10.2014 р. Крім того, попередньо, 06.11.2013 р. згідно видаткової накладної № ФР-5701 відповідачу було відправлено пробну партію товарів на суму 1 721, 00 грн.

Отриманий товар відповідачем було оплачено частково: 7 000, 00 грн. - 27.12.2013 р., 5 000, 00 грн. - 23.01.2014 р., 5 000, 00 грн. - 03.03.2014 р., 1 000, 00 грн. - 26.03.2014 р., 5 150, 90 грн. - 06.10.2014 р., 1 000, 00 грн. - 07.10.2014 р.

З доводів позивача, заборгованість відповідача за договором поставки № 4 від 19.11.2013 р., враховуючи вартість пробної партії товару, складає 25 521, 00 грн.

Ухвалою господарського суду від 06.01.2015р. порушено провадження у справі та призначено її розгляд в судовому засіданні, зобов'язано позивача: надати засвідчені копії первинних документів, передбачених договором поставки № 4 від 19.11.2013 р. - накладних, заявок та замовлень Покупця; зазначити, чи видавались Покупцем довіреності на отримання товару (копії представити суду). Відповідача зобов'язано: подати письмові обґрунтовані доводи та заперечення по суті та предмету спору, довідку з ЄДРПОУ станом на час розгляду справи.

29.01.2015 р. до господарського суду Волинської області надійшло клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Іва - Арт" Гриновецької Романії Ярославівни, діючої на підставі довіреності від 23.01.2015 р., про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 01-54/807/15), відповідно до якого представник позивача просив забезпечити проведення судового засідання, що призначене на 02.02.2015р. у режимі відеоконференції, проведення якої доручити господарському суду Івано-Франківської області (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Т.Шевченка, 16).

Обгрунтовуючи клопотання, представник Гриновецька Р.Я. посилалась на неможливість її прибуття до господарського суду Волинської області у зв'язку із доглядом за новонародженою дитиною.

Згідно ухвали господарського суду Волинської області від 30.01.2015 р. в задоволенні клопотання представника ТзОВ "Іва - Арт" Гриновецької Романії Ярославівни про участь у судовому засіданні 02.02.2015 р. по справі № 903/4/15 в режимі відеоконференції було відмовлено, як поданому зі спливом строку, встановленого ст.741 ГПК України.

Крім того, на виконання вимог ухвали суду від 06.01.2015 р. позивачем на підставі заяви від 26.01.2015 р. подано копії видаткових накладних № 6275 від 23.11.2013 р., № 447 від 22.01.2014 р.

Відповідачем всупереч вимогам ухвали суду (отримана уповноваженим представником 15.01.2015р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції) також не було надано суду витребуваних доказів.

Клопотання представника позивача про неможливість її прибуття до господарського суду Волинської області у зв'язку із доглядом за новонародженою дитиною відхилене судом як необґрунтоване. При цьому суд виходив з того, що положення Господарського процесуального кодексу України не містять конкретних вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Представництво юридичної особи пов'язане не з конкретною юридичною особою, а з наявністю акта органу управління юридичної особи, котрим ця юридична особа наділяє посадову особу повноваженнями вчиняти певні юридичні дії.

Виходячи з зазначеного, директор ТОВ «Іва - Арт» не був позбавлений права видати довіреність іншому представникові для участі у розгляді справи.

Положеннями Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданням до суду доказів.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України у випадку, коли позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору, господарський суд наділений повноваженнями залишити позов без розгляду.

Частинами 2 та 4 статті 81 ГПК України визначено, що про залишення позову без розгляду виноситься ухвала. Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач наділений правом знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Згідно з положеннями п.п. 4.8, 4.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із наступними змінами та доповненнями), залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

При вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (ст. 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;

- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (ст. 65 ГПК) або в порядку ст. 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами ст. 43 ГПК.

У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

Пунктом 2.3 зазначеної постанови також визначено, що якщо стороною у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (ч. 1 ст. 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст. 81 ГПК.

В даному випадку встановлено, що позивачем у справі без поважних на те причин не було надано витребуваних документів та матеріалів, не зазначено будь-яких обставин та підстав неможливості надання суду витребуваних документів, у випадку неможливості самостійно надати докази позивач не звертався із відповідним клопотанням до суду про витребування таких документів безпосередньо господарським судом в порядку, встановленому ст. 38 ГПК України.

З метою з'ясування всіх істотних обставин справи, дотримання принципу рівності сторін, господарський суд зобов'язував позивача надати суду необхідні документи та матеріали, пояснення до них, що останнім виконано не було.

Як вбачається з представлених позивачем видаткових накладних № 6275 від 23.11.2013 р., № 447 від 22.01.2014 р. підставою для відпуску товару зазначено «основний договір», а не договір поставки № 4 від 19.11.2013 р. на який посилається позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги. Крім того, в позовній заяві позивач посилається на інші видаткові накладні.

В силу статті 37 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Належністю доказу є спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування.

При цьому суд також виходив з тих обставин, що наявні в матеріалах справи документи не надають господарському суду в повній мірі оцінити позицію сторони, об'єктивно вирішити даний спір по суті.

На підставі вищевикладених обставин суд вважає, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іва - Арт» до Приватного підприємства «Кінг Айс» про стягнення 36580,71 грн. слід залишити без розгляду згідно п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, залишення заяви без розгляду.

Оскільки позивачем при подачі позову було сплачено судовий збір в сумі 1 827, 00 грн. на підставі платіжного доручення № 514 від 26.12.2014 р., останній підлягає поверненню згідно ст.7 Закону України «Про судовий збір».

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 7 Закону України "Про судовий збір", п. 5 ч. 1 ст. 81, ст.ст. 86, 87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іва - Арт» до Приватного підприємства «Кінг Айс» про стягнення 36 580,71 грн. залишити без розгляду.

2. Управлінню державної казначейської служби України у місті Луцьку повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Іва - Арт» (77454, Івано-Франківська обл., Тисменицький район, с. Драгомирчани, вул. Миру, 66, код ЄДРПОУ 38141066) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1 827 грн., сплачений при поданні позовної заяви до господарського суду Волинської області згідно платіжного доручення №514 від 26.12.2014 р.

Суддя В.А. Пахолюк