Ухвала суду № 42575829, 26.01.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2015 р.Справа № 816/4069/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Сущенко І.М.

представника відповідача Леуса О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного агентства земельних ресурсів України на Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.12.2014р. по справі № 816/4069/14

за позовом ОСОБА_1

до Державного агентства земельних ресурсів України , Головного управління Держземагенства у Полтавській області, , управління Держемагентства у Миргородському районі Полтавської області

про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Державного агентства земельних ресурсів України (далі - перший відповідач), Головного управління Держземагенства у Полтавській області (далі - другий відповідач), управління Держемагентства у Миргородському районі Полтавської області (далі - третій відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ в.о. Голови Державного агентства земельних ресурсів України Кадомського А.М. від 04.09.2014р. № 491-кт/а;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Держземагенства у Полтавській області ОСОБА_7 від 05.09.2014р. № 72-к;

- визнати протиправним та скасувати наказ заступника начальника управління Держемагентства у Миргородському районі Полтавської області ОСОБА_8 від 08.09.2014р. № 27- к;

- поновити його на посаді начальника управління Держемагентства у Миргородському районі Полтавської області на роботі з 08.09.2014р;

- стягнути з відповідача на його користь суму заробітної плати та інших платежів за час вимушеного прогулу.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2014 року зазначений позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Державного агентства земельних ресурсів України № 491-кт/а від 04 вересня 2014 року "Про звільнення ОСОБА_1.".

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держземагентства у Полтавській області № 72-к від 05 вересня 2014 року "Про звільнення ОСОБА_1.".

Визнано протиправним та скасовано пункт 2 наказу Управління Держземагентства у Миргородському районі Полтавської області № 27-к від 08 вересня 2014 року "Про звільнення ОСОБА_1.".

Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Держземагентства у Миргородському районі Полтавської області з 09 вересня 2014 року.

Зобов'язано Управління Держземагентства у Миргородському районі Полтавської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 09 вересня 2014 року по 01 грудня 2014 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Перший відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. 15 Закону України «Про державну службу», ч. 5 ст. 21 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», ч. 5 ст. 24, п. 5 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю, ст.ст. 71, 86 Кодексу адміністративного судочинства України, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 був призначений на посаду начальника Управління Держземагентства у Миргородському районі Полтавської області в порядку переведення з посади начальника Відділу Держкомзему у Миргородському районі Полтавської області згідно з наказом Державного агентства земельних ресурсів України від 07.11.2012 № 798-кт/а /а.с. 228 т.1/.

Призначення на посаду позивача було погоджено Миргородською районною державною адміністрацією та Міністерством аграрної політики та продовольства України /а.с. 224 - 226 т.1/.

Як встановлено судом першої інстанції із пояснень позивача, 03.09.2014 позивачем було написано на ім'я в.о. голови Держземагентства України Кадомського А.М. заяву, датовану 04.09.2014 про звільнення із займаної посади 04 вересня 2014 року в порядку переведення для подальшої роботи в Управлінні Держземагентства Лубенського району Полтавської області /а.с. 242 т. 1/.

Вказану заяву було погоджено начальником Головного управління Держземагентства у Полтавській області та направлено до Державного агентства земельних ресурсів України разом із листом від 04.09.2014 за вих. № 21-16-0.11-6309/2-14, який містив пропозицію звільнення позивача в порядку переведення для подальшої роботи на нижчій посаді в Управлінні Держземагентства у Лубенському районі Полтавської області /а.с. 241 т.1/.

Лист Головного управління Держземагентства у Полтавській області від 04.09.2014 за вих. № 21-16-0.11-6309/2-14, до якого додано заяву позивача про звільнення, отримано Державним агентством земельних ресурсів України 04.09.2014 вх. № 22-24345/0/1-14 о 12 год. 15 хв., про що свідчить штамп вхідної реєстрації.

Також 04.09.2014 до Державного земельного агентства України надійшла факсом заява позивача від 04.09.2014, в якій останній просив залишити без розгляду заяву від 03.09.2014 про звільнення із займаної посади та переведення у Лубенський район у зв'язку з тим, що заява написана по причині погроз фізичної розправи 02.09.2014 над ним та членами його сім'ї /а.с. 183 т. 1/. Вказана заява була направлена позивачем факсимільним зв'язком 04.09.2014 о 13 год. 29 хв. /а.с. 15 т.1/, зареєстрована Державним агентством земельних ресурсів України 04.09.2014 о 15 год. 29 хв. /а.с. 185 т.1/. Зазначена заява надійшла до Держземагентства України також 05.09.2014 у вигляді телеграми /а.с. 184, т. 1/, а також 08.09.2014 засобами поштового зв'язку /а.с. 16 т. 1/.

Наказом Державного агентства земельних ресурсів України від 04.09.2014 № 491-кт/а "Про звільнення ОСОБА_1." позивача звільнено з посади начальника Управління Держземагентства у Миргородському районі Полтавської області в порядку переведення для подальшої роботи в Управлінні Держземагентства у Лубенському районі Полтавської області відповідно до пункту 5 статті 36 Кодексу законів про працю України /а.с. 243 т.1/.

Наказом Головного управління Держземагентства у Полтавській області від 05.09.2014 № 72-к "Про звільнення ОСОБА_1." оголошено наказ Держземагентства України від 04.09.2014 № 72-к та визначено, що датою звільнення позивача з посади вважати 08 вересня 2014 року /а.с. 92 т.1/.

Наказом Управління Держземагентства у Миргородському районі Полтавської області від 08.09.2014 № 27-к "Про звільнення ОСОБА_1." оголошено наказ Головного управління Держземагентства у Полтавській області від 05.09.2014 № 72-к (пункт 1), звільнено позивача із займаної посади 08 вересня 2014 року в порядку переведення для подальшої роботи в Управлінні Держземагентства у Лубенському районі Полтавської області відповідно до пункту 5 статті 36 Кодексу законів про працю України (пункт 2), доручено головному спеціалісту-бухгалтеру ОСОБА_9 здійснити повний розрахунок із позивачем за відпрацьований період до 08.09.2014 включно, виплатити грошові компенсації (пункт 3) /а.с. 148 т.1/.

Із наказом Управління Держземагентства у Миргородському районі Полтавської області від 08.09.2014 № 27-к позивач ознайомився 17.09.2014, про що свідчить його підпис на наказі /а.с. 148 (на звороті) т. 1/ та не заперечується Відповідачем 3. Лист Відповідача 2 від 08.09.2014 № 31-16-0.11-6452/2-14, в якому повідомлялося позивачу про вказані накази, повернено без вручення за закінченням терміну зберігання /а.с. 103, 105, т.1/.

Вважаючи звільнення з посади незаконним, позивач з метою захисту своїх прав звернувся до суду із відповідним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності наказу Державного агентства земельних ресурсів України № 491-кт/а від 04 вересня 2014 року "Про звільнення ОСОБА_1.", наказу Головного управління Держземагентства у Полтавській області № 72-к від 05 вересня 2014 року "Про звільнення ОСОБА_1." та п. 2 наказу Управління Держземагентства у Миргородському районі Полтавської області № 27-к від 08 вересня 2014 року "Про звільнення ОСОБА_1.".

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно статті 1 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ (надалі - Закон № 3723-ХІІ) державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого указом Президента України від 08.04.2011 № 445/2011, Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

Пунктом 7 Положення визначено, що Держземагентство України здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, а також через міськрайонні, міжміські, міжрайонні територіальні органи.

Згідно пункту 1 Положення про Управління (Відділ) Держземагентства у районі, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10.05.2012 № 258 (надалі - Положення № 258), Управління (Відділ) Держземагентства у районі (далі - Управління (Відділ)) є територіальним органом Державного агентства земельних ресурсів України. Управління (Відділ) підпорядковане Держземагентству України та відповідно Республіканському комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, Головному управлінню Держземагентства в області.

Управління (Відділ) очолює начальник, який призначається на посаду Головою Держземагентства України за пропозицією Голови Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, начальника Головного управління Держземагентства в області за погодженням з Міністром та звільняється з посади Головою Держземагентства України за пропозицією Голови Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, начальника Головного управління Держземагентства в області. Кандидатура на посаду начальника Управління (Відділу) погоджується з головою відповідної місцевої державної адміністрації (пункт 9 Положення № 258).

Як вбачається з матеріалів справи, на час виникнення спірних правовідносин позивач проходив державну службу на посаді начальника Управління Держземагентства у Миргородському районі Полтавської області, на яку був призначений наказом Держземагентства України від 07.11.2012 № 798 -кт/а, за погодженням із Міністерством аграрної політики та продовольства України та головою Миргородської районної державної адміністрації (т. 1 а.с. 9).

Наказом Державного агентства земельних ресурсів України від 04.09.2014 № 491-кт/а "Про звільнення ОСОБА_1." позивача звільнено з посади начальника Управління Держземагентства у Миргородському районі Полтавської області (т. 1 а.с. 243)

Згідно ч. 5 ст. 21 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» керівники та заступники керівників територіальних органів центрального органу виконавчої влади призначаються на посади та звільняються з посад керівником центрального органу виконавчої влади за погодженням з міністром, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади.

Між тим, до суду не надано доказів погодження звільнення позивача з відповідним міністром, а саме, Міністром аграрної політики та продовольства України.

З матеріалів справи вбачається, що позивача звільнено із займаної посади в порядку переведення для подальшої роботи в управлінні Держземагентства у Лубенському районі Полтавської області відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України.

Згідно ч. 1 ст. 32 Кодексу законів про працю України переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.

Отже, на переведення працівника має здійснюватись лише за згодою самого працівника.

Між тим, в своїй заяві про звільнення в порядку переведення ОСОБА_1 не вказав посаду, на яку його має бути переведено до управління Держземагентства у Лубенському районі Полтавської області.

Таким чином, згоди працівника на його переведення на конкретну посаду в управлінні Держземагентства у Лубенському районі Полтавської області, відповідачем, в порушення вимог ч. 1 ст. 32 Кодексу законів про працю України, отримано не було.

Крім того, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи наявна заява позивача від 04.09.2014р., в якій він просить залишити його заяву про звільнення в порядку переведення - без розгляду (т. 1 а.с. 13).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач фактично не надавав згоди на переведення, а заява про звільнення була написана без наміру звільнення.

Відповідно до ч. 5 ст. 24 Кодексу законів про працю України особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками підприємств, установ, організацій, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Таким чином, при переведенні особи з іншої установи обов'язковим є погодження про таке переведення між керівниками установ.

Разом з тим, звільнення ОСОБА_1 в порядку переведення не було погоджено між керівником управління Держемагентства у Миргородському районі Полтавської області та керівником управління Держемагентства у Лубенському районі Полтавської області.

Крім того, листом управління Держемагентства у Лубенському районі Полтавської області від 09.09.2014р. відповідача повідомлено про неможливість забезпечення переведення ОСОБА_1 на вакантну посаду державного службовця у зв'язку з відсутністю вакантних посад в управлінні Держемагентства у Лубенському районі Полтавської області (т. 1 а.с. 179).

Таким чином, відповідачами не було дотримано законодавчо встановлену процедуру щодо звільнення позивача в порядку переведення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, перевіривши оскаржуваний наказ Державного агентства земельних ресурсів України від 04.09.2014р. № 491-кт/а Про звільнення ОСОБА_1, на відповідність його вимогам ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що його прийнято без урахування усіх обставин, що мають значення для їх прийняття та не на підставі і не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим він підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що прийняті на підставі зазначеного наказу Державного агентства земельних ресурсів України наказ Головного управління Держземагенства у Полтавській області від 05.09.2014р. № 72-к та наказ Управління Держземагентства у Миргородському районі Полтавської області від 08.09.2014р. № 27-к (в частині пункту 2) також є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до положень частин 1, 2 статті 235 КЗпП у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника управління Держземагентства у Миргородському районі Полтавської області з 09 вересня 2014 року та зобов'язання управління Держземагентства у Миргородському районі Полтавської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 09 вересня 2014 року по 01 грудня 2014 року.

Враховуючи викладене, переглянувши в межах доводів апеляційної скарги постанову суду першої інстанції, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державного агентства земельних ресурсів України - залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.12.2014р. по справі № 816/4069/14 в частині задоволення позову ОСОБА_1 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. Повний текст ухвали виготовлений 02.02.2015 р.