Постанова № 42575762, 15.01.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2015 року о 15 год. 12 хв.Справа № 808/7885/14 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., за участю секретаря судового засідання Резніченко А.О.,

за участю представників:

від позивача - М.О. Кириченко,

від відповідача - Швець Л.А., Чечель К.І.

розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Параллель-М ЛТД»

до Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

про визнання нечинним розпорядження, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

12 листопада 2014 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Параллель-М ЛТД» (далі - позивач або ТОВ «Параллель-М ЛТД») до Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - відповідач), в якому позивач, з наступними уточненнями, просить суд визнати нечинним розпорядження адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 08.10.2014 №18 в частині визнання ТОВ «Параллель-М ЛТД» таким, що за підсумками діяльності у січні - квітні 2014 року займає монопольне (домінуюче) становище на ринку роздрібної торгівлі високооктановими бензинами в територіальних (географічних) межах м. Мелітополь з прилеглими населеними пунктами на відстані до 10 кілометрів (селища Костянтинівка, Вознесенка, Семенівка, Нове).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в оскаржуваному розпорядженні не зазначено, за якою з вказаних у ст. 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» ознак ТОВ «Параллель-М ЛТД» визнано таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару; відповідач взагалі не визначив товарні межі ринку; при визначенні територіальних (географічних) меж товарного ринку відповідачем було допущено порушення п. 1.3, п. 6.1 Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку; в порушення п. 2.1.9 Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку відповідач не визначив потенційних конкурентів, які можуть надавати аналогічні послуги. Доказів на підтвердження того, що позивач має здатність не допускати, усувати чи обмежувати конкуренцію завдяки своїй ринковій владі, обмежувати конкурентоспроможність інших суб'єктів господарювання та не зазнає значної конкуренції в оскаржуваному розпорядженні не зазначено. В оскаржуваному розпорядженні також не зазначається сукупна частка на ринку та взагалі відсутній розрахунок таких часток.

Заперечуючи проти позовних вимог з підстав, викладених в письмових запереченнях, відповідач зазначив, що розпорядження про визначення монопольного становищ з огляду на приписи Закону України «Про захист економічної конкуренції» лише фіксує процесуальне становище позивача і не покладає на нього ніяких обов'язків. Прийняття відповідачем вказаного розпорядження не може порушувати права або законні інтереси позивача, оскільки застосування до нього будь-яких санкцій (заходів відповідальності) рішення не передбачає.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2014 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представники відповідача проти задоволення позову заперечували та просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підставі частини третьої статті 160 КАС України в судовому засіданні 15 січня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серія А01 №435659 Товариство з обмеженою відповідальністю «Параллель-М ЛТД» 18.04.1996 зареєстровано Виконавчим комітетом Донецької міської ради за адресою: 83045, Донецька область, місто Донецьк, вулиця Олімпієва, будинок 2-б, ідентифікаційний код 24316073.

08.10.2014 Адміністративна колегія Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийняла розпорядження №18 «Про визнання суб'єктів господарювання такими, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку».

Вказаним розпорядження визнано, що ТОВ «Параллель-М ЛТД», серед інших, за підсумками діяльності у січні-квітні 2014 року займає монопольне (домінуюче) становище на ринку роздрібної торгівлі високооктановими бензинами в територіальних (географічних) мажах м. Мелітополь з прилеглими населеними пунктами на відстані до 10 кілометрів (селища Костянтинівка, Вознесенка, Семенівка, Нове).

Крім того, з Подання від 08.10.2014 №02-186-спр вбачається, що позивачем запропоновано адміністративній колегії визнати, що за підсумками діяльності у січні-квітні 2014 року на ринку роздрібної торгівлі високооктановими бензинами (А-95, А-98 та/або їх аналоги) в територіальних (географічних) межах Мелітополь з прилеглими населеними пунктами на відстані до 10 кілометрів (селища Костянтинівка, Вознесенка, Семенівка, Нове) монопольне (домінуюче) становище займали ПП «Лукойл» з часткою 15%, ПП «Окко Нафтопродукт» з часткою 15%, ТОВ «Параллель-М ЛТД» з часткою 20%, ТОВ «Запоріжнафтопродуктгруп» з часткою 23%, ТОВ «ВОГ Рітейл» з часткою 14% сукупна частка яких перевищувала 70% та між ними була відсутня конкуренція.

Відповідно до частини 2 статті 14 Закону України «Антимонопольний комітет України» адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України має такі повноваження, зокрема проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).

На підставі подання першого відділу досліджень та розслідувань від 08.10.2014 № 02-186-спр. щодо дослідження становища суб'єкта господарювання на товарному ринку, адміністративною колегією Відділення було прийнято розпорядження від 08.10.2014 № 18.

В ході розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції №02/29-14 (з боку ПІІ «Лукойл - Україна»), №02/30-14 (з боку ПП «Окко Нафтопродукт»), №02/32-14 (з боку суб'єкта господарювання у складі ТО «Золотий екватор» та ТОВ «Вог Рітейл») проведено дослідження регіонального ринку роздрібної торгівлі високооктановими бензинами в м. Мелітополь за підсумками діяльності у 2012 році, 2013 році, січні - квітні 2014 року відповідно до Законів України «Про Антимонопольний комітет України», «Про захист економічної конкуренції», Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 №49-р, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.04.2002 за №317/6605 (надалі - Методика визначення монопольного становища), Тимчасових методичних рекомендацій щодо визначення основних типів товарних ринків, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 27.01.2004 № 24-р.

За результатами зазначеного дослідження встановлено, що за підсумками діяльності у січні - квітні 2014 року на ринку роздрібної торгівлі високооктановими бензинами (А-95, А- 98 та/або їх аналоги) в територіальних (географічних) межах Мелітополь з прилеглими населеними пунктами на відстані до 10 кілометрів (селищ Костянтинівна, Вознесенка, Семенівка, Нове) монопольне (домінуюче) становище займали ПІІ «Лукойл», ПП «Окко Нафтопродукт», ТОВ «Паралель-М ЛТД» з часткою 20%, ТОВ «Запоріжнафтопродуктгруп», ТОВ «ВОГ Рітейл» з часткою, сукупна частка яких перевищувала 70% та між ними була відсутня конкуренція.

Звертаючись до суду з вимогою про визнання нечинним розпорядження адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 08.10.2014 №18 в частині визнання ТОВ «Параллель-М ЛТД» таким, що за підсумками діяльності у січні - квітні 2014 року займає монопольне (домінуюче) становище на ринку роздрібної торгівлі високооктановими бензинами в територіальних (географічних) межах м. Мелітополь з прилеглими населеними пунктами на відстані до 10 кілометрів (селища Костянтинівка, Вознесенка, Семенівка, Нове), позивач скористався гарантованим Конституцією України правом на звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод.

Визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання, може включати в себе дії, які передбачені пунктом 2.1 Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання.

При цьому етапи визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання, їх кількість та послідовність проведення, передбачені пунктом 2.1 Методики, можуть змінюватися залежно від фактичних обставин, зокрема особливостей товару, структури ринку, обсягів наявної інформації щодо ринку тощо (пункт 2.2 Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання).

Об'єктами аналізу щодо визначення монопольного становища на ринку світлих нафтопродуктів були: суб'єкти господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю світлими нафтопродуктами; послуги з роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами, що надаються зазначеними суб'єктами господарювання.

Ринок роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами утворюють послуги з роздрібної торгівлі пальним, виробленим з нафтової сировини, що використовується в двигунах внутрішнього згорання.

Під роздрібною торгівлею розуміється продаж світлих нафтопродуктів кінцевому споживачу, який використовує цей товар як пальне для автотранспорту, незалежно від форми розрахунків (готівкова, безготівкова, смарт-карти, талони, тощо).

Згідно із Правилами роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1442 (далі - Правила), роздрібна торгівля моторними бензинами та дизельним пальним має здійснюватись виключно на автозаправних станціях (АЗС) із застосуванням спеціального обладнання з дотриманням відповідних стандартів, норм та правил, передбачених чинним законодавством.

Отже, основною споживчою властивістю послуг із роздрібної реалізації нафтопродуктів, що використовуються як моторне пальне, є відпуск цих нафтопродуктів на АЗС із застосуванням спеціального обладнання (паливно-роздавальних колонок).

Відповідно до п. 1 Методики визначення монопольного становища товарні межі ринку - це товар (товарна група), сукупність схожих, однорідних предметів господарського обороту, в межах якої споживач за звичайних умов може перейти від споживання певного виду предметів господарського обороту до споживання іншого.

За споживчими властивостями а функціональним призначенням низькооктанові, високооктанові бензини та дизельне пальне не є взаємозамінними між собою, оскільки призначені для двигунів різного типу та різних конструкцій, або двигуни потребують технічного переобладнання автомобіля.

Послуги роздрібної торгівлі низькооктановими, високооктановими бензинами та дизельним пальним, що надаються на автозаправних станціях, не мають еквівалентних товарів замінників, оскільки споживачі цих послуг не можуть обрати інших послуг на заміну.

Умови реалізації бензинів визначаються вимогами державних стандартів до їх якісних характеристик. Визначальною характеристикою бензинів є октанове число.

Умови споживання бензинів визначаються рекомендаціями виробників транспортних засобів, які наведені у керівництвах по експлуатації, посібниках користувача, тощо.

Для бензинових двигунів імпортованих легкових автомобілів виробниками рекомендується використання бензинів з октановим числом не нижче 95. До таких бензинів належать бензини А - 95, А - 98 та їх аналоги імпортного походження (А-95 ЕКТО, MUSTANG 95, MUSTANG 100, А-95 євро). Зазначені види бензинів мають високий ступінь замінності, внаслідок чого їх визначено єдиним товаром.

Таким чином, товарними межами ринку, який досліджується, є ринок роздрібної торгівлі високооктановими бензинами (бензини А-95, А-98 або їх аналоги).

Тому твердження Позивача, що відділенням взагалі не визначались товарні межі ринку є необґрунтованим.

Територіальні межі досліджуваних ринків було визначено згідно з розділом 6 Методики визначення монопольного становища шляхом установлення мінімальної території, за межами якої з точки зору споживачів придбання у роздріб пального є неможливим або недоцільним.

При визначенні територіальних меж ринку враховувалися такі фактори:

- місце розташування АЗС;

- транспортні витрати споживачів на придбання товарів;

- відсутність на відповідній території адміністративних та інших бар'єрів на придбання товарів.

Транспортні витрати на придбання пального за межами населеного пункту залежать від відстані розташування найближчої АЗС до цього населеного пункту.

Шляхом моделювання визначимо мінімально можливу відстань, при перевищенні якої витрати, пов'язані з придбанням товару за межами території певного населеного пункту (транспортні витрати та витрати на пошук товару), є істотними порівняно з ціною товару. Істотними будуть розглядатись транспортні та пошукові витрати, що перевищують 5 відсотків загальної вартості товару.

При виконанні розрахунку приймаємо, що:

- вартість заправленого у бак автотранспортного засобу пального (в середньому 35 літрів) буде становити до 420 грн. у 2014 році (при середній вартості 1 літру пального у Запорізькій області за даними січня - квітня 2014 року у розмірі 12,0 грн.);

- додаткові витрати (експлуатаційні та пошукові, пов'язані з ремонтом та технічним обслуговуванням, витрати мастильних матеріалів, знос автомобільної резини тощо) на подолання додаткової відстані від м. Мелітополь до сусіднього населеного пункту, розташованого на відстані до 10 км, будуть становити (в прямому та зворотному напрямках) не менше 20 грн. у 2012 році (при середніх витратах пального на 1 км пробігу - 0,1 літри).

Отже, додаткові витрати власника автотранспорту на переміщення від м. Мелітополь на додаткову відстань до 10 км будуть перевищувати 5-відсотковий бар'єр. При цьому, відсутність інформації щодо ціни, за якою реалізується пальне на АЗС в іншому населеному пункті, додаткові зусилля та втрати часу є додатковими певними бар'єрами для здійснення такої поїздки.

Перевищення 5-відсоткового бар'єру мало місце у січні - квітні 2014 року (при середній вартості 1 літру пального 12,0 грн. за даними 2014 року).

Таким чином, для споживачів підвищення роздрібної вартості 1 літрів пального на 5% обумовлює економічну недоцільність переміщення транспортного засобу на відстань більше 10 км.

Відповідно до Методики визначення монопольного становища часові межі ринку - час стабільності ринку, тобто період, протягом якого структура ринку, співвідношення попиту та пропозиції на ньому істотно не змінюються.

Згідно з пунктом 7.3 Методики, проміжок часу менший, ніж один рік, може визнаватися часовими межами ринку, за умов, що період повного обороту авансованого капіталу у виробництві відповідного товару є значно меншим, ніж один рік.

Період повного обороту авансованого капіталу торгівлі вроздріб високооктановими бензинами становить значно менше одного року (не більше двох місяців). Виходячи з вищевикладеного, часові межі ринку є січень - квітень 2014 року.

Зазначені ринки мають певні адміністративні, організаційні і економічні обмеження для вступу на них нових учасників.

Адміністративними бар'єрами вступу на ринок є отримання відповідних дозволів, ліцензій, тощо.

Природно - економічними бар'єрами вступу на ринок високооктанових бензинів, які реалізуються вроздріб, є необхідність мати спеціальне обладнання, збудовані та зареєстровані цілісні майнові комплекси, АЗС, резервуарні парки, спецавтотранспорт і таке інше, що потребує значних капітальних вкладень. Крім того, порядок приймання, зберігання і роздрібної торгівлі бензином, дизельним пальним визначається Правилами. Відповідно до Правил, роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу АЗС, що призначені для заправки транспортних засобів моторними бензинами та дизельним пальним.

Оцінюючи рівень подолання бар'єрів, можна стверджувати, що вони в короткостроковому періоді є непереборними та унеможливлюють мобільний вступ конкурентів на ринок.

При визначенні обсягів ринків застосовувались натуральні показники - кількість реалізованих високооктанових бензинів у тисячах літрів, згідно з даними, наданими безпосередньо операторами ринку.

Інформація щодо часток суб'єктів господарювання на ринках роздрібної торгівлі високооктановими бензинами (А-95, А-98 та/або їх аналоги) в досліджуваних територіальних (географічних) межах наведена у додатку 1.

Аналіз структури досліджуваного ринку роздрібної торгівлі високооктановими бензинами (А-95, А-98 та/або їх аналоги) в територіальних (географічних) межах м. Мелітополь з прилеглими населеними пунктам на відстані до 10 км (селищ Костянтинівка, Вознесенка, Семенівка, Нове) показав наступне.

Відповідно до п. 8.1 Методики визначення монопольного становища обсяг ринку, на якому визначається монопольне (домінуюче) становище, визначається як загальний обсяг надходження товару на ринок за відповідною формулою.

За підсумками діяльності у січні - квітні 2014 року:

- кількість учасників ринку становила -15;

- кількість АЗС становила - 34;

- обсяг реалізації високооктанових бензинів (А-95, А-98 та/або їх аналоги) склав - 2275,08 тис літрів,

- найбільші частки ринку у січні - квітні 2014 року належали - ПІІ «Лукойл», ПП «Окко Нафтопродукт», ТОВ «Паралель-М ЛТД», ТОВ «Запоріжнафтопродуктгруп», ТОВ «ВОГ Рітейл», при цьому сукупна частка цих суб'єктів господарювання перевищувала 70% і становила - 87%.

Відповідно до Меморандуму про спільні дії зі створення сприятливого середовища для розвитку добросовісної конкуренції від 04.10.2011, підписаного між Антимонопольним комітетом України та Асоціацією «Об'єднання операторів ринку нафтопродуктів України», та відповідно до умов угоди між Антимонопольним комітетом України та Асоціацією «Об'єднання операторів ринку нафтопродуктів України» діє електронна інформаційна система Апаратно-програмного комплексу «Аналіз ринку нафтопродуктів», за допомогою якої відбувається надання крупними операторами ринків нафтопродуктів інформації Антимонопольному комітету України.

Тому інформація, для визначення обсягу ринку Відділенням отримувалась з зазначеної системи.

Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» монопольним (домінуючим) вважається становище кожного з кількох суб'єктів господарювання, якщо стосовно них виконуються такі умови:

- сукупна частка не більше ніж п'яти суб'єктів господарювання, яким на одному ринку належать найбільші частки на ринку, перевищує 70 відсотків -

і при цьому вони не доведуть, що:

- між ними існує значна конкуренція, або

- між ними існує незначна конкуренція, але вони зазнають значної конкуренції з боку інших суб'єктів господарювання.

За змістом приписів статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» суб'єкт господарювання, який заперечує зайняття ним монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, має довести, що він зазнає значної конкуренції.

Так, аналіз даних щодо середньозважених роздрібних цін на високооктанові бензини свідчить про сталу та тривалу мовчазну координацію суб'єктів господарювання, коли впродовж 2012 - 2013 років, 2014 (січня - квітня) року вказані оператори ринку синхронно змінювали (підвищували або знижували) роздрібні ціни на пальне. При цьому суб'єктами господарювання не було наведено будь-яких пояснень щодо причин паралельної цінової поведінки.

Варто зазначити, що ринок роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами є достатньо прозорим для всіх операторів ринку, щоб вони могли достатньо точно та швидко визначати, як та у якому напрямку спрямовується конкурентна поведінка інших учасників ринку. Крім того, існуючі бар'єри унеможливлюють мобільний вступ конкурентів на вказаний ринок. До того ж вказаний ринок у територіальних межах м. Мелітополя є сталим, про що свідчить практично незмінна кількість учасників ринку впродовж 2012 - 2014 років (13-15 суб'єктів господарювання), кількість АЗС (32 - 34) та незначні темпи зниження обсягу продажу пального. Наведені фактори сприяють мовчазній координації поведінки учасників ринку.

Що стосується різного рівня цін в учасників олігополії, то це жодним чином не підтверджує їх змагальність за споживача, оскільки ціни на пальне встановлено з урахуванням його походження (імпортоване чи вітчизняне) і відносно кожного пального (преміум-класу чи економ-класу) сформувалось певне коло споживачів, виходячи з їх уподобань та фінансових можливостей.

При цьому, реалізація ПІІ «Лукойл», ПП «Окко Нафтопродукт», ТОВ «Паралель-М ЛТД», ТОВ «ВОГ Рітейл» пального преміум-класу на АЗС з підвищеним сервісним обслуговуванням за більш високими цінами, ніж у ТОВ «Запоріжнафтопродуктгруп», вказує на відсутність з їх боку заходів з підвищення якості товару при зниженні ціни. Так само, не вживають заходів з підвищення якості товарів за незмінної ціни ТОВ «Запоріжнафтопродуктгруп», реалізуючи впродовж тривалого періоду пальне економ-класу.

Отже, ознаки нецінового змагання між ПІІ «Лукойл», ПП «Окко Нафтопродукт», ТОВ «Паралель-М ЛТД», ТОВ «Запоріжнафтопродуктгруп», ТОВ «ВОГ Рітейл» (з 2014 року) теж відсутні.

Запровадження ПІІ «Лукойл», ПП «Окко Нафтопродукт», ТОВ «Паралель-М ЛТД», ТОВ «ВОГ Рітейл» програм лояльності штучно прив'язує споживача до певного оператора, тим самим усувається можливість покупця вибирати між кількома продавцями, а отже має місце обмеження конкуренції.

Дослідження можливостей значної конкуренції з боку інших учасників ринку виявило, що, крім ПІІ «Лукойл», ПП «Окко Нафтопродукт», ТОВ «Паралель-М ЛТД», ТОВ «Запоріжнафтопродуктгруп», ТОВ «ВОГ Рітейл» (з 2014 року), сукупна частка яких залишалась майже незмінною упродовж тривалого періоду (80% та більше), на ньому діяли 8-10 суб'єктів господарювання на 15 - 17 АЗС, при цьому частка найбільшого з них складала менше 5 відсотків.

Таким чином, враховуючи відсутність в поведінці учасників олігополії у своїй сукупності позитивних ознак конкуренції (змагальність з метою здобуття переваг один над одним і можливість вибору споживачів внаслідок цієї змагальності); наявність ринкової влади у цих суб'єктів господарювання (зокрема, здатність диктувати свої умови при продажу товару; обмежувати конкуренцію; підтримувати ціни на рівні понад обумовлений конкуренцією тощо) свідчить про відсутність між учасниками олігополії значної конкуренції.

Із системного аналізу статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу чи інтерес, про захист яких вона просить і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.

Крім того, відповідно до частин 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (ст. 17 КАС України).

З наведених процесуальних норм права вбачається, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Проте, ці рішення, дії або бездіяльність за будь-яких обставин повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права, свободи або інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.

Оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, то при розгляді даного спору про визнання нечинним розпорядження від 08.10.2014 №18 в частині слід встановити, чи є оскаржуване розпорядження відповідача таким, що породжує для позивача настання будь-яких юридичних наслідків і впливає на його права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, а також чи буде задоволення таких позовних вимог мати своїм правовим наслідком безпосередній захист прав позивача.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акту чи правового акту індивідуальної дії є створення юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Зміст оскаржуваного розпорядження полягає у фіксації становища позивача та не покладає на нього будь-яких обов'язків. Вирішення питання про прийняття розпорядження про визначення монопольного становища належить до виняткової компетенції органів антимонопольного комітету та є способом реалізації покладених на них законодавством владних управлінських функцій у сфері забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Крім того, зі змісту розпорядження вбачається, що таке стосувалося діяльності позивача у 2013 році.

Перелік порушень законодавства про захист економічної конкуренції визначено статтею 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції». З вказаної норми вбачається, що лише зловживання монопольним (домінуючим) становищем може потягнути за собою відповідальність. Визнання суб'єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище не є порушенням прав позивача. В оскаржуваному розпорядженні жодні факти щодо зловживання позивачем монопольним (домінуючим) становищем не наведені.

А відтак, оскаржуване розпорядження станом на дату розгляду справи не породжує будь-яких юридичних наслідків для позивача. Будь-яких санкцій (заходів відповідальності) вказане розпорядження також не передбачає.

За наведених обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У ч. 2 ст. 71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Параллель-М ЛТД» - відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.В. Горобцова