Постанова № 42575668, 20.01.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2015 р. Справа № 818/3222/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Макаренко Я.М. , Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.11.2014р. по справі № 818/3222/14

за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Бакирівське"

до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Бакирівське", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0003321502 від 20.08.2014 року.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 26.11.2014р. по справі № 818/3222/14 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області від 20 серпня 2014 року № 0003321502 про збільшення суми грошового зобов'язання Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Бакирівське" з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 66902,63 грн., з них 53522,10 грн. основний платіж, і 13380,53 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Відповідач, Охтирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Сумській області, не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права та зазначає, що податкове повідомлення-рішення прийнято у відповідності до норм діючого законодавства. Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.11.2014р. по справі № 818/3222/14, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що працівниками Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих СТОВ «Бакирівське» в податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік з урахуванням уточнень з 01.04.2014 року, за результатами якої складено акт від 06 серпня 2014 року № 150/18-11-15-0115/30439590 (а.с. 14-16).

Під час перевірки було встановлено порушення позивачем вимог пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України щодо визначення мінімального річного розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.

В акті камеральної перевірки зазначено, що мінімальний місячний розмір орендної плати за використання земельних ділянок площею 16,6748 га на території Бакирівської сільської ради для СТОВ «Бакирівське» становить 3 відсотки від їх нормативної грошової оцінки, що станом на 1 січня 2014 року складає 20585,42 грн.

За результатами перевірки донарахована сума орендної плати за земельні ділянки на території Бакирівської сільської ради за квітень-червень 2014 року складає 53522,1 грн.

На підставі вищезазначеного акту Охтирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Сумській області 20.08.2014 року було винесено податкове повідомлення-рішення №0003321502, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки в загальному розмірі 66902,63 грн., з яких 53522,10 грн. основного платежу та 13380,53 грн. - штрафних (фінансових) санкцій (а.с.22).

Не погодившись з даним рішенням податкового органу позивач звернувся з позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач нараховував та сплачував орендну плату за землю в порядку, передбаченому договором оренди, який є єдиною підставою для нарахування орендної плати.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що 19.06.2009 року між Бакирівською сільською радою та СГТОВ "Бакирівське" укладено договір оренди землі, відповідно до якого позивач отримав в строкове платне користування земельні ділянки загальною площею 16,6748 га, що знаходяться в с. Литовка та с. Бакирівка. За умовами договору, орендна плата становить 0,4 % від нормативної грошової оцінки землі.

Порядок оподаткування землі в Україні, починаючи з 01 січня 2011 року, визначається розділом XIII "Плата за землю" Податкового кодексу України. Питання орендної плати за землю врегульовані статтею 288.

У відповідності до ст. 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 36.3 ст. 36 Податкового кодексу України податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків.

Податковим кодексом України встановлено загальнодержавні та місцеві податки і збори. Пунктом 8.2 ст. 8 Податкового кодексу України передбачено, що до загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно пп. 9.1.10 п.9.1 ст. 9 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на час виникнення відповідних правовідносин) плату за землю віднесено до загальнодержавних податків і зборів.

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно п. 288.1 статті 288 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Разом з тим, пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України встановлено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки та не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки (підпункт 288.5.2 зазначеного пункту).

Тобто, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі.

Відповідно до п. 274.1 ст. 274 Податкового кодексу визначено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1% від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що на момент укладання договору позивача з Бакирівською сільською радою, нормативну грошову оцінку земельної ділянки було визначено.

Враховуючи викладене, мінімальний розмір орендної плати за використання земельної ділянки для платників податку становить 3% від нормативної грошової оцінки.

Згідно п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року і подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Таким чином, в зв'язку із зміною розміру орендної плати за земельну ділянку згідно з пп.288.5.1 п.288.5 ст. 288 Податкового кодексу України та встановлення її розміру, який не може бути меншим 3 відсотків нормативної грошової оцінки, позивач мав самостійно розрахувати розмір орендних платежів на поточний рік з врахуванням вимог, встановлених чинним законодавством.

Колегія суддів зазначає, що повноваження щодо встановлення ставок загальнодержавних податків і зборів та інших обов'язкових елементів цих платежів, у відповідності до п.п. 12.1.3 п. 12.1 ст. 12 Податкового кодексу України, належить виключно Верховній Раді України.

Виходячи з положення ст. 92 Конституції України податки й збори, система оподаткування встановлюються виключно законами України.

До повноважень органів місцевого самоврядування базового рівня (сільських, селищних та міських рад, в тому числі Бакирівської сільської ради) не належить зміна розмірів ставок загальнодержавних податків і зборів, до яких належить, зокрема, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності. До їх повноважень, відповідно до п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України, належить прийняття рішень про встановлення місцевих податків і зборів у порядку, визначеному Податковим кодексом.

Вказана правова позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, яка викладена при розгляді судових справ цієї категорії, зокрема у постанові від 02.12.2014 року по справі №21-274а14.

В силу ч.2 ст. 161 КАС України, при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Враховуючи викладене, позивач, як платник податків з оренди земельної ділянки, з квітня 2014 році неправомірно обчислив та сплатив орендну плату за землю у розмірі 0,4% від нормативної грошової оцінки відповідно до договорів оренди.

Отже, колегія суддів вважає обґрунтованим рішення податкового органу про донарахування позивачу грошового зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку на суму зобов'язання у розмірі 66902,63 грн., з яких 53522,10 грн. основний платіж та 13380,53 грн. - штрафна (фінансова) санкція. За таких обставин колегія судів дійшла висновку, що відповідач прийняв правомірно податкове повідомлення-рішення № 0003321502 від 20.08.2014 року.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.11.2014р. по справі № 818/3222/14 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в позові сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Бакирівське" до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Шевцова Н.В. Повний текст постанови виготовлений 26.01.2015 р.