КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-116/12 Головуючий у 1-й інстанції: Макуха А.А. Суддя-доповідач: Собків Я.М.
У Х В А Л А
Іменем України
27 січня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді: Собківа Я.М.,
суддів: Борисюк Л.П., Петрика І.Й.,
при секретарі: Присяжній Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київського міського військового комісаріату на постанову Солом'янського районного суду м.Києва від 05 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, Київського міського військового комісаріату про визнання неправомірними дії щодо невиплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, що настала внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження військової служби,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_2 звернувся до Солом'янського районного суду м.Києва із адміністративним позовом до Міністерства оборони України, Київського міського військового комісаріату, в якому просив визнати неправомірними дії відповідачів щодо невиплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, що настала внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження військової служби та зобов'язати Міністерство оборони України і Київський міський військовий комісаріат провести донарахування та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби в розмірі 48-місячного грошового забезпечення, виходячи з грошового забезпечення визначеного пунктом 2 статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» без його обмеження Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499, з урахування фактично виплаченої суми.
Постановою Солом'янського районного суду м.Києва від 05 березня 2012 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії Міністерства оборони України та Київського міського військового комісаріату щодо виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби з порушенням вимог ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Зобов'язано Міністерство оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022) та Київський міський військовий комісаріат (04112, м. Київ, вул. Шамрила, 19) провести донарахування та виплату ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) одноразову грошову допомогу у зв'язку з настанням інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби в розмірі 48-місячного грошового забезпечення виходячи з грошового забезпечення визначеного пунктом 2 статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» без його обмеження Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499, з урахування виплаченої суми.
Відповідач в особі Київського міського військового комісаріату не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_2 проходив військову службу в Збройних силах України з 1975 року.
Відповідно до витягу з наказу начальника генерального штабу Збройних сил України - першого заступника Міністра Оборони України №27 від 18.02.1997 року, позивача було звільнено в запас за станом здоров'я з правом носіння військової форми (а.с. 7).
Згідно довідки до акту огляду МСЕК від 14.06.2011 р. позивачу було встановлено III групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії (а.с. 6).
Відповідно до наданих відомостей за січень 1996 року - червень 1997 року на день звільнення позивача грошове забезпечення становило 221,20 грн., а тому враховуючи зміни, які відбулися у грошовому забезпеченні за даною посадою, розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2006 року склав 2594,50 грн.
У зв'язку з цим, позивач звернувся до відповідачів із заявами про виплату одноразової грошової допомоги у разі інвалідності, що настала в період проходження військової служби, однак листом Київського міського військового комісаріату від 05.10.2011 року № 4985 та листом Департамента фінансів Міністерства оборони України від 07.10.2011р. № 248/6/С/7671/2415 позивачу було відмовлено у виплаті вказаної допомоги з підстав, викладених в листах.
Вказане стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.
Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Згідно із статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції до внесення змін від 03.11.2006 року Законом № 328-V), військовослужбовці, а також військовозобов'язані, призвані на збори, підлягають державному обов'язковому особистому страхуванню на випадок загибелі або смерті в розмірі 100-кратного мінімального прожиткового рівня населення України на час загибелі або смерті, а також в разі поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних у період проходження служби (зборів), у розмірі, залежному від ступеня втрати працездатності, що визначається у відсотковому відношенні від загальної суми страхування на випадок загибелі або смерті.
Умови страхування і порядок виплат страхових сум військовослужбовцям і військовозобов'язаним, призваним на збори, та членам їх сімей встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб» від 03.11.2006 року № 328-V (набрав чинності з 01.01.2007 року) були внесені зміни до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», зокрема стаття 16 була викладена у новій редакції та доповнено частиною 2.
Нововведеною нормою передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
З наведеного слідує, що право на отримання одноразової грошової допомоги виникає у осіб, інвалідність яких настала після набрання чинності змін до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тобто з 01.01.2007 року.
Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» від 28.05.2008 року № 499, призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 01.01.2007 року, здійснюється згідно з Порядком, затвердженим цією постановою.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб одноразова грошова допомога виплачується військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) у разі настання інвалідності в період проходження військової служби та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби чи після закінчення зазначеного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження.
За змістом цього положення, зазначена в ньому обставина часу - після 01.01.2007 року стосується періоду настання названих страхових випадків (загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво) чи інвалідність військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори; інвалідність звільнених з військової служби (зборів) осіб), з чим пов'язується виплата одноразової грошової допомоги.
За таких обставин, з урахуванням наведеного, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб виплачується звільненим з військової служби (зборів) особам у зв'язку із інвалідністю, що настала після 01.01.2007 року.
З огляду на те, що інвалідність позивача настала 14.06.2011 року у зв'язку із встановленням йому ІІІ групи інвалідності пов'язаної внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, та положення статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (зі змінами внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб» від 03.11.2006 року № 328-V) та Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» від 28.05.2008 року № 499, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до приписів вищевказаних нормативно-правових актів.
За таких обставин, заявлені позивачем вимоги колегія суддів знаходить обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення суду першої інстанції ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень матеріального і процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Київського міського військового комісаріату - залишити без задоволення.
Постанову Солом'янського районного суду м.Києва від 05 березня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк І.Й. Петрик
Повний текст ухвали виготовлено - 02.02.15р.
.
Головуючий суддя Собків Я.М.
Судді: Борисюк Л.П.
Петрик І.Й.
Судове рішення № 42575578, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 27.01.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-116/12. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: