Ухвала суду № 42575028, 27.01.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2015 року м. Київ К/800/54788/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Усенко Є.А.,

Юрченко В.П.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів у Івано-Франківській області правонаступника Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську (далі - ДПІ) на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Газ Імпекс Україна» (далі - Підприємство) до ДПІ,

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2013 року Підприємство звернулося до суду з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ № 0001132201 та № 0001122201 від 10.10.2012 року.

Зазначило, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення спростовуються наявними в матеріалах адміністративної справи первинними документами, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій та виконання договорів.

13 лютого 2013 року постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року, позов задоволено.

Податкові повідомлення-рішення ДПІ № 0001132201 та № 0001122201 від 10.10.2012 року скасовані.

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що реальність господарських операцій Підприємства з ТОВ «Перший фінансовий взвод» та ТОВ «Вакус Естейт» підтверджується первинними документами.

ДПІ звернулася із касаційною скаргою про скасування постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з 18.09.2012 року до 19.09.2012 року ДПІ була здійснена документальна позапланова виїзна перевірка Підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.10.2011 року до 1.08.2012 року, за наслідками якої 26.09.2012 року був складений акт перевірки.

У акті перевірки зазначено, що Підприємство порушило вимоги п. 14.1 ст.14, пп. 135.5.4 п. 135.4 ст. 135, п. 193.1 ст. 193, п.,п. 198.2, 198.3, 98.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування за ІІІ квартал 2011 року - 73 311 грн., ІУ квартал 2011 року - 38 620 грн. та І півріччя 2012 року - 21 120 грн., занижено податок на прибуток за зазначений період, у розмірі 114 043 грн., та податок на додану вартість, у розмірі 133 598 грн.

Висновки ДПІ ґрунтуються на нікчемності правочинів за взаємовідносинами Підприємства з ТОВ «Перший фінансовий взвод» та ТОВ «Вакус Естейт», оскільки укладені між цими суб'єктами господарської діяльності договори щодо надання послуг та поставки товару відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України є нікчемними.

10 жовтня 2012 року ДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення № 000112201 щодо збільшення Підприємству грошового зобов'язання з податку на прибуток, у розмірі 114 043 грн., у тому числі 114 043 грн. - основного платежу, 528 грн. - штрафних (фінансових) санкцій; № 0001132201 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість, у розмірі 133 598 грн., та штрафних (фінансових) санкцій, у розмірі 33 400 грн.

Суди попередніх інстанцій встановили, що 2.12.2011 року між Підприємством та ТОВ «Перший фінансовий взвод» був укладений договір № 172 щодо надання інформаційно-консультаційних послуг.

ТОВ «Перший фінансовий взвод» виконав зобов'язання за зазначеним договором, що підтверджується детальним звітом про надання інформаційно-консультаційних послуг та актом приймання-передачі робіт № 172 від 26.12.2011 року на суму 146 250 грн., в тому числі податку на додану вартість 24 375 грн., цього ж дня виконавцем була виписана Підприємству податкова накладна № 172.

5 вересня 2011 року між Підприємством та ТОВ «Вакус Естейт» був укладений договір купівлі-продажу № 05-09-11, на підтвердження умов виконання якого Підприємство надало накладні № 248 та № 249 від 30.09.2011 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України № 755-ІV від 15.05.2003 року «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

При вчинені господарських операцій між Підприємством та ТОВ «Перший фінансовий взвод», ТОВ «Вакус Естейт» відомості про вказаних контрагентів знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, контрагенти були зареєстровані платниками податку на додану вартість з правом складання податкових накладних.

Згідно з п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 року, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 6 цього Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Судами попередніх інстанцій правильно зазначено, що всупереч наведеним вимогам, акт перевірки не містить об'єктивного аналізу господарських операцій вчинених Підприємством з ТОВ «Перший фінансовий взвод» та ТОВ «Вакус Естейт», а ґрунтується виключно на припущеннях.

Крім того, при судовому розгляді не встановлено та ДПІ не доведено, що цивільна правоздатність та дієздатність Підприємства або його контрагентів при укладанні правочинів була обмежена рішенням суду. ДПІ не надала суду судових рішень про визнання недійсними установчих документів на час укладання правочину, чи будь-якого іншого рішення суду або іншого органу, до компетенції якого віднесено встановлення таких фактів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що перевірка Підприємства здійснена у рамках кримінальної справи у відповідності до вимог пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України. ДПІ не надала суду доказів ухвалення вироку суду та набрання ним законної сили, що є порушенням вимог п. 86.9 ст. 89 цього Кодексу, оскільки ДПІ не мала права приймати оскаржувані податкові повідомлення-рішення за результатами такої перевірки до набрання законної сили відповідного рішення суду.

Відповідно до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України однією з підстав проведення документальної позапланової виїзної перевірки є отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

У разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність згідно з п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України.

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що ДПІ відповідно до вимог п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України не мала права приймати оскаржувані податкові повідомлення рішення за результатами перевірки до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позову є обґрунтованими.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів у Івано-Франківській області відхилити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Усенко Є.А.

Юрченко В.П.