Рішення № 42574652, 21.01.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/124/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2015 Справа № 908/5169/14

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю “ІТЛ-ГРУПП” (52071, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Дослідне, вул. Наукова, буд. 1) в особі Запорізької філії товариства з обмеженою відповідальністю “ІТЛ-ГРУПП”, 69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 131-В

до відповідача: публічного акціонерного товариства “Слов’янський завод “Тореласт”, 84122, Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Під’їздна, 3, телефон/факс: +38(06262) 2-41-75, 2-79-12, 2-73-36, 2-79-12; електронна пошта: torelast@slv.ins.dn.ua

про стягнення 26 559,10 грн.

суддя Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

24.11.14 до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “ІТЛ-ГРУПП” в особі Запорізької філії товариства з обмеженою відповідальністю “ІТЛ-ГРУПП” (далі ТОВ “ІТЛ-ГРУПП”) з позовною заявою про стягнення з публічного акціонерного товариства “Слов’янський завод “Тореласт” (далі ПАТ “Слов’янський з-д “Тореласт”) за договором від 22.11.12 № 2211/32-1 суми заборгованості в розмірі 26 559,10 грн.

24.11.14 автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву ТОВ “ІТЛ-ГРУПП” до розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 24.11.14 судом порушено провадження у справі № 908/5169/14, якій присвоєно № провадження 17/124/14. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об’єктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 17.12.14.

Ухвалою від 17.12.14 розгляд справи у зв’язку з неявкою в судове засідання уповноважених представників сторін судом відкладено на 21.01.15.

У зв’язку з неявкою в судове засідання представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 21.01.15, на підставі ст. ст. 821, 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач обґрунтовує заявлені вимоги ст.ст. 509, 526, 610, 625, 629 ЦК України та умовами договору про транспортно-експедиційне обслуговування у внутрішньому та міжнародному сполученні, у позовній заяві зазначає наступне. 22.11.12 між сторонами укладений договір на надання транспортно-експедиційного обслуговування у внутрішньому та міжнародному сполученні № 22.11/32-1, на виконання умов якого позивач надав транспортно-експедиційні послуги на загальну суму 77 982 грн., про що між сторонами підписано акти про надані послуги. Свої зобов’язання щодо оплати наданих послуг відповідач виконав частково на суму 57 500 грн. Решту суму послуг не оплатив. Отже, заборгованість відповідача за спірним договором складає 20 482 грн. Згідно розрахунку заборгованості, що доданий до матеріалів цієї справи, позивачем також заявлено до стягнення за прострочення виконання основного зобов’язання пеню в розмірі 1464,78 грн., індекс інфляції в сумі 4 007,70 грн. та 604,62 грн. - 3% річних. На підставі викладеного, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 26 559,10 грн.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судові засідання жодного разу не з’явився, правом надати відзив на позов не скористався, заяв про неможливість прибуття в судове засідання та про відкладення розгляду справи до суду не надав.

Згідно з ч. 1 ст. 64 ГПК України, суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше 3 днів з дня її надходження, виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про дату, час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Як вбачається із Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 23.11.14, тобто станом на час порушення провадження у цій справі в суді, місцезнаходженням публічного акціонерного товариства “Слов’янський завод “Тореласт” є: 84122, Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Під’їздна, 3, що співпадає з адресою, зазначеною у позові.

Крім того, судом прийнято до уваги положення:

а) інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.14 «Про Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням анти терористичної операції» (інформаційний лист ВГСУ від 12.09.14 № 01-06/1290/14) та

б) інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.14 № 01-06/2051/14 «Про внесення змін і доповнень до інформаційного листа ВГСУ від 12.09.14 № 01-06/1290/14 «Про Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням анти терористичної операції» згідно з якими:

- учасник судового процесу (п. 6 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.14 №01-06/2051/14), який знаходиться на території проведення АТО, вважається належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за умов якщо відповідну ухвалу господарським судом надіслано поштою за місцезнаходженням учасника судового процесу зазначеному в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. При цьому (…) згідно із ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, вони вважаються достовірними, доки до них не внесено відповідних змін.

Інформація про час та місце розгляду справи № 908/5169/14 також була розміщена судом на офіційному веб-порталі «Судова влада України» в розділі «Список справ, призначених до розгляду на сьогодні - 17.12.14 та 22.12.14 в розділі «Новини та події суду», що підтверджується роздрукованим (долучено судом до матеріалів справи) витягом із вказаного офіційного веб-порталу під заголовком: «До уваги ПАТ “Слов’янський завод “Тореласт” розгляд справи № 908/5169/14 (суддя Корсун В.Л.) відкладено на 21.01.15 о 10:00 год.».

Крім того, ухвала господарського суду від 24.11.14 про порушення провадження у справі № 908/5169/14 була відправлена судом за адресою електронної пошти відповідача – toreplast@slv.dn.ua, яка значиться у Спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Даний факт підтверджується Витягом з журналу реєстрації вихідної кореспонденції електронної пошти, що долучений до матеріалів цієї справи.

Згідно із ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

21.01.15 об 15 год. 10 хв. на адресу суду надійшло електронне повідомлення ПАТ “Слов’янський з-д “Тореласт”, в якому останній просить суд «У зв’язку з ненадходженням позивних матеріалів відповідачу по справі № 908/5169/14 перенести розгляд справи на іншу дату та зобов’язати позивача направити відповідачу матеріалів справи» (мовою оригіналу).

Оскільки вказане електронне повідомлення ПАТ “Слов’янський з-д “Тореласт” надійшло до суду вже після судового засідання, яке було призначено на 21.01.15 об 10 год. 00 хв. та оголошення судом вступної та резолютивної частини рішення у цій справі, то судом електронне повідомлення відповідача не розглядалось.

Дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

22.11.12 між товариством з обмеженою відповідальністю “ІТЛ-ГРУПП” в особі Запорізької філії товариства з обмеженою відповідальністю “ІТЛ-ГРУПП” (Експедитор) і публічним акціонерним товариством “Слов’янський завод “Тореласт” (Замовник) укладено договір № 2211/32-1 на транспортно-експедиційне обслуговування у внутрішньому та міжнародному сполученні, який згідно з п. 1.1. договору, визначає порядок взаємовідносин, що виникають між сторонами при організації, здійсненні та розрахунках за транспортно-експедиційні послуги, надані Експедитором Замовнику, пов’язані з перевезенням вантажів в міжнародному та внутрішньому автомобільному сполученні.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що Замовник доручив, а Експедитор прийняв на себе зобов’язання за рахунок коштів Замовника організовувати перевезення вантажів Замовника та здійснювати розрахунки з транспортними організаціями за перевезення вантажів Замовника.

Відповідно до п. 5.1 договору, ціни за цим договором завчасно встановлюються та узгоджуються сторонами перед кожним перевезенням шляхом заявки, яка є невід’ємною частиною цього договору. Остаточна сума фрахту визначається в рахунку-фактурі на кожну виконану транспортно-експедиційну послугу та може змінюватись, виходячи із складності виконання замовлення, штрафних санкцій та інших підтверджених або узгоджених витрат, понесених Експедитором при виконанні транспортно-експедиційних послуг.

Розрахунки за виконані транспортно-експедиційні послуги здійснюються шляхом банківського перекладу Замовником грошових коштів на рахунок Експедитора, якщо інше не обумовлено сторонами в заявці. Вартість послуг включає в себе винагороду експедитора за надані послуги (п.п. 5.2., 5.3. договору).

Згідно з п. 5.4. договору, оплата організації перевезення та винагороди експедитора здійснюється протягом 3-х днів з моменту доставки вантажу, якщо інше не визначено в заявці. Підставою для оплати транспортно-експедиційних послуг Замовником є оригінал (або факсимільна копія) рахунку-фактури Експедитора, акта виконаних робіт або товаросупровідних документів з печаткою вантажоотримувача, якщо інше не обумовлено в заявці.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання та буде діяти до 31.12.13 (п. 10.1. договору).

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Як вбачається з матеріалів цієї справи, на виконання умов спірного договору позивач надав відповідачу транспортно-експедиційні послуги на загальну суму 77 982 грн., про що між сторонами підписано та скріплено відтисками печаток наступні акти про надані послуги: від 04.12.12 № ОУ-04/12-16 на суму 13 000 грн., від 28.12.12 № ОУ-28/12-12 на суму 2 100 грн., від 13.09.13 № ОУ-11322 на суму 13 500 грн., від 20.09.13 № ОУ-11350 на суму 13 800 грн., від 20.09.13 № ОУ-11370 на суму 13 800 грн., від 22.11.13 № ОУ-12782 на суму 21 782 грн.

Зміст наведених вище актів свідчить, що сторони претензій одна до одної не мають.

Крім того, судом встановлено, що позивачем виставлено відповідачу на оплату транспортно-експедиційних послуг рахунки-фактури, а саме: від 04.12.12 № 04/12-15 на суму 13 000 грн., від 28.12.12 № 28/12-7 на суму 2 100 грн., від 13.09.13 № СФ-11322 на суму 13 500 грн., від 20.09.13 № СФ-11350 на суму 13 800 грн. від 20.09.13 № СФ-11370 на суму 13 800 грн., від 22.11.13 № СФ-12782 на суму 21 782 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали цієї господарської справи свідчать, що відповідач виконані позивачем транспортно-експедиційні послуги за вказаними вище актами про надані послуги оплатив частково, чим порушив умови договору.

Так, позивачем долучено до матеріалів цієї справи платіжні доручення, дослідивши які судом встановлено, що платіжними дорученнями від 04.02.13 № 160 на суму 7 000 грн. та від 05.02.13 № 252 на суму 6 000 грн. відповідач повністю оплатив надані позивачем послуги за актом від 04.12.12 № ОУ-04/12-16 та виставленим рахунком-фактурою № 04/12-15.

Крім того, платіжним дорученням від 04.03.13 № 558 на суму 2 100 грн. відповідач оплатив виставлений позивачем рахунок-фактуру від 28.12.12 № 28/12-7 та надані послуги за актом від 28.12.12 № ОУ-28/12-12.

Платіжними дорученнями від 17.10.13 № 2215, від 18.10.13 № 2222, від 03.12.13 № 2562 та від 05.12.13 № 2390 відповідачем здійснено оплату послуг за актом від 20.09.13 № ОУ-11350 на суму 13 800 грн. та виставленим рахунком-фактурою від 20.09.13 № СФ-11350.

Згідно з платіжними дорученнями від 06.11.13 № 2381 на суму 3000 грн., від 07.11.13 № 2391 на суму 3000 грн., від 08.11.13 № 2408 на суму 1000 грн., від 11.11.13 № 930 на суму 1 800 грн., від 12.11.13 № 955 на суму 1000 грн., від 20.11.13 № 1013 на суму 3000 грн., від 03.12.13 № 2562 на суму 4 800 грн., від 06.12.13 № 2598 на суму 3000 грн., від 11.12.13 № 2616 на суму 2 800 грн. та від 27.12.13 № 2698 на суму 5000 грн. відповідач оплатив надані послуги за виставленим рахунком-фактурою від 20.09.13 № СФ-11370 на суму 13 800 грн., тобто за послуги, що надавались за актом від 20.09.13 № ОУ-11370.

Також, наявні в матеріалах цієї справи платіжні доручення від 17.03.14 № 235, від 19.03.14 № 259 та від 29.04.14 № 589 підтверджують часткову сплату відповідачем наданих позивачем послуг за актом від 22.11.13 № ОУ-12782 в сумі 4000 грн. та виставленим рахунком-фактурою від 22.11.13 № СФ-12782.

Таким чином, наявні в матеріалах цієї справи докази свідчать, що відповідачем свої зобов’язання щодо оплати транспортно-експедиційних послуг наданих за актами від 04.12.12 № ОУ-04/12-16 на суму 13 000 грн., від 28.12.12 № ОУ-28/12-12 на суму 2 100 грн., від 20.09.13 № ОУ-11350 на суму 13 800 грн. та від 20.09.13 № ОУ-11370 на суму 13 800 грн. виконані повністю.

Отже, борг відповідача за вказаними вище актами відсутній.

В той же час, акт про надані послуги від 13.09.13 № ОУ-11322 на суму 13 500 грн. був оплачений відповідачем частково в сумі 4000 грн. Доказів оплати відповідачем решти суми боргу в розмірі 17 782 грн. за актом від 22.11.13 № ОУ-12782 матеріали цієї справи не містять. Також, матеріали справи не містять доказів оплати наданих послуг за актом від 13.09.13 № ОУ-11322 в сумі 13 500 грн.

Таким чином, виходячи з викладених вище обставин справи, за відповідачем утворилась заборгованість за надані послуги на підставі актів від 22.11.13 № ОУ-12782 та від 13.09.13 № ОУ-11322 в сумі 31 282 грн.

Позивачем заявлено до стягнення суму основного боргу за надані транспортно-експедиційні послуги в розмірі 20 482 грн.

Факт наявності заборгованості в розмірі 20 482 грн. підтверджується матеріалами цієї справи.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач в ході розгляду цієї справи не надав суду доказів сплати ним суми основного боргу, або доказів правомірності своїх дій щодо не сплати такої заборгованості, суд вважає, що позовна вимога ТОВ “ІТЛ-ГРУПП” про стягнення з ПАТ “Слов’янський завод “Тореласт” за договором від 22.11.12 № 2211/32-1 суми основного боргу в розмірі 20 482 грн. доведена, обґрунтована, підтверджена доданими документами та підлягає задоволенню судом.

Також, виходячи з розрахунку ціни позову, який долучено до матеріалів цієї справи, позивач просить суд стягнути з відповідача суму пені в розмірі 1464,78 грн. за період з 25.11.13 по 14.04.14, індекс інфляції в розмірі 4 007,70 грн. за період з грудня 2013 по жовтень (рік не визначено позивачем) та 3% річних в сумі 604,62 грн. за період з 25.11.13 по 19.11.14.

Як встановлено вище матеріалами справи, умовами п.. 5.4. договору сторони передбачили, що оплата організації перевезення та винагороди експедитора здійснюється протягом 3-х днів з моменту доставки вантажу, якщо інше не визначено в заявці. Підставою для оплати транспортно-експедиційних послуг Замовником є оригінал (або факсимільна копія) рахунку-фактури Експедитора, акта виконаних робіт або товаросупровідних документів з печаткою вантажоотримувача, якщо інше не обумовлено в заявці.

З урахуванням викладеного, строк виконання зобов’язання за кожним із укладених між сторонами актів про наданні послуги, враховуючи умови п. 5.4. договору № 2211/32-1, є різним.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи розрахунку, позивачем здійснено нарахування пені, індексу інфляції та 3% річних на заявлену до стягнення суму основного боргу в розмірі 20 482 грн.

В той же час, позивач у наданому розрахунку не визначив:

- за прострочення оплати якого акту (до матеріалів справи долучено шість актів) позивач здійснює нарахування суми пені, індексу інфляції та 3% річних;

- за якими із шести актів утворилась сума боргу в розмірі 20 482 грн.;

- строк виконання зобов’язання по кожному із актів, за якими заявлено до стягнення суми пені, індексу інфляції та 3% річних.

Матеріали справи свідчать, що позивач в судові засідання жодного разу не з’явився, будь-яких обґрунтувань з приводу нарахування суми пені, індексу інфляції та 3% річних до матеріалів справи не надав.

Наведені вище обставини справи позбавляють суд можливості перевірити та встановити законність та обґрунтованість заявлених позивачем до стягнення суми пені, індексу інфляції та 3% річних. У зв’язку з чим, у задоволенні вимог в цій частині судом відмовляється через недоведеність.

При цьому, місцевим господарським судом враховано, що позивач не повідомив суд про неможливість надання суду обґрунтувань з приводу нарахування суми пені, індексу інфляції та 3% річних як не повідомив і про причини не надання таких обґрунтувань, що залежали чи не залежали від позивача (в розумінні ст. 101 ГПК України).

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір в розмірі 1 408,96 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 42, 43, 45, 22, 33, 34, 49, 69, 75, 82, 821, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства “Слов’янський завод “Тореласт” (84122, Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Під’їздна, 3, код ЄДРПОУ 00300363) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ІТЛ-ГРУПП” (52071, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Дослідне, вул. Наукова, буд. 1, код ЄДРПОУ 37865529) в особі Запорізької філії товариства з обмеженою відповідальністю “ІТЛ-ГРУПП”, 69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 131-В, код ЄДРПОУ 37865529) – 20 482 (двадцять тисяч чотириста вісімдесят дві) грн. 00 коп. основного боргу та 1 408 (одну тисячу чотириста вісім) грн. 96 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 28.01.15.

Суддя В.Л. Корсун