Рішення № 42574591, 03.02.2015, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/5154/13-ц Провадження № 22-ц/795/125/2015 Категорія - цивільнаГоловуючий у I інстанції - Жук М. І. Доповідач - Шарапова О. Л.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2015 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіШарапової О.Л.суддів:Євстафіїва О.К., Шитченко Н.В.при секретарі:Нечасному О.Л.за участю:ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 листопада 2014 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя,-

в с т а н о в и в:

В серпні 2013 року ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив визнати за ним право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами та на 1/2 частину земельної ділянки за адресою : с. Клочків Чернігівського району АДРЕСА_1; провести реальний поділ вказаного житлового будинку та встановити порядок користування земельною ділянкою у відповідності до варіанту № 1 висновку експертизи № С-375 від 31 липня 2014 року; в рахунок поділу спільного майна подружжя виділити йому у власність холодильник «Whirpool» вартістю 4 500 грн., бетонозмішувач вартістю 1 500 грн., витяжку кухонну вартістю 1 500 грн., газову поверхню «Elektrolux» вартістю 1 500 грн., набір кухонних меблів вартістю 5 000 грн.; визнати за ним право особистої приватної власності на годинник інтер'єрний вартістю 2 300 грн., м'ясорубку «Braun» вартістю 1 274 грн., деревообробний станок вартістю 7 400 грн., два набори корпусних меблів для дитячої кімнати (дві однакові стінки та шафа) та шафу (вітальню) вартістю 4 950 грн., диван «Фламінго» вартістю 2 450 грн.; витребувати у ОСОБА_5 годинник інтер'єрний вартістю 2 300 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що він перебував з відповідачкою в зареєстрованому шлюбі з 29 липня 1989 року по 16 червня 2009 року. Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 лютого 2003 року шлюб між ними було розірвано, а 16 вересня 2009 року він отримав свідоцтво про розірвання шлюбу. Під час шлюбу він та відповідачка придбали житловий будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку в с. Клочків Чернігівського району по АДРЕСА_1 і вказане майно є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя. За час перебування у шлюбі, він та відповідачка також придбали кутовий диван вартістю 4 200 грн. пилосмок «Elektrolux» вартістю 284.05 грн., пароварку «Braun» вартості 352.75 грн., пральну машину «Whirpool» вартістю 3 400 грн., праску «Braun» вартості 356 грн., соковижималку «Kenwood» вартістю 1 155 грн. 15 коп., набір посуду «Luminarc» вартістю 1 500 грн., тюль, штору, смужку, підхват вартістю 2 906 грн., а всього на суму 14 153.95 грн., які відповідачка самовільно вивезла з будинку, де вони мешкали. За час шлюбу він та відповідачка придбали також холодильник «Whirpool» вартістю 4 500 грн., бетонозмішувач вартістю 1 500 грн., витяжку кухонну вартістю 1 500 грн., газову поверхню «Elektrolux» вартістю 1 500 грн., набір кухонних меблів вартістю 5 000 грн., а всього на загальну суму 14 000 грн. і вказане майно має бути передане у власність йому. Після реєстрації розірвання шлюбу ним за особисті кошти були придбані годинник інтер'єрний вартістю 2 300 грн., м'ясорубка «Braun» вартістю 1 274 грн. 15 коп. , деревообробний станок вартістю 7 400 грн., два набори корпусних меблів для дитячої кімнати (дві однакові стінки та шафа) та шафа (вітальня) вартістю 4 950 грн., диван «Фламінго» вартістю 2 450 грн., а всього на загальну суму 18 374 грн. 15 коп. і вказане майно є його особистою власністю. Відповідачка самовільно забрала годинник інтер'єрний вартістю 2 300 грн., який є його особистою приватною власністю, який має бути витребуваний у останньої.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 листопада 2014 року позовні вимоги задоволені.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить оскаржуване рішення змінити, відмовивши ОСОБА_7 у визнанні права власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями та 1/2 частину земельної ділянки в с. Клочків по АДРЕСА_1 Чернігівського району Чернігівської області та їх реальному поділі; відмовивши ОСОБА_7 у визнанні за ним права особистої приватної власності на годинник інтер'єрний, м'ясорубку, деревообробний станок, два набори для дитячої кімнати; відмовивши ОСОБА_7 у задоволенні позовної вимоги про зобов»язання її, апелянта, повернути годинник інтер'єрний; змінити варіант поділу рухомого майна.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду є незаконним. Апелянт посилається на те, що суд безпідставно залишив без розгляду її позовну заяву про встановлення факту проживання однією сім»єю без реєстрації шлюбу та поділ майна, а тому неможливо було розглядати зустрічну позовну заяву. Апелянт вказує на те, що в своїй позовній заяві вона заявляла вимогу про визнання житлового будинку з надвірними будівлями та земельної ділянки в с. Клочків АДРЕСА_1 особистою приватною власністю. Апелянт зазначає, що без розгляду її позовної заяви суд безпідставно визнав за ОСОБА_7 право особистої приватної власності на годинник інтер'єрний, м'ясорубку «Braun», деревообробний станок, два набори корпусних меблів для дитячої кімнати. Апелянт посилається на те, що фактично вона та відповідач проживали однією сім»єю до 15 жовтня 2011 року, що підтверджується письмовими доказами по справі. Апелянт вказує на те, що не були допитані свідки, які б підтвердили проживання її та відповідача однією сім»єю до 15 жовтня 2011 року. Апелянт зазначає, що в судовому рішенні взагалі не зазначене будь-яке майно, яке виділено їй у власність; не зазначені марки та моделі рухомого майна. Апелянт посилається на те, що вона взагалі не бачила годинника інтер»єрного і його не вивозила. Апелянт вказує на те, що вона не вивозила з будинку кутовий диван, пилосмок «Elektrolux», пароварку «Braun» , пральну машину «Whirpool», праску «Braun», соковижималку «Kenwood», набір посуду «Luminarc», тюль, штору, смужку, підхват та взагалі не бачила цього майна в будинку. Апелянт зазначає, що житловий будинок з надвірними спорудами та земельна ділянка в с. Клочків АДРЕСА_1 були придбані за рахунок грошових коштів, подарованих їй матір»ю згідно з договором від 28 березня 2007 року. Апелянт посилається на те, що нею заявлялось клопотання про відвід судді, але дане клопотання було безпідставно відхилене.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 29 липня 1989 року по 16 червня 2009 року.

В період шлюбу сторони придбали житловий будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку за адресою : с. Клочків Чернігівського району АДРЕСА_1, що підтверджується договорами купівлі-продажу від 28 березня 2007 року, які посвідчені державним нотаріусом Чернігівської районної державної нотаріальної контори, зареєстрованими в реєстрі за №№ 2-1236, 2-1239.

За час шлюбу за спільні кошти сторони придбали холодильник «Whirpool» вартістю 4 500 грн., бетонозмішувач вартістю 1 500 грн., витяжку кухонну вартістю 1 500 грн., газову поверхню «Elektrolux» вартістю 1 500 грн., набір кухонних меблів вартістю 5 000 грн., перелік цього майна та його вартість, крім вартості набору кухонних меблів, не оспорювались в ході апеляційного розгляду справи.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_7 придбав годинник інтер'єрний вартістю 2 300 грн., м'ясорубку «Braun» вартістю 1 274 грн., деревообробний станок вартістю 7 400 грн., два набори корпусних меблів для дитячої кімнати (дві однакові стінки та шафа) та шафу (вітальню) вартістю 4 950 грн., диван «Фламінго» вартістю 2 450 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що житловий будинок з надвірними будівлями та земельна ділянка придбані сторонами в період шлюбу, тобто вказане майно є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя і в разі поділу майна частки сторін є рівними; під час шлюбу сторони за спільні кошти придбали холодильник, набір кухонних меблів, диван, пилосос, пароварку, пральну машину, праску, соковижималку, набір посуду, тюль та штори, бетонозмішувач, витяжку кухонну, газову поверхню; після розірвання шлюбу ОСОБА_7 за особисті кошти придбав годинник інтер'єрний, м'ясорубку, деревообробний станок, два набори меблів для дитячої кімнати, диван.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції частково не погоджується апеляційний суд, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04 жовтня 1991 року « Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній стороні може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом ( квартиру).

Квартира передбачає наявність як жилих , так і допоміжних приміщень.

Як вбачається з технічного паспорта на житловий будинок та висновку комісійної судової будівельно-технічної експертизи № С-375 від 31 липня 2014 року житловий будинок з надвірними спорудами в с. Клочків Чернігівського району і області АДРЕСА_1 має лише одну жилу кімнату, яка може бути виділена лише одному із співвласників; дві неопалювальні кімнати будинку не мають підлоги; ринкова вартість житлового будинку з надвірними спорудами становить 193 031 грн.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що позовні вимоги про реальний поділ житлового будинку з надвірними спорудами задоволенню не підлягають, оскільки відсутня можливість виділити кожному із співвласників частину будинку, яка б складалась як із жилих, так і допоміжних приміщень. До реального поділу житлового будинку з надвірними будівлями між співвласниками є передчасними і позовні вимоги про реальний поділ присадибної земельної ділянки.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції в частині визнання житлового будинку з надвірними спорудами та земельної ділянки в с. Клочків Чернігівського району і області АДРЕСА_1 спільним сумісним майном подружжя, оскільки висновок суду в цій частині узгоджується з матеріалами справи та приписами законодавства.

Доводи апелянта про те, що житловий будинок з надвірними спорудами та земельна ділянка в с. Клочків АДРЕСА_1 були придбані за кошти, які належали їй особисто, а саме за рахунок грошових коштів, подарованих їй матір»ю згідно з договором від 28 березня 2007 року, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки за приписами ч.5 ст. 719 ЦК України договір дарування валютних цінностей на суму, що перевищує п»ятдесятикратний розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Договір дарування грошових коштів від 28 березня 2007 року , згідно з яким ОСОБА_9 подарувала, а ОСОБА_5 прийняла у дар грошові кошти в сумі 65 000 грн. укладений в простій письмовій формі, а тому, з урахуванням приписів ст.. 220 ЦК України, є нікчемним та не є доказом по справі.

З договору купівлі -продажу квартири від 27 січня 2007 року вбачається, що ОСОБА_10 та ОСОБА_9 продали двокімнатну квартиру в АДРЕСА_2 за 124 390 грн.

Проте, в матеріалах справи відсутні письмові докази, які б підтверджували, що частина грошових коштів, отриманих від продажу квартири, а саме 65 000 грн. були передані для купівлі 28 березня 2007 року житлового будинку з надвірними спорудами та земельної ділянки в с. Клочків Чернігівського району і області АДРЕСА_1.

Апеляційний суд частково не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо поділу рухомого майна, виходячи з наступного.

Як в апеляційній скарзі, так і під час апеляційного розгляду справи ОСОБА_5 зазначала, що під час шлюбу з відповідачем вони не придбавали кутовий диван, пилосмок «Elektrolux», пароварку «Braun», пральну машину «Whirpool», праску «Braun», соковижималку «Kenwood», набір посуду «Luminarc», тюль, штору, смужку, підхват; вказане майно було відсутнє в їх будинку по АДРЕСА_3 в Олександрівці, а тому вивезти та привласнити це майно вона не могла.

В ході апеляційного розгляду справи ОСОБА_7 пояснив, що відсутній акт про наявність цього майна на час припинення між ним та ОСОБА_5 шлюбних відносин; відсутні докази того, що вказане майно привласнила та вивезла з будинку колишня дружина; з заявою про зникнення майна з будинку він до правоохоронних органів не звертався.

Відповідно до п.п. 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року « Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вирішуючи спір між подружжям про майно, необхідно встановити обсяг спільного нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з»ясувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

В ході розгляду справи ОСОБА_7 не надано доказів того, що вищезазначене майно було наявне на час припинення ведення спільного господарства з ОСОБА_5; про те, що ОСОБА_5 привласнила та вивезла вказане майно; та не заперечувалося , що це майно відсутнє на час розгляду справи, а тому кутовий диван вартістю 4 200 грн. пилосмок «Elektrolux» вартістю 284.05 грн., пароварку «Braun» вартості 352.75 грн., пральну машину «Whirpool» вартістю 3 400 грн., праску «Braun» вартості 356 грн., соковижималку «Kenwood» вартістю 1 155 грн. 15 коп., набір посуду «Luminarc» вартістю 1 500 грн., тюль, штору, смужку, підхват вартістю 2 906 грн., а всього на загальну суму 14 153.95 грн. слід виключити із майна , що підлягає поділу та відмовити ОСОБА_7 у задоволенні цих позовних вимог.

При поділі майна, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, а саме холодильника «Whirpool» вартістю 4 500 грн., бетонозмішувача вартістю 1 500 грн., витяжки кухонної вартістю 1 500 грн., газової поверхні «Elektrolux» вартістю 1 500 грн., набору кухонних меблів вартістю 5 000 грн., а всього на загальну суму 14000 грн., суд враховує, що частки сторін є рівними. При цьому суд погоджується, що вартість набору кухонних меблів становить 5000 грн., як зазначив ОСОБА_7 в позовній заяві. Твердження ОСОБА_5 про те, що вартість набору кухонних меблів становить 6000 грн. апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки ОСОБА_5 не погодилась з вартістю цього рухомого майна, але не заявляла клопотання про призначення товарознавчої експертизи для визначення дійсної вартості набору кухонних меблів. Крім того, апеляційний суд враховує, що набір кухонних меблів, витяжка кухонна, газова поверхня «Elektrolux» знаходяться в незавершеному будівництвом будинку по АДРЕСА_3 в Олександрівці, де мешкає ОСОБА_7; вказані рухомі речі підібрані для конкретної кухні, а тому це майно слід виділити у власність ОСОБА_7 ОСОБА_7 також слід виділити бетонозмішувач вартістю 1 500 грн. При цьому ОСОБА_5 слід виділити у власність холодильник «Whirpool» вартістю 4 500 грн., та стягнути на її користь з ОСОБА_7 грошову компенсацію за переотриману частку у майні в сумі 2 500 грн.

Апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині визнання за ОСОБА_7 права особистої приватної власності на годинник інтер'єрний вартістю 2 300 грн., м'ясорубку «Braun» вартістю 1 274 грн., деревообробний станок вартістю 7 400 грн., два набори корпусних меблів для дитячої кімнати (дві однакові стінки та шафа) та шафу (вітальня) вартістю 4 950 грн., диван «Фламінго» вартістю 2 450 грн., а всього на загальну суму 18 374.15 грн., та зобов»язання ОСОБА_5 повернути ОСОБА_7 годинник інтер'єрний вартістю 2 300 грн., виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, після розірвання шлюбу ОСОБА_7 придбав годинник інтер'єрний, м'ясорубку «Braun», деревообробний станок, шафу (вітальня), диван «Фламінго», що підтверджується товарними чеками та накладними ( а.с. 27, 30, 31, 34, 35 т. 2) і це майно, з урахуванням приписів ст.. 57 Сімейного кодексу України, є його особистою приватною власністю, а ухвалення для цього окремого судового рішення законодавством не передбачено.

Крім того, після розірвання шлюбу ОСОБА_7 придбав два набори корпусних меблів для дитячої кімнати (дві однакові стінки та шафа) і це майно, з урахуванням приписів ст.. 174 Сімейного кодексу України, забезпечує розвиток дитини, а тому є власністю дитини.

В ході апеляційного розгляду справи ОСОБА_7 пояснив, що відсутні докази того, що ОСОБА_5 привласнила годинник інтер'єрний.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що ОСОБА_7 слід відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання за ним права особистої приватної власності на годинник інтер'єрний вартістю 2 300 грн., м'ясорубку «Braun» вартістю 1 274 грн., деревообробний станок вартістю 7 400 грн., два набори корпусних меблів для дитячої кімнати (дві однакові стінки та шафа) та шафу (вітальня) вартістю 4 950 грн., диван «Фламінго» вартістю 2 450 грн. та зобов»язання ОСОБА_5 повернути годинник інтер'єрний вартістю 2 300 грн.

Доводи апелянта про те, що суд залишив без розгляду її позовну заяву про встановлення факту проживання однією сім»єю без реєстрації шлюбу та поділ майна, а тому неможливо було розглядати зустрічну позовну заяву, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки такі доводи є довільним тлумаченням правових норм.

Доводи апелянта про те, що суд безпідставно дійшов висновку, що годинник інтер'єрний, м'ясорубка «Braun», деревообробний станок, два набори корпусних меблів для дитячої кімнати є особистою приватною власністю ОСОБА_7, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки на час розгляду даної цивільної справи відсутнє судове рішення, яким би був встановлений факт проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_7 як чоловіка і дружини без реєстрації шлюбу після 16 червня 2009 року.

Доводи апелянта про те, що фактично вона та відповідач проживали однією сім»єю до 15 жовтня 2011 року, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки відсутнє судове рішення, яким би були встановлені такі обставини.

З урахуванням приписів ст.. 88 ЦПК України підлягає зміні розподіл судових витрат.

При звернені до суду з позовною заявою ОСОБА_7 був сплачений судовий збір в сумі 840.75 грн. та 2600 грн. З урахуванням розміру задоволених позовних вимог з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 слід стягнути у відшкодування сплаченого судового збору 1035 грн. 16 коп. ( 965грн. 16 коп. + 70 грн.)

При зверненні з апеляційною скаргою ОСОБА_5 сплатила судовий збір в сумі 1143 грн. 53 коп. З урахуванням розміру задоволених позовних вимог з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 слід стягнути у відшкодування судових витрат, понесених за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, 284 грн. 44 коп. ( 162 грн. 64 коп. + 121 грн. 80 коп.).

В ході розгляду справи кожною із сторін в рівних частинах понесені витрати на оплату експертизи по 3 744 грн. На вирішення експерту ставилися п»ять питань про визначення ринкової вартості і поділ як житлового будинку в с. Клочків, так і незавершеного будівництвом будинку в Олександрівці. У справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про встановлення факту проживання як чоловіка і дружини без реєстрації шлюбу та поділ майна рішення суду не постановлене. В матеріалах справи відсутні дані про кількість витраченого експертом часу для дослідження кожного із п»яти питань, зазначених в ухвалі суду першої інстанції від 22 листопада 2013 року. За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що розподіл витрат, понесених на проведення експертизи, можливий після постановлення судом рішення у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про встановлення факту проживання як чоловіка і дружини без реєстрації шлюбу та поділ майна.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.4 ч.1 ст. 309, 316, 317 ЦПК України, апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 листопада 2014 - змінити.

Позовні вимоги ОСОБА_7 - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_7 право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами за адресою : с. Клочків Чернігівського району і області АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_5 право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами за адресою : с. Клочків Чернігівського району і області АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_7 право власності на 1/2 частину земельної ділянки, загальна площа якої становить 0.25 га, за адресою : с. Клочків Чернігівського району і області АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_5 право власності на 1/2 частину земельної ділянки, загальна площа якої становить 0.25 га, за адресою : с. Клочків Чернігівського району і області АДРЕСА_1.

Виділити ОСОБА_7 у власність бетонозмішувач вартістю 1 500 грн., набір кухонних меблів вартістю 5 000 грн., витяжку кухонну вартістю 1 500 грн., газову поверхню «Elektrolux» вартістю 1 500 грн.

Виділити ОСОБА_5 у власність холодильник «Whirpool» вартістю 4 500 грн.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 грошову компенсацію за переотриману частку у майні в сумі 2 500 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 у відшкодування судових витрат 1035 грн. 16 коп.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 у відшкодування судових витрат, понесених за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, 284 грн. 44 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: