Ухвала суду № 42573764, 27.01.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження №22 -ц/791/98/15 Головуючий в І інстанції Дорошинська В.Є.

Категорія: Доповідач: Фурман Т.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2015 року січня місяця 27 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого: Фурман Т.Г.

Суддів: Пузанової Л.В.

Чиркової К.Г.

При секретарі: Бараш Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, яка діє від імені ОСОБА_3, на ухвалу Дніпровського районного суду м. Херсона від 13 листопада 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Дніпровської районної у м. Херсоні ради виконавчого комітету, ОСОБА_4 про визнання незаконним рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Дніпровської районної у м. Херсоні ради виконавчого комітету, ОСОБА_4 про визнання незаконним рішення Дніпровської районної у м. Херсоні ради № 683 від 13.08.2010 року, яким ОСОБА_4 оформлено документи на прибудову, майстерню, прибудову до житлового будинку та три навіси і дозволено їх подальшу експлуатацію.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Херсона від 13 листопада 2014 року провадження у даній справі закрито з підстав передбачених п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, яка діє від імені ОСОБА_3, просила ухвалу суду скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на незаконність і необґрунтованість вказаної ухвали.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_4 доводи апелянта не визнав, ухвалу суду просить залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що цивільна справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки позивач заявив вимогу до Дніпровської районної у м. Херсоні ради, щодо оскарження її рішення, яка є суб'єктом владних повноважень, при відсутності спору щодо набуття права власності, а тому спір, що виник між сторонами підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Проте, з таким висновком суду колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно п.1 ч.2 ст. 17 КАС України до компетенції адміністративних судів віднесено зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності при здійсненні ним владних управлінських функцій.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень ( п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС ) .

Таким чином, за змістом ст. 2 та згідно п.1 ч.2 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності при здійсненні ним владних управлінських функцій.

При цьому права та інтереси позивача підлягають захисту у спосіб визначений для публічно-правових спорів.

Зі змісту поданого позову вбачається, що позивач не згоден з рішенням Дніпровської районної у м. Херсоні від № 683 від 13.08.2010 року, яким ОСОБА_4 оформлено документи на ряд об'єктів і дозволено їх подальшу експлуатацію, у зв'язку з чим збільшилася частка останнього у спільному майні, а відтак заново має бути визначено порядок користування земельною ділянкою, оскільки ці об'єкти перебувають на межі суміжних землекористувачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 року "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ", якщо орган державної влади та/або орган місцевого самоврядування (суб'єкт владних повноважень) бере участь у справі не на виконання своїх владних повноважень, а з інших правових підстав; не здійснює владних управлінських функцій щодо іншого учасника спору (наприклад, надання згоди іншому співвласнику житлового будинку на виконання переобладнання та перепланування), то залежно від змісту вимог і суб'єктного складу сторін справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства відповідно до вимог статті 15 ЦПК.

Оскільки із матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся за захистом своїх суб'єктивних прав, які виникли з цивільних та земельних правовідносин і які підлягають відновленню у спосіб визначений законами України, що регулюють ці правовідносини, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для закриття провадження у справі відповідно до п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України і вважає, що ухвала суду, як постановлена в порушення вимог процесуального законодавства, підлягає скасуванню з передачею справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 307, 311, 314 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка діє від імені ОСОБА_3, задовольнити.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Херсона від 13 листопада 2014 року скасувати, цивільну справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала оскарженню в касаційній інстанції не підлягає.

Головуючий:

Судді: