Справа № 580/1210/14-к
Номер провадження 1-кп/580/7/15
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 лютого 2015 року Лебединський районний суд Сумської області
в складі:головуючого Стеценка В. А.
при секретарі - Радковській О.В.
з участю: прокурорів - Гуменного О.В., Гладкова В.М.,
потерпілого - ОСОБА_2
обвинуваченого - ОСОБА_3,
захисника - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедині кримінальне провадження про обвинувачення
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Петропавлівськ-Камчатський Російської Федерації, росіянина, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не військо-возобов"язаного, не працюючого, зареєстро-ваного та мешканця АДРЕСА_1 раніше судимого:
- 10.06.1992 року Лебединським райсудом за ч. 3
ст. 17 ч. 3 ст. 81, ч. 3 ст. 81 КК України (в ред.
1960 р.) до 5 років позб. волі;
- 27.09.1996 року Лебединським райсудом за ч. 2
ст. 140, ч. 3 ст. 140, ч. 3 ст. 141, ч. 2 ст. 143, ст. 42
КК України (в ред. 1960 р.) до 4 років позбавл.
волі з конф. майна;
- 06.11.2000 року Лебединським райсудом за ч. 2
ст. 141 КК України (в ред. 1960р.) до 3 років позбавл. волі з конф. майна;
- 05.06.2002 року Червоногвардійським райсудом
м. Макіївки за ст.ст. 391, 71 КК України до 1
року 4 місяців позбавл. волі;
- 10.11.2004 року Лебединським райсудом за ч. 2
ст.185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 188, ч. 1 ст.
263, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 307, ст. 70 КК України до
5 років позбавл. волі з конф. майна;
- 25.06.2009 року Лебединським райсудом за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до 1 року 1 місяця позбавл. волі;
- 02.10.2009 року Ямпольским райсудом за ст. 395,
ч. 4 70 КК України до 1 року 1 місяця позбавл.
волі;
- 04.10.2010 року Лебединським райсудом за ч. 3
ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч.1 ст. 263, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст.
309, ч.ч. 1, 2, 4 ст. 70 КК України до 4 років
позбавлення волі;
- 11.06.2014 року Лебединським райсудом за ч. 1
ст. 263, ч. 1 ст. 69, ч. 1 ст. 71 КК України до 1
року 1 місяця позбавлення волі;
за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 186 КК України;
В С Т А Н О В И В:
Обвинувачений ОСОБА_3 о 15 год. 10 травня 2014 року, під час проходження лікування в протитуберкульозному відділенні Лебединської центральної районної лікарні ім. К.О. Зільберника, розташованому по вул. Першогвардійська - 18 в м. Лебедині Сумської області, де в той же час перебував на лікуванні ОСОБА_6, дізнався, що у останнього є мобільний телефон і діючи умисно, повторно, з метою незаконного збагачення та заволодіння чужим майном, шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_6 повідомив потерпілому неправдиві відомості про те, що має потребу зателефонувати з цього мобільного телефону, після чого поверне зазначене майно власнику, і не маючи наміру виконувати обіцяне, за згодою ОСОБА_6 взяв зі столу палати № 6 протитуберкульозного відділення Лебединської ЦРЛ мобільний телефон марки "Nokia - 1280" чорного кольору, вартість якого згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 276 від 26.06.2014 року становить 386 грн. 64 коп., виніс його за межі лікарні, а в подальшому розпорядився ним на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на вказану суму.
Крім того, 20 травня 2014 року під час проходження лікування в протитуберкульозному відділенні Лебединської ЦРЛ ім. К.О. Зільберника по вул. Першогвардійська - 18 в м. Лебедині Сумської області, де в той же час на лікуванні перебував ОСОБА_7, обвинувачений ОСОБА_3 дізнався, що ОСОБА_7 для спілкування із своїми знайомими використовує мобільний телефон і о 15 год. 30 хв. цього дня діючи умисно, повторно, з метою незаконного збагачення та заволодіння чужим майном, шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_7 повідомив йому неправдиві відомості про те, що йому необхідно зателефонувати з цього мобільного телефону, після чого він поверне зазначене майно і не маючи наміру виконувати обіцяне, отримав від ОСОБА_7 мобільний телефон марки "Nokia - 1280" чорного кольору, вартість якого згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 251 від 18.06.2014 року становить 206 грн. 60 коп., відійшов від останнього за будівлю протитуберкульозного відділення, а в подальшому залишив з викраденим майном територію лікарні та розпорядився мобільним телефоном на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_7 матеріальної шкоди на вказану суму.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 о 22 год. 28 липня 2014 року, перебуваючи на законних підставах в будинку по АДРЕСА_2 за місцем тимчасового проживання його знайомих ОСОБА_2 та ОСОБА_8 і будучи обізнаним, що ОСОБА_2 має мобільний телефон, попросив у нього дозволу скористатись цим телефоном на що останній відмовив. Тоді обвинувачений, діючи умисно, повторно, відкрито, з метою незаконного збагачення та заволодіння чужим майном, в присутності ОСОБА_8, не зважаючи на заперечення ОСОБА_2, який будучи фізично слабшим пручався і намагався перешкодити незаконним діям обвинуваченого, засунув руку в кишеню штанів потерпілого, подолавши таким чином його опір, витіг з кишені мобільний телефон марки "Fone 1290", вартість якого згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 348 від 07.08.2014 року становить 50 грн. 00 коп., виніс його з кімнати та сховав до кишені своєї курточки.
Крім того, наступного ранку, о 8 год. 29 липня 2014 року, покидаючи господарство по АДРЕСА_2 яке перебувало в користуванні ОСОБА_2, обвинувачений побачив на його подвір"ї велосипед останнього і діючи умисно, повторно, відкрито, з метою незаконного збагачення та заволодіння чужим майном, взяв цей велосипед марки "Україна" з рамою відкритого типу бузкового кольору, вартість якого згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 348 від 07.08.2014 року становить 250 грн. 00 коп., виїхав на ньому за межі зазначеного домогосподарства, а коли його дії помітила ОСОБА_8 і стала кричати йому щоб він залишив чуже майно власнику, він не припинив свої незаконні дії а навпаки - відповів їй, що повернеться і покинув з викраденими велосипедом і мобільним телефоном місце вчинення злочину, а в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_2 матеріальної шкоди на суму 300 грн.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у викраденні майна ОСОБА_6 та ОСОБА_7 визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що в травні 2014 року проходив курс лікування в протитуберкульознму відділенні Лебединської центральної районної лікарні ім. К.О. Зільберника по вул. Першогвардійська - 18 в м. Лебедині, де в той же час лікувалися громадяни ОСОБА_6 та ОСОБА_7 і дізнавшись, що у них є мобільні телефони та діючи умисно, повторно, з метою незаконного збагачення та заволодіння чужим майном, шляхом обману та зловживання довірою, перебуваючи на території лікарні вдень 10.05.2014 року повідомив ОСОБА_6 неправдиві відомості про те, що має потребу зателефонувати з його мобільного телефону, після чого поверне зазначене майно, і не маючи наміру виконувати обіцяне, за згодою ОСОБА_6 о 15 годині цього дня взяв зі столу палати протитуберкульозного відділення Лебединської ЦРЛ мобільний телефон останнього марки "Nokia" чорного кольору виніс його за межі лікарні, а в подальшому розпорядився ним на власний розсуд, продавши незнайомому чоловіку за 50 грн., а о 15 год. 30 хв. 20.05.2014 року повідомив ОСОБА_7 неправдиві відомості про те, що йому необхідно зателефонувати з мобільного телефону потерпілого, після чого він поверне зазначене майно і не маючи наміру виконувати обіцяне, отримав від ОСОБА_7 мобільний телефон марки "Nokia" теж чорного кольору, після чого залишив з викраденим майном територію лікарні та розпорядився мобільним телефоном на власний розсуд, продавши його незнайомому чоловіку за 50 грн.
Своєї вини у викраденні майна ОСОБА_2 обвинувачений ОСОБА_3 спочатку не визнавав, мотивуючи це тим, що заволодів речами останнього не маючи мети незаконного збагачення, а в подальшому теж визнав свою вину у вчиненні злочину повністю, щиро розкаявся і пояснив суду, що о другій половині дня 28.07.2014 року прийшов в гості в домогосподарство свого знайомого ОСОБА_2, розташоване по АДРЕСА_2, де разом з господарем, співмешканкою останнього ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та іншими знайомими допізна вживав спиртні напої.
Ввечері, перебуваючи на веранді будинку він помітив у ОСОБА_2 мобільний телефон, скористався ним з дозволу власника і повернув його останньому. А коли той пішов спати знайшов його в одній з кімнат будинку, знову попросив скористатись телефоном і не зважаючи на відмову власника майна, та на присутність ОСОБА_8, скориставшись тим, що ОСОБА_2 перебував в лежачому положенні і є фізично слабшим, не зважаючи на його спротив, засунув руку в кишеню штанів потерпілого, подолавши таким чином його опір, витіг з цієї кишені мобільний телефон, після чого повернувся з ним на веранду до інших гостей, а ОСОБА_2, розхвильований подією покинув будинок.
Також обвинувачений пояснив суду, що невдовзі після залишення господарем житла він ліг спати в будинку по пров. Космонавтів-12, а прокинувшись вранці 29.07.2014 року побачив на подвір"ї велосипед ОСОБА_2 і вирішив його збути з метою задоволення особистих потреб, після чого діючи без дозволу інших осіб, відкрито сів на нього і через вхідну хвіртку виїхав з двору, забравши з собою і викрадений вночі мобільний телефон. Чи заперечувала проти його дій ОСОБА_11 він не пам"ятає.
Після цього, з метою придбання спиртних напоїв він велосипедом вирушив в напрямку вул. Верстатників в м. Лебедині, дорогою наздогнав ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які залишили господарство ОСОБА_2 раніше та пояснив їм, що велосипед взяв на законних підставах. Перебуваючи на вул. Верстатників він продав велосипед сторонній особі за 30 чи 35 грн., придбав за виручені гроші дві пляшки самогону, вжив їх разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_10, якій передав на зберігання мобільний телефон ОСОБА_2
Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини, його вина у вчиненні злочину повністю доведена показами потерпілого, свідків та матеріалами справи.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 показав суду, що в липні 2014 року проживав в домогосподарстві по АДРЕСА_2 разом із співмешканкою ОСОБА_8 і 28.07.20014 року до них прийшли в гості ОСОБА_9 разом із ОСОБА_10, ОСОБА_3 та інші особи. Ввечері вони вжили спиртні напої, після чого потерпілий ліг спати разом з ОСОБА_8 в дальній кімнаті будинку. Проте, до нього з вимогою надати можливість скористатись мобільним телефоном звернувся ОСОБА_3, а коли ОСОБА_2 остерігаючись викрадення свого майна відмовив та заховав руку з телефоном в кишенню брюк обвинувачений всупереч його волі засунув свою руку в кишеню штанів ОСОБА_2, вхопився за телефон і подолавши опір потерпілого витіг телефон з його кишені, порвавши при цьому штани.
Залишившись без телефону потерпілий пішов з дому, переночував у сусіда, а повернувшись додому вранці наступного дня виявив пропажу свого велосипеда і зі слів ОСОБА_8 дізнався, що велосипед теж відкрито викрав обвинувачений.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показав суду, що вдень 28.07.2014 року він разом із своєю знайомою ОСОБА_10 прийшов в гості до ОСОБА_2 в домогосподарство по АДРЕСА_2 де бачив жіночий велосипед господаря і вживав спиртні напої разом з господарем та ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_10, іншими знайомими.
Ввечері свідок разом з ОСОБА_10 залишились відпочивати в будинку потерпілого а вранці вирушили додому до ОСОБА_9
Також він показав суду, що прокинувшись 29.07.2014 року крім себе і ОСОБА_10 виявив на місці події ОСОБА_3 та ОСОБА_8, а коли на шляху додому - на вул. Верстатників в м. Лебедині їх з ОСОБА_10 велосипедом схожим на велосипед ОСОБА_2 наздогнав обвинувачений це викликало підозру у свідка і він спитав ОСОБА_3 про те, чи належить йому цей велосипед.
Обвинувачений заспокоїв свідка, пояснивши, що належним чином вирішить питання щодо володіння велосипедом і вони втрьох пішли на вул. Верстатників, де ОСОБА_3 продав велосипед випадковому перехожому за 36 грн., за які придбав спиртні напої і вони вжили їх неподалік - на території стадіону.
Під час вживання спиртного з"ясувалося, що у обвинуваченого є мобільний телефон і ОСОБА_10 попросила дозволу ним скористатись, на що ОСОБА_3 дав згоду і запропонував їй залишити телефон у себе до наступного ранку.
Після вживання спиртних напоїв ОСОБА_3 пішов у своїх справах, а ОСОБА_10 разом з ОСОБА_9 пішли додому до останнього - в квартиру АДРЕСА_3 де заночували і куди вранці 30.07.2014 року з"явилися співробітники міліції та виявили і вилучили мобільний телефон, отриманий напередодні від ОСОБА_3
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 підтвердила покази ОСОБА_12 і теж показала суду, що в обідню пору 28.07.2014 року разом з останнім прийшла погостити в господарство по АДРЕСА_2, де разом з іншими особами вживала спиртні напої та чула, що ОСОБА_3 відкрито викрав у ОСОБА_2 мобільний телефон.
Також вона показала суду, що вранці наступного дня вони з ОСОБА_9 пішли додому до останнього - на АДРЕСА_3, а ОСОБА_3 спочатку затримався на подвір"ї будинку по АДРЕСА_2 а потім наздогнав їх жіночим велосипедом.
На вулиці Верстатників ОСОБА_3 продав велосипед випадковому перехожому за 30 грн., за які вони придбали спиртні напої і вжили їх на території стадіону, розташованого неподалік.
Під час вживання спиртного обвинувачений передав їй на зберігання до ранку наступного дня мобільний телефон марки "Нокіа", який вранці 30.07.2014 року виявили та вилучили співробітники міліції.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показала суду, що проживає в АДРЕСА_2, є співмешканкою ОСОБА_2, який 28.07.2014 року отримав пенсію і з цієї нагоди вгощав спиртними напоями знайомих, серед яких були ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_3 та інші особи. Події того вечора вона пам"ятає погано, проте згадує, що чула як обвинувачений на веранді будинку просив у господаря покористуватись мобільним телефоном, а в подальшому - коли вони з ОСОБА_2 вже спали в кімнаті ОСОБА_3 знову звертався до ОСОБА_2 з приводу користування телефоном, а отримавши відмову, не зважаючи на спротив потерпілого власноручно витіг телефон з кишені його штанів, після цього ОСОБА_2 деякий час просив обвинуваченого повернути телефон, а потім пішов ночувати до знайомого.
Вранці наступного дня ОСОБА_2 показував їй пошкоджені обвинуваченим брюки, в кишені яких до викрадення зберігався мобільний телефон.
Також вона показала суду, що вранці 29.07.2014 року вона вийшла за нагальними потребами на подвір"я будинку і побачивши, що ОСОБА_3 вивів з двору велосипед ОСОБА_2 крикнула обвинуваченому, щоб він повернув чуже майно, так як потерпілий є інвалідом і йому важко ходити на значні відстані. Проте ОСОБА_3 відповів, що скоро поверненться і поїхав велосипедом у невідомому напрямку.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 показав суду, що є мешканцем м. Лебедина і в один із днів влітку 2014 року, перебуваючи на вул. Верстатників м. Лебедина на пропозицію раніше не знайомого йому ОСОБА_3 придбав у того за гроші в сумі близько 30 грн. жіночий велосипед, який в подальшому був вилучений співробітниками міліції.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 показала суду, що з кілька десятків років підтримує знайомство з ОСОБА_2, віддала йому свій мобільний телефон, а в подальшому дізналась, що його було викрадено, претензій не має.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 показав суду, що був запрошений співробітниками міліції до участі в слідчій дії в якості понятого і в його присутності був вилучений мобільний телефон в молодого чоловіка, який пояснював, що отримав його від іншої особи.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 показав суду, що є мешканцем будинку по АДРЕСА_2 ввечері 28.07.2014 року до нього приходив переночувати ОСОБА_2, який наступного дня розповів йому, що ОСОБА_3 викрав в нього мобільний телефон та велосипед.
З висновку судової товарознавчої експертизи (а.с. 118-120), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що вартість велосипеда, викраденого у ОСОБА_2 марки "Україна" з переробленою рамою на відкритий тип на момент вчинення злочину могла становити 250 грн. 00 коп., а вартість викраденого в нього мобільного телефону марки "PHONE 1290" на момент вчинення злочину могла становити 50 грн. 00 коп.
З висновку судової товарознавчої експертизи (а.с. 161-163), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що вартість телефону марки "Nokia - 1280" чорного кольору, викраденого в ОСОБА_7 на момент вчинення злочину могла становити 206 грн. 60 коп.
З висновку судової товарознавчої експертизи (а.с. 164-166), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що вартість телефону марки "Nokia - 1280" чорного кольору, викраденого в ОСОБА_6 на момент вчинення злочину могла становити 386 грн. 64 коп.
З протоколу затримання (а.с. 194 -196), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_3 був поміщений до ІТТ Лебединського МВ УМВС України для відправки в місця відбування покарання за вироком Лебединського районного суду від 11.06.2014 року 30.07.2014 року.
З протоколу огляду місця події та фото таблиць (а.с. 215-220), досліджених в судовому засіданні вбачається, що будинок по АДРЕСА_2 має подвір"я, веранду, кілька кімнат, в одній з яких 30.07.2014 року виявлено спортивні штани, розірвані по шву біля кишені.
Проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого повністю доведена та знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.
Так, факт вчинення ним злочину стверджується потерпілим ОСОБА_2, із свідчень якого, даних в судовому засіданні вбачається, що саме ОСОБА_3 в кімнаті будинку АДРЕСА_2 о 22 год. 28 липня 2014 року, відкрито, в присутності ОСОБА_8, не зважаючи на спротив потерпілого засунув руку в кишеню його штанів, витіг з кишені мобільний телефон марки "Fone 1290", яким в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Крім того, з пояснень потерпілого ОСОБА_2, даних в судовому засіданнві вбачаєїться, що вранці 29 липня 2014 року, покидаючи господарство по АДРЕСА_2 обвинувачений відкрито і незаконно викрав з його подвір"я велосипед марки "Україна", а коли його дії помітила ОСОБА_8 і стала кричати йому щоб він залишив чуже майно, він не припинив свої незаконні дії, а покинув місце вчинення злочину з викраденми велосипедом і мобільним телефоном.
Також факт вчинення злочину обвинуваченим стверджується і показами свідка ОСОБА_8, яка в судовому засіданні підтвердила покази потерпілого та в свою чергу показала суду, що особисто вимагала в обвинуваченого припинити викрадення велосипеда.
Також факт вчинення злочину обвинуваченим стверджується і і показами свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_14, даними в судовому засіданні, з яких вбачається, що в їх присутності ОСОБА_3 розпорядився викраденими мопільним телефоном та веловипедом, які належали ОСОБА_2
Також суд бере до уваги і те, що вина ОСОБА_3 у вчиненні злочину не оспорюється і самим обвинуваченим, який в судовому засіданні пояснив суду, що саме з метою незаконного збагачення шляхом шахрайства заволодів мобільними телефонами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 і відкрито викрав мобільний телефон та велосипед ОСОБА_2
Крім того, суд враховує і те, що вина обвинуваченого у вчиненні злочину, його покази та покази потерпілого і свідків об"єктивно підтверджується протоколом огляду місця події, з якого вбачається, що в будинку по АДРЕСА_2 30.07.14 року були виявлені пошкоджені штани потерпілого ОСОБА_2 та висновками судових товарознавчих експертиз.
Тому суд вважає, що вина ОСОБА_3 у вчиненні злочинів доведена в повному обсязі пред"явленого йому обвинувачення і дії ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 190 КК України, так як він здійснив заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.
Крім того, дії ОСОБА_3 суд вважає необхідним кваліфікувати за ч. 2 ст. 186 КК України, так як він здійснив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.
При обранні міри покарання ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини його вчинення та вартість викраденого майна, незадовільний стан здоров'я обвинуваченого, його сімейний та матеріальний стан і його характеристику.
Приймаючи до уваги наявність кількох обставин, що пом"якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме - те що злочином не завдано тяжких наслідків і значної матеріальної шкоди, збитки відшкодовані в повному обсзязі, обвинувачений повністю визнав свою вину і щиро розкаявся у вчиненому злочині, з урахуванням особи винного суд, призначаючи покарання за ч. 2 ст. 186 КК України вважає необхідним застосувати ч. 1 ст. 69 КК України і призначити йому основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції частини статті Особливої частини Кримінального Кодексу, яка передбачає покарання за цей злочин.
При цьому суд вважає необхідним обрати ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі, оскільки його неможливо виправити і перевиховати без ізоляції від суспільства.
Також суд вважає необхідним, призначивши покарання за злочини, вчинені до попереднього вироку застосувати ч. 4 ст. 70 КК України і визначити покарання за сукупністю злочинів, вчинених до попереднього вироку, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України та за злочини, покарання за який призначене цим попереднім вироком Лебединського районного суду від 11.06.2014 року за ч.1 ст. 263 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Крім того, призначивши покарання за злочин, вчинений після попереднього вироку, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України суд вважає необхідним застосувати ч. 1 ст. 71 КК України і визначити обвинуваченому остаточне покарання за сукупністю вироків, частково приєднавши до покарання, призначеного за ч. 2 ст. 186 КК України покарання, визначене за сукупністю злочинів, вчинених до попереднього вирку, передбачених ч.2 ст.190 КК України та призначене попереднім вироком від 11.06.2014 року за ч.1 ст. 263 КК України у виді 6 місяців позбавлення волі.
Крім того, суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_3 на користь держави - отримувач Лебединське УК (м. Лебедин) 24060300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37345566, ГУДКСУ у Сумській області, код банку (МФО ГУДКСУ) 837013, номер рахунку 31114115700010, код класифікації доходів 24060300, найменування ККД "Інші надходження" кошти на відшкодування витрат за проведення судових товарознавчих експертиз № 348 від 07.08.2014 року, № 251 від 18.06.2014 року, № 276 від 26.06.2014 року в сумі 343 грн. 98 коп. відповідно довідок, наданих експертом.
Речові докази:
- мобільний телефон "Nokia - 1280" чорного кольору, який зберігається під розпискою ОСОБА_6 в його домогосподарстві на думку суду необхідно вважати повернутими власнику;
- мобільний телефон "Nokia - 1280" чорного кольору, який зберігається під розпискою ОСОБА_7 в його домогосподарстві на думку суду необхідно вважати повернутими власнику;
- спортивні штани, мобільний телефон марки "Fone 1290", велосипед марки "Україна", які зберігаються під розпискою ОСОБА_2 в його домогосподарстві на думку суду необхідно вважати повернутими власнику.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України;
У Х В А Л И В :
ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190, ч.2 ст. 186 КК України і призначити йому покарання:
- за ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік 3 місяці.
Застосувати ч. 4 ст. 70 КК України та за сукупністю злочинів, визначити ОСОБА_3 покарання призначене за ч. 2 ст. 190 України за злочин, вчинений до ухвалення попереднього вироку та злочин, покарання за який призначене цим попереднім вироком Лебединського райсуду від 11.06.2014 року за ч. 1 ст. 263 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим і визначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 3 місяці.
- за ч. 2 ст. 186 КК України, застосувавши ч. 1 ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за ч. 2 ст. 186 КК України частково приєднати покарання, визначене за сукупністю злочинів, вчинених до попереднього вироку, передбачених ч.2 ст.190 КК України та призначене попереднім вироком від 11.06.2014 року за ч.1 ст. 263 КК України у виді 6 місяців позбавлення волі і остаточно визначити йому до відбуття покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
Строк покарання засудженому ОСОБА_3 вважати з 30 липня 2014 року.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави - отримувач Лебединське УК (м. Лебедин) 24060300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37345566, ГУДКСУ у Сумській області, код банку (МФО ГУДКСУ) 837013, номер рахунку 31114115700010, код класифікації доходів 24060300, найменування ККД "Інші надходження" кошти на відшкодування витрат за проведення судових товарознавчих експертиз № 348 від 07.08.2014 року, № 251 від 18.06.2014 року, № 276 від 26.06.2014 року в сумі 343 грн. 98 коп.
Речові докази:
- мобільний телефон "Nokia - 1280" чорного кольору, який зберігається під розпискою ОСОБА_6 в його домогосподарстві вважати повернутими власнику;
- мобільний телефон "Nokia - 1280" чорного кольору, який зберігається під розпискою ОСОБА_7 в його домогосподарстві вважати повернутими власнику;
- спортивні штани, мобільний телефон марки "Fone 1290", велосипед марки "Україна", які зберігаються під розпискою ОСОБА_2 в його домогосподарстві вважати повернутими власнику.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Сумської області через Лебединський районний суд Сумської області протягом 30 діб з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_3 в той же строк з часу вручення йому копії вироку.
Суддя: В. А. Стеценко
Судове рішення № 42572989, Лебединський районний суд Сумської області було прийнято 03.02.2015. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 580/1210/14-к. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: