Постанова № 42572960, 01.12.2014, Лебединський районний суд Сумської області

Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 580/1788/14-а

Номер провадження 2-а/580/51/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2014 р. Лебединський районний суд Сумської області

в складі:суддІ: Чхайло О. В.

при секретарі - Сугак Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лебедині справу за позовом ОСОБА_2 до Лисецької селищної ради Тисменицького району Івано-Франківської області про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії;

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з зазначеною позовною заявою, мотивуючи свої вимоги тим, що 13.08.2004 року їй було видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом відповідно до якого вона успадкувала домогосподарство, що складається з незавершеного будівництвом будинку, готовністю 97 % та надвірних споруд, розташоване на неприватизованій земельній ділянці по АДРЕСА_1. 20.05.2014 року позивачка звернулася до відповідача з клопотанням про надання їй дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка знаходиться за вказаною адресою. Однак, рішенням Лисецької селищної ради від 12.06.2014 року їй у цьому було відмовлено.

Позивачка вважає дане рішення незаконним та таким, що порушує її конституційні права, оскільки для проведення держаної реєстрації права власності на будинок, який вона успадкувала, необхідно спочатку зареєструвати право власності або право користування земельною ділянкою, на якій він розташований. При цьому, відповідно до чинного законодавства вона має право одержати у власність дану земельну ділянку, а рішення про відмову в надані дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою повинно містити підстави такої відмови. У рішенні ж Лисецької селищної ради не вказано жодної підстави та мотивів відмова.

Тому позивачка просила визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, зобов'язати Лисецьку селищну раду розглянути її клопотання про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка розташована по АДРЕСА_1 приблизною площею 0,07 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, а також стягнути на її користь сплачений судовий збір.

В судовому засіданні позивачка свої вимоги підтримала.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, в наданій заяві вказав, що позов ОСОБА_2 є безпідставним, необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню, так як спірне рішення прийняте відповідно до вимог чинного законодавства. Поряд з цим вважає, що суд не вправі приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, в тому числі про надання земельних ділянок у власність або в користування, укладення договорів купівлі-продажу або оренди землі, а також зазначати, яке конкретно рішення повинно бути прийнято.

Тому просить у задоволенні даного позову відмовити повністю.

Вислухавши позивачку, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що між сторонами мають місце правовідносини щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, а позовні вимоги обґрунтовані і підлягають до задоволення, так як в судовому засіданні встановлено наступне.

На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом (а.с. 8) ОСОБА_2 успадкувала після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року, незавершений будівництвом будинок, готовністю 97 % та надвірні споруди, що знаходяться по АДРЕСА_1 на неприватизованій земельній ділянці.

З метою державної реєстрації свого права власності вона звернулася до Реєстраційної служби Тисменицького районного управління юстиції Івано-Франківської області, але рішенням державного реєстратора (а.с. 11) їй у цьому було відмовлено, так як державна реєстрація речових прав на об'єкт незавершеного будівництва проводиться за наявності державної реєстрації речового права на земельну ділянку на якій розташований такий об'єкт.

Тому в подальшому позивачка звернулася до Лисецької селищної ради з заявою про надання їй дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розташованої по АДРЕСА_1 приблизною площею 0,07 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Відповідач, розглянувши заяву ОСОБА_2 на засіданні сесії селищної ради, ухвалив рішення (а.с. 9), яким відмовив позивачці у її клопотанні.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд виходить з того, що законом, який забезпечує громадянам України можливості для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення є Закон України «Про звернення громадян» N 393/96-ВР від 02.10.1996 року стаття 1 якого визначає те, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх особистих прав і законних інтересів.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 15 даного Закону органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки

розгляду заяв (клопотань).

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Стаття 122 Земельного кодексу України визначає, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Позивачка свої вимоги обґрунтовує тим, що у рішенні Лисецької селищної ради не вказано жодної підстави та мотивів відмови у наданні їй дозволу на розроблення технічної документації, чим порушено положення Закону України «Про звернення громадян», а також ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, яка говорить, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

В оскаржуваному рішенні жодна з підстав, наведених в ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, не вказана, хоча дана норма закону чітко визначає, що відмова у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки повинна бути вмотивована та наводяться випадки в яких орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування ухвалює рішення про таку відмову.

Крім цього, Закон України «Про звернення громадян» також визначає те, що рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), повинно містити посиланням на Закон з викладенням мотивів відмови.

Враховуючи зазначене вище, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення Лисецької селищної ради є протиправним внаслідок чого підлягає скасуванню.

Скасувавши оскаржуване рішення, суд вважає необхідним покласти на відповідача обов'язок розглянути заяву громадянки ОСОБА_2 про надання їй дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розташованої по АДРЕСА_1, оскільки за чинним законодавством вона, успадкувавши будинок, розташований на даній земельній ділянці, має право на безоплатне одержання її у власність.

Згідно вимог п.п. 1, 2 ч. 4, ч. 5 ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про: скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.

Тому позовна заява ОСОБА_2 підлягає задоволенню в повному обсязі.

Оскільки рішення ухвалене на користь позивачки, суд вважає необхідним відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України присудити їй відшкодування судових витрат за рахунок відповідача, а саме провести стягнення судового збору в сумі 243,60 грн. з відповідного місцевого бюджету Лисецької селищної ради Тисменицького району Івано-Франківської області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6-14, 71, 94, 105, 159-163 КАС України, ст.ст. 118, 122 Земельного кодексу України, Законам України «Про звернення громадян» N 393/96-ВР від 02.10.1996 року;

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_2 до Лисецької селищної ради Тисменицького району Івано-Франківської області про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати рішення Лисецької селищної ради Тисменицького району Івано-Франківської області від 12.06.2014 року про відмову у наданні ОСОБА_2 дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розташованої по АДРЕСА_1 приблизною площею 0,07 га, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Зобов'язати Лисецьку селищну раду Тисменицького району Івано-Франківської області розглянути заяву ОСОБА_2 про надання їй дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розташованої по АДРЕСА_1 приблизною площею 0,07 га, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Стягнути з Лисецької селищної ради Тисменицького району Івано-Франківської області, розташованої по АДРЕСА_1 код 04356159 на користь ОСОБА_2, мешканки АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 кошти на відшкодування судового збору в сумі 243,60 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Лебединський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя: О. В. Чхайло