Вирок № 42571167, 04.02.2015, Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/874/13-к

Провадження № 1-кп/455/2/2015

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2015 року Старосамбірський районний суд Львівської області в складі:

головуючого, судді - Ференц О.І.

при секретарі - Нестер М.В.

з участю прокурора - Немирівського О.Ю.,

обвинуваченої - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Старий Самбір матеріали кримінального провадження № 12013150010000344 від 25.03.2013р. про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

жительки АДРЕСА_1, гр-ки України, вдови, з вищою

освітою, працюючої на посаді голови правління Хирівського

споживчого товариства, раніше не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368-3 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, працюючи на посаді голови правління Хирівського споживчого товариства, що зареєстроване АДРЕСА_2, і будучи службовою особою юридичної особи приватного права, наділеною організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими повноваженнями, володіючи згідно статуту Хирівського споживчого товариства повноваженнями представляти споживче товариство у взаємовідносинах з юридичними та фізичними особами, укладати від імені товариства договори, 22.03.2013р. повідомила ОСОБА_2, який мав намір укласти договір оренди приміщення магазину в АДРЕСА_3, вартість орендної плати у розмірі 1900 грн. за місяць, проте в подальшому зменшила розмір такої до 1400 грн. за місяць та встановила суму неправомірної вигоди - 6000 грн. за рік з розрахунку по 500 грн. на місяць, яку ОСОБА_2 повинен був передати готівкою за сприяння в укладенні договору оренди. 29.03.2013р. близько 15.00 год. в приміщенні одного із службових кабінетів Хирівського споживчого товариства ОСОБА_1 уклала з ОСОБА_2 договір оренди об'єкта нерухомості № 15 від 29.03.2013р. та роз'яснила порядок плати за нього шляхом перерахування щомісяця коштів в сумі 1400 грн. на розрахунковий рахунок підприємства, після чого, згідно попередньої домовленості, одержала від ОСОБА_2 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 6000 грн. за вчинення дій з використанням наданих їй повноважень, а саме - укладення договору оренди приміщення магазину, після чого була затримана працівниками УДСБЕЗ ГУ МВС України у Львівській області, а грошові кошти в сумі 6000 грн. - вилучені.

В судовому засіданні 04.02.2015р. обвинувачена ОСОБА_1, не зважаючи на відсутність її захисника ОСОБА_3, свою вину в інкримінованому їй злочині визнала та просила суд перейти до обмеженого дослідження доказів, оскільки вона щиро кається у вчиненому та усвідомила характер вчиненого нею злочину. Пояснила суду, що дійсно ОСОБА_2 звертався до неї з пропозицією оренди приміщення. Вона їздила з ним в с. Росохи, щоб показати приміщення, яке здавалося в оренду, проте всередину вони не попали, бо вона взяла не ті ключі. Суму орендної плати вона спершу визначила в розмірі 1900 грн., а пізніше зменшила до 1400 грн.. ОСОБА_2 на таке погодився. Все решта відбувалося так, як і викладено у обвинувальному акті. За гроші, які взяла в ОСОБА_2 хотіла перекрити інші витрати товариства, не хотіла для себе їх брати. Щиро розкаюється у вчиненому, просить суд суворо не карати, так як вона є вдовою, опікується важко хворою матір'ю, а розмір її пенсії невеликий, тому вона хотіла б ще трохи попрацювати.

Враховуючи те, що обвинувачена свою вину у вчиненому злочині визнала повністю, остання та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини, викладені в обвинувальному акті, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, заслухавши думку учасників судового провадження та роз'яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про наслідки застосування обмеженого дослідження доказів, а саме про позбавлення їх у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі відносно тих обставин, які ніким не оспорюються.

Аналізуючи зібрані у справі докази і оцінюючи їх в сукупності, суд знаходить винуватість обвинуваченої доведеною в повній мірі. Вважає, що дії обвинуваченої ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч.3 ст.368-3 КК України, оскільки вона, будучи службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми, одержала неправомірну вигоду в свою користь за вчинення дій з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто надає таку вигоду.

При призначенні покарання обвинуваченій суд враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної і обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченій, є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій, у справі не встановлено.

Враховується також, що обвинувачена вчинила злочин середньої тяжкості, вперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем свого проживання та роботи, є особою пенсійного віку, вдовою.

Приймаючи до уваги наведені обставини в сукупності, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченої можливе шляхом застосування до неї покарання у виді штрафу, що буде достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

При цьому суд вважає за необхідне роз'яснити наступне. Згідно ч.2 ст.4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Частина 1 ст.5 КК України передбачає, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію в часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Так, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв'язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України" № 1261-VII від 13.05.2014р. внесено зміни до ч.3 ст.368-3 КК України та викладено абзац другий такої в наступній редакції "караються штрафом від п'ятисот до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років та зі спеціальною конфіскацією".

Оскільки викладена в новій редакції санкція ч.3 ст.368-3 КК України в значній мірі пом'якшує кримінальну відповідальність порівняно із редакцією цієї статті станом на момент вчинення злочину, з огляду на що покарання визначається у відповідності з вимогами ст.5 КК України за редакцією закону, який передбачає більш м'яке покарання за вчинене особою кримінальне правопорушення.

При цьому не підлягає застосуванню до ОСОБА_1 спеціальна конфіскація, оскільки спеціально помічені грошові кошти в сумі 6000 грн. згідно з законом підлягають поверненню ОСОБА_2 як їх законному володільцю.

Цивільний позов не заявлявся. Речові докази: речі, які не мають ніякої цінності і не можуть бути використані слід знищити, документи, що є в матеріалах справи слід залишити в матеріалах такої, а гроші слід повернути їх законному власнику.

Процесуальні витрати у справі слід покласти на ОСОБА_1. Запобіжний захід до набрання вироком законної сили слід залишити попередній.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 370, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368-3 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 500 (п'ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн. в дохід держави з позбавленням права займати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими повноваженнями строком на 1 (один) рік.

Речові докази:

- поліетиленові пакети, в яких знаходяться обеззолені фільтри із змивами з пальців та долонь рук ОСОБА_1, медичні гумові рукавиці, куртка, в яку була одягнена ОСОБА_1, що зберігаються в камері зберігання Старосамбірського РВ ГУМВСУ у Львівській області, - знищити;

- договори оренди об'єктів нерухомості, поверхневий план, два аркуші з чорновими записами, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження, - залишити у справі;

- грошові кошти в сумі 6000 грн., які зберігаються при кримінальному провадженні, - повернути ОСОБА_2.

Судові витрати за проведену у справі криміналістичну експертизу в розмірі 2325 (дві тисячі триста двадцять п'ять) грн. 60 коп. стягнути з ОСОБА_1 в дохід державного бюджету.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити попередній, - застава. Після набрання вироком законної сили внесену ОСОБА_1 заставу в розмірі 5735 (п'ять тисяч сімсот тридцять п'ять) грн. звернути повністю на виконання вироку в частині майнових стягнень.

На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Львівської області через Старосамбірський районний суд Львівської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя О.І. Ференц