Вирок № 42570452, 18.11.2014, Михайлівський районний суд Запорізької області

Михайлівський районний суд Запорізької області

Справа № 321/79/14-к

Провадження № 1-кп/321/30/2014

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2014 року смт. Михайлівка

Михайлівський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого: судді Дараган Л.В.

при секретарі: Мосієнко О.О.

за участю прокурора: Петренка В.О.

за участю потерпілого: ОСОБА_1

за участю представника потерпілого: адвоката ОСОБА_2

за участю обвинувачених: ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, розташованого в смт. Михайлівка Запорізької області, кримінальне провадження за обвинувальним актом відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, руського, освіта середньо-спеціальна, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше судимого:

1. 23 листопада 1999 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 86, ч. 3 ст. 142, ст. 208, ч. 3 ст. 193, ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 140, ч. 3 ст. 194, ч. 1 ст. 222, ч. 2 ст. 229-1, ч. 2 ст. 229-3, ч. 2 ст. 229-6, ст. 17, ч. 1 ст. 191, ст. 42 КК України до шести років і шести місяців позбавлення волі; звільненого 14 листопада 2003 року умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 6 місяців 27 днів;

2. 13 липня 2006 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч. 3 ст. 358 КК України до штрафу в дохід держави в розмірі 850 гривень; штраф в повному обсязі не сплачений;

обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Новобогданівка Мелітопольського району Запорізької області, громадянина України, українця, освіта не повна середня, не одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, працюючого підсобним працівником ТОВ «Мелітопольський завод автотракторних запчастин», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, не судимого в силу ст. 89 КК України,

обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

В С Т А Н О В И В:

04 листопада 2013 року, приблизно о 12 годині 00 хвилин, обвинувачений ОСОБА_3, знаходячись на проїзній частині автошляху між с. Плодородне та с. Мар'янівка Михайлівського району Запорізької області поблизу кладовища, розташованого з південної сторони с. Плодородне Михайлівського району Запорізької області, на ґрунті особистих неприязних відносин до ОСОБА_1, діючи з умислом, спрямованим на заподіяння тілесних ушкоджень, коли обвинувачений ОСОБА_4 тримав ОСОБА_1 ззаду за голову, укусив ОСОБА_1 за ніс, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_1 тілесне ушкодження: садно на носі, яке кваліфікується як легке тілесне ушкодження.

Крім того, 04 листопада 2013 року, приблизно о 12 годині 00 хвилин, обвинувачений ОСОБА_4, знаходячись на проїзній частині автошляху між с. Плодородне та с. Мар'янівка Михайлівського району Запорізької області поблизу кладовища, розташованого з південної сторони с. Плодородне Михайлівського району Запорізької області, на ґрунті особистих неприязних відносин до ОСОБА_1, діючи з умислом, спрямованим на заподіяння тілесних ушкоджень, наніс ОСОБА_1 кілька ударів долонею руки в область обличчя, від чого ОСОБА_1 впав на землю. Після чого, обвинувачений ОСОБА_4, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, стопами ніг наніс ОСОБА_1 кілька ударів в область живота. В результаті нанесених ударів обвинувачений ОСОБА_4 заподіяв ОСОБА_1 тілесні ушкодження: тупа травма живота, забій органів черевної порожнини, заочеревна гематома зліва, які ускладнились післятравматичним розлитим серозним перитонітом, що кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.

По справі заявлений цивільний позов прокурором Михайлівського району Запорізької області в інтересах держави в особі територіального медичного об'єднання Михайлівського району Запорізької області про солідарне стягнення з обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суми в розмірі 2578 гривень 10 копійок в рахунок відшкодування коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1.

Також по справі заявлений цивільний позов потерпілим ОСОБА_1 про солідарне стягнення з обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 4415 гривень 90 копійок в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 5000 гривень 00 копійок в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної скоєним злочином, та стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 8000 гривень 00 копійок в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної скоєним злочином.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину свою в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, визнав повністю та пояснив, що напередодні у нього з ОСОБА_1 був конфлікт через пропажу медалей, які належали його діду. А 04 листопада 2013 року до нього додому прийшов ОСОБА_4, який розповів, що у нього з автомобіля зникли запчастини і він вважає, що це ОСОБА_1 міг викрасти речі. Вони намагалися подзвонити ОСОБА_1, але він на дзвінки не відповідав. Потім вони поїхали до ОСОБА_1 і, приблизно о 12 годині 00 хвилин, коли вони проїжджали неподалік від кладовища по дорозі до с. Плодородне Михайлівського району Запорізької області, на узбіччі дороги вони побачили автомобіль ОСОБА_1 і зупинилися. ОСОБА_4 вийшов з автомобіля і пішов в напрямку автомобіля ОСОБА_1, де вдарив ОСОБА_1 рукою в обличчя, від чого ОСОБА_1 не втримався на ногах і впав на коліна. Тоді він підійшов і вкусив ОСОБА_1 за ніс, а ОСОБА_4 в цей час тримав його за голову. Потім ОСОБА_4 ще вдарив ОСОБА_1, останній впав на землю. Також потерпілий втрачав свідомість, а він приводив ОСОБА_1 до тями та робив йому масаж серця. Заявлений по справі прокурором Михайлівського району Запорізької області цивільний позов визнає в повному обсязі. Заявлений потерпілим цивільний позов визнає частково щодо відшкодування матеріальної шкоди, а в частині відшкодування моральної шкоди не визнає в повному обсязі. В скоєному кається, просить суд суворо не карати.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину свою в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, визнав повністю та пояснив, що все відбувалось так, як розповів ОСОБА_3, все сталося неподалік від кладовища по дорозі до с. Плодородне Михайлівського району Запорізької області, він тоді вдарив ОСОБА_1 декілька раз рукою в обличчя, від чого ОСОБА_1 впав, після чого він ще вдарив його по тулубу ногами. Заявлений по справі прокурором Михайлівського району Запорізької області цивільний позов визнає в повному обсязі. Заявлений по справі потерпілим цивільний позов визнає частково, не згодний з деякими витратами і з розміром моральної шкоди. В скоєному кається, просить суд суворо не карати.

Не дивлячись на повне визнання обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 своєї провини, суд, допитавши обвинувачених, потерпілого, свідків, дослідивши інші матеріали кримінального провадження, приходить до переконання, що обвинувачені винні в скоєні вищевказаних дій, що підтверджується сукупністю наступних доказів, досліджених і перевірених в ході судового розгляду, а саме:

- поясненнями потерпілого ОСОБА_1, який в судовому засіданні пояснив, що в жовтні 2013 року він в с. Миколаївка Михайлівського району Запорізької області допомагав своєму знайомому робити димохід. Тоді сусід знайомого - ОСОБА_3 показував йому книги та військові медалі, які йому залишилися від діда. 04 листопада 2013 року він їхав від своєї дівчини додому, по дорозі до с. Плодородне Михайлівського району Запорізької області зупинився біля кладовища, де до нього під'їхали ОСОБА_3 і ОСОБА_4, а коли він вийшов зі свого автомобіля, вони почали його бити. ОСОБА_4 вдарив його в обличчя рукою, ОСОБА_3 вкусив його за ніс, а потім ОСОБА_4 вдарив його ще, від чого він втратив свідомість. Після завданих йому тілесних ушкоджень він знаходився на стаціонарному лікуванні в лікарні, де лікувався за власний рахунок, а його батьки заправляли автомобіль і приїжджали в лікарню його провідувати. На заявленому цивільному позові наполягає та просить його задовольнити в повному обсязі;

- поясненнями свідка ОСОБА_5, який в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 - це його молодший син. В той день йому подзвонив інший син і сказав, що ОСОБА_1 б'ють на виїзді з с. Плодородне Михайлівського району Запорізької області, після чого він поїхав туди разом із сином ОСОБА_11. Приїхавши на місце, він побачив, що ОСОБА_1 стоїть труситься, там були ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які сказали, що сина не чіпали, а ОСОБА_3 сказав, що в нього зникли медалі. Потім син втратив свідомість і ОСОБА_3 робив йому масаж серця, після чого вони поїхали в сімейну амбулаторію, де сина забрала швидка допомога і відвезла до Михайлівського ТМО, де йому зробили операцію. Сам він як наносилися удари не бачив, але син йому розповідав, що ОСОБА_4 вдарив його по обличчю, а ОСОБА_3 вкусив за ніс, після чого ще били ногами. Після завданих тілесних ушкоджень син довгий час перебував на стаціонарному лікуванні, вони постійно возили сина на обстеження, до лікарні, до слідчого і до адвоката, а також відвозили довідку в училище, внаслідок чого були понесені затрати на лікування і бензин;

- поясненнями свідка ОСОБА_7, який в судовому засіданні пояснив, що 04 листопада 2013 року йому подзвонив ОСОБА_3, який сказав, що в нього зникли медалі, а у ОСОБА_4 розібрали машину, і попросив приїхати. Потім вони поїхати шукати ОСОБА_1 і, не доїжджаючи до с. Плодородне Михайлівського району Запорізької області, на узбіччі дороги побачили автомобіль ОСОБА_1. Тоді він зупинив автомобіль і вони вийшли з машини. Він випускав собаку з автомобіля, коли почув крики потерпілого і як ОСОБА_3 казав, що вкусить за ніс, після чого він повернувся і побачив, що всі стоять на ногах. Як наносили удари, він не бачив, лише чув крики. Потім вони поїхали до с. Мар'янівка Михалівського району Запорізької області, де до них під'їхали батько і брат потерпілого, які повезли його до медпункту, а вони поїхали назад;

- поясненнями свідка ОСОБА_8, який в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_3 попросив його показати, де живе ОСОБА_1, після чого вони поїхали в напрямку с. Плодородне Михайлівського району Запорізької області, де на узбіччі дороги побачили автомобіль потерпілого. Вони зупинилися, вийшли з автомобіля, він стояв за машиною і нічого не бачив, лише чув, як ОСОБА_3 кричав, що відкусить ніс, а потім побачив, що ОСОБА_4 наносить удари ОСОБА_1, але як і куди саме йому за машиною не було видно, ОСОБА_1 напевно лежав, а ОСОБА_4 ніби бив його ногами. Потім вони сіли в машини і поїхали до с. Мар'янівка Михалівського району Запорізької області, де зупинилися біля будинку поштарки. У ОСОБА_1 було пошкодження на носі, він трусився, було видно, що йому погано;

- поясненнями свідка ОСОБА_9, який в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 є його братом. Вранці 04 листопада 2013 року йому подзвонив ОСОБА_3, який питав, де знаходиться його молодший брат ОСОБА_1, і сказав, що зникли медалі. Після цього він подзвонив брату, який йому сказав, що був у ОСОБА_8 в гостях, вони розбирали димохід і у нього з ОСОБА_3 виник конфлікт, але він все владнав і ніякі медалі не брав. Тоді він подзвонив ОСОБА_3 і все йому розказав. Також йому дзвонив ОСОБА_4 і питав, де його брат ОСОБА_1. Приблизно о 12 годині 00 хвилин йому подзвонив ОСОБА_1 і сказав, що його побили, ОСОБА_3 зламав йому ніс та його везуть в сторону с. Мар'янівка Михалівського району Запорізької області. Після цього він подзвонив дільничному інспектору міліції та батьку, яким розказав про те, що йому сказав брат. Згодом про те, що сталося, йому розповів брат ОСОБА_11. Тоді батько відвіз ОСОБА_1 в медпункт, а звідти його забрали до Михайлівського ТМО. Лікування брата оплачували батьки і тітка ОСОБА_10 - мати його дівчини;

- поясненнями свідка ОСОБА_10, яка в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 проживає разом з її донькою ОСОБА_18, в той день вранці він казав, що йому дзвонять хлопці, які кажуть, що він взяв якісь медалі. Він подзвонив дільничному інспектору міліції, який йому сказав, щоб нікуди не їхав, що він завтра приїде. Потім ОСОБА_1 поїхав кудись у справах, а згодом подзвонив дільничний інспектор міліції і сказав, що ОСОБА_1 побили. Вони разом з донькою одразу ж поїхали до с. Мар'янівка Михалівського району Запорізької області, де в медпункті побачили ОСОБА_1, а потім швидка допомога відвезла його до ТМО Михайлівського району. Крім того, вона була запрошена у якості понятої при проведенні слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_1, в ході якого він розповідав та показував, як все відбувалось, при цьому проводилась фотозйомка. Потім був складений протокол, в якому слідчий записав все так, як показував потерпілий, а вона розписалась в протоколі;

- поясненнями свідка ОСОБА_11, який в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 - це його молодший брат. 04 листопада 2013 року йому подзвонив їх старший брат ОСОБА_9 та повідомив, що неподалік від с. Мар'янівка Михалівського району Запорізької області ОСОБА_3 і ОСОБА_4 б'ють ОСОБА_1. Він подзвонив батьку і вони поїхали. На в'їзді до села побачили автомобіль брата, біля якого стояв ОСОБА_1 і трусився, у нього був ніс в крові, червоне обличчя, зі слідами сліз, очі червоні, а ОСОБА_3 і ОСОБА_4 сказали, що його не чіпали. Потім брату стало зле, він втратив свідомість, вони поїхали до фельдшера, а звідти швидка допомога забрала брата до лікарні;

- поясненнями свідка ОСОБА_12, яка в судовому засіданні пояснила, що 04 листопада 2013 року вдень вона була вдома, коли до них приїхав ОСОБА_4, за двором почалися крики, вийшов її чоловік, а згодом і вона. Вийшовши за двір, вона побачила, що потерпілий ОСОБА_1 трясеться, потім він впав, а ОСОБА_3 намагався привести його до тями. Хтось викликав фельдшера і ОСОБА_1 згодом забрали в лікарню. Чому потерпілий впав, їй не відомо;

- поясненнями свідка ОСОБА_13, який в судовому засіданні пояснив, що в листопаді 2013 року вдень він був вдома, коли до нього прийшов ОСОБА_4 та просив бензин. Він вийшов на вулицю, там стояло два автомобілі, були потерпілий ОСОБА_1 і обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Потім потерпілий втратив свідомість, він побіг за дружиною, відливали потерпілого водою, приїхала швидка допомога і увезла потерпілого. Щоб хтось бив потерпілого, він не бачив, тілесних пошкоджень у потерпілого також не помітив;

- поясненнями свідка ОСОБА_14, який в судовому засіданні пояснив, що він разом із ОСОБА_15 був запрошений у якості понятого при проведенні слідчих експериментів за участю обвинувачених, в ході яких вони розповідали та показували, як все відбувалось, при цьому проводилась фотозйомка. Потім були складені протоколи, в яких все було зазначено так, як розповідали та показували свідки, в цих протоколах всі розписалися. Всі обставини, які розповідали в ході слідчих експериментів, він точно не пам'ятає, казали, як хтось когось побив;

- поясненнями свідка ОСОБА_15, який в судовому засіданні пояснив, що він був запрошений у якості понятого при проведенні слідчих експериментів за участю обвинувачених, в ході яких вони розповідали та показували, як все відбувалось, при цьому проводилась фотозйомка. Потім були складені протоколи, в яких все було зазначено так, як розповідали та показували свідки, в цих протоколах всі розписалися;

- довідкою ТМО Михайлівського району, згідно якої 04 листопада 2013 року о 14 годині 40 хвилин до ТМО Михайлівського району був доставлений ОСОБА_1 з діагнозом: «Тупа травма живота» і госпіталізований до хірургічного відділення (т.п. 1 а.п. 139);

- висновком судової медичної експертизи № 327 від 25 листопада 2013 року, згідно якого ОСОБА_1 знаходився на лікуванні у хірургічному відділенні в Михайлівського ТМО з 04 листопада 2013 року по 14 листопада 2013 року з діагнозом: «Тупа травма живота, забій органів черевної порожнини, заочеревна гематома, зліва. Післятравматичний розлитий серозний перитоніт. Укушене садно ділянки носа». Тупа травма живота, забій органів черевної порожнини, заочеревна гематома, зліва, які ускладнилися післятравматичним розлитим серозним перитонітом у ОСОБА_1 утворились від травматичної дії в ділянку тулуба та обличчя тупих твердих предметів. Згідно Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень від 17 січня 1995 року, тупа травма живота, забій органів черевної порожнини, заочеревна гематома, зліва, які ускладнилися післятравматичним розлитим серозним перитонітом у ОСОБА_1, як пошкодження, що викликали розлад здоров'я тривалістю більше 6 діб мають ознаки легких тілесних пошкоджень з короткочасним розладом здоров'я, садно на носі - легке тілесне пошкодження. Давнина утворення пошкоджень не суперечить терміну та обставинам, на які вказує потерпілий (т.п. 1 а.п. 140 - 141);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 19 грудня 2013 року з додатками до нього, згідно якого ОСОБА_3 детально відтворив обставини та механізм заподіяння ОСОБА_1 04 листопада 2013 року тілесних ушкоджень ним і ОСОБА_4 (т.п. 1 а.п. 142 - 143);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 19 грудня 2013 року з додатками до нього, згідно якого ОСОБА_4 детально відтворив обставини та механізм заподіяння ОСОБА_1 04 листопада 2013 року тілесних ушкоджень ним і ОСОБА_3 (т.п. 1 а.п. 144 - 146);

- висновком комісійної судово-медичної експертизи № 77/к від 18 серпня 2014 року, згідно якого за даними судово-медичного обстеження ОСОБА_1, 1993 року народження (висновок експерта № 327 від 25 листопада 2013 року): у потерпілого виявлено: «на нижній щелепі один зуб справа та зліва, у ділянці верхнього краю мають сколи емалі, розміром 0,1x0,2 справа та 0,1x0,3 зліва, краї сколу гострі, нерівні», а також наслідки проведеного оперативного втручання. За даними медичної карти стаціонарного хворого № 3108 ТМО Михайлівського району, пацієнта ОСОБА_1 було госпіталізовано до хірургічного відділення 04 листопада 2013 року в 14 годин 40 хвилин. Згідно щоденникового запису від 14 листопада 2013 року - виписується в задовільному стані. Встановлено заключний клінічний діагноз: «Тупа травма черева. Забій органів черевної порожнини. Заочеревинна гематома ліворуч. Післятравматичний серозний перитоніт. Вкушене садно ділянки носа». Будь-яких відомостей про пошкодження зубів потерпілого в описанні локального статусу та діагнозу не виявлено, що не дозволяє оцінку цього ушкодження з судово-медичної точки зору, через незрозумілість давності його утворення та відсутність консультації спеціаліста в галузі стоматології, з метою встановлення можливих післятравматичних змін в ділянці зубів та пародонту (тканини, що оточують зуб). Тупа травма органів черевної порожнини з судово-медичної точки зору, за відсутності загрозливих для життя явищ, кваліфікується згідно Правил судово-медичного встановлення тяжкості тілесних ушкоджень, зазвичай, за критерієм тривалості розладу здоров'я. В даному випадку у пацієнта мав місце короткочасний розлад здоров'я. Згідно Правил судово-медичного встановлення тяжкості тілесних ушкоджень: п. 2.3.2. Легке тілесне ушкодження може бути таким, що: а) спричинило короткочасний розлад здоров'я чи незначну стійку втрату працездатності; п. 2.3.3. Короткочасним належить вважати розлад здоров'я тривалістю понад шість днів, але не більше як три тижні (21 день). Отже, у пацієнта ОСОБА_1 тупа травма органів черевної порожнини з судово-медичної точки зору кваліфікується як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я на строк від 6 до 21 дня. Садно в ділянці носа потерпілого (більш точна локалізація в медичній документації не зазначена), з судово-медичної точки зору відноситься то легких тілесних ушкоджень. Згідно Правил судово-медичного встановлення тяжкості тілесних ушкоджень: п. 2.3.5. Легке тілесне ушкодження, що не спричинило короткочасного розладу здоров'я чи незначною стійкої втрати працездатності, - це ушкодження, що має незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше як шість днів. Важливо зауважити, що під час перебування потерпілого в хірургічному відділенні, його було оглянуто спеціалістом в галузі неврології. Встановлено діагноз «Нейропатія стегнового нерва ліворуч». Призначене лікування. Отже науково-обґрунтованих даних про наявність у потерпілого черепно-мозкової травми, не встановлено. Лише під час звернення до Мар'янівської сімейної амбулаторії (згідно медичної карти амбулаторного хворого № 93) 06 січня 2014 року встановлено діагноз «Наслідки перенесеної черепно-мозкової травми?» З судово-медичної точки зору наслідки перенесеної черепно-мозкової травми аналізуються та враховуються в межах ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, лише якщо черепно-мозкова травма була встановлена у відповідності до критеріїв клінічних протоколів обстеження та лікування таких пацієнтів; і повної рубрикації діагнозу (з встановленням форми та ступеня тяжкості черепно-мозкової травми). Вегето-судинна дистонія (також використовується термін вегетативна дисфункція) - це порушення вегетативних функцій (переважно внутрішніх органів) яке обумовлене розладом їх нервової регуляції. На сучасному етапі розвитку науки вегето-судинна дистонія вважається наслідком впливу на організм людини цивілізаційних процесів зі значно прискореним темпом життя та значними психо-емоціональними навантаженнями. За літературними оцінками різні прояви її зустрічаються майже у 70 % дорослого населення. Вегето-судинна дистонія вважається поліетіологічним процесом, тобто причини різнорідні та досить численні: спадкові фактори (у тому числі, особливості нервової регуляції та витривалість організму в умовах стресу); захворювання, чи функціональні розлади центральної та периферійної нервової системи (переважно в ділянках лімбічної системи, гіпоталамусу, стовбуру мозку); соматичні розлади (захворювання ендокринної та серцево-судинної систем); хронічна перевтома; часте або тривале перебування в умовах стресу; дегенеративно-дистрофічні процеси хребта; наслідок інфекційних процесів (зазвичай вірусного чи вогнищевого характеру); травми головного мозку. Крім того, виділяють фактори, що сприяють розвитку цього розладу здоров'я на тлі вищевказаних причин: екзогенні інтоксикації (зловживання алкоголем, кофеїном, табакокуріння); дія на організм фізичних та хімічних факторів (вібрація, іонізуюче випромінення, хронічні інтоксикації. З огляду на вищевикладене комісія вважає, що прямого, закономірного, причинно- наслідкового зв'язку між травмою, спричиненою потерпілому 04 листопада 2013 року, і виникненням (загостренням) в нього «Вегето-судинної дистонії, кризовий перебіг, астено-неврологічний синдром», з якими ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділені № 2 ТМО Михайлівського району, не встановлено (т.п. 1 а.п. 207 - 215).

Аналізуючи зібрані докази, суд вважає, що вина обвинувачених ОСОБА_3 і ОСОБА_4 підтверджується зібраними під час досудового розслідування та перевіреними під час судового розгляду доказами, а саме: показаннями потерпілого ОСОБА_1, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, довідкою ТМО Михайлівського району, висновками експертів, протоколами проведення слідчих експериментів.

Оцінюючи показання, дані в судовому засіданні свідками ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, суд вважає їх правдивими та такими, що не суперечать іншим дослідженим під час судового розгляду доказам, а тому підстав не приймати за основу зазначені показання у суду немає.

Суд, дослідивши під час судового розгляду всі докази, вважає необхідним кваліфікувати дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

Також, суд, дослідивши під час судового розгляду всі докази, вважає необхідним кваліфікувати дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

Суд, призначаючи покарання обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винних, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обвинувачений ОСОБА_3 раніше був судимий за вчинення злочинів, судимості за вчинення яких не зняті та не погашені у встановленому законом порядку, однак він свою провину в скоєнні злочину визнав повністю та щиросердно покаявся у вчиненому, за місцем мешкання характеризується позитивно, що судом визнаються як обставини, які пом'якшують його покарання, тому суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, призначивши йому покарання у виді штрафу.

Обвинувачений ОСОБА_4 є особою, не судимою за законом, свою провину в скоєнні злочину визнав повністю та щиросердно покаявся у вчиненому, за місцем роботи характеризується позитивно, за місцем мешкання характеризується задовільно, має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_9, що судом визнаються як обставини, які пом'якшують його покарання, тому суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, призначивши йому покарання у виді штрафу.

Вирішуючи питання щодо цивільного позову, заявленого прокурором Михайлівського району Запорізької області в інтересах держави в особі територіального медичного об'єднання Михайлівського району Запорізької області в розмірі 2578 гривень 10 копійок в рахунок відшкодування коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, так як він обґрунтований та підтверджений матеріалами кримінального провадження і визнаний самими обвинуваченими ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на заявлену суму в судовому засіданні.

Крім того, вирішуючи питання щодо цивільного позову, заявленого потерпілим ОСОБА_1 про солідарне стягнення з обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 4415 гривень 90 копійок в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 5000 гривень 00 копійок в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної скоєним злочином, та стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 8000 гривень 00 копійок в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної скоєним злочином, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Так, в частині стягнення з обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 матеріальної шкоди, заподіяної злочином, в розмірі 4415 гривень 90 копійок суд вважає необхідним частково задовольнити заявлені потерпілим ОСОБА_1 вимоги. Не підлягають задоволенню заявлені позовні вимоги про сплату банківських послуг в розмірі 05 гривень 00 копійок, оскільки згідно наявної в матеріалах кримінального провадження копії квитанції зазначено призначення платежу - комісія за прийнятий платіж на користь бюджетної установи. Також не підлягають задоволенню заявлені вимоги про відшкодування благодійних внесків в розмірі 50 гривень 00 копійок та 20 гривень 00 копійок, оскільки згідно наявних в матеріалах кримінального провадження копіях квитанцій зазначено призначення платежу - благодійний внесок, до того ж в квитанції про сплату благодійного внеску в розмірі 20 гривень 00 копійок платником взагалі вказана ОСОБА_17. Крім того, не можуть бути задоволені вимоги про стягнення понесених витрат придбання пального на проїзд, оскільки надані в обґрунтування таких вимог копії фіскальних чеків не мають жодних підтверджень необхідності та придбання за ними бензину саме ОСОБА_1, як і підтверджень необхідності таких витрат та їх використання саме потерпілим. Так само не підлягають задоволенню й вимоги про стягнення вартості придбаних медикаментів, які були придбані потерпілим не під час стаціонарного лікування з 04 листопада 2013 року по 14 листопада 2013 року, а значно пізніше, оскільки зазначені витрати були понесені потерпілим під час стаціонарного лікування в терапевтичному відділенні № 2 територіального медичного об'єднання Михайлівського району, яке проводилось з приводу іншого захворювання з діагнозом «Вегето-судинна дистонія, кризовий перебіг, астено-неврологічний синдром», що не знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв'язку із травмою, заподіяною потерпілому 04 листопада 2013 року. В частині ж стягнення вартості медикаментів і необхідних для проведення відповідних медичних процедур та досліджень матеріалів під час стаціонарного лікування в період з 04 листопада 2013 року по 14 листопада 2013 року, а також витрат на проходження судово-медичної експертизи, на загальну суму в розмірі 1889 гривень 08 копійок, суд вважає, що заявлені позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, так як вони обґрунтовані та підтверджені матеріалами, доданими до цивільного позову, та матеріалами кримінального провадження.

В частині стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 моральної шкоди, заподіяної злочином, в розмірі 5000 гривень 00 копійок та з обвинуваченого ОСОБА_4 моральної шкоди, заподіяної злочином, в розмірі 8000 гривень 00 копійок, суд вважає необхідним частково задовольнити заявлені потерпілим ОСОБА_1 вимоги, враховуючи при цьому обґрунтованість та доведеність заявлених вимог, спричинені потерпілому моральні страждання у зв'язку з ушкодженням здоров'я та з урахуванням вимог розумності та справедливості. Отже, враховуючи характер та обсяг заподіяних потерпілому ОСОБА_1 тілесних ушкоджень і моральних страждань, пов'язаних з ушкодженням здоров'я, істотність вимушених змін у його житті, час та зусилля, які були необхідні потерпілому для відновлення попереднього стану, та пов'язані з цим його фізичні страждання і моральні переживання, оскільки він отримав легке тілесне ушкодження та легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, в зв'язку з чим певний час перебував на лікуванні, переніс операцію, відчуваючи фізичний біль та моральні муки, суд вважає, що потерпілому ОСОБА_1 діями обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 дійсно була завдана моральна шкода, тому заявлені позовні вимоги про стягнення моральної шкоди необхідно задовольнити частково, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_1 завдану моральну шкоду в розмірі 1000 гривень 00 копійок і з обвинуваченого ОСОБА_4 стягнути на користь потерпілого ОСОБА_1 завдану моральну шкоду в розмірі 1500 гривень 00 копійок як відповідне та достатнє відшкодування понесених ним моральних страждань.

Також, стягненню з обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_1 підлягають всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати, а саме витрати на правову допомогу в розмірі 1500 гривень 00 копійок.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

П Р И С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним за ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили - не обирався.

ОСОБА_4 визнати винним за ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1275 (одна тисяча двісті сімдесят п'ять) гривень.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили - не обирався.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь територіального медичного об'єднання Михайлівського району (розрахунковий рахунок 35423201038879, МФО 813015, ОДК в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 01992883) суму в розмірі в розмірі 2578 (дві тисячі п'ятсот сімдесят вісім) гривень 10 копійок, в рахунок відшкодування коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1. Обов'язок стягнення є солідарним з ОСОБА_4.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь територіального медичного об'єднання Михайлівського району (розрахунковий рахунок 35423201038879, МФО 813015, ОДК в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 01992883) суму в розмірі в розмірі 2578 (дві тисячі п'ятсот сімдесят вісім) гривень 10 копійок, в рахунок відшкодування коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1. Обов'язок стягнення є солідарним з ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму в розмірі 1889 (одна тисяча вісімсот вісімдесят дев'ять) гривень 08 копійок, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної скоєним злочином, та витрати на правову допомогу в розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень 00 копійок, а всього суму в розмірі 3389 (три тисячі триста вісімдесят дев'ять) гривень 08 копійок. Обов'язок стягнення є солідарним з ОСОБА_4.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 суму в розмірі 1889 (одна тисяча вісімсот вісімдесят дев'ять) гривень 08 копійок, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної скоєним злочином, та витрати на правову допомогу в розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень 00 копійок, а всього суму в розмірі 3389 (три тисячі триста вісімдесят дев'ять) гривень 08 копійок. Обов'язок стягнення є солідарним з ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок, в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної скоєним злочином.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 суму в розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень 00 копійок, в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної скоєним злочином.

На вирок може бути подана апеляція в Апеляційний суд Запорізької області через Михайлівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня оголошення вироку.

Суддя:

18.11.2014