Постанова № 42569834, 30.01.2015, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №308/7028/14-а

№2а/303/3/15

Номер стат. звіту - 92

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2015 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючого судді Куцкір Ю.Ю.

при секретарі Славич М.В.

за участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідача Маковського О.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мукачево адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в м.Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити дії, зокрема відновити виплату пенсії за віком та відшкодувати шкоду, завдану неконституційними діями органу державної влади по факту незаконного довготривалого позбавлення громадянина соціального забезпечення, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовною заявою до управління Пенсійного фонду України в м.Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити дії, зокрема відновити виплату пенсії за віком та відшкодувати шкоду, завдану неконституційними діями органу державної влади по факту незаконного довготривалого позбавлення громадянина соціального забезпечення.

Свій позов мотивує тим, що відповідач як суб'єкт владних повноважень вчинив неправомірні дії та грубо порушив його конституційне право на пенсійне забезпечення. Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Іноземці та особи без громадянства, які проживають в Україні, мають право на пенсію на рівні з громадянами України на умовах, передбачених законодавством або міждержавними угодами. Лише пенсійне забезпечення громадян України, що проживають за її межами, провадиться на основі договорів (угод) з іншими державами. Трудові пенсії та пенсії за віком призначаються громадянам України, які проживають на Україні відповідно до ст. 2 ЗУ «Про пенсійне забезпечення». 26.12.2013 року управління Пенсійного фонду України в м.Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області за підписом голови управління Гунгредер В.В. надіслало йому лист за вих..№16222/05 про відмову у поновленні виплати його пенсії за віком, посилаючись на Договір між Україною та Словацькою Республікою про соціальне забезпечення. Своє рішення про відмову у поновленні виплати його пенсії на Україні, відповідач мотивував неправомірними посиланнями на неналежну сторону, а саме на Словацьку Республіку, яка нібито згідно до міжнародної угоди про соціальне забезпечення і має виплачувати йому громадянину України проживаючому в Україні пенсію. Договір між Україною та Словацькою Республікою про соціальне забезпечення, на який посилається відповідач має дію лише у відношенні до громадян України - нерезидентів, тобто лише тих громадян, які на час свого звернення про призначення, поновлення і перерахунок пенсії постійно проживають за кордоном. Тому рішення відповідача є прямою службовою фальсифікацією.

Виплата і поновлення пенсії за віком громадянину та резиденту держави України, яким він являється здійснюється виключно на підставі Конституції України та ЗУ «Про пенсійне забезпечення», а не на підставі міжнародної угоди (Договору), про що чітко вказує ЗУ «Про пенсійне забезпечення». Прямим державним обов'язком державного органу Пенсійного фонду України в м.Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області та їх посадових і службових осіб є забезпечення реалізації прав на пенсійне забезпечення. Своїм незаконним рішенням відповідач свідомо порушив основні норми Конституції України та ЗУ «Про пенсійне забезпечення» і незаконно позбавило його пенсії.

19.01.1995 року під час його офіційного проживання в період з 1991 року по 2000 рік в Словаччині, словацький пенсійний фонд за набутий ним 25 річний страховий стаж в Україні призначив йому трудову пенсію за віком відповідно до міжнародної угоди між СРСР та ЧССР. Дана пенсія виплачувалася йому до вересня 2005 року. На момент призначення трудової пенсії словацькою стороною, в 1995 році йому вже було визнано 25 років трудового стажу, 10 років з яких він відробив в Антарктиці по найвищій категорії складності. З вересня 2005 року і по сьогоднішній день, тобто вже понад вісім років, він з вини відповідача не одержує пенсію, яка була йому вже призначена. Трудова пенсія за віком призначається один раз і на все життя. Жоден орган, ніяким рішенням, чи Угодою і доповненнями до неї, не має права відмінити або зупинити виплату пенсії. Це основний дохід і забезпечення гідного існування людини в старості. Перешкоджання в отриманні пенсійних коштів з боку відповідача робилися і на момент його проживання в Словаччині, і власне коли він вже проживає в Україні. Це свідомі спекуляції та численні фальсифікації з боку службових та посадових осіб управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області.

В грудні 2013 року він відновив свій статус резидента України і одержав внутрішній український паспорт.

16.12.2013 року він звернувся із заявою до відповідача щодо відновлення йому виплату пенсії за віком відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення». До своєї заяви він надав оригінал трудової книжки (одержану з архіву в Словаччині), другу трудову книжку за час роботи вже як пенсіонера на території України та інші документи, перелік яких був вказаний в його заяві. ЗУ «Про пенсійне забезпечення» і є основним джерелом регулювання та виконання пенсійного забезпечення у відношенні до громадян України офіційно проживаючих на момент звернення до Пенсійного фонду України на території держави Україна. Чинність міжнародних угод чи додаткових договорів в даному випадку втрачає будь яку юридичну силу. Свідоме перешкоджання і не бажання в поновленні виплати пенсії за віком з боку службових та посадових осіб державного органу управління Пенсійного фонду України в м.Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області, зокрема в особі начальника Гунгредер В.В. є прямим зловживанням державною владою державним службовцем і державним органом, який свідомо не виконує свої прямі функції та обов'язки. А зважаючи на тривалість періоду цього беззаконня і суми фактичної невиплати йому пенсії за віком, яка за його підрахунками за вісім років наразі становить понад 200 000 гривень, є чітким проявом антидержавної та антигуманної діяльності в цілому. Даним позовом він просить суд зобов'язати суб'єкта владних повноважень - управління Пенсійного фонду України в м.Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області вчинити дії - поновити йому його пенсію за віком і виплатити її в повному обсязі, а також відшкодувати, йому матеріальні та моральні збитки. Він ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, проживаючий в АДРЕСА_1. Весь його трудовий стаж був набутий ним в Україні і всі страхові внески сплачувалися до бюджету держави Україна.

Відповідно до ст.56 Конституції України - кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб при здійсненні ними свої повноважень.

Відповідач ОСОБА_4 в заяві просив суд зобов'язати відповідача негайно відновити йому виплату пенсії за віком, зобов'язати відповідача виплатити йому всю заборговану пенсію, а також недоплачену суму пенсії за весь період з 01 жовтня 2005 року по 30 січня 2014 року в розмірі, як завдану йому пряму матеріальну шкоду в сумі 200 000 гривень та 50 000 гривень в моральної шкоди, завданої йому довготривалими, неправомірними, антиконституційними і аморальними діями службових і посадових осіб відповідача, які безпосередньо направлені на приниження людської честі та гідності, свідомо спрямовані на фізичне знищення людини та унеможливлення гідного існування його як людини та громадянина і відшкодувати йому за рахунок державного бюджету держави Україна суму завданої йому значної моральної шкоди з боку органу державної влади управління Пенсійного фонду України в м.Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області в розмірі 250 000 гривень.

29.12.2014 року представник позивача ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги, а саме в частині щодо стягнення матеріальної шкоди та моральної шкоди, які просила стягнути саме з відповідача. Позивач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином про причину неявки суд не повідомив.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов із уточненими позовними вимогами підтримала та просила суд задоволити його пояснивши суду, що позивачу ОСОБА_4 при досягненні пенсійного віку було призначено пенсію. Позивачу була призначена пенсія в Словацькій республіці де він проживав в той час, але за трудовим стажем, який він одержав в Україні. Позивач отримував пенсію до 2005 року і з того часу її не отримує. В 2013 році позивач повернувся на постійне місце проживання до України.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов із уточненими позовними вимогами також підтримала та просила суд задоволити його пояснивши суду, що позивач ОСОБА_4 народився на Закарпатті та весь час він працював і має стаж роботи, за що йому і було призначено пенсію за віком.

Представник відповідача, управління Пенсійного фонду України в м.Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області Маковський О.Ю. в судовому засіданні позов із уточненими позовними вимогами не визнав та просив суд відмовити в його задоволенні пояснивши суду, що основний набутий стаж позивача ОСОБА_4 в Словацькій Республіці. З 03.12.2013 року позивач був зареєстрований на території України. А до цього часу він постійно проживав на території Словацької Республіки.

Суд, заслухавши представників позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено та підтверджуються належними у справі доказами, що відповідно до листа №16222/05 від 26.12.2013 року управління Пенсійного фонду України в м.Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області щодо призначення позивачу пенсії за віком останньому в цьому було відмовлено.

Встановлено, що позивач ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 року, місце проживання якого АДРЕСА_2, що підтверджується паспортом громадянина України виданого 3 грудня 2013 року.

Відповідно до рішення Соціальної страхової компанії в м.Братислава згідно Договору про соціальне забезпечення між ЧССР та СРСР позивачу ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 року було призначено пенсію за віком при стажі роботи 25 років.

Згідно довідки про пенсійні виплати Управління соціального страхування в м.Братислава ОСОБА_4 із жовтня місяця 2005 року не одержує пенсію.

Також позивачем ОСОБА_4 надано суду копію трудової книжки, яка знаходиться в матеріалах справи і в якій зазначено стаж його роботи як до 2001 року так і після.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

У відповідності до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Передбачене Конституцією України право громадян на соціальний захист конкретизоване у ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ЗУ «Про пенсійне забезпечення», яким встановлено порядок нарахування та виплати пенсії.

У відповідності до ст.62 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» чітко визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється КМ України. За вказаний час позивачу нараховувалася заробітна плата.

Згідно ст.106 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, так як саме воно нараховує страхові внески із заробітної плати застрахованої особи.

Таким чином, трудова книжка позивача є належним та допустимим доказом, який підтверджує стаж роботи позивача, а також те, що позивачу було призначено пенсію за віком в Словацькій Республіці, але остання не виплачується йому з 2005 року і відповідно до ст.22 Конституції України не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

У зв'язку з цим, відповідач був зобов'язаний призначити позивачу пенсію і не призначення її є неправомірними діями з боку відповідача.

Що стосується позовних вимог щодо стягнення з відповідача матеріальної та моральної шкоди то в задоволенні цієї вимоги слід відмовити з огляду на недоведеність позивачем факту заподіяння такої шкоди, оскільки останній звернувся до відповідача із заявою 16.12.2012 року, а не в жовтні 2005 року з якого просить стягнути шкоду.

У відповідності до ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисти прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Таким чином, суд виходить за межі позовних вимог в частині щодо визнання дій відповідача неправомірними та призначення пенсії. В даному випадку, пенсія не може бути відновлена, оскільки вона була призначена в іншій державі, а не в Україні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 22, 24, 46 Конституції України, ст.1 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», ст. ст. 8, 20, 24, 26, 106 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов із уточненими позовними вимогами ОСОБА_4 задоволити - частково.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України в м.Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області - неправомірними.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області призначити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 пенсію за віком.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк апеляційної скарги.

Головуючий підпис Ю.Ю. Куцкір

Копія вірна:

Суддя Ю.Ю. Куцкір