Вирок № 42568555, 02.02.2015, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/3201/14-к

ВИРОК

Іменем України

02 лютого 2015 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області, в складі:

головуючого судді: Гриценко І.Г.,

при секретарі: Тихолаз Т.М.,

з участю прокурора: Гантимурової Н.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4

цивільного позивача ОСОБА_5

представника ОСОБА_3 і ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6

представників цивільного відповідача ОСОБА_7, ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12013010100002160по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та зареєстрованого АДРЕСА_1, проживаючого в АДРЕСА_2,українця, громадянина України, з неповною середньою освітою,працюючого водієм - експедитором ПП «Капуста», одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.286КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 18.12.2013 року біля 19 год., керуючи на законних підставах технічно справним автомобілем «3ІЛ 130 СПГ», д/н НОМЕР_7, при здійсненні виїзду з узбіччя смуг руху у напрямку м. Немирова автодороги «Стрий-Кіровоград-Знам'янка» та виконання маневру повороту ліворуч у напрямку до виїзду на об'їзну дорогу м. Вінниці, не переконавшись, що його маневр буде безпечним та не створить небезпеки іншим учасникам руху, з урахуванням видимості елементів дороги, не вжив своєчасних заходів до зменшення швидкості, перетинаючи смуги руху у напрямку м. Немирова, не надавши переваги для руху, з необережності, допустив зіткнення з технічно справним автомобілем «Chevrolet Aveo», д.н. НОМЕР_15, під керуванням водія ОСОБА_3, який рухався по належній смузі руху автодороги «Стрий-Кіровоград-Знам'янка» у напрямку м. Немирова.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля«Chevrolet Aveo» ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми - струсу головного мозку, рани правої скроневої ділянки, садна правої кисті, розриву медіальних бокових зв'язок правого колінного суглобу, садна правого колінного суглобу, які, згідно висновку експерта № 406 від 20 березня - 4 квітня 2014 року, відносяться - травма правого колінного суглобу - розриву медіальних бокових зв'язок, пошкодження медіального меніску правого колінного суглобу, садна правого колінногосуглобу - до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості; закрита черепно-мозкова травма - струс головного мозку, рана правої скроневої ділянки, садна правої кисті належать до легких тілесних ушкоджень.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій пасажир автомобіля «Chevrolet Aveo»-державний номерний знак НОМЕР_15, ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді - закритого внутрішньо-суглобового перелому шиловидного відростку правої променевої кістки, закритої черепно-мозкової травми - струсу головного мозку, забійно-рваної рани ділянки кута рота зліва, забійних ран лівої під щелепової ділянки, повного вивиху 2-го зуба на верхній щелепі зліва, неповних вивихів обох 1-х зубів на верхній щелепі зліва та справа, садна лівої ушної раковини, які, згідно висновку експерта № 160/400 від 4 лютого - 25 березня 2014 року, відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

Таким чином, водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 10.1, 10.4, 11.4, 12.3 ПДР України та вимоги горизонтальної дорожньої розмітки п. 1.3 додатку № 2 ПДР України, відповідно до яких:

п. 10.1 - «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху» ;

п. 10.4 - «Перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.

Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам. Водій, що виконує поворот ліворуч повинен дати дорогу попутним транспортним засобам, які рухаються попереду нього виконують розворот..»;

п. 11.4. - «На дорогах, які мають дві і більше смуг для руху в одному напрямку, нерейкових транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини, крім випадків, коли виконується випередження, об'їзд або перестроювання перед повороті ліворуч чи розворотом».

п. 12.3. - «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктив спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди».

Горизонтальна дорожня розмітка: п. 1.3 - "поділяє транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах, які мають чотири і більше смуг руху".

Порушення ОСОБА_1 вимог п.п. 10.1 Правил дорожнього руху України знаходяться в причинному зв'язку з наслідками.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.286 ч.1 КК України визнав повністю, щиро розкаявся. Суду пояснив, що дійсно 18.12.2013 року біля 19. 00 год., він керував автомобілем «3ІЛ 130 СПГ», при здійсненні виїзду з узбіччя смуг руху у напрямку м. Немирова автодороги «Стрий-Кіровоград-Знам'янка» та виконання маневру повороту ліворуч у напрямку до виїзду на об'їзну дорогу м. Вінниці, не переконавшись, що його маневр буде безпечним та не створить небезпеки іншим учасникам руху, перетинаючи смуги руху у напрямку м.Немирова, з необережності порушив правила дорожнього руху, не надав переваги для руху, внаслідок чого допустив зіткнення автомобілем «Chevrolet Aveo»,під керуванням водія ОСОБА_3, який рухався в напрямку м. Немирова. Внаслідок ДТП ОСОБА_3 та пасажир автомобіля «Chevrolet Aveo» - ОСОБА_4 отримали тілесні ушкодження.

Крім повного визнання своєї вини водієм ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.286 ч.1 КК України, його вина також підтверджується поясненнями потерпілих.

Так, потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що 18.12.2013 року біля 19.00 год., він керував автомобілем «Chevrolet Aveo» який належить його дружині ОСОБА_5 та рухався у напрямку м. Немирова по автодорозі «Стрий-Кіровоград-Знам'янка». Разом з ним їхала в якості пасажира на передньому сидінні ОСОБА_4 Несподівано в порушення правил дорожнього руху автомобіль «ЗІЛ -130» з узбіччя дороги почав виконувати маневр повороту ліворуч в напрямку об'їзної дороги м.Вінниці, і не надав йому переваги в русі, внаслідок чого з вини водія автомобіля «ЗІЛ-130» ОСОБА_1 відбулося ДТП, в результаті якого він отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості та пасажир автомобіля ОСОБА_4 також отримала тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

ОСОБА_3 пред'явлений цивільний позов повністю підтримав повністю, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (а.с.108-114)з підстав, викладених в ньому. Також суду пояснив, що обвинувачений ОСОБА_1 йому добровільно сплатив на операцію та лікування 18000,00 грн., що підтверджується написаною ним розпискою, але разом з тим він помилково вказав у цій розписці, що в дану суму коштів входить і відшкодування ОСОБА_1 йому спричиненої моральної шкоди. Тому просив стягнути на його користь з фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 10000,00 грн. моральної шкоди та судові витрати.

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що була пасажиром автомобіля «Chevrolet Aveo» під керуванням ОСОБА_3 і 18.12.2013 року сталося ДТП, внаслідок якого вона отримала тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості. Так як дане ДТП сталося з вини водія ОСОБА_1, який не відшкодував їй добровільно завдану матеріальну і моральну шкоду, тому пред'явлений цивільний позов повністю підтримала з підстав, викладених в ньому і просила стягнути солідарно з ОСОБА_1, з власника автомобіля, яким керував ОСОБА_1 - ОСОБА_9 і страхової компанії «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»2495,11 грн. матеріальної шкоди, 23000,00 грн. моральної шкоди і 1300,00 грн. витрат по юридичній допомозі.

Цивільний позивач ОСОБА_5 в судовому засіданні пред'явлений цивільний позов повністю підтримала, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (а.с.108-114) з підстав, викладених в уточненій позовній заяві. Пояснила, що обвинувачений ОСОБА_1 добровільно взагалі не відшкодував їй ні матеріальної, ні моральної шкоди. Пояснила, що автомобіль «ChevroletAveo» вона придбала в кредит і його було пошкоджено в ДТП напередодні дня народження їх із потерпілим ОСОБА_3 неповнолітнього сина. Пошкоджений в ДТП автомобіль по теперішній час знаходиться на штраф майданчику. Просила стягнути на її користь з фізичної особи - підприємця ОСОБА_9 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, з ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» 19 805,30 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, з ФОП ОСОБА_9 39 755,92 грн. матеріальної шкоди та 10 000,00 грн. моральної шкоди.

Представник цивільного відповідача ПрАТ «Українська страхова компанія Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до судового засідання не з'явився, надіслав на адресу суду заперечення на наявні в справі цивільні позови (а.с.62-67, 146-148).

Представник цивільного відповідача ФОП ОСОБА_9 заявлені цивільні позови потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4 та цивільного позивача ОСОБА_5 не визнала повністю, надала суду заперечення проти наявних в матеріалах справи цивільних позовів (а.с. 156-163) і в судовому засіданні дала пояснення аналогічні змісту письмових заперечень.

Крім повного визнання вини обвинуваченим ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України при вищевикладених обставинах, підтверджується також наступними доказами, дослідженими в судовому засіданні:

- висновком експертного дослідження №48П-03 від 24.03.2014 року проведеного за клопотанням страхової компанії (а.с.77-96), в якому зазначені суми матеріального збитку, відновлювального ремонту автомобіля;

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 18.12.2013 року зі схемою, згідно якої було оглянуто місце зіткнення, зафіксовано параметри дороги та наслідки дорожньо-транспортної пригоди (а.с.173-176);

- випискою з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №26412 ОСОБА_4 (а.с. 177);

- протоколом огляду транспортного засобу від 19.12.2013 року, відповідно до якого було оглянуто автомобіль «Chevrolet Aveo»,д.н. НОМЕР_15, з фото таблицею із зазначеними пошкодженнями (а.с.178-184);

- протоколом огляду транспортного засобу від 19.12.2013 року, відповідно до якого було оглянуто автомобіль «ЗІЛ -130»,д.н.НОМЕР_7, з фото таблицею із зазначеними пошкодженнями (а.с.185-191);

- висновком експерта №120а від 02.04.2014 року відповідно до якого зіткнення автомобіля «Chevrolet Aveo» державний номер НОМЕР_8 та автомобіля «ЗІЛ 130» державний номер НОМЕР_9 сталось на проїзній частині - автодороги Стрій-Кіровоград-Знам'янка на лівій смузі руху в напряму м. Немирів. В момент первинного контакту автомобіля «Chevrolet Aveo» державний номер НОМЕР_8 і автомобіля «ЗІЛ 130» державний номер НОМЕР_9 кут між подовжніми осями складав близько 75-80градусів (а.с. 194-199);

- висновком експерта за результатами авто товарознавчої експертизи по визначенню матеріального збитку завданого власнику КТЗ № 416/14-21 від 03.04.2014 року відповідно до якого вартість відновлювально-ремонтних робіт автомобіля «Chevrolet Aveo»державний номер НОМЕР_8, 2008 року виготовлення, відповідно до механічних пошкоджень останнього внаслідок ДТП становить -89755,92 грн. (вісімдесят дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят п'ять грн. 92коп.). Матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля «Chevrolet Aveo»державний номер НОМЕР_8 2008 року виготовлення, внаслідок пошкодження при ДТП, згідно розрахунків складає 67611,00 грн. (а.с. 201-219);

- висновком експерта №119-а від 02.04.2014 року, відповідно до якого на момент експертного огляду автомобіля «Chevrolet Aveo»державний номер НОМЕР_8 встановлено, що робоча гальмівна система та рульове керування знаходилися в працездатному стані, а ходова частина знаходилась в непрацездатному стані. До пригоди робоча гальмівна система, рульове керування та ходова частина автомобіля «Chevrolet Aveo»державний номер НОМЕР_8 знаходилися в працездатному стані, при якому були відсутні які-небудь несправності, що могли б впливати на їх вихідні параметри. Вирішення питання: «Якщо дані технічні несправності наявні, то чи є вони наслідком конструктивних недоліків системи або порушення правил їх експлуатації?», втрачає технічного змісту з причин, вказаних в дослідницькій частині (а.с.222-233);

- висновком експерта від 07.04. 2014 року № 140а, відповідно до якого в даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «ЗІЛ-130» держ. номер НОМЕР_7 з технічної точки зору регламентувались вимогами п.п. 10.1,10.4,11.4 Правил дорожнього руху та вимогою горизонтальної дорожньої розмітки 1.3, яку перетинати заборонено. В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «Chevrolet Aveo»державний номер НОМЕР_8 з технічної точки зору регламентувались вимогами п.12.3 Правил дорожнього руху. В ситуації, яка склалася, при технічних параметрах вказаних в постанові про призначення експертизи, водій автомобіля «Chevrolet Aveo» ОСОБА_3 не мав технічної можливості попередити зіткнення автомобілем «ЗІЛ-130» шляхом термінового гальмування, з зупинкою автомобіля «Chevrolet Aveo»до смуги руху автомобіля «ЗІЛ-130».В заданій дорожній обстановці, можливість попередження зіткнення водія автомобіля «ЗІЛ-130» ОСОБА_1 з технічної точки зору полягала у виконанні ним вимог п.10.1 Правил дорожнього руху. В ситуації, яка склалася, в діях водія автомобіля «ЗІЛ-130» ОСОБА_1 вбачається невідповідність вимогам п.10.1 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди. В ситуації, яка склалася, при технічних параметрах вказаних в постанові про призначення експертизи, в діях водія автомобіля «Chevrolet Aveo» держ. номер НОМЕР_8 ОСОБА_3 не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходилися б в причинному зв'язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 236-239);

- висновком експерта № 118а від 02.04.2014 року, згідно якого на момент експертного огляду автомобіля «ЗІЛ 130», державний знак НОМЕР_9 встановлено, що робоча гальмівна система, рульове керування та ходова частина знаходилися в працездатному стані. До пригоди робоча гальмівна система, рульове керування та ходова частина автомобіля «ЗІЛ 130», державний знак НОМЕР_9 знаходилися в працездатному стані, при якому були відсутні які-небудь несправності, що могли б впливати на їх вихідні параметри. Вирішення питання: «Якщо дані технічні несправності наявні, то чи є вони наслідком конструктивних недоліків системи або порушення правил їх експлуатації» - втрачає технічного змісту з причин, вказаних в дослідницькій частині (а.с.242-248);

- висновком експерта № 160/400, відповідно до якого під час лікування ОСОБА_4 у МКЛ ШМД м. Вінниці з 18.12.13р. по03.01.14р. були виявленні тілесні ушкодження - закритий внутрішньо-суглобовий перелом шиловидного відростку правої променевої кістки, закрита черепно-мозкова травма - струс головного мозку, забійно-рвана рана ділянки кута роту зліва (операція - «ПХО 18.12.13р.»), забійні рани лівої підщелепової ділянки, повний вивих 2-го зуба на верхній щелепі зліва, неповні вивихи обох 1-х зубів на верхній щелепі справа та зліва, садна лівої вушної раковини. Вказані ушкодження у ОСОБА_4 виникли від дії тупого твердого предмета (предметів), по давності утворення можуть відповідати строку ДТП, вказаному в постанові про призначення експертизи - 18.12.2013 року, не являлись небезпечними для життя в момент спричинення і не супроводжувались загрозливими для життя явищами, належать до середньої тяжкості, оскільки закритий внутрішньо-суглобовий перелом шиловидного відростку правої променевої кістки за своїм характером спричинили тривалий (понад 21 день) розлад здоров'я (згідно п.2.2 "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених Наказом МОЗ України №6 від 17.01.95р.). (а.с.249-250);

- висновком експерта № 65/267, відповідно до якого згідно наданої медичної карти стаціонарного хворого, у ОСОБА_3 під час лікування з 18.12.13р. по 26.12.13р. у МКЛ ШМД м. Вінниці були виявлені тілесні ушкодження: «струс головного мозку; розрив медіальних бокових зв'язок правого колінного суглобу; рана правої скроневої ділянки; садна правої кисті, правого колінного суглобу». Вказані тілесні ушкодження у ОСОБА_3 належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний (понад 6, але не більше 21 дня) розлад здоров'я, виникли від дії тупого твердого предмету (предметів), по давності утворення можуть відповідати строку, вказаному у постанові про призначення судово-медичної експертизи - 18.12.13р. (а.с.251-252) ;

- висновком експерта № 406, відповідно до якого згідно наданих медичних документів, у ОСОБА_3 під час стаціонарного та амбулаторного лікування з 18.12.13р. по 09.01.14р. були виявлені: «закрита черепно-мозкова травма - струс головного мозку, рана правої скроневої ділянки; садна правої кисті; розрив медіальних бокових зв'язок правого колінного суглобу; садна правого колінного суглобу»; з 04.02.14р. по 06.02.14р. лікувався стаціонарно у Вінницькому обласному клінічному госпіталі для ІВВ, де 04.02.14р. під час операції «Артроскопія» було видалено пошкоджений медіальний меніск правого колінного суглобу. Вказані тілесні ушкодження у ОСОБА_3 - закрита черепно-мозкова травма - струс головного мозку, рана правої скроневої ділянки; садна правої кисті; травма правого колінного суглобу - розрив медіальних бокових зв'язок, пошкодження медіального меніску правого колінного суглобу, садна правого колінного суглобу - виникли від дії тупого твердого предмету (предметів), по давності утворення можуть відповідати строку, вказаному у постанові про призначення судово-медичної експертизи - 18.12.13р., за ступенем тяжкості належать: травма правого колінного суглобу - розрив медіальних бокових зв'язок, пошкодження медіального меніску правого колінного суглобу, садна правого колінного суглобу - до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки спричинили тривалий (понад 21 день) розлад здоров'я; закрита черепно-мозкова травма - струс головного мозку, рана правої скроневої ділянки належить до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний (понад 6, але не більше 21 дня) розлад здоров'я; садна правої кисті належать до легких тілесних ушкоджень. Дані підсумки доповнюють підсумки до «Висновку експерта» №65/267 від 15.01.-05.03.14р. на ім'я ОСОБА_3 стосовно характеру та ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, з урахуванням наданих додатково медичних документів про лікування травми правого колінного суглобу (а.с.253-254);

- полісом АЕ/1511060 від 10.04.2013 року обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності автомобіля «ЗІЛ-130» держ. номер НОМЕР_9 на ім'я ФОП ОСОБА_9 (а.с. 255);

- випискою з ЄДР щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 (а.с. 256);

- трудовим договором між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю від 14.03.2011 року, згідно якого ОСОБА_1 на час ДТП перебував у трудових відносинах із ФОП ОСОБА_9 (а.с.257);

- подорожнім листом вантажного автомобіля від 18.12.2013 року, згідно якого 18.12.2013 року водій ОСОБА_1 виконував відповідне трудове завдання (а.с. 258);

- постановою про приєднання до кримінального провадження речових доказів від 19.12.13р., якими є автомобіль «Chevrolet Aveo» держ. номер НОМЕР_8 та автомобіль«ЗІЛ-130» держ. номер НОМЕР_9,які залишено на зберіганні на території спецмайданчику ДАІ ВМУ УМВС України у Вінницькій області (а.с. 259).

Дії ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує, що він працює, одружений, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем роботи характеризується позитивно, раніше не судимий, на утриманні має неповнолітню дитину, в ході розслідування кримінального провадження добровільно відшкодував одному потерпілому ОСОБА_3 завдану шкоду внаслідок спричинення тілесних ушкоджень.

Обставини, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого, суд встановив щире каяття і добровільне відшкодування шкоди одному потерпілому.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Суд також враховує, що відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на наявність у обвинуваченого пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, відомостей, що характеризують особу обвинуваченого, позицію державного обвинувача та потерпілих щодо можливості виправлення та перевиховання обвинуваченого, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 необхідно призначити покарання у виді обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції статті.

Разом з тим, оскільки ОСОБА_1 має на утриманні неповнолітню дитину, відносно якої не позбавлений батьківських прав (а.с. 165) і подав заяву про застосування до нього Закону України «Про амністію в 2014 році», тому його необхідно звільнити від відбування призначеного основного та додаткового покарання на підставі статті 1 частини 1 пункту в), статті 14 Закону України «Про амністію в 2014 році».

Дослідивши матеріали кримінального провадження, пояснення учасників процесу щодо заявлених цивільних позовів, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено та не оспорюється усіма учасниками процесу, що власником автомобіля «Chevrolet Aveo» держ. номер НОМЕР_8 є ОСОБА_12

В судовому засіданні також із пояснень представника цивільного відповідача ФОП ОСОБА_9 - ОСОБА_7 і обвинуваченого ОСОБА_1 та досліджених трудового договору між ФОП ОСОБА_9 і ОСОБА_1 (а.с. 257), подорожнього листа вантажного автомобіля від 18.12.2013 року, виданого ФОП ОСОБА_9, у якому зазначено водієм автомобіля«ЗІЛ-130» держ. номер НОМЕР_9 ОСОБА_1, судом безспірно встановлено, що в момент вчинення ДТП 18.12.2013 року володільцем автомобіля«ЗІЛ-130» держ. номер НОМЕР_9 є ФОП ОСОБА_9

Обидва вказані транспортні засоби були застраховані.

На момент вчинення ДТП 18.12.2013 року обвинувачений ОСОБА_1 перебував в трудових відносинах із ФОП ОСОБА_9

Судом також визнано доведеною вину ОСОБА_1 у дорожньо-транспортній пригоді, що мала місце 18.12.2013 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності до ст. 1172 ч. 1 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником, під час виконання ним своїх (службових обов'язків).

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної безпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утримання транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Статтею 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Законом передбачені випадки, коли особа, яка фактично володіє (управляє, експлуатує) об'єктами зі шкідливими властивостями, не визнається володільцем джерела підвищеної небезпеки та не несе відповідальності перед потерпілим на підставі ст. 1187 ЦК України.

Так, відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року № 6 не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки з зв'язку з трудовими відносинами з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо). Така особа може бути притягнена до відповідальності лише самим володільцем джерела підвищеної небезпеки в регресному порядку, враховуючи характер відносин, які між ними склалися.

Суду не надано потерпілою ОСОБА_4 доказів, що ОСОБА_1 неправомірно заволодів транспортним засобом - автомобілем «ЗІЛ-130» держ. номер НОМЕР_9, не встановлено недбалість власника транспортного засобу, що сприяла неправомірному заволодінню, а тому підстави нести спільну відповідальність (власнику транспортного засобу і особі, що керувала ним) згідно із положеннями ч. 4ст. 1187 ЦК України, відсутні.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ звернув увагу на те, що не впливають на виникнення обов'язку володільця джерела підвищеної небезпеки з відшкодування заподіяної ним шкоди наступні обставини: 1) в який час було вчинено заподіяння шкоди службовий або неслужбовий; 2) чи було джерело підвищеної небезпеки ввірено працівникові у процесі виконання ним трудових обов'язків, або він самовільно, неправомірно використав його у своїх особистих цілях.

Приймаючи до уваги вище викладене, суд приходить до висновку, що ФОП ОСОБА_9 повинна нести відповідальність за заподіяну шкоду з вини її працівника ОСОБА_1 внаслідок вчиненого з його вини ДТП.

Оскільки цивільно-правову відповідальність власника автомобіля«ЗІЛ-130» держ. номер НОМЕР_9 - ФОП ОСОБА_9 було застраховано в ПрАТ «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» в період з 10.04.2013 року по 10.04.2014 року, франшиза нуль, що підтверджується полісом страхування № АЕ/1511060 (а.с. 255), то останнє відповідно до умов договору страхування повинно здійснити страхове відшкодування цивільному позивачу ОСОБА_5 в сумі 18669,97 грн. з урахуванням того, що 12.02.2014 року ПАТ «СК «ІНГОССТРАХ», в якому було застраховано автомобіль ОСОБА_5, виплатило їй страхове відшкодування в сумі 30194,70 грн. При цьому суд також враховує, що вартість автомобіля «Chevrolet Aveo»держ. номер НОМЕР_8 до ДТП становила 77364,67 грн., а залишкова вартість даного автомобіля після ДТП складає 28500,00 грн. (77364,67 грн. - (28500,00 грн. + 30194,70 грн.) = 18669,97 грн., що узгоджується з положеннями Закону України «Про страхування». В стягненні решти суми позовних вимог до ПрАТ «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» слід відмовити.

Також ОСОБА_5 просила повернути їй пошкоджений автомобіль «Chevrolet Aveo»держ. номер НОМЕР_8, який як речовий доказ по даний час зберігається на штраф майданчику, та згідно висновку експертного дослідження №48П-03 від 24.03.2014 року

Разом з тим, суд прийшов до висновку, що вимоги ОСОБА_5 про стягнення з ФОП ОСОБА_9 39755,92 грн. матеріальної шкоди за пошкоджений автомобіль не підлягають до задоволення з таких підстав.

ОСОБА_5 в позовній заяві посилається на висновок експерта за результатами авто-товарознавчої експертизи по визначенню матеріального збитку завданого власнику автомобіля № 416/14-21 від 03.04.2014 р., згідно якого вартість відновлювально-ремонтних робіт автомобіля "Шевроле Авео 1,5", д/н НОМЕР_16, 2008 року випуску становить 89 755,92 грн.

Виходячи з цієї суми позивач проводить розрахунок матеріальної шкоди, що підлягає до стягнення на її користь, віднявши від суми 89755 грн. 92 коп. суму страхового відшкодування - 30 194,70 грн., яка уже виплачена ОСОБА_5 на день розгляду даного кримінального провадження.

Вказаний розрахунок суми позову до стягнення позивачем не грунтується на вимогах законодавства.

Вартість відновлювального ремонту відрізняється від вартості матеріального збитку.

Вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу складається з вартості ремонтно-відновлювальних робіт, вартості необхідних для ремонту матеріалів та вартості складових (запасних частин), що підлягають заміні під час ремонту.

Розмір матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників колісного транспортного засобу та величини втрати товарної вартості.

Відповідно до ст. 28 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" «у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також; витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки."

Відповідно до Висновку експерта за результатами авто-товарознавчої експертизи по визначенню матеріального збитку завданого власнику автомобіля ОСОБА_5 № 416/14-21 від 03.04.2014р. вартість відновлювально-ремонтних робіт автомобіля без врахування значення коефіцієнта фізичного зносу складає 89755,92 грн., а вартість відновлювально-ремонтних робіт автомобіля з врахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу становить 78889,05 грн.

При цьому згідно висновку експерта ринкова вартість автомобіля "Шевроле Авео 1,5", д/н НОМЕР_16, 2008 р. випуску складає 67611,00 грн.

Відповідно до ст.30 Закону "транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необгрунтованим. Ремонт вважається економічно необгрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також: витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди."

Таким чином, у зв'язку з тим, що витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу (78889,05 грн.) перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди ( 67611,00 грн.) відшкодуванню підлягає різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до експертного дослідження №48П-03 від 24.03.2014 року проведеного за заявою страхової компанії, відновлювальна вартість автомобіля ОСОБА_5 складає - 80187,53 грн., вартість матеріального збитку завданого власнику складає 77364 грн. 67 коп., ринкова вартість цього ж автомобіля складає 77364,67 грн.,

Тому, з урахуванням отриманого від ЗАТ "СК "ІНГОССТРАХ" страхового відшкодування в розмірі 30 194,70 грн., та що суд визнав необхідним до стягнення із ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" на користь ОСОБА_5 суму матеріальної шкоди 18669,97 грн., і що позивач ОСОБА_5 просила повернути їй пошкоджений автомобіль, що стоїть на штраф майданчику, який має певну залишкову вартість, тому загальна сума відповідатиме сумі відшкодування підлягаючій на користь ОСОБА_5 зазначеній в вищезазначеному висновку експертизи проведеному в ході досудового слідства.

Враховуючи вище вказані норми права та надані докази, суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди підлягає до часткового задоволення, а саме необхідно стягнути з ФОП ОСОБА_9 на користь ОСОБА_4 535 грн. 40 коп., що підтверджується квитанціями на придбання ліків і висновком судово-медичної експертизи про проходження нею стаціонарного лікування після ДТП, у відшкодування матеріальної шкоди, пов'язаної з витратами на лікування. В задоволенні решти суми матеріальної шкоди слід відмовити, оскільки решта наданих ОСОБА_4 квитанцій (про сплату благодійних внесків) не є належними доказами, якими підтверджуються понесені витрати на лікування.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача ФОП ОСОБА_9 на користь позивачів моральної шкоди, то суд прийшов до такого висновку.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із пошкодженням її майна.

Право на відшкодування шкоди, завданої майну фізичної та юридичної особи, згідно з вимогами ч. 3 ст. 386 ЦК України має власник.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, на що звернув увагу Верховний Суд України в п. 5 постанови Пленуму від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності, прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідальність за завдану моральну шкоду відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України відшкодовується особою, яка її завдала.

Крім того, у п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року № 4 визначено, що за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація, з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу.

Судом встановлено наявність спричинення працівником відповідача ФОП ОСОБА_9 під час виконання ним своїх трудових обов'язків моральної шкоди позивачам, в тому числі наявний причинний зв'язок між шкодою і протиправним діянням заподіювача, позивачами зазначено в чому саме полягає ця шкода, і зазначено з яких міркувань вони виходили, визначаючи розмір шкоди.

Зазначені вище обставини на переконання суду призвели до спричинення позивачу ОСОБА_5 моральної шкоди, яка виразилася в душевних стражданнях, яких вона зазнала в зв'язку із заподіянням шкоди її автомобілю винними діями працівника відповідача ФОП ОСОБА_9 під час виконання ним своїх трудових обов'язків, необхідністю вимушених змін у виробничих та життєвих стосунках, відсутністю можливості користування своїм автомобілем, в тому числі і в інтересах сім'ї, в якій є неповнолітня дитина. Судом прийнято до уваги, що автомобіль, власником якого є ОСОБА_5 і який було пошкоджено з вини ОСОБА_1.18.12.2013 року, понад рік перебуває в несправному стані, знаходиться на штрафмайданчику ДАІ. Беручи до уваги ступінь вини ОСОБА_1, враховуючи положення ч. 1ст. 1172 ЦК України, характер моральних страждань, які перенесла позивач ОСОБА_5, відношення відповідача до даних обставин, а також вимоги розумності та справедливості, суд вважає, що вимоги позивача ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди з відповідача ФОП ОСОБА_9 на її користь підлягають задоволенню, а саме в сумі 10 000, 00 гривень.

Оскільки винними діями працівника ФОП ОСОБА_9 - ОСОБА_1 були спричинені потерпілому ОСОБА_3 тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, внаслідок чого він переніс сильний фізичний біль, оперативне втручання, що негативно вплинуло на його стан здоров'я, порушився його звичайний ритм життя, а також у зв'язку з цим переніс душевні страждання, то суд прийшов до висновку, що його позовна вимога до ФОП ОСОБА_9 з урахуванням розписок про добровільне відшкодування ОСОБА_1 ОСОБА_3 в загальній сумі 18000,00 грн., підлягає до задоволення в розмірі 5 000,00 грн. моральної шкоди. В стягненні решти суми необхідно відмовити.

Посилання представника відповідача ФОП ОСОБА_9 - ОСОБА_7 на розписку ОСОБА_3 від 27.02.2014 року про отримання від ОСОБА_1 10000,00 грн. у відшкодування морально-матеріальної шкоди за тілесні ушкодження отримані під час ДТП 18.12.2013 року та що в подальшому він не буде мати до нього претензій як на доказ про відмову в позові ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди, на думку суду не свідчить про повне відшкодування завданої ОСОБА_3 моральної шкоди, оскільки в даній розписці не конкретизовано яка частина коштів із вказаних 10 000,00 грн. складає матеріальну та яка моральну шкоду.

Крім того, зазначення потерпілим ОСОБА_3 в розписці(що він в подальшому не буде мати претензій до ОСОБА_1 щодо відшкодування матеріальної і моральної шкоди), не узгоджується з поясненнями в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_3 та наявністю його цивільного позову щодо вимог морального характеру.

Щодо позовних вимог потерпілої ОСОБА_4 у відшкодування 23 000,00 грн. моральної шкоди, суд вважає їх доведеними на суму 10 000,00 грн.,оскільки винними діями працівника ФОП ОСОБА_9 - ОСОБА_1 були спричинені потерпілій ОСОБА_4 тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, внаслідок чого вона перенесла сильний фізичний біль, що негативно вплинуло на її стан здоров'я, порушився її звичайний ритм життя, а також у зв'язку з цим перенесла душевні страждання, хвилювання та вживання заспокійливих медичних препаратів. Тому необхідно стягнути 10 000,00 грн. з ФОП ОСОБА_9 на користь ОСОБА_4 у відшкодування завданої моральної шкоди.

В стягненні решти суми позову відмовити.

Вимоги ОСОБА_4 про стягнення 1300,00 грн. витрат на юридичні послуги задоволенню не підлягають, так як не підтверджені документально.

Також підлягають стягненню з ФОП ОСОБА_9 на користь цивільного позивача ОСОБА_5 та потерпілого ОСОБА_3 в рівних частках витрати по юридичні допомозі адвоката в розмірі 2436,00 грн. згідно розрахунку (а.с. 155).

Суд вважає, що підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення судових експертиз у справі в загальній сумі 3048,48 грн.

Речові докази, а саме автомобіль «Chevrolet Aveo» держ. номер НОМЕР_8 та автомобіль«ЗІЛ-130» держ. номер НОМЕР_9, які залишено на зберіганні на території спецмайданчику ДАІ ВМУ УМВС України у Вінницькій області підлягають передачі відповідно їх власникам: ОСОБА_12 та фізичній особі - підприємцю ОСОБА_9.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, ст. 1 ч. 1 п. в), ст. 14 Закону України «Про амністію в 2014 році»,

З А С У Д И В:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (два) роки 6 (шість) місяців обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на два роки.

Стягнути з ПрАТ «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», юридична адреса: 04050. м. Київ, вул. Глибочицька, 44, р/р 26504056200698, МФО 380269, код ЄДРПОУ 24175269, ІПН 241752626591 на користь ОСОБА_12, ідентифікаційний номер НОМЕР_11 матеріальну шкоду в сумі 18669 гривень 97 копійок. В стягненні решти суми відмовити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_9, ідентифікаційний номер НОМЕР_12, місце проживання: 21032, АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_12, ідентифікаційний номер НОМЕР_11 моральну шкоду в сумі 10 000,00 грн. та 1218,00 грн. витрат на юридичну допомогу адвоката, а всього 11 218,00 грн.

В стягненні матеріальної шкоди в сумі 39755 гривень 92 копійок з фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 на користь ОСОБА_12 відмовити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_9, ідентифікаційний номер НОМЕР_12, місце проживання: 21032, АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_13 моральну шкоду в сумі 5000,00 грн. та 1218,00 грн. витрат на юридичну допомогу адвоката, а всього 6218,00 грн. В стягненні решти суми моральної шкоди відмовити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_9, ідентифікаційний номер НОМЕР_12, місце проживання: 21032, АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_4 535 гривень 40 копійок матеріальної шкоди та 10 000,00 грн. моральної шкоди, а всього 10 535 гривень 40 копійок.

В стягненні решти суми позовних вимог ОСОБА_4 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_14 на користь держави витрати на проведення судових експертиз в загальній сумі 3048,48 грн.

Речові докази,а саме автомобіль «Chevrolet Aveo» держ. номер НОМЕР_8 та автомобіль «ЗІЛ-130» держ. номер НОМЕР_9, які залишено на зберіганні на території спецмайданчику ДАІ ВМУ УМВС України у Вінницькій області передати відповідно їх власникам: ОСОБА_12 та фізичній особі - підприємцю ОСОБА_9.

На підставі статті 1 частини 1 пункту в), статті 14 Закону України «Про амністію в 2014 році» звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного основного та додаткового покарань - у виді 2-х років 6 (шість) місяців обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на два роки.

Вирок суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: