Постанова № 42567681, 26.01.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2015 р. Справа № 642/2492/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

представника позивача -ОСОБА_1

представника ГУ ПФУ в Харківській області - Косарєвої Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_3 за довіреністю ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 25.11.2014р. по справі № 642/2492/14

за позовом ОСОБА_3

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , Харківський обласний військовий комісаріат

про зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2014 року ОСОБА_1, як представника за довіреністю ОСОБА_3, звернувся до суду із заявою в порядку ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) в якому просив визнати бездіяльність Держави Україна в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області ( далі по тексту - ГУ ПФУ в Харківській обл. ) щодо невиконання постанови Ленінського районного суду м. Харкова від 14.04.2014 р. по справі №642/2492/14-а протиправною та такою, що порушує права ОСОБА_3 як людини, які передбачені ч.1 ст. 6, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі по тексту - Конвенція) та ст. 1 Протоколу №1 та ст.1 Протоколу №12 до даної Конвенції; допустити негайне виконання постанови Ленінського районного суду м. Харкова від 14.04.2014 р.; зобов'язати Державу Україна в особі ГУ ПФУ в Харківській обл. , як суб'єкта владних повноважень подати протягом десяти днів, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання постанови Ленінського районного суду м. Харкова від 14.04.2014 р. по справі №642/2492/14-а, що передбачено ч.1 ст. 267 КАС України.

25.11.2014 р. постановою Ленінського районного суду м. Харкова заява ОСОБА_1 залишена без задоволення.

Не погодившись з даною постановою суду, представник за довіреністю ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 25.11.2014 р. та ухвалити нове судове рішення яким задовольнити вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що матеріали справи не містять жодних доказів відсутності бюджетного фінансування на виплату пенсії відповідно до чинного законодавства. Вважає незаконним посилання суду першої інстанції на Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», яким встановлено, що норми і положення ст.ст. 14, 22, 37 та 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосовуються у порядку та розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік». З урахуванням положень ч.3 ст. 113 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вважає неправомірними посилання суду першої інстанції на відсутність бюджетного фінансування для проведення пенсійних виплат.

Представник Харківського обласного військового комісаріату в судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду повідомлений належним чином.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_3 за довіреністю ОСОБА_1 та представника ГУ ПФУ в Харківській обл., перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні вимог заяви представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з їх безпідставності.

Колегія суддів з даним висновком суду першої інстанції погоджується частково виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, що 14.04.2014 р. постановою Ленінського районного суду м. Харкова частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_3 до Держави України в особі ГУ ПФУ в Харківській обл., Харківського обласного військового комісаріату.

Визнано бездіяльність Держави України в особі ГУ ПФУ в Харківській обл. щодо перерахунку пенсії з 20.09.2013 р. та з 01.10.2013 р. і з 01.02.2014 р. ОСОБА_3 протиправною та такою, що порушує права ОСОБА_3 як людини, які передбачені Протоколом №1 до Конвенції (ETS №9); зобов*язано ГУ ПФУ в Харківській обл. надати список до Харківського обласного військового комісаріату, який містить ім'я ОСОБА_4 для складання останнім довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_4 для перерахунку пенсії ОСОБА_3 з 20.09.2013 р. та з 01.10.2013 р. і з 01.02.2014 р. з урахуванням введення щомісячної додаткової грошової винагороди згідно постанови Кабінету Міністрів України №889 від 22.09.2010 року з наступними змінами; зобов'язано Харківський обласний військовий комісаріат скласти довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_4 для перерахунку пенсії з 20.09.2013 р. та з 01.10.2013 р. і з 01.02.2014 р. з урахуванням введення щомісячної додаткової грошової винагороди згідно постанови Кабінету Міністрів України №889 від 22.09.2010 року з наступними змінами після отримання списку для перерахунку пенсії від ГУ ПФУ в Харківській обл. ; зобов'язано Харківський обласний військовий комісаріат надати довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_4 для перерахунку пенсії до ГУ ПФУ в Харківській обл.; зобов'язано ГУ ПФУ в Харківській обл. після отримання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії провести перерахунок розміру пенсії ОСОБА_3 з 20.09.2013 р. та з 01.10.2013 р. і з 01.02.2014 р. з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди згідно постанови Кабінету Міністрів України №889 від 22.09.2010 року з наступними змінами і здійснити виплату недоплачених сум з 20.09.2013 р. та з 01.10.2013 р. і з 01.02.2014 р. та виплачувати пенсію з урахування підвищення (перерахунку); зобов'язано ГУ ПФУ в Харківській обл. нарахувати ОСОБА_3 суму компенсації втрати доходів у зв'язку з порушення строків виплати перерахунку пенсії з 20.09.2013 р. та з 01.10.2013 р. і з 01.02.2014 р., керуючись методикою відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»; зобов'язано ГУ ПФУ в Харківській обл. здійснити виплату ОСОБА_3 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати перерахунку пенсії.

28.07.2014 р. ОСОБА_3 , в зв'язку з набранням чинності постанови Ленінського районного суду м. Харкова від 14.04.2014 р., були видані виконавчі листи, на підставі яких відкриті виконавчі провадження державним виконавцем.

Частиною 9 статті 267 КАС України передбачено, що позивач має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльність, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

Частиною 5 статті 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковим до виконання на всій території України.

Згідно з ч.1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Як вбачається з матеріалів справи ГУ ПФУ в Харківській обл. проведено перерахунок пенсії ОСОБА_3 сума недоплати становить 3655 грн 48 коп. та 519 грн 08 коп. Вказані кошти виплачені позивачу не були в зв'язку з відсутністю фінансового ресурсу бюджету. Пенсія позивачу ГУ ПФУ в Харківській обл. була перерахована по з 20.09.2013 р. по 30.09.2014 р.

Між тим, колегія суддів зазначає, що відсутність коштів на виплату сум пенсій не є поважною причиною невиконання судового рішення, виходячи з наступного.

За приписами ч.1 та 2 ст. 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави та застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Практика Європейського суду з прав людини (рішення Європейського суду з прав людини від 07.11.05 р. Кечко проти України", від 29.06.2004 року „Справа „Жовнір проти України", від 29.06.2004 року „Справа „Півень проти України") свідчить про те, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, оскільки державний орган не може посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність посилань ГУ ПФУ в Харківській обл. на відсутність коштів, як на обґрунтування правомірності невиконання судового рішення та правомірність дій відповідача. Також колегія суддів вважає неправомірними дії ГУ ПФУ в Харківській обл. щодо проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_3 по 30.09.2014 р., оскільки з даної дати не відбулися будь-які зміни законодавчого регулювання в порядку нарахування та виплати пенсії на отримання якої має право позивач по справі.

Щодо доводів апеляційної скарги в частині незаконної відмови в задоволення вимог заяви в частині визнання бездіяльність Держави Україна в особі ГУ ПФУ в Харківській обл. щодо невиконання постанови Ленінського районного суду м. Харкова від 14.04.2014 р. по справі №642/2492/14-а такою, що порушує права ОСОБА_3 як людини, які передбачені ч.1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Протоколу №1 та ст.1 Протоколу №12 до даної Конвенції колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 9 статті 267 КАС України передбачено, що позивач має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльність, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

Відповідно до ч.10 ст. 267 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень-відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи -позивача, суд залишає заяву без задоволення. У разі наявності підстав для задоволення заяви суд ухвалює одну із постанов, що передбачені ч. 2 ст. 162 цього Кодексу.

Серед переліку постанов, які приймаються судом у разі задоволення адміністративного позову, наведених у ч. 2 ст. 162 КАС України відсутня постанова про підтвердження порушеного права.

Враховуючи вище зазначене колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення заяви в частині визнання бездіяльності Держави України в особі ГУ ПФУ в Харківській обл. такою, що порушує права ОСОБА_3 як людини, передбачених ч.1 ст.ст. 6, 13 Конвенції та ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції ст. 1 Протоколу №12 до Конвенції.

Посилання апелянта на неправомірність відмови в задоволенні заяви судом першої інстанції в частині допустити негайне виконання постанови Ленінського районного суду м. Харкова від 14.04.2014 р. колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки дане питання вирішується судом під час розгляду позовних вимог та ухвалення постанови за результатами такого розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи при ухваленні постанови Ленінського районного суду м. Харкова від 14.04.2014 р. дане питання не вирішувалося. Вирішення даного питання під час розгляду заяви в порядку ст. 267 КАС України призведе до фактичної зміни резолютивної частини судового рішення.

Щодо заявлених вимог в частині зобов'язання Держави Україна в особі ГУ ПФУ в Харківській обл. , як суб'єкта владних повноважень подати протягом десяти днів, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання постанови Ленінського районного суду м. Харкова від 14.04.2014 р. по справі №642/2492/14-а, що передбачено ч.1 ст. 267 КАС України колегія суддів виходить з наступного.

КАС України передбачає загальні і спеціальні способи судового контролю. Загальні способи контролю мають усі суди, незалежно від спеціалізації, і вони полягають у розгляді скарг на рішення, дії чи бездіяльність державних виконавців. Загальний судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому ст. 181 КАС. Спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах передбачені ст. 267 КАС України, зокрема до них належить в тому числі і зобов'язання суб'єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення.

Частинами 1 та 2 статті 267 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого його ухвалено, подати звіт про виконання цього рішення. За наслідками розгляду звіту або у разі його неподання суддя ухвалою може встановити новий строк подання звіту та накласти на винну посадову особу штраф.

У Рішенні від 30 червня 2009 року N 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 7 травня 2002 року у справі "Бурдов проти Росії" визначив, що у контексті статті 6 Конвенції виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова "судового розгляду".

Колегія суддів зазначає, що нормі ч. 1 ст. 267 КАС України кореспондують положення абзацу 7 пункту 4 частини 1 статті 163, абзацу п'ятого пункту 4 частини першої статті 207 КАС України, згідно з якими у резолютивній частині постанови суду першої чи апеляційної зазначається встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіт про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

З врахуванням вище наведеного колегія суддів вважає вірною правову позицію суду першої інстанції, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може виключно під час прийняття постанови у справі.

Як наслідок колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення вимог щодо частині зобов'язання Держави Україна в особі ГУ ПФУ в Харківській обл. , як суб'єкта владних повноважень, подати протягом десяти днів, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання постанови Ленінського районного суду м. Харкова від 14.04.2014 р. по справі №642/2492/14-а, що передбачено ч.1 ст. 267 КАС України.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Згідно матеріалів справи, позивачем, при зверненні до суду із заявою, був сплачений судовий збір в сумі 73 грн 08 коп. (отримувач платежу Управління Державної казначейської служби України у Ленінському районі м. Харкова Харківської області, розрахунковий рахунок 31217206700006, ідентифікаційний код отримувача 37999696, код установи банку 851011) та при подачі апеляційної скарги був сплачений судовий збір в сумі 36 грн 54 коп (отримувач платежу УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова ГУ ДК (розрахунковий рахунок 31210206781011, ідентифікаційний код отримувача 37999628, код установи банку 851011 ).

Враховуючи те, що судовим рішенням заява представника ОСОБА_3 за довіреністю ОСОБА_1 була задоволена частково, колегія суддів прийшла до висновку, що судовий збір сплачений позивачем при зверненні до суду із заявою та апеляційною скаргою на постанову суду першої інстанції від 25.11. 2014 р. підлягає стягненню частково, пропорційно заявленим вимогам, на користь позивача.

На підставі вище викладеного, та з урахуванням положень п.4 ч.1 ст. 202 КАС України, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга представника позивача ОСОБА_3 за довіреністю ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню в частині, як така, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до частково неправильного вирішення питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 за довіреністю ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 25 листопада 2014 р. по справі №642/2492/14 скасувати в частині залишення без задоволення заяви представника позивача ОСОБА_1 щодо визнання бездіяльності Держави Україна в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в частині невиконання постанови Ленінського районного суду м. Харкова від 14.04.2014 р. по справі №642/2492/14-а щодо зобов'язання ГУ ПФУ в Харківській обл. здійснити виплату недоплачених сум пенсії з 20.09.2013 р. та з 01.10.2013 р. і з 01.02.2014 р. та виплачувати пенсію з урахування підвищення (перерахунку); зобов'язання ГУ ПФУ в Харківській обл. здійснити виплату ОСОБА_3 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати перерахунку пенсії протиправною.

Ухвалити нову постанову, якою в цій частині заяву представника позивача ОСОБА_3 за довіреністю ОСОБА_1 задовольнити .

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з виконання постанови Ленінського районного суду м. Харкова від 14.04.2014 року, щодо зобов'язання ГУ ПФУ в Харківській обл. здійснити виплату недоплачених сум пенсії з 20.09.2013 р. та з 01.10.2013 р. і з 01.02.2014 р. та виплачувати пенсію з урахування підвищення (перерахунку); зобов'язання ГУ ПФУ в Харківській обл. здійснити виплату ОСОБА_3 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати перерахунку пенсії.

В іншій частині постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 25.11.2014 р. по справі №642/2492/14 залишити без змін.

Стягнути на користь ОСОБА_3 з Державного бюджету України в особі Управління Державної казначейської служби України в Ленінському р-ні м. Харкова Харківської області (розрахунковий рахунок 31217206700006, ідентифікаційний код отримувача 37999696, код установи банку 851011 судовий збір в сумі 18, 27 грн. (вісімнадцять гривень двадцять сім копійок) та з Державного бюджету України в особі Управління Державної казначейської служби України у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області (розрахунковий рахунок 31210206781011, ідентифікаційний код отримувача 37999628, код установи банку 851011) судовий збір в сумі 9,14 грн ( дев'ять гривень чотирнадцять копійок).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Любчич Л.В.Судді Сіренко О.І. Спаскін О.А. Повний текст постанови виготовлений 30.01.2015 р.