Ухвала суду № 42565529, 29.08.2014, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/7319/14-ц

Провадження 4-с/185/53/14

У Х В А Л А

іменем України

29 серпня 2014 року м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Бабій С.О., при секретарі судового засідання Сліпченко С.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В:

22.07.2014 р. ОСОБА_1 звернувся зі скаргою на бездіяльність державного виконавця, просить визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2 щодо не вчинення виконавчих дій щодо опису, оцінки, реалізації посівів сільськогосподарських культур, належних боржнику СФГ Сокіл.

Скарга мотивована тим, що 13.07.2009 р. було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-587/2009, виданного Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області про стягнення з селянсько-фермерського господарства "Сокол" 190 000 грн. До цього часу рішення суду не виконано, субєкт оскарження не вчинив необхідних дій щодо опису, оцінки, реалізації посівів сільськогосподарських культур, належних боржнику СФГ Сокіл, на заяву скаржника від 19.06.2014 р. про вчинення відповідних дій відповіді не надав.

Сторони у судове засідання не зявились, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, проте надали у справу письмові докази.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Згідно ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши чи діяв державний виконавець в межах повноважень відповідно до ст. 11 Закону України Про виконавче провадження, та чи оскаржувані дії вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); своєчасно, тобто протягом розумного строку, суд доходять висновку, що оскаржувана бездіяльність державного виконавця є неправомірною.

П. 1 ч. 2 ст.11 Закону України Про виконавче провадження передбачено обовязок державного виконавця здійснювати заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно рішення Павлоградського міськрайонного судуДніпропетровської області від 17 лютого 2009 року з СФГ Сокіл на користь ОСОБА_1 було стягнуто 190 000 грн. в рахунок боргу за договором позики (а.с.25-26).

Відповідно до Основного Закону України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання; усі суб'єкти права власності рівні перед законом; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території; обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (частина четверта статті 13, частина перша статті 55, частина п'ята статті 124, пункт 9 частини третьої статті 129).

Згідно з частиною другою статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт З мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Розглядаючи цю справу, суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі Шмалько проти України від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43). Виконання судового рішення має розглядатися як невід'ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6 (див. "Горнсбі проти Греції", Reports of Judgments and Decisions, 1997-II, с. 510, п. 40).

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обовязкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до ст. 25 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Згідно ст. 32 Закону України Про виконавче провадження, заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Відповідно до ч.1 , 2 ст. 52 Закону України Про виконавче провадження, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Ст. 57, 65, 66 Закону України Про виконавче провадженняпередбачено види та порядок звернення стягнення на майно боржника, а саме: арешт і вилучення майна боржника; звернення стягнення на кошти боржника - юридичної особи; звернення стягнення на інше майно боржника - юридичної особи.

Із нової редакції статуту селянсько-фермерського господарства "Сокол" вбачається, що метою його діяльності є виробництво товарної сільгосппродукції, із відповідним предметом діяльності у сфері товарного сільгоспвиробництва (а.с.52).

Субєкт оскарження звертався до Управління держземагенства Павлоградського району із запитом від 23.06.2014 р. щодо наявності земельних ділянок, зареєстрованих на праві власності боржнику (а.с.132), із запитом від 08.07.2014 р. до Троїцької сільської ради Павлоградського району щодо наявності посівів на земельних ділянках боржника (а.с.133).

Проте, вказані дії суд вважає неповними та недостатніми, зважаючи на те, що право використання земельних ділянок не повязується виключно із правом власності, за законом допускаються інші речові права на земельні ділянки, із внесенням відповідної інформації до книги записів реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі. Крім того, до державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області вже надходила інформація про земельні ділянки боржника у 2012 -2013 р.р. (а.с.130, 131, 136, 137), і за необхідності перевірки її актуальності субєкт оскарження мав вжити необхідних заходів самостійно, без додаткової заяви стягувача (а.с.123).

Оскільки субєктом оскарження не в повному обсязі були проведенні виконавці дії по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-587/2009, виданого Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області про стягнення з селянсько-фермерського господарства "Сокол" 190 000 грн., проте скаржником не доведено наявність посівів сільськогосподарських культур на земельних ділянках боржника, суд вважає за необхідне задовольнити скаргу частково, та зобовязати державного виконавця продовжити дії по виявленню посівів сільськогосподарських культур, що знаходяться на земельних ділянках, які перебувають у користуванні СЕЛЯНСЬКО-ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА "СОКОЛ" із накладенням на виявлене майно арешту з метою подальшого вилучення, оцінки та реалізації.

Керуючись ст.ст. 30, 32, 52, 57, 65, 66, Закону України Про виконавче провадження, ст.ст. 11, 60, 61, 209-210, 293, 367, 383-387 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу задовольнити частково.

Визнати бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2., повязану із здійсненням виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-587/2009, виданим Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області 09.07.2009 р. про стягнення з селянсько-фермерського господарства "Сокол" 190 000 грн., неправомірною.

Зобовязати державного виконавця продовжити дії по виявленню посівів сільськогосподарських культур, що знаходяться на земельних ділянках, які перебувають у користуванні СЕЛЯНСЬКО-ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА "СОКОЛ" (51491, Дніпропетровська обл., Павлоградський район, село Левадки, вул. Калініна, буд. 32, код 30172563) із накладенням на виявлене майно арешту з метою подальшого вилучення, оцінки та реалізації.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана апеляційному суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя С.О. Бабій