Ухвала суду № 42564153, 27.01.2015, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/15204/14-ц

провадження № 2/753/516/15

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2015 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Дубас В.А., при секретарі Ридзель О.В., розглянувши у приміщенні Дарницького районного суду м. Києва заяви представників позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про забезпечення позову у справі за цивільним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання правочинів недійсними, визнання права власності на житловий будинок, витребування майна, суд -

в с т а н о в и в:

У провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває зазначена цивільна справа про визнання правочинів недійсними, визнання права власності на житловий будинок, витребування майна.

У судовому засіданні 26.01.2015 року представник позивача ОСОБА_2 повторно звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок АДРЕСА_1 у м. Києві, який належить ОСОБА_7 на праві власності.

У той же час судом не розглянуто заяву про забезпечення позову (до отримання інформації з реєстраційної служби ГУЮ у м. Києва про те, кому на праві власності належить згадане нерухоме майно), яку ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 21.10.2014 року передано на новий розгляд після скасування ухвали Дарницького районного суду від 17.09.2014 року, якою відмовлено у забезпеченні позову.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заяви про забезпечення позову необхідно задовольнити виходячи з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 1 статті 152 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Згідно з ч.3 ст.151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 152 ЦПК України суд застосовує види забезпечення позову визначені ч. 1 цієї статті, зокрема шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, забороною вчиняти певні дії тощо, а у разі необхідності може застосувати інші види забезпечення позову.

Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року за № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Як вбачається з матеріалів справи спір між сторонами виник з приводу неправомірності, на думку позивача, відчуження житлового будинку АДРЕСА_1 у м. Києві за договором купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями від 30.04.2013 року, який укладено між ОСОБА_4 та ОСОБА_5

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно судом встановлено, що після відкриття провадження у справі ОСОБА_5 22.12.2014 року за договором купівлі-продажу відчужила на користь ОСОБА_7 спірний житловий будинок з надвірними будівлями.

Внаслідок чого представником позивача у судовому засіданні на підставі ст.ст. 27, 31 ЦПК подано до суду заяву про зміну підстав та збільшення позовних вимог, у т.ч. позовну заяву доповнено вимогою про витребування у ОСОБА_7 на користь позивача житлового будинку.

Пунктом 6 вказаної Постанови Пленуму ВСУ передбачено, що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов'язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

З огляду на викладені обставини, враховуючи положення ст.ст. 151, 152 ЦПК України, суд вважає за необхідне заяви про забезпечення позову задовольнити, оскільки представниками позивача доведено суду те, що згаданий житловий будинок з надвірними будівлями дійсно належить одному з відповідачів, також позивачем надано докази на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення судом позовної заяви та визнання правочинів недійсними, визнання за позивачем права власності на житловий будинок, витребування його з чужого володіння, оскільки суду безпосередньо надано докази відчуження відповідачем ОСОБА_5 спірного житлового будинку після відкриття провадження у справі.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 151 - 153 ЦПК України, -

у х в а л и в :

Заяви про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який належить на праві власності ОСОБА_7.

Стягувач: ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1; індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Боржник: ОСОБА_7 (проживає за адресою: АДРЕСА_1; індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_2; паспорт громадянина України, серія та номер:НОМЕР_3, виданий 15.08.2002 року Дніпровським РВ Дніпродзержинського МУ УМВС України в Дніпропетровській області).

Ухвала суду підлягає негайному виконанню.

Строк пред'явлення до виконання один рік.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання ухвали суду.

Оскарження ухвали суду не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

СУДДЯ В.А. ДУБАС