Ухвала суду № 42563888, 28.01.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/4678/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

28 січня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої судді: Старової Н.Е.,

суддів: Файдюка В.В., Чаку Є.В.

при секретарі: Молодець К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Європоліс Проперті Холдінг» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Європоліс Проперті Холдінг» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.12.2012 року №00005315571.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.04.2013 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2013 залишено без змін вищевказану постанову.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.07.2014 року скасовано вказані постанову та ухвалу, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.08.2014 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі.

Представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явилися до судового засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами відповідача проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Європоліс Проперті Холдінг» в частині декларування р.24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду», у розмірі 29 409 952 грн. за жовтень 2012 року, результати якої оформлено актом №237/15-575/33750517 від 30.11.2012 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Європоліс Проперті Холдінг» положень п.200.4, ст.200 ПК України, п.п.4.6.2 , п.п. 4.6.3, п.п. 4.6.4., 4.6.5, п.п. 4.6.6., п.4.6 ст.6 розділу V «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492, внаслідок чого позивачем було безпідставно задекларовано ПДВ в сумі 26 613 247 грн., до р.22 декларації з ПДВ за жовтень 2012 року, відповідно завищено значення р.24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду», декларації з ПДВ за жовтень 2012 року на суму 26 613 247грн.

В зв'язку з встановленими порушеннями, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №00005315571 від 17.12.2012 року, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість у загальному розмірі 26 613 247,00 грн.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення №00005315571 протиправними, після процедури адміністративного оскарження, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Податковий орган, приймаючи дані податкові повідомлення-рішення виходив з того, що ТОВ «Європоліс Проперті Холдінг» протягом встановленого терміну 1095 днів не було використано залишок від'ємного значення з ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 26 613 247 грн. по періодам лютий-грудень 2008 року, січень-квітень 2009 року, червень-вересень 2009 року. Крім цього, актом перевірки №48/15.6-27/33750517 від 26.02.2013 року та було встановлено, що TOB «Європоліс Проперті Холдінг» всупереч вимог п.п.7.4.1, п.7.4, п.п.7.7.1, п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищено суму податкового кредиту, та як наслідок суму від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту за лютий 2008 року в розмірі 553 495 грн., квітень 2008 року в розмірі 1 130 953 грн., червень 2008 року в розмірі 91 356 грн., липень 2008 року в розмірі 2 983 969 грн., серпень 2008 року в розмірі 2 825 421 грн., жовтень 2008 року в розмірі 6 758 615 грн., листопад 2008 року в розмірі 54 470 грн., січень 2009 року в розмірі 3 488 416 грн., лютий 2009 року в розмірі 2 971 619 грн., квітень 2009 року в розмірі 828 461 грн., червень 2009 року в розмірі 966 629 грн., липень 2009 року в розмірі 220 077 грн., серпень 2009 року в розмірі 59 197 грн., вересень 2009 року в розмірі 206 368 грн., тобто позивачем безпідставно сформовано податковий кредит з ПДВ по вказаним періодам.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині застосування 1095-денного терміну використання залишку від'ємного значення з ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, оскільки, приписами п.200.1 ст.200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.4 ст.200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.200.7 ст.200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно п.43.3 ст.43 ПК України, обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Відповідно до п.102.5 ст.102 ПК України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

На підставі аналізу вказаних правових норм, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що норми ПК України не обмежують платника податків в часі включати залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду. І оскільки, ТОВ «Європоліс Проперті Холдінг» не було заявлено до бюджетного відшкодування суми від'ємного значення в розмірі 26 613 247 грн., а вказана сума відображається в якості від'ємного значення в рядку 24 декларації з ПДВ, то висновки податкового органу суперечать нормам законодавства.

З акту перевірки від 13.06.2011 №96/07-214/33750517, яка проводилась з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства за листопад 2010 року, вбачається, що відповідачем не встановлено порушень при відображенні «Європоліс Проперті Холдінг» від'ємного значення ПДВ на загальну суму 29 403 318 грн. за період лютий-грудень 2008 року, січень-квітень 2009 року, червень-вересень 2009 року.

Приписами п.200.5 ст.200 ПК України встановлено, що не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які не мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів). Аналогічні норми закріплені у п.7.7.11 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Платник податку, який не мав права на бюджетне відшкодування через відсутність оподатковуваних поставок, має право в рядку 24 податкової декларації з ПДВ відображати залишок від'ємного значення податку, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та з дати виникнення якого минуло 1095 днів, до повного його погашення. Аналогічна правова позиція викладена в листах ДПС України від 12.01.2012 р. № 808/7/15-3417-16 та від 12.01.2012 р. № 608/6/15-3415-16.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає правомірними вимоги позивача, так як, останнім не заявлено до бюджетного відшкодування суму від'ємного значення, а така сума залишається в складі від'ємного значення наступного податкового періоду, оскільки на суму, яка залишається в складі від'ємного значення наступного податкового періоду, строки бюджетного відшкодування не поширюються. А доводи відповідача про порушення позивачем 1095-денного терміну використання залишку від'ємного значення з ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, є безпідставним. Дана правова позиція кореспондується з позицією ВАС України, зокрема, в ухвалі ВАС України від 20.11.2014 року у справі №К/800/20361/14.

Колегія суддів вважає вірним те, що суд першої інстанції критично поставився до тверджень відповідача та посилання на акт перевірки № 48/15.6- 27/33750517 від 26.02.2013 року, яким було встановлено, що порушення позивачем вимог п.п.7.4.1, п. 7.4, п.п.7.7.1, п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», адже дана перевірка проведено пізніше ніж, складено акт камеральної перевірки №237/15-575/33750517 від 30.11.2012, на підставі якого ґрунтується оскаржене рішення, та спростовується матеріалами справи.

З урахуванням наведеного, юридично правильним є висновок про те, що твердження податкового органу про відсутність у ТОВ «Європоліс Проперті Холдінг» права використання залишку від'ємного значення податку на додану вартість на вказану вище суму коштів шляхом включення її до складу податкового кредиту наступного податкового періоду спростовуються наведеними вище нормами чинного законодавства.

Відтак, спірне податкове повідомлення-рішення від 17.12.2012 року №00005315571 підлягає скасуванню як притиправно прийняте, оскільки наявними у матеріалах справи доказами не підтверджується факт прийняття позивачем рішення про повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального права, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги, не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 14.08.2014 року, та не можуть бути підставою для її скасування.

За таких обставин, у відповідності до ст.200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 186, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.08.2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.