Справа № 694/1992/14-ц
2/694/16/15
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А І Н И
(заочне)
04.02.2015 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:
головуючої - судді Нестерук Т.М.,
при секретарі Некречій Н.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Звенигородського підприємства теплових мереж до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті за теплову енергію,
встановив:
Звенигородське підприємство теплових мереж звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість по оплаті за теплову енергію за період з 01.01.2012 року по 01.05.2014 року в сумі 4292 грн. 59 коп. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що Звенигородське підприємство теплових мереж є постачальником теплової енергії в будинку АДРЕСА_1, де проживає ОСОБА_1 Квартира має загальну площу 61,3 м.кв. Особовий рахунок НОМЕР_1 виписаний на ім'я відповідача. Позивач виконує свої обов'язки по забезпеченню квартири тепловою енергією, але плати своєчасно не отримує. З 01.12.2010 року відповідно до рішення міської ради №430 від 25.11.2010 року розмір щомісячної плати становить 3,13 гривні за 1 квадратний метр протягом року, або 342,77 за 1 Гкал протягом опалювального сезону, або 6,26 гривні за 1 кв. метр протягом опалювального сезону. З 01.02.2013 року відповідно до рішення міської ради №406 від 29.12.2012 року розмір щомісячної плати становить 4,38 грн. за один квадратний метр протягом року, або 479,88 грн. за Гкал протягом опалювального сезону, або 8,76 гривні за 1 кв.м протягом опалювального сезону. Своїми діями споживач порушує умови п.п. 12, 20, 21 Правил надання послуг з централізованого опалення населенню, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 року № 630 та п.3 (5) ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-4 від 24.05.2004 року, та ст. 25 (п.6) Закону України «Про теплопостачання» № 2633 від 02.06.2005 року, який введений в дію з 06.07.2005 року. Відповідач була неодноразово попереджена про суму боргу, необхідність його негайного погашення, але до цього часу борг так і не сплачений, тому позивач просить стягнути з відповідача даний борг в судовому порядку.
Представник позивача Яковенко Л.М. в судове засідання не з'явилась. Подала до суду заяву про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримує повністю та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась. Причини неявки суду не повідомила. Про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України.
Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ч. 4 ст. 169 та ст. 224 ЦПК України.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована з 23.03.2001 року за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 20).
Позивачем у повній відповідності з вимогами діючого законодавства України надавались відповідачу послуги по постачанню централізованого опалення, за адресою: АДРЕСА_1, але відповідач не виконує свої зобов'язання по оплаті наданих послуг, у зв'язку з чим за період з 01 жовтня 2012 року по 1 травня 2014 року утворилася заборгованість, яка складає 4292,59 грн., що підтверджується розрахунком по особовому рахунку НОМЕР_1 (а.с.3- 4).
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
З'ясовано, що шляхом відкриття особового рахунку НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1, між сторонами склались фактичні договірні відносини, згідно яких підприємство зобов'язалось надавати послуги з централізованого опалення, а відповідач своєчасно їх оплачувати.
Відповідно п. 29 Правил, споживач має право на несплату вартості послуг лише в разі їх ненадання виконавцем або припинення надання у встановленому порядку за письмовою заявою споживача.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушення зобов'язання, відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Судом встановлено, що позивач виконував свій обов'язок по наданню послуг, такі послуги позивачем надавались, відповідач ними користувався, а тому виходячи із положень ст. 162 ЖК України, Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відповідач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги. Відмови від надання послуг, або нарікання на якість послуг від відповідача до позивача не надходило.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Пунктом 1 частини 1 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини 3 статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п. 18 Правил, плата за надані послуги вноситься щомісячно.
Відповідно до ст.ст. 67, 68 ЖК України, наймачі (власники) квартир зобов'язані своєчасно, не пізніше за 10 число наступного місяця вносити плату за комунальні послуги, до числа яких входять послуги з централізованого опалення.
З урахуванням викладено, суд знаходить позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Враховуючи те, що позивач не сплачував судового збору при зверненні до суду та за його заявою оплату судових витрат було відстрочено до ухвалення рішення, а позов задоволено повністю, то з відповідача ОСОБА_1 на користь держави необхідно стягнути судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп.
На підставі ст. ст. 526, 530 ЦК України,ст.ст. 67,68,162 ЖК України, Правил надання послуг з централізованого опалення населенню, постачання холодної води і водовідведення, Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Закону України "Про теплопостачання" та керуючись ст. 10, 11, 60, 61, 88, 208, 209, 212-215, 218, 224-229 ЦПК України, суд,
вирішив:
позов Звенигородського підприємства теплових мереж до ОСОБА_1 про стягнення боргу за теплову енергію - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Звенигородського підприємства теплових мереж заборгованість за теплопостачання за період з 01 жовтня 2012 року по 01 травня 2014 року в сумі 4292 (чотири тисячі двісті дев'яносто дві) грн. 59 коп. (код 02082717 ПІН 020827123120 р/р 26037923235443 ф.Черк. ОУ АТ «Ощадбанк» МФО 354507).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Черкаської області через Звенигородський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя Т.М. Нестерук
Судове рішення № 42563621, Звенигородський районний суд Черкаської області було прийнято 04.02.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 694/1992/14-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: