Вирок № 42563618, 04.02.2015, Кам'янський районний суд Черкаської області

04.02.2015

Справа № 696/519/13-к

1-кп/696/2/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

4 лютого 2015 року Кам'янський районний суд Черкаської області у складі

головуючої судді - Коваленка В.І.,

при секретарі - Степановій Н.В.,

за участю прокурора - Бондаренко М.Ю.,

обвинувачених - ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м. Кам'янка Черкаської області кримінальне провадження № 1-кп/696/2/14 з обвинувальним актом, що надійшов 02 квітня 2013 року від заступника прокурора Черкаської області відносно обвинувачених

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя м. Кам 'янка Черкаської області, проживаючого за адресою по АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 204 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та жителя АДРЕСА_2, проживаючого по АДРЕСА_2, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 204 КК України, -

встановив :

ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що діючи умисно, не маючи спеціального дозволу (ліцензії), в порушення "Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 року за № 854, а також Закону України "Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами" від 19.12.1995 року за № 481/95-ВР, 02 листопада 2012 року, незаконно придбав у ОСОБА_2, в його домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2 незаконно виготовлений спирт у кількості 2640 л, який незаконно транспортував в м. Кам'янку Черкаської області з метою збуту.

Так, ОСОБА_1, 02 листопада 2012 року, перебуваючи близько 18 год. 00 хв. в домоволодінні за адресою : АДРЕСА_2, придбав у ОСОБА_2 2 640 л спирту міцністю 95,22%, який знаходився в 12 бочках ємністю 220 л кожна за невстановленою слідством ціною, без відповідних документів, підтверджуючих його походження, та який спільно з останнім завантажив в кузов автомобіля Ford Transit з державним номерним знаком НОМЕР_1.

Він же, маючи злочинний намір реалізувати вказаний спирт в м. Кам'янка Черкаської області, 02 листопада 2012 року, на автомобілі Ford Transit з державним номерним знаком НОМЕР_1 транспортував його в м. Кам'янку Черкаської області.

В подальшому, злочинні наміри ОСОБА_1 реалізувати незаконно виготовлений спирт, придбаний ним у ОСОБА_2, були припинені співробітниками податкової міліції, які 02 листопада 2012 року близько 23 год. 20 хв. біля узбіччя дороги в с. Ротмистрівка Смілянського району Черкаської області виявили факт транспортування з метою збуту підакцизних товарів, а саме спирту етилового в кількості 2 640 л.

Так, 3 листопада 2012 року співробітниками податкової міліції за адресою: м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, був проведений огляд автомобіля Ford Transit з державним номерним знаком НОМЕР_1, в ході проведення якого було виявлено та вилучено спирт у кількості 2 640 л.

Згідно висновку експерта НДЕКЦ № 2/2292 від 18 грудня 2012 року, відібрані на експертизу зразки спиртової суміші, вилученої 03 листопада 2012 року за адресою : м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, являються спиртом етиловим міцністю 95,22% та не відповідають вимогам діючого ДСТУ 4221:2003 "Спирт етиловий ректифікований. Технічні умови." Встановити яким способом виготовлений спирт етиловий не представляється можливим у зв"язку з відсутністю спеціальних методик та відповідного обладнання в НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області ( т.1, а.с. 72-76).

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст. 204 КК України, а саме незаконне придбання з метою збуту, транспортування з цією метою підакцизних товарів.

ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що діючи умисно, не маючи спеціального дозволу (ліцензії), в порушення "Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 року за № 854, а також Закону України "Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами" від 19.12.1995 року за № 481/95-ВР, в невстановлений слідством період, незаконно, не маючи відповідної ліцензії та спеціального дозволу, займався незаконним придбанням з метою збуту, зберіганням з цією метою та збутом незаконно виготовлених підакцизних товарів.

Так, ОСОБА_2, в невстановлений слідством день і час, у невстановленому місці, отримав з метою збуту від невстановлених слідством осіб невстановлену кількість спирту без відповідних документів, підтверджуючих її походження, яку розвантажив та зберігав за адресою проживання, а саме : АДРЕСА_2.

Він же, 02 листопада 2012 року близько 18 год. 00 хв., перебуваючи у власному домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2, незаконно збув гр. ОСОБА_1 2 640 л спирту міцністю 95,22%, який знаходився в 12 бочках ємністю 220 л кожна за невстановленою слідством ціною, без відповідних документів, підтверджуючих його походження, який спільно з останнім завантажив в кузов автомобіля Ford Transit з державним номерним знаком НОМЕР_1.

В подальшому, злочинні наміри ОСОБА_1 реалізувати незаконно виготовлений спирт, придбаний ним у ОСОБА_2, були припинені співробітниками податкової міліції, які 02 листопада 2012 року близько 23 год. 20 хв. біля узбіччя дороги в с. Ротмистрівка Смілянського району Черкаської області виявили факт транспортування з метою збуту підакцизних товарів, а саме спирту етилового в кількості 2 640 л.

Злочинні наміри ОСОБА_2 збувати незаконно виготовлену спиртову суміш також були припинені співробітниками податкової міліції, які 14 березня 2013 року провели огляд домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2, в ході якого було виявлено та вилучено спирт міцністю 96,39% у кількості 530 л.

Згідно висновку експерта НДЕКЦ № 2/2292 від 18 грудня 2012 року, відібрані на експертизу зразки спиртової суміші, вилученої 03 листопада 2012 року за адресою : м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, являються спиртом етиловим міцністю 95,22% та не відповідають вимогам діючого ДСТУ 4221:2003 "Спирт етиловий ректифікований. Технічні умови."

Згідно висновку експерта НДЕКЦ № 2/316 від 20 березня 2013 року, відібрані на експертизу зразки спиртової суміші, вилученої 14 березня 2013 року за адресою: АДРЕСА_2, являються спиртом етиловим міцністю 96,39 % та не відповідають вимогам діючого ДСТУ 4221:2003 "Спирт етиловий ректифікований. Технічні умови."

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.1 ст. 204 КК України, а саме незаконне придбання з метою збуту, зберігання з цією метою та збут підакцизних товарів.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у інкримінованому злочині визнав та пояснив суду, що наприкінці жовтня 2012 року, коли він заправляв на автозаправці "WOG" в м. Кам'янка Черкаської області автомобіль Ford Transit з державним номерним знаком НОМЕР_1, яким він з дозволу власниці ОСОБА_4 користувався, до нього підійшов невідомий чоловік, ім'я та зовнішність якого він не пам'ятає. Незнайомець запропонував придбати у нього спирт по дешевій ціні, на що ОСОБА_1 погодився, але розрахунок зобов'язався провести згодом. Чоловік записав номер його телефону та пообіцяв пізніше зателефонувати для погодження деталей продажу. 02 листопада 2012 року невідомий передзвонив йому з невизначеного стільниковим зв'язком номеру телефону. Він повідомив, що ОСОБА_1 необхідно прибути на 17 год. вечора на кільце перед м. Умань, розв'язку автодороги Черкаси-Кіровоград-Вінниця. Там у оговорений час незнайомий зустрів його, вони попрямували за його пропозицією по автодорозі в сторону м. Кіровоград. Близько 18 год. вечора вони опинились у селі за 30 км від місця зустрічі, назву населеного пункту він не запам'ятав. На виїзді з села їх зустрів інший незнайомий на автомобілі, зовнішність якого він пригадати не може. Біля якогось домоволодіння вони завантажили бочки зі спиртом у кількості 12 штук ємністю 220 л. Після цього, ОСОБА_1 рушив самостійно до м. Кам'янка Черкаської області. Біля с. Ротмистрівка Смілянського району його зупинили працівники податкової служби і запропонували показати вантаж, на що він погодився. В подальшому, йому було запропоновано прослідувати до м. Черкаси для проведення огляду Ford Transit з державним номерним знаком НОМЕР_1, яким він керував, що і було зроблено. Спирт він придбав для подальшої реалізації в м. Кам"янка Черкаської області .

Обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у інкримінованому злочині не визнав та пояснив, що 2 листопада 2012 року він взагалі не був в с. Межирічка Голованівського району Кіровоградської області, а знаходився в м. Одеса. Також він не знайомий з ОСОБА_5 і ніколи не продавав йому спирт.

Свідок ОСОБА_6 пояснила, що вона проживає у АДРЕСА_3. В 2010 році їй потрібен був для власних потреб спирт у кількості 20 літрів. Знайомі дали їй мобільний телефон невідомого чоловіка, здається на ім'я ОСОБА_12. Після домовленості по телефону, цей чоловік їй привіз цю кількість спирту та продав по ціні 20 гривен за літр.

Свідок ОСОБА_4 показала, що ОСОБА_1 вона знає близько 3-4 років і він її добрий знайомий. В жовтні-листопаді 2012 року він попросив у неї на деякий час автомобіль Ford Transit з державним номерним знаком НОМЕР_1, який перебуває у неї в розпорядженні на підставі генерального доручення, на що вона дала згоду. Для чого він йому був потрібен їй не було відомо, однак він повернувся і повідомив, що автомобіль вилучили працівники податкової міліції.

Свідок ОСОБА_8 повідомив, що ОСОБА_1 він знає близько 3-4 років. В с. Межирічка Голованівського району Кіровоградської області він ніколи не був. Чоловік ОСОБА_2 з цього села йому не відомий.

Свідок ОСОБА_9 пояснила, що у 2006 році їй був потрібен для власних потреб спирт у кількості 40 літрів. Дістати його допоміг ОСОБА_1, який їй його продав по ціні 18 гривен за літр.

Свідок ОСОБА_10 показала, що в 2011 році їй потрібно було 20 літрів спирту для власних потреб. Вона дізналась телефон ОСОБА_1, який на її прохання привіз необхідну кількість рідини та продав їй по ціні 20 гривен за літр.

Свідок ОСОБА_7 показав, що він працює начальником ВПНОПТ УПМ ДПС у Черкаській області. Проте що 2 листопада 2012 року ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_2, який мешкає в АДРЕСА_2, спирт, йому повідомили працівники податкової міліції, які проводили оператвно-розшукові дії. Зокрема, ст. о/у з ОВС ВПНОПТ УПМ ДПС у Черкаській області ОСОБА_12, працівник податкової міліції ОСОБА_13 та ОСОБА_14

Свідок ОСОБА_12 показав, що він обіймав посаду ст. о/у з ОВС ВПНОПТ УПМ ДПС у Черкаській області, і що під час проведення оперативно-розшукових заходів 2 листопада 2015 року він та ще два працівники міліції знаходились в с. Межирічка Голованівського району Кіровоградської області, біля будинку ОСОБА_2. Вони бачили як до будинку під"їхав втомобіль Ford Transit синього кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 та автомобіль ВАЗ-2102 жовтого кольору державний номерний знак НОМЕР_2, з яких вийшли чоловіки. З автомобіля Ford Transit вийшов ОСОБА_1, а з автомобіля ВАЗ-2102 ОСОБА_15 Ворота відчинв ОСОБА_2 і автомобіль Ford Transit заїхав на територію домоволодіння, яке належить ОСОБА_2 Оскільки ворота були закриті тільки частково, то вони побачили як вказані вище особи вантажили (закочували) в кузов автомобіля чимось заповнені бочки синього кольору. Через деякий час вони на трасі зупинили автомобіль Ford Transit під керуванням ОСОБА_1, провели його огляд, в ході якого в кузові було виявлено спирт у кількості 2640л.

Свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_13 показали, що вони були у складі групи, яка проводила фіксування, було темно; під"їхав автомобіль Ford Transit до домоволодіння ОСОБА_2, яке розташоване в с. Межирічка Голованівського району Кіровоградської області. Через деякий час автомобіль заїхав у двір. Чули як в кузов автомобіля щось вантажили.Через деякий час вони на трасі зупинили автомобіль Ford Transit під керуванням ОСОБА_1, провели його огляд, в ході якого в кузові було виявлено спирт у кількості 2640л.

Суд, заслухавши покази учасників, дослідивши матеріали кримінального правопорушення, приходить до висновку, що пред'явлене ОСОБА_2 обвинувачення є недоведеним.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 пояснив суду, що він придбав спирт не в ОСОБА_2, а в іншої особи.

Суд знаходить, що доказів винуватості ОСОБА_2 стороною обвинувачення не надано.

Стороною обвинувачення як доказ спілкування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та погрузки ними бочок з невідомою речовиною у начебто автомобіль Ford Transit з державним номерним знаком НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1, надано зведення по зовнішньому спостереженню по місцю проживання обвинуваченого ОСОБА_2 (а.с. 79 т.1). Проте суд не може взяти до уваги як доказ цей документ, так як він оформлений по місцю стеження за домоволодінням по АДРЕСА_4, коли сам ОСОБА_2 проживає в тому ж населеному пункті, про те в іншому будинку - АДРЕСА_2.

У своєму рапорті від 2 листопада 2012 року на ім"я начальника УПМ ДПС у Черкаській області начальник ВПНОПТ УПМ ДПС у Черкаській області ОСОБА_7 теж вказує на те, що ОСОБА_1 2 листопада 2012 року, перебуваючи в АДРЕСА_4, придбав у власника домоволодіння ОСОБА_2 2 640 літрів спирту ( т.1, а.с.78).

Той факт, що оперативно-розшукові дії проводились не по АДРЕСА_2, а по АДРЕСА_4 цього ж села, свідчать клопотання про проведення обшуку ( т.1 а.с.100) старшого слідчого ОВС СУ ДПС у Черкаській області від 6 лютого 2013 року та ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси ( т.1 а.с.101) від 4 березня 2013 року, в яких зазначено, що слідчий просить у клопотанні дати дозвіл на проведення обшуку в домоволодінні за адресою АДРЕСА_4. Клопотання було задоволено.

Відповідно до довідки, яка видана Межирічквською сільською радою Голованівського району Кіровоградської області ( т. 2, а. с. 119) 24 вересня 2013 року № 859, сільською радою у 2011 році було видано номерний знак з назвою АДРЕСА_2 на житловий будинок, в якому проживає ОСОБА_2

Всупереч вимог ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні не доказано часу і місця вчинення правопорушення, винуватість обвинуваченого, мотив і мета вчинення ним злочину.

Так, пред'явлене ОСОБА_2 обвинувачення містить не підкріплене доказовою базою формулювання про здійснення ним незаконного придбання з метою збуту, зберігання підакцизних товарів, а стороною обвинувачення не надано жодного доказу дійсної мети зберігання ним спиртової суміші.

Обов'язковим предметом інкримінованого правопорушення являється підакцизний товар. Між тим, з матеріалів справи вбачається, що 07.12.2012 року (а.с. 65 т.1) та 15.03.2013 року (а.с. 109 т.1) слідчим, який провадив досудове розслідування, відібрано зразки спиртовмісної рідини тільки за його постановою, без дозволу слідчого судді як того вимагає ч.2 ст. 245 КПК України. Так як у відповідності до ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку встановленому КПК України, недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухвалені судового рішення, суд не може взяти до уваги як доказ винуватості ОСОБА_1 та ОСОБА_2 висновки експерта № 2/2292 від 18.12.2012 року (а.с. 72 т.1) та № 2/316 від 20.03.2013 року (а.с. 148 т.1), які зроблене і за результатами досліджень незаконно відібраних зразків речовини. З огляду на вказане, у суду не має підстав вважати взагалі, що мало місце зберігання саме спиртової суміші, а не суміші іншого відмінного характеру, яка у відповідності до Податкового кодексу України може бути визнана підакцизним товаром.

Під час досудового розслідування не здобуто допустимих доказів про наявність будь-яких домовленостей у обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в тому числі які б стосувались невідомої речовини та оплати за її придбання. Ні один свідок, і ні один письмовий доказ про це не свідчить.

Крім того, згідно з висновком експерта (т.1 а.с. 148-152) від 20березня 2013 року спирт етиловий, який був вилучений 14.03. 2013 року в домоволодінні ОСОБА_2, виготовлявся з використанням промислового обладнання, а відповідно до висноку експерта (а.с.186-189, 3) від 27 жовтня 2014 року спирт, який був вилучений 3 листопада 2012 року в ОСОБА_1 (обвинуачення твердить, що зазначений спирт був придбаний ОСОБА_5 в ОСОБА_2), виготовлявся в умовах, що відрізняються від заводських.

В даному випадку спирт етиловий, який був вилучений в ОСОБА_1, не міг бути придбаний в ОСОБА_2

Суд не приймає до уваги покази свідків ОСОБА_6, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, так як вони не відносяться до суті пред'явленого обвинувачення, а тому не можуть бути враховані як доказ при прийнятті рішення щодо винуватості обвинуваченого.

Не враховує суд як докази покази свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_16, так як останні будучи оперуповноваженими міліції здійснювали слідчо-оперативні дії у справі, а тому не є об'єктивними у дачі пояснень та являються процесуально зацікавленими у вирішенні справи.

Таким чином, для суду залишається з'ясованими тільки такі обставини - обвинувачений ОСОБА_2 зберігав у себе рідину без мети, яка не має допустимих доказів її спиртовості.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Ці ж принципи викладені у ст. 17 КПК України.

У статті 368 КПК України встановлено, що суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішувати низку питань, до яких зокрема, віднесені питання, чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, склад кримінального правопорушення, чи винен обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно із ст. 373 КПК України, вирок суду може бути обвинувальний або виправдувальний.

Виправдувальний вирок, постановляється судом у випадках, передбачених ст. 284 та 373 КПК України, у тому числі, коли не встановлені достані докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпні можливості їх отримати, тобто не доведено, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204 КК України, вчинене обвинуваченим.

Згідно з ч. 3 ст. 373 КПК України, обвинувальний вирок не може грунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Така позиція також знаходить своє відображення і в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 року №5 "Про виконання судами України законодавства з питань

судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку". Відповідно до п. 23 вказаної постанови, є недопустимим обвинувальний ухил при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного.

Коли всі зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов"язаний постановити виправдувальний вирок.

Згідно п. 25 вказаної постанови, резолютивна частина виправдувального вироку повинна містити рішення суду про визнання підсудного невинним у вчиненні злочину, передбаченого статтею (пунктом, частиною статті) кримінального закону, за якою його було віддано до суду, із зазначенням передбаченої законом підстави виправдання.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Відповідно до ст. 121 Конституції України, та ст. 36 КПК України, підтримання державного обвинувачення покладається на прокурора.

Вважаючи достатньо забезпеченим в ході судового процесу процесуальні права прокурора на надання ним додаткових доказів у підтвердження доведеності вини обвинуваченого, суд також виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його права та обов"язків цивільного характеру або встановить обгрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Приймаючи рішення з ухваленням вироку про виправдання ОСОБА_2 за обвинуваченням у даному кримінальному провадженні за ч. 1 ст. 204 КК України, крім вищевказаного, суд також бере до уваги обов"язок дотримуватися розумних строків розгляду справи.

При цьому суд зважає на практику Європейського суду, зокрема на справу "Федорченко та Лозенко проти України" (Заява №387/03) 20 вересня 2012 року, де Європейським судом зверталася увага на факт неможливості встановити "поза розумним сумнівом" причетність до вчинення злочину, відтак констатувано порушення ст. 14 у поєднанні з ст. 2 Конвенції в її процесуальному аспекті, у зв"язку з непроведенням державними органами розслідування можливих інших мотивів та учасників, а також на справу "Зароченцев проти України" (Заява №39327/06) 10 січня 2013 року, де Європейський Суд встановив порушення п. 1 ст. 6 Конвенції у зв"язку з незабезпеченням національними органами розгляду справи упродовж розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Висновки й аргументи Європеського суду з прав людини повністю співпадають з відповідними положеннями національного законодавства Кримінально-процесуального закону України та Конституції України, і зокрема ст. 62, згідно з якою, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може грунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 46 Конвенції та ст. 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини". Рішення Європейського суду з прав людини є обов"язковими для виконання Україною.

З урахуванням аналізу встановлених судом фактичних обставин у кримінальному провадженні, суб"єктивну і об"єктивну сторони інкримінованого кримінального правопорушення, суд приходить до беззаперечного висновку, про невстановленість достатніх доказів для доведення винуватості ОСОБА_2 в суді і судом забезпечено учасникам процесу всі можливості в їх наданні щодо обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, у зв"язку з чим, за даним обвинуваченням він підлягає виправданню.

Що стосується обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 204 КК України, то суд з урахуванням результатів судового слідства та визнання вини обвинуваченим, приходить до висновку, що його вина доведена зібраними по справі доказами.

Суд, виходячи з вимог ст. ст. 373, 284, 285-288 КПК України, вважає, що обвинувачений ОСОБА_1 на даній стадії кримінального переслідування підлягає звільненню від кримінальної відповідальності.

Так судом встановлено, що наприкінці жовтня 2012 року, коли він заправляв на автозаправці "WOG" в м. Кам'янка Черкаської області автомобіль Ford Transit з державним номерним знаком НОМЕР_1, яким він з дозволу власниці ОСОБА_4 користувався, до нього підійшов невідомий чоловік, ім'я та зовнішність якого він не пам'ятає. Незнайомець запропонував придбати у нього спирт по дешевій ціні, на що ОСОБА_1 погодився, але розрахунок зобов'язався провести згодом. Чоловік записав номер його телефону та пообіцяв пізніше зателефонувати для погодження деталей продажу. 02 листопада 2012 року невідомий передзвонив йому з невизначеного стільниковим зв'язком номеру телефону. Він повідомив, що ОСОБА_1 необхідно прибути на 17 год. вечора на кільце перед м. Умань, розв'язку автодороги Черкаси-Кіровоград-Вінниця. Там у оговорений час незнайомий зустрів його, вони попрямували за його пропозицією по автодорозі в сторону м. Кіровоград. Близько 18 год. вечора вони опинились у селі за 30 км від місця зустрічі, назву населеного пункту він не запам'ятав. На виїзді з села їх зустрів інший незнайомий на автомобілі, зовнішність якого він пригадати не може. Біля якогось домоволодіння вони завантажили бочки зі спиртом у кількості 12 штук ємністю 220 л. Після цього, ОСОБА_1 рушив самостійно до м. Кам'янка Черкаської області. Біля с. Ротмистрівка Смілянського району його зупинили працівники податкової служби і запропонували показати вантаж, на що він погодився. В подальшому, йому було запропоновано прослідувати до м. Черкаси для проведення огляду Ford Transit з державним номерним знаком НОМЕР_1, яким він керував, що і було зроблено. Спирт він придбав для подальшої реалізації в м. Кам"янка Черкаської області .

Як зазначено вище, ОСОБА_1 обвинувачується у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 204 КК України- як незаконне придбання з метою збуту, транспортування з цією метою підакцизних товарів, яке він вчинив 2 листопада 2012 року. Тобто з часу його вчинення і до дня набарання вироком законної сили минуло більше двох років.

Відповідно до ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки- у разі вчинення злочину невеликої тяжкості за який передбачене покарання менш сувору, ніж обмеження волі.

Суд, оцінивши наявні докази по справі, зокрема, що ОСОБА_1 поністю визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, а також той факт, що ОСОБА_1 придбав і перевозив 2654 л. спирту, а тому суд вважає, що

вказаний вище спирт він придбав з метою його реалізації.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 204 КК України- як незаконне придбання з метою збуту, транспортування з цією метою підакцизних товарів.

Відповідно до ст. 12 КК України, злочин, передбачений ч. 1 ст. 204 КК України, відноситься до злочинів невеликої тяжкості, у зв"язку з чим, обвинувачений підлягає звільненню від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 373 КПК України, якщо обвинувачений визнається винним у вчиненні кримінального правопорушення, суд може ухвалити обвинувальний вирок і призначити покарання, звільнити від покарання чи від його відбування у випадках передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Виходячи зі змісту даної норми закону, суд також застосовує інші заходи, передбачені законом України про кримінальну відповідальність. За даних обставин та у зв"язку з відсутністю конкретної норми закону, яка б визначала порядок прийняття судом різних рішень в ході судового розгляду кримінального провадження, враховуючи судову практику Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, керуючись ч. 6 ст. 9 КПК України, суд приходить до висновку, що звільнення від кримінальної відповідальності у даному випадку може бути вчинено у виді вироку.

За умовами ч. 5 ст. 74 КК України особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених ст. 49 цього Кодексу.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 вчинив злочин невеликої тяжкості, з дня його вчинення та до постановлення вироку минуло два роки, однак сам обвинувачений заперечує проти закриття кримінальної справи із цих підстав, його на підставі ч. 5 ст. 74 КК України слід звільнити від покарання, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України.

Суд, відповідно до ст. 94 КПК України, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням кожний доказ окремо з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, вважає, що обвинувачення ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 204 КК України не доведене.

Відповідно до ч. 1 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок постановляється за наявності однієї з таких підстав: не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Суд вважає, що епізод кримінального правопорушення, який, на думку обвинувачення, вчинив ОСОБА_2 2 листопада 2012 року, є не доведеним, тобто не було надано доказів, які б свідчили про те, що останній вчиний вказаний епізод кримінального правопорушення.

14 березня 2013 року працівники податкової міліції під час огляду домоволодіння, яке належить обвинуваченому ОСОБА_2, і розташоване по АДРЕСА_2, виявили і вилучили 530 л. спирту. Суд вважає, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад кримінального правопорушення за зберігання спирту, оскільки не було доведено, що він його зберігав з метою збуту.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 373 КПК України в такому разі ухвалюється виправдувальний вирок.

Питання про речові докази суд вирішує у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Суд не має можливості вирішити питання про розподіл витрат у справі, так як такий порядок у Главі 8 КПК України не передбачений для випадків постановлення виправдувального вироку.

Керуючись ст.ст. ч. 5 ст. 74, 284, 370, 373, 374 КПК України, суд. -

засудив :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, і призначити покарання у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34 тисячі гривень) з конфіскацією 2640 л. незаконно виготовленого спирту.

Звільнити ОСОБА_1 від кримінального покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, на підставі ст. 49 цього Кодексу.

ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 204 КК України, виправдати у зв'язку з встановленням відсутності у його діянні складу кримінального правопорушення та у зв"язку з тим, що не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.

Речові докази по справі, а саме

- посвідчення водія серія НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити у власника;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 на автомобіль Ford Transit з державним номерним знаком НОМЕР_1, яке знаходиться на зберіганні УПМ ДПС у Черкаській області за адресою по вул. Хрещатик, буд. 235 у м. Черкаси,повернути ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_10;

- поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АВ № 5193403 на ім'я ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_10 залишити при матеріалах справи протягом усього часу її зберігання;

- мобільні телефони Samsung Duos, Nokia, Nokia Duos, які було вилучено протоколом огляду від 03.11.2012 року в автомобілі Ford Transit з державним номерним знаком НОМЕР_1 (а.с. 36 т.1) залишити у ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1;

- вантажний автомобіль Ford Transit з державним номерним знаком НОМЕР_1, синього кольору, номер кузова НОМЕР_5, який знаходиться на зберіганні за актом прийому передачі (а.с. 48 т.1) у ТОВ "Золотоніський ЛГЗ "Златогор" за адресою по вул. Січова, буд. 22 у м. Золотоноша Черкаської області, повернути ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_10;

- 12 (дванадцять бочок) синього кольору ємністю 220 літрів кожна з прозорою рідиною у них, які були вилучені протоколом огляду від 03.11.2012 року в автомобілі Ford Transit з державним номерним знаком НОМЕР_1 (а.с. 36 т.1) та знаходяться на зберіганні за актом прийому передачі (а.с. 48 т.1) у ТОВ "Золотоніський ЛГЗ "Златогор" за адресою по вул. Січова, буд. 22 у м. Золотоноша Черкаської області, - конфіскувати, тобто передати в дохід держави.

- 2 (дві) пластикові бочки синього кольору ємністю 220 літрів кожна з прозорою рідиною у них, які були вилучені протоколом огляду від 14.03.2013 року (а.с. 104-105 т.1) в домоволодінні за адресою АДРЕСА_2 та які знаходяться згідно відомостей постанови по переміщення товарно-матеріальних цінностей від 14.03.2013 року (а.с.141-142 т.1) на зберіганні у ДП "Уманський ЛГЗ" за адресою по вул. Ленінської Іскри, буд. 27 у м. Умань Черкаської області, повернути ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5;

- 2 (дві) пластикові каністри синього кольору ємністю 30 літрів кожна з прозорою рідиною у них, які були вилучені протоколом огляду від 14.03.2013 року (а.с. 104-105 т.1) в домоволодінні за адресою АДРЕСА_2 та які знаходяться згідно відомостей постанови по переміщення товарно-матеріальних цінностей від 14.03.2013 року (а.с.141-142 т.1) на зберіганні у ДП "Уманський ЛГЗ" за адресою по вул. Ленінської Іскри, буд. 27 у м. Умань Черкаської області, повернути ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5;

- одну пластикову каністру білого кольору ємністю 30 літрів з прозорою рідиною у них, яку було вилучено протоколом огляду від 14.03.2013 року (а.с. 104-105 т.1) в домоволодінні за адресою АДРЕСА_2 та яка знаходиться згідно відомостей постанови по переміщення товарно-матеріальних цінностей від 14.03.2013 року (а.с.141-142 т.1) на зберіганні у ДП "Уманський ЛГЗ" за адресою по вул. Ленінської Іскри, буд. 27 у м. Умань Черкаської області, повернути ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5;

- водяний насос з надписом "Електронасос БЦ-1,2-20-У1.1" б/н, який було вилучено протоколом огляду від 14.03.2013 року (а.с. 104-105 т.1) в домоволодінні за адресою АДРЕСА_2 та який знаходиться згідно відомостей постанови по переміщення товарно-матеріальних цінностей від 14.03.2013 року (а.с.141-142 т.1) на зберіганні у ДП "Уманський ЛГЗ" за адресою по вул. Ленінської Іскри, буд. 27 у м. Умань Черкаської області повернути ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5;

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Черкаської області через Кам'янський районний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційної інстанції.

У відповідності до ч.6 ст. 376 КПК України учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя :