Рішення № 42563253, 21.01.2015, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/561/13-ц

Провадження № 2/548/222/13

ДОДАТКОВЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.01.2015 р. Хорольський районний суд Полтавської області

у складі: головуючого - судді Старокожко В.П.,

при секретарі - Листопад В.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хорол цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про визнання договору про надання споживчого кредиту та договору іпотеки недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Хорольського районного суду Полтавської області 31.10.2014 року в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення відмовлено, також відмовлено в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про визнання договору про надання споживчого кредиту недійсним.

З уточненої позовної заяви поданої позивачем до суду вбачається, що позивачем також заявлялися вимоги щодо визнання недійсним договору іпотеки від 04 квітня 2008 року, укладеного між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ «Приват Банк».

Проте, ухвалюючи рішення, суд, як у вступній так і описовій, мотивувальній та резолютивній частинах рішення, вказані позовні вимоги не описав, та їх по суті не вирішив, що є підставою для ухвалення додаткового рішення.

В судове засідання позивач, представник позивача та представник відповідача не з'явилися, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином, причини неявки суду невідомі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 220 ЦПК України, суд що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення в частини відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними договору іпотеки.

Керуючись ст. 220 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Доповнити вступну частину рішення Хорольського районного суду від 31.10.2014 року після слів «споживчого кредиту» наступним текстом: «та договору іпотеки від 04.04.2008 року».

Доповнити мотивувальну частину рішення Хорольського районного суду від 31.10.2014 року наступним текстом:

З приводу зустрічної позовної вимоги про визнання договору іпотеки від 04 квітня 2008 року недійсним, суд вважає, що вказані позовні вимоги також не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 04 квітня 2008 року між ЗАТ КБ «Приват банк» правонаступником якого є ПАТ КБ «Приват Банк» та позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки в якості забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором № PLGOGK000000098 від 04.04.2008 року.

З норм ст. 375 ЦК України вбачається, що іпотека є видом застави, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у заставодавця або третьої особи. Відповідно до ст.1 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель . Позивач є боржником.

Стаття 17 Закону України «Про іпотеку» визначає підстави припинення іпотеки, а саме іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору, реалізації предмета іпотеки, набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, визнання іпотечного договору недійсним, з інших підстав, передбачених цим законом. При цьому зміна основного зобов'язання не є підставою припинення відносин іпотеки.

Крім того, у відповідності до ст. 215 ЦК України та п.8 постанови Пленуму Верховного суду №9 від 06.11.2009 року, підставою недійсності правочину є недодержання сторонами саме на момент вчинення такого правочину вимог встановлених ст. 203 ЦК України. В своїй позовні заяві позивач не посилається про те, яку вимогу законодавства сторонами було нібито порушено в момент укладення даного правочину.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання недійсним договору іпотеки не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та не підлягають задоволенню.

Доповнити другий абзац резолютивної частини рішення Хорольського районного суду від 31.10.2014 року після слів «споживчого кредиту» наступним текстом: «та договору іпотеки від 04.04.2008 року».

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Хорольський районний суд Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: