Рішення № 42562651, 02.02.2015, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 537/6230/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2015 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого - судді - Нестеренка С.Г.

при секретарі - Бельченко Н.Л.

з участю позивача - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2014 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

Зазначав, що 13 липня 2011 року він надав відповідачеві у борг 39800 грн. (по курсу Нацбанку України еквівалентно 5000 дол. США), строком на 4 місяці, до 13 листопада 2011 року зі сплатою відсотків за користування грошовими коштами у розмірі 250 дол. США, що еквівалентно 1000 грн. щомісячно. Відповідач на підтвердження взяття коштів у позику надав розписку. У вказаний в розписці строк відповідач кошти не повернув і на прохання про повернення коштів не реагує.

Просив стягнути на свою користь з відповідача суму боргу за договором позики в розмірі 77584,90 грн. та судові витрати.

19 січня 2015 року позивач уточнив позовні вимоги. Просив стягнути з відповідача заборгованість у сумі 94677 грн. та судові витрати, зазначаючи, що станом на 08 січня 2015 року курс Національного Банку України становить 1577,95 грн. за 100 дол. США (а.с.а.с. 27-29).

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав, просив задовольнити, посилаючись на обставини і підстав, викладені у позовній заяві. Відмовився збільшувати позовні вимоги, враховуючи зміну курсу валют встановленого Національним Банком України станом на день розгляду справи і просив розглянути в межах заявлених вимог.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не прибув повторно, про дату розгляду справи повідомлявся належним чином - засобами рекомендованого поштового зв'язку, про причини своєї неявки суд не повідомляв.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей такого ж роду і якості. Договір позики є укладеним у момент передачі грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно ч.1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадку, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Згідно ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Згідно частини 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Судом достовірно встановлено, що 13 липня 2011 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір позики, за яким ОСОБА_2 взяв у позику у ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 39800 грн. (по курсу Нацбанку України еквівалентно 5000 дол. США). Дана обставина постає з пояснень позивача та підтверджується договором позики від 13 липня 2011 року, укладеного між позивачем та відповідачем, копія якого наявна в матеріалах справи (а. с. 7), та оглянутої в оригіналі в судовому засіданні.

З наведеного договору постає, що ОСОБА_2 взяв кошти в сумі 39800 грн. (по курсу Нацбанку України еквівалентно 5000 дол. США) зі сплатою відсотків за користування грошовими коштами у розмірі 250 дол. США, що еквівалентно 1000 грн. щомісячно, які зобов'язався повернути в строк до 13 листопада 2011 року.

Станом на 12 листопада 2014 року та на день розгляду справи відповідач фактично не повернув позивачеві взяті в останнього кошти в розмірі 5000 дол. США та 1000 дол. США як відсотки за користування коштами.

Строк позовної давності позивачем не було пропущено, оскільки позов подано до суду 12 листопада 2014 року.

Відповідач не подав суду належних і допустимих доказів на спростування встановлених судом вказаних обставин та позову в цілому.

Враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу за договором позики у розмірі 94677 грн., тобто в межах заявлених позовних вимог, станом на 08 січня 2015 року та у повернення сплаченого судового збору в розмірі 947 грн.

Керуючись ст. ст. 202, 203, 218, 231, 525, 526, 625, 1046 - 1051 ЦК України, ст.ст. 14, 57 - 59, 208, 209, 212 - 215, 218, 223 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики у розмірі 94677 (дев'яносто чотири тис. шістсот сімдесят сім) грн. та у повернення сплаченого судового збору в розмірі 947 грн.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом після подання заяви про перегляд рішення упродовж десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути оскаржено до Апеляційного Суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука упродовж десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу упродовж десяти днів з дня отримання копії цього рішення після розгляду заяви про перегляд заочного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Апеляційним Судом Полтавської області.

Повне рішення виготовлено 03 лютого 2015 року.

Суддя: