Постанова № 42560811, 21.08.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2014 р. Справа № 804/10967/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Царікової О.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 218 858,33 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

28 липня 2014 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 218 858,33 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у встановлений строк не сплатила грошове зобов'язання з податку на додану вартість, у зв'язку з чим у неї виникла заборгованість у розмірі 218 858,33 грн. В добровільному порядку зазначена заборгованість сплачена не була, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.07.2014 відкрито провадження по справі № 804/10967/14 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 21.08.2014 о 10:45.

Позивач, належним чином повідомлений судом про розгляд справи, що підтверджується розпискою про отримання повноважним представником позивача ухвали та судової повістки у цій справі 30.07.2014, у судове засідання 21.08.2014 не з'явився. 21.08.2014 року надав до суду клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.

Відповідач у судове засідання 21.08.2014 теж не з'явилася. Ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.07.2014 у справі № 804/10967/14 та судова повістка надіслані відповідачеві рекомендованим поштовим відправленням на адресу, вказану в адміністративному позові та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що підтверджується наявними матеріалами справи. Будь - яких заяв, клопотань від відповідача до суду не надходило.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч. 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) зареєстрована Виконавчим комітетом Новомосковської міської ради 23.06.2004 як фізична особа - підприємець, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, який містяться в матеріалах справи.

Судом встановлено, що Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 перебуває на податковому обліку в Новомосковській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 має заборгованість перед бюджетом на загальну суму 218 858,33 грн., з яких: податковий борг - 218835,87 грн., пеня - 22,46 грн., в результаті своєчасної несплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість та пені.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п. 46.1. ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Статтею 49 ПК України, визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді. Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного.

Відповідно до п. 180.1 ст. 180 ПК України для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Згідно з ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

З матеріалів справи вбачається, що Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 було подано до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області податкові декларації з податку на додану вартість (копії містяться в матеріалах справи): № 9014385130 від 19.03.2014 р., в якій відповідачем самостійно було визначено суму узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість, яка підлягає сплаті у розмірі 1261,00 грн.; №9020818279 від 16.04.2014 р., в якій відповідачем самостійно було визначено суму узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість, яка підлягає сплаті у розмірі 217, 00 грн.; №9027062909 від 14.05.2014 р., в якій відповідачем самостійно було визначено суму узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість, яка підлягає сплаті у розмірі 20, 00 грн.

В порушення вищевказаних норм, відповідач суму узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1498, 00 грн. у встановлений законодавством строк не сплатила.

Відповідно до пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

У зв'язку з несвоєчасною сплатою податкових зобов'язань відповідачу нарахована пеня в розмірі 22,46 грн.

Окрім того, в матеріалах справи наявний акт камеральної перевірки податкової звітності з ПДВ від 11.01.2014 №15/1710/НОМЕР_1, в якому встановлено несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість за 2011, 2012 роки.

На підставі вказаного акту контролюючим органом було винесено податкове повідомлення - рішення від 11.01.2014 №000211701, за яким підприємству нараховано штрафні санкції у розмірі 2361, 92 грн.

Відповідно до п. 47.1. ст. 47 ПК України відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть: юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи. Відповідальність за порушення податкового законодавства відокремленим підрозділом юридичної особи несе юридична особа, до складу якої він входить.

За неподання або несвоєчасне подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності статтею 120 ПК України передбачена відповідальність.

Відповідно до п. 14.1.39 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В порушення вищевказаних норм, Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 не подавала до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість, та у встановлений строк частково не сплатила штрафні санкції.

У зв'язку з самостійною сплатою частково суми визначеної у податковому повідомленні - рішенні від 11.01.2014 № 000211701, залишок несплаченої по ньому заборгованості склав 432,87 грн.

Окрім того, в матеріалах справи наявний акт Новомосковської ОДПІ «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства №220/172/НОМЕР_1 від 09.08.2012 року, на підставі висновків якого контролюючим органом було винесено податкове повідомлення-рішення від 23.08.2012 №0001271710, за яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 216 905,50 грн.

Не погодившись з винесеним податковим-повідомленням рішенням відповідач оскаржила його до суду. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2012 по справі № 2а/0470/11019/12, в задоволенні позову відмовлено повністю. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2013 по справі №2а/0470/11019/12 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2012 р. залишено без змін.

Таким чином, сума грошового зобов'язання 216 905,50 грн. є узгодженою в порядку оскарження, проте добровільно відповідачем сплачена не була.

Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в порядку оскарження, але не сплачене у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня на суму такого податкового зобов'язання.

В контексті наведених правових норм, грошове зобов'язання відповідача у загальному розмірі 218858,33 грн. вважається податковим боргом.

У відповідності до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В зв'язку з виникненням податкового боргу, на виконання вищенаведеної норми, відповідачу була направлена податкова вимога від 06.05.2014 р. № 149-11 на суму 218 838,83 грн., яка отримана особисто під підпис відповідачем 13.05.2014, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштової кореспонденції, яке міститься в матеріалах справи.

Відповідно до п. 59.5. ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Приймаючи до уваги те, що у відповідача податковий борг збільшився, податкова вимога позивачем на новостворений податковий борг не направлялася.

На час подання адміністративного позову кошти на погашення податкового боргу відповідачем не сплачені, скасування податкового боргу не відбулося.

З наведеного вбачається, що позивачем вжиті усі заходи для забезпечення сплати відповідачем податкових зобов'язань, однак добровільного погашення останнім податкового боргу не відбулося.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Згідно пунктів 95.1., 95.2 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.4 ст.95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Як встановлено судом, на час розгляду справи загальна сума заборгованості відповідача у розмірі 218 858,33 грн., з яких: податковий борг - 218835,87 грн., пеня - 22,46 грн., відповідачем у добровільному порядку не сплачена, відповідних доказів сплати суду не надано, а тому підлягає примусовому стягненню.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 86, 94, 122, 128, 158-163, 186,254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 218 858,33 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь держави суму податкового боргу у розмірі 218858 (двісті вісімнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят вісім) грн. 33 коп., яка підлягає перерахуванню за наступними реквізитами: ПДВ (14010100) 218858, 33 грн. - р/р 31115029700030, отримувач: УДКУ у м. Новомосковську, Дніпропетровської області, код ОКПО 37951041, банк отримувача: ГУДКУ у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровська, МФО 805012.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Царікова