Ухвала суду № 42560494, 29.01.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/3801/14 Головуючий у 1-й інстанції: Лисенко В.І. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

29 січня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Бєлової Л.В.

Гром Л.М.

За участю секретаря: Стеценко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Виробничого кооперативу "Яблуневий сад" до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Виробничий кооператив "Яблуневий сад" звернувся до суду з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 11 березня 2014 року № 0002121502.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 25 липня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Броварська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Київській області звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 20 лютого 2014 року Виробничим кооперативом «Яблуневий сад» подано до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Київській області декларацію з ПДВ за січень місяць 2014 року, відповідно до якої позивачем задекларовано суму бюджетного відшкодування у розмірі 638212 грн. 00 коп.

27 лютого 2014 року відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих позивачем у вказаній декларації з ПДВ за січень місяць 2014 року.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 27 лютого 2014 року № 144/10-06-15-02-09/36998618.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 200.4 статті 204 Податкового кодексу, що призвело до завищення позивачем суми бюджетного відшкодування на 638 212 грн. 00 коп.

Відповідач дійшов висновку про те, що оскільки у додатку № 2 до декларації позивача з ПДВ за січень 2014 року, в колонці 4 не зазначено сум коштів, сплачених контрагентам за отримані товари/послуги, неможливо встановити період та суму фактичної сплати позивачем коштів постачальникам, що, у свою чергу, свідчить про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування.

На підставі встановлених порушень, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 11 березня 2014 року № 0002121502, яким позивачу зменшено розмір бюджетного відшкодування на суму 638 212 грн. 00 коп. та нараховані штрафні санкції у розмірі 159 553 грн. 00 коп.

Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, порядок бюджетного відшкодування податку на додану вартість визначено статтею 200 Податкового кодексу.

Згідно п. 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Тобто, однією з умов отримання бюджетного відшкодування ПДВ є підтвердження платником податку факту сплати такого ПДВ у складі ціни отриманих від контрагентів товарів/послуг.

Згідно п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України, за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий орган дійшов висновку про те, що оскільки у додатку № 2 до декларації позивача з ПДВ за січень місяць 2014 року, в колонці 4 останнім не зазначено сум коштів, сплачених кооперативом контрагентам за отримані товари/послуги, то неможливо встановити період та суму фактичної сплати позивачем коштів постачальникам, а відтак, позивач втрачає право на бюджетне відшкодування ПДВ за перевіряємий період.

Судом встановлено, що колонка 4 у додатку № 2 до декларації з податку на додану вартість за січень місяць 2014 року позивачем не заповнена.

Разом з тим, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що даний факт не свідчить про втрату позивачем права на бюджетне відшкодування задекларованих у січні місяці 2014 року сум податку на додану вартість.

Згідно Акту перевірки, відповідачем не було досліджено факт сплати чи не сплати позивачем коштів контрагентам за отримані товари/послуги.

При цьому, в матеріалах справи містяться платіжні доручення про сплату позивачем коштів контрагентам у період з червня місяця 2012 року по грудень місяць 2013 року, згідно яких, у вказаний період позивачем у складі ціни отриманих товарів/послуг було сплачено ПДВ на загальну суму 638 212 грн. 00 коп.

Так, аналогічна сума ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню, зазначена позивачем у додатку № 3 до декларації з ПДВ за січень місяць 2014 року у графах 2, 2.1 та 3.

Водночас, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що факт бухгалтерської помилки, а саме: не заповнення колонки 4 пункту 2 додатку № 2 до декларації з ПДВ за січень місяць 2014 року, не може бути підставою для позбавлення позивача права на бюджетне відшкодування ПДВ, оскільки позивачем виконано усі встановлені податковим законодавством умови для отримання такого відшкодування.

Крім того, згідно п. 78.1.8 ст.78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється у випадках подання платником податку декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100000,00 грн.

Таким чином, судом першої інстанції вірно зазначено, що виявивши під час проведення камеральної перевірки певні невідповідності у податковій звітності позивача, та враховуючи факт заявлення позивачем до відшкодування суми понад 100000,00 грн., податковий орган мав право провести позапланову перевірку позивача, під час якої дослідити первинні бухгалтерські документи позивача.

Разом з тим, податковим органом такої перевірки проведено не було, що призвело до помилкового висновку про завищення позивачем задекларованого бюджетного відшкодування на загальну суму 638 212 грн. 00 коп.

Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Київській області від 11 березня 2014 року № 0002121502 прийнято протиправно.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Виробничого кооперативу "Яблуневий сад" та їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 липня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.

Повний текст ухвали виготовлено 03.02.2015 року.

.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.