Ухвала суду № 42560490, 29.01.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/6973/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Василенко Г.Ю. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

29 січня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Бєлової Л.В.

Гром Л.М.

За участю секретаря: Стеценко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Завод порошкової металургії" до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Державне підприємство "Завод порошкової металургії" звернувся до суду з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10 грудня 2013 року № 0008822204.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16 січня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Броварська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міністерства доходів і зборів у Київській області звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Державного підприємства «Завод порошкової металургії» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах із ПП «Салфит» за період липень місяць 2013 року.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 26 листопада 2013 року № 300/10-06-22-04/00186192.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема: п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту в розмірі 52752 грн. 00 коп., що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду; п.2, п. 3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку; ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України.

На підставі встановлених порушень, 10 грудня 2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0008822204, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 52 752 грн. 00 коп.

Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий орган дійшов висновку про порушення ДП "Завод порошкової металургії" вимог податкового законодавства, у зв'язку з придбанням у ПП «Салфит» товарно-матеріальних цінностей - металопродукцію.

Під час проведення перевірки ДП "Завод порошкової металургії", податковий орган отримав від Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Довідку від 16 жовтня 2013 року № 261/223/32694310 «Про результати проведення зустрічної звірки ПП «Салфит» щодо непідтвердження реальності здійснення господарських відносин із ТОВ «Фостлайт» та ТОВ «Метінвест-СМЦ», їх реальності та повноти відображення в обліку за липень місяць 2013 року.

Матеріали справи свідчать, що 28 лютого 2013 року між ПП «Салфит» та ДП «Завод порошкової металургії» укладено договір купівлі - продажу № 280201, відповідно до умов якого Продавець зобов'язувався передати у власність Покупця металопродукцію, найменування, кількість та ціна якої встановлена специфікацією, що є додатком до договору.

01 березня 2013 року до основного договору була укладена додаткова угода № 1, відповідно до умов якої поставка товару здійснювалась Продавцем на склад Покупця.

На підставі договору, специфікації № 4 від 05 липня 2013 року та № 5 від 24 липня 2013 року, позивач отримав металопродукцію, а саме: листи гарячого катання у кількості 0,830 тонн та листи холодного катання у кількості 30,59 тонн.

Судом встановлено, що в подальшому з придбаного металу були виготовлені та реалізовані металеві конструкції, що підтверджується наданими позивачем договорами.

Також, на підтвердження виконання договору та реальності здійснення операцій представником позивача надано до суду сам договір, додаткову угоду, специфікації, видаткові накладні, прибуткові ордери, лімітні картки, товарно - транспортні накладні, акти здачі-приймання робіт (надання послуг), податкові накладні, платіжні доручення, банківські виписки, наряди - накази на виготовлення конструкцій із придбаного металу, планові калькуляції, матеріальні звіти, а також договори щодо купівлі - продажу виготовлених із придбаного металу металевих конструкцій та накази на відпуск готової продукції зі складу.

Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що матеріалами справи підтверджується фактичне здійснення позивачем господарської операції щодо купівлі у ПП «Салфит» товарно-матеріальних цінностей.

Судом також встановлено, що на час укладання та виконання правочинів, контрагент позивача - ПП «Салфит» був зареєстрований як юридична особа та був платником податку на додану вартість.

Крім того, факти поставки товарно-матеріальних цінностей та оплати їх вартості підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та у податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.

При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб ПП «Салфит», а також судових рішень щодо визнання правочинів, укладеного між позивачем та вказаним Товариством недійсними.

Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення від 10 грудня 2013 року № 0008822204, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 52 752 грн. 00 коп., прийнято відповідачем протиправно.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ДП "Завод порошкової металургії" та їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 січня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.

Повний текст ухвали виготовлено 03.02.2015 року.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.