Рішення № 42560323, 02.02.2015, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" лютого 2015 р. Справа № 924/1823/14

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛКО" м. Київ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 с.Рачинці Дунаєвецького району

про стягнення 4023 грн.

Представники сторін: не з'явились

У судовому засіданні, відповідно до ст.85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, витребуваних судом документів не подали.

Позивач надіслав клопотання про розгляд справи за відсутності позивача.

Відповідач в судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, незважаючи на те, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Ухвала суду від 21.01.2015р. про відкладення розгляду справи на 02.02.2015р. направлена на адресу відповідача зазначену у позовній заяві та внесену до Єдиного державного реєстру підприємств, установ, організацій України - С. Рачинці, Дунаєвецького району, рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, однак повернута до суду.

Відповідно до п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Зважаючи на наведене суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Згідно з абз. 1 п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. (із змінами і доповненнями) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач своїми процесуальними правами не скористався, наявні у матеріалах справи документи, за висновками суду, є достатніми для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, відповідно до ст.75 ГПК України, за наявними в матеріалах справи доказами.

Суть спору

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 4023 грн. вартості переданого в оренду майна. В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по угоді №ДТО-000114/2 від 05.08.2008р. Зазначає, що 05.08.2008р. орендодавець передав орендарю майно загальною вартістю 4023 грн., згідно Акту приймання-передачі в оренду холодильного обладнання. Дане орендоване майно повинне заходитись лише в узгодженому у договорі місці знаходження майна, а саме АДРЕСА_3. Повідомив, що комісією по контролю місцезнаходження та цільового використання орендованого майна встановилено відсутність переданого в оренду майна за місцем його узгодженого розташування згідно договору. Також відсутні відомості про нове місце розташування майна. Зауважує, що на підставі п.п. 3.4.2 та 6.2 угоди, відповідачу 07.11.2013 р. направлено лист з вимогою повернути передане в оренду майно, який залишено відповідачем без відповіді.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

05.08.2008р. між Закритим акціонерним товариством "Оболонь" (власник), Філією ТОВ "ЛКО №1" (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) було укладено трьохсторонню угоду на подальшу оренду майна №ДТО-000114/2.

Відповідно до п. 1.1 угоди орендодавець з метою популяризації продукції ЗАТ "Оболонь" та його корпоративних підприємств, передає, а орендар приймає в оренду фірмове обладнання (холодильне обладнання, апарати системи "Пре-мікс" в комплекті, інше обладнання: каркасно-тентова споруда, к-т меблів пластиковий, комплект меблів "Оболонь", неонова вивіска "Оболонь" (світова вивіска), неонова вивіска у вигляді бокала (світлова вивіска), нестандартна тентова конструкція "Оболонь" ("Маркіза"), палатка, парасоля, пневматичний атракціон піраміда "Живчик", пнемо-конструкція "Живчик", пневматичний атракціон гірка-батут, стелаж рекламний, стенд вітринний, стіл пластиковий, стілець пластиковий, тент для конструкції "Оболонь - Водолей", тентова конструкція, шатер), далі - майно.

Пунктом 1.2 угоди сторонами було погоджено перелік, кількість, вартість та місцезнаходження майна.

За змістом ч. 1.4 угоди вартість прийнятого в користування майна відшкодовується орендарем орендодавцю або власнику: при псуванні, втраті, знищенні, крадіжці або неповерненні майна на вимогу власника. При розірванні або закінченні строку дії договору купівлі-продажу продукції виробництва ЗАТ "Оболонь" та його корпоративних підприємств між орендарем та орендодавцем, орендар зобов'язаний протягом трьох днів повернути майно орендодавцю або власнику, або відшкодувати його вартість. При розірванні або закінченні строку дії договору купівлі-продажу продукції виробництва ЗАТ "Оболонь" та його корпоративних підприємств між власником та орендодавцем, орендодавець зобов'язаний протягом трьох днів повернути майно власнику, або відшкодувати його вартість.

Згідно п. 3.2 угоди представники орендодавця або власника здійснюють контроль за умовами експлуатації майна.

Пунктом 3.3.3 угоди визначено, що у разі порушення умов цієї угоди орендодавець або власник мають право розірвати дану угоду в односторонньому порядку попередивши письмово про це орендаря за 3 робочі дня до моменту розірвання угоди. При цьому майно та документація до нього повинні бути негайно повернуто орендодавцю або власнику орендарем.

Орендар несе ризик випадкової втрати або пошкодження Майна після його передачі Орендодавцем Орендарю (п. 3.4.8 угоди).

Пунктом 3.4.11 договору встановлено, що Орендар зобов'язаний, при невиконанні взятих на себе згідно даної Угоди обов'язків, протягом трьох робочих днів з моменту письмової вимоги Орендодавця або Власника, повернути Орендодавцю або Власнику Майно в непошкодженому і справному стані та документацію до нього, при неповерненні Майна - відшкодувати Орендодавцю або Власнику його вартість.

Як передбачено п. 3.4.12 угоди: при псуванні, втраті, знищенні, крадіжці або неповерненні Майна на вимогу Орендодавця, при розірванні або закінченні договору купівлі-продажу продукції виробництва ЗАТ "Оболонь" та його корпоративних підприємств, Орендар зобов'язаний відшкодувати Орендодавцю або Власнику його вартість, яка зазначена в даній угоді, окрім випадків, що мають підтвердження актами відповідних органів і які виникли внаслідок дії обставин непереборної сили.

Орендар не має права передавати в подальшу оренду Майно без згоди Орендодавця та Власника. Орендар не має права здійснювати його переміщення на адресу іншу, ніж вказана в п. 1.2 даної Угоди без узгодження такого переміщення з Орендодавцем та Власником (п. 4.1 угоди).

Розділом 5 угоди встановлена відповідальність сторін. Так, за невиконання чи неналежне виконання умов даної угоди Орендар сплачує Орендодавцю або Власнику понесені у зв'язку з цим збитки у розмірі 50% від встановленої вартості одиниці Майна (що зазначена в п. 1.2 даної Угоди), по якій відбулося порушення за кожне окреме порушення - п. 5.1 угоди.

Угода укладається терміном на один рік, при відсутності письмових заперечень сторін вона продовжує свою дію на новий річний термін. Дана угода припиняє свою дію з часу закінчення строку дії договору купівлі-продажу продукції виробництва ЗАТ "Оболонь" та його корпоративних підприємств між Орендодавцем та Орендарем (п. 6.1 угоди).

На виконання умов Договору ТОВ "ЛКО" передало, а фізична особа-підприємець ОСОБА_1 прийняла обладнання в технічно справному стані, а саме - комплект меблів оболонь (стіл+4стула) 80*80 дерево кількістю 4 штуки загальною вартістю 2233грн. 32коп. без ПДВ, парасоля "Оболонь" 4*4 вартістю 1119грн. 17коп. без ПДВ, що підтверджується актом приймання-передачі в оренду від 05.08.2008р.

07.09.2013р. орендодавцем було проведено перевірку цільового використання нерухомого майна, за наслідками якої складено акт від 07.09.2013р. та встановлено відсутність майна, переданого Підприємцю в оренду, в узгодженому місці розташування.

Листом №42 від 07.11.2013р. позивач звернувся до відповідача з повідомленням про припинення угоди в односторонньому порядку та просив відповідача повернути орендоване майно або відшкодувати його вартість в розмірі 4023грн.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Спір у справі виник у зв'язку із неповерненням відповідачем орендованого обладнання після припинення дії Договору №ДТО-000114/2 від 05.08.2008р.

Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Матеріалами справи (актом приймання-передачі в оренду від 05.08.2008р.) підтверджується факт передачі обладнання в оренду та користування ними відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Статтею 764 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

За змістом п. 6.1 Договору він укладається терміном на один рік, при відсутності письмових заперечень сторін він продовжує свою дію на новий річний термін. Дана угода припиняє свою дію з часу закінчення строку дії договору купівлі-продажу продукції виробництва ЗАТ "Оболонь" та його корпоративних підприємств.

Як вбачається із матеріалів справи, дія Договору неодноразово продовжувалась на той самий термін і на тих самих умовах до 05.08.2014р.

У п. 4.1 угоди сторони встановили, що орендар не має права здійснювати його переміщення на адресу іншу, ніж вказана в п. 1.2 даної угоди без узгодження такого переміщення з Орендодавцем та Власником.

Пунктом 1.2 Договору сторонами було погоджено місце розташування орендованого майна - АДРЕСА_1.

Проте майно станом на час проведення перевірки в узгодженому місці було відсутнім (що встановлено актом від 07.09.2013р.), що є прямим порушенням умов угоди, внаслідок чого позивач листом №42 від 07.11.2013р., керуючись п. 3.3.3 угоди, звернувся до відповідача з повідомленням про припинення угоди в односторонньому порядку, що по своїй суті є розірванням договору.

Також позивач просив відповідача повернути орендоване майно або відшкодувати його вартість в розмірі 4023грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням приписів ст. 651 Цивільного кодексу України, п. 3.3.3 угоди та факту порушення відповідачем умов угоди в частині неузгодженої з позивачем зміни місця розташування майна, орендодавець правомірно відмовився від угоди шляхом направлення на адресу відповідача листа №42 від 07.11.2013р.

Відповідно до ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Таким чином, угода припинила свою дію шляхом її розірвання в односторонньому порядку з ініціативи орендодавця протягом 3 робочих днів з моменту направлення на адресу відповідача листа №42 від 07.11.2013р.

Згідно ч. 4 ст. 291 Господарського кодексу України правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктом 3.4.12 угоди визначено, що при псуванні, втраті, знищенні, крадіжці або неповерненні Майна на вимогу Орендодавця, при розірванні або закінченні договору купівлі-продажу продукції виробництва ЗАТ "Оболонь" та його корпоративних підприємств, Орендар зобов'язаний відшкодувати Орендодавцю або Власнику його вартість, яка зазначена в даній угоді, окрім випадків, що мають підтвердження актами відповідних органів і які виникли внаслідок дії обставин непереборної сили.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів в розумінні приписів ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України повернення отриманого на виконання умов Договору майна на користь орендодавця (ТОВ "ЛКО ").

У п.1.2 Договору та акті приймання-передачі від 05.08.2008р. сторонами визначено вартість майна без ПДВ.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене та враховуючи положення п. 3.4.12 Договору, а також факт неповернення відповідачем орендованого майна на вимогу орендодавця, у відповідача виникло зобов'язання зі сплати на користь позивача вартості такого майна у визначеному положеннями Договору розмірі, тобто 3352грн. 49коп.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача грошових коштів у розмірі 3352грн. 49коп. на підставі угоди №ДТО-000114/2 від 05.08.2008р. за передане майно. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 3352грн. 49коп. є правомірними та обґрунтованими.

При цьому суд відзначає, що оскільки умови Договору не містять обов'язку відповідача відшкодовувати позивачеві вартість орендованого майна з урахування податку на додану вартість, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 670грн. 51коп. на користь позивача не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 22, 33, 34, 35, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛКО" м. Київ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 с.Рачинці Дунаєвецького району про стягнення 4023 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛКО" (м. Київ, вул. Екскаваторна, 35, оф. 01, код 33237188) 3352грн. 49коп. (три тисячі триста п'ятдесят дві гривні 49коп.) вартості переданого в оренду майна, 1522грн. 50коп. (одна тисяча п'ятсот двадцять дві гривні 50коп.) - витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.02.2015р.

Суддя В.О. Кочергіна

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (м. Київ, вул. Екскаваторна, 35, оф. 01);

3 - відповідачу рекомендованим (АДРЕСА_2).