Постанова № 42560018, 26.01.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2015 року 810/7198/14

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український автобус" до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Український автобус» з позовом до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 30.06.2011 № 0002291510/0 та від 30.06.2011 № 0002301510/0.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при складанні податкової звітності з податку на прибуток підприємств у 2010 році підприємством встановлено, що у 4 кварталі 2009 року допущено помилку, а саме, не включено до складу валових витрат завітного періоду суми коштів попередньої оплати (авансу) за автобуси. З метою виправлення допущеної помилки, підприємство збільшило валові витрати у 2010 році в рядку декларації 05.2 «самостійно виправлені помилки». Крім того, позивачем обґрунтовано сформовано валові витрати у четвертому кварталі 2010 року, що підтверджується даними банківської виписки та податкової накладної. Проте, податковий орган під час документальної перевірки даних обставин не врахував, а тому дійшов помилкового висновку про заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств. У зв'язку з цим, позивач просив суд оскаржувані податкові повідомлення-рішення скасувати.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22.02.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2012, позов задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.12.2014р. рішення судів попередніх інстанцій скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Представник позивача надав письмові пояснення по суті позову, відповідно до яких свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити. Крім того, просив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Представник відповідача письмових заперечень проти позову не надав, в судове засідання не завився.

Відповідно до приписів частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні в разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтується позов та враховуючи ухвалу Вищого адміністративного суду України від 03.12.2014р., суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що у червні 2011 року податковим органом проведено камеральну перевірку декларацій з податку на прибуток позивача за І квартал 2011 рік, за результатами якої складено Акт від 21.06.2011 № 2468/1510/32904285.

В ході камеральної перевірки встановлено порушення позивачем пункту 6.1 статті 6, пункту 22.4 статті 22 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме, не вірно визначено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового періоду, яка підлягає включенню до складу валових витрат І кварталу 2011 року. За даними Акта камеральної перевірки від 12.05.2011 № 1814/23-112/32904285 об'єкт оподаткування за 2009 рік становив 413 325,00 грн., за 2010 рік мав від'ємне значення та складав 1 170 972,00 грн. (рядок 4.9 декларації). Фактично у рядку 4.9 декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року відображена сума від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року 7 821 112 грн., що призвело до завищення валових витрат звітного періоду на суму 6 650 140,00 грн. та заниження об'єкту оподаткування на цю суму.

На підставі Акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.06.2011 № 0002291510/0, згідно з яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств у сумі 3 294 383,00 грн. та визначено штрафні санкції у сумі 1,00 грн., а також податкове повідомлення-рішення від 30.06.2011 № 0002301510/0, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 838 940,00 грн., з них 838 939,00 грн. основного платежу та 1,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Вивчаючи передумови виникнення спірних правовідносин, судом встановлено наступне.

Згідно з декларацією за 2009 рік, позивачем було задекларовано об'єкт оподаткування в сумі 109 325,00 грн. В першому кварталі 2010 року позивач виявив, що при складанні декларації з податку на прибуток за 2009 рік припустився помилки, а саме: TOB "Український Автобус" не включило до складу валових витрат суму попередньої оплати за автобуси на ДП "АСЗ №1" АТ "АК"БОГДАН МОТОРС" згідно договору №206/1 від 07.08.2009 р. в сумі 7 047 000,00 грн. без ПДВ, здійснені в 4 кварталі 2009 року.

В декларації з податку на прибуток за перший та другий квартал 2010 року позивач, керуючись п.п. 2.1 п. 2 Наказу Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 року №143 "Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання", включив до валових витрат суму 7 047 000,00 грн. у рядок 05.2 "Самостійно виправлені помилки за результатами минулих податкових періодів".

У подальшому позивач, керуючись пунктом 22.4 статті 22 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», зменшив на 80 % суму самостійно виявленої помилки за 2009 рік.

Також, у четвертому кварталі 2010 року позивачем було віднесено до валових витрат 1102853,68 грн. - сума авансу сплаченого постачальнику ДП «АСЗ № 1» АТ «АК «Богдан Моторс» на підставі виписки банку від 05.10.2010, яка була наявна під час перевірки та надана посадовій особі податкового органу.

За результатами проведеної перевірки податковим органом встановлено неправомірність врахування вказаних витрат до об'єкту оподаткування податку на прибуток, задекларованого в І кварталі 2011 року.

Суд погоджується з такими висновками відповідача, зважаючи на наступні правові норми.

Згідно з абзацом другим пунктом 16.4 статті 16 Закону № 334/94-ВР платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

Пунктом 9 Закону України від 20.05.2010 № 2275-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було доповнено статтю 22 Закону № 334/94-ВР пунктом 22.4, за змістом якого у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

В силу вимог пункту 1 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 2275-VI наведене правило набирає чинності з початку наступного звітного (податкового) періоду, за періодом, на який припадає набрання чинності цим Законом, тобто з ІІІ кварталу 2010 року.

Отже, при складенні податкової звітності з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року у складі валових витрат платника враховувався залишок непогашеного від'ємного значення з цього податку, однак не більше 20% від розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування станом на 01.01.2010.

Під час дослідження податкової звітності з податку на прибуток за 2010 рік та І квартал 2011 року судом встановлено, що задекларований позивачем об'єкт оподаткування у декларації з податку на прибуток як за І квартал 2010 року, так і за півріччя 2010 року (у якому було включено суму витрат за 2009 рік, помилково не врахованих у минулих звітних періодах) складав позитивне значення.

Тобто сума отриманого за результатами фінансової діяльності у 2009 році збитку була погашена у І та ІІ кварталі 2010 року за рахунок отриманих платником валових доходів.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про те, що у позивача були відсутні правові підстави для включення від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2009 рік як до валових витрат у декларації з податку на прибуток за ІІІ квартали 2010 року, за 2010 рік, так і до декларації за І квартал 2011 року, а отже дії податкового органу під час винесення спірних податкових повідомлень-рішень є правомірними, відповідають вимогам законодавства, у зв'язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Український автобус" в задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василенко Г.Ю.