Постанова № 42559914, 04.02.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 лютого 2015 року (в порядку письмового провадження) № 826/20203/14

за позовом

Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Херсонській області

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Аранта"

про

накладення арешту

Суддя: Кротюк О.В.

Обставини справи:

Генічеська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі – позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аранта» (далі – відповідач) та просить суд:

- накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку платника податків ТОВ «Аранта» (ЄДР 32377682), який має податковий борг з орендної плати на землю з юридичних осіб у сумі 128 827, 88 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані несплатою відповідачем орендної плати за земельні ділянки.

Відповідач заперечення проти позову не надав, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, подав клопотання про зупинення провадження у справі. Обґрунтовуючи вказане клопотання відповідач зазначив про наявність спору між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аранта» та Генічеською об'єднаною державної податковою інспекцію Головного управління Міндоходів у Херсонській області щодо звільнення від плати за земельну ділянку на весь час, протягом якого ділянка не може бути використана, рішення якого може вплинути на розгляд даної адміністративної справи.

Позивач просив розглядати справу за відсутності представника.

В порядку частини 6 ст.128 КАС України судом ухвалено про розгляд справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аранта» знаходить на обліку як платник податків в Генічеській об'єднаній державній податковій інспекцій Головного управління Міндоходів у Херсонській області згідно повідомлення №12 від 27.06.2014 про взяття на облік за неосновним місцем обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість виникла в зв'язку з несплатою відповідачем орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на підставі самостійно поданої декларації.

У зв’язку з несплатою визначених податкових зобов’язань позивачем виставлено податкову вимогу №386-25 від 05.05.2014. Вказана податкова вимога отримана відповідачем 15.05.2014.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Генічеська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Херсонській області зазначає, що з метою погашення податкового боргу останньою було подано позов про стягнення 46 428, 87 грн. Так постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.09.2014 позов було задоволено та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аранта» борг в сумі 46 428, 87 грн., за наслідком чого виставлялися інкасові доручення, але такі заходи не призвели до погашення боргу.

Поряд з цим, в матеріалах справи наявна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно якого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та у реєстрі права власності на нерухоме майно щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Аранта» не зареєстровано права власності на будь – який об'єкт нерухомого майна. Вказана довідка датована 25.06.2014.

Окрім того, позивач посилається на довідку Центру ДАІ м. Генічеськ, однак суд вважає за необхідне зазначити, що до позовної заяви вказаний документ не долучено та не міститься в переліку додатків до позовної заяви.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI (далі – ПКУ).

Згідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПКУ грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 стаття 14 ПКУ встановлено, що плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності;

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПКУ та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

При цьому, ст.59 ПКУ передбачено наступне.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктами 95.1, 95.2, 95.3 ст. 95 ПКУ встановлено наступне.

Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

З системного аналізу зазначеної норми судом вбачається, що законодавець чітко встановив підстави для застосування арешту коштів на банківському рахунку та інших цінностей в банку, а саме:

1) відсутність майна у платника податків, який має податковий борг;

2) наявність у платника податків, який має податковий борг, майна, балансова вартість якого менше суми податкового боргу;

3) відсутність у платника податків, який має податковий борг, майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу.

В той же час, відповідно до пункту 95.2 ПКУ право на стягнення коштів та продаж майна платника податків виникає у податкового органу через 60 календарних днів з дня надіслання податкової вимоги, тому саме з цього моменту податковий орган уповноважений оцінювати майновий стан платника податків з огляду на наявність у нього достатніх джерел для погашення податкового боргу.

Таким чином, податкові органи в силу підпункту пункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України наділені повноваженнями на звернення до суду з позовами про накладення арешту на кошти платника податку в разі відсутності в такого платника достатнього для погашення податкового боргу майна. Водночас така недостатність повинна бути встановлена станом не раніше дня виникнення у податкового органу права на стягнення податкового боргу, тобто не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання податкової вимоги (вказана правова позиція відповідає правовій позиції Вищого адміністративного суду України, зазначеній у інформаційному листі від 29.04.2013 р. N 642/12/13-13).

60 календарних днів з моменту надіслання податкової вимоги №386-25 від 05.05.2014 минуло 07.07.2014 (61-й день). Разом з тим, обставина стосовного відсутності зареєстрованого права власності на будь – який об'єкт нерухомого майна за Товариством з обмеженою відповідальністю «Аранта» встановлена раніше, ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання податкової вимоги, а саме 25.06.2014.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, про відмову у задоволені позовних вимог про накладення арешту на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «Аранта», що знаходяться в банківських установах.

Окрім цього, відносно клопотання про зупинення провадження у справі, що надійшло від відповідача суд зазначить наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 156 КАС України, суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального провадження, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Зважаючи на те, що судом не встановлено причин неможливості розгляду вказаного адміністративного позову до вирішення іншої справи та враховуючи встановлення судом відсутності підстав для задоволення адміністративного позову, суд не вирішував питання щодо зупинення чи відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження в даній адміністративній справі.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В ході розгляду справи суб'єкт владних повноважень не довів обставин на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст.186 КАС України.

Суддя О.В. Кротюк