Постанова № 42559685, 13.01.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2015 р. Справа № 524/6372/14-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Бершова Г.Є. , Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27.10.2014р. по справі № 524/6372/14-а

за позовом ОСОБА_1

до Виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області

про визнання бездіяльності неправомірною та покладення зобов"язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернулась до суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області, в якому просила:

- визнати неправомірною бездіяльність відповідача в частині не повідомлення про наявне за колективним договором 2006-2009 років, право на отримання матеріальної допомоги в розмірі середньомісячної заробітної плати для вирішення соціально-побутових проблем та в частині не виплати самостійно відповідачем в 2006 році вищезазначеної матеріальної допомоги;

- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити за 2006 рік матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань в розмірі середньомісячної заробітної плати.

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27.10.2014р. позов задоволено.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, неповне дослідження обставин у справі та ненадання належної оцінки доказам по справі, просить суд апеляційної інстанції постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27.10.2014р. по справі № 524/6372/14-а скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Позивач, подала до Харківського апеляційного адміністративного суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважає вимоги відповідача безпідставними, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню. Просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, як таку, що прийнята відповідно до норм діючого законодавства.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 працювала у відповідача на посаді спеціаліста ІІ категорії з 22 липня 1996 року до 22 серпня 2006 року.

З 22.08.2006 року звільнена з посади у зв'язку з досягненням граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування згідно зі ст. 20 ЗУ "Про службу в органах місцевого самоврядування", що підтверджується наявною в матеріалах справи копією розпорядження (а.с.24).

Розпорядженням Голови Автозаводської районної Ради м. Кременчука за № 210-0 від 20 грудня 2006 року було визначено розміри матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань працівникам виконавчого комітету Автозаводської районної Ради м. Кременчука, зокрема голові, його заступникам, керуючому справами та завідуючим відділів, іншим спеціалістам в розмірі середньомісячної заробітної плати (а.с.26).

У списку працівників виконкому Автозаводської районної ради для виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань року ОСОБА_1 відсутня, оскільки на день призначення такої допомоги та її виплати не працювала у відповідача.

Позивач звернулася до відповідача з заявою про виплату цієї матеріальної допомоги у липні 2014 році, однак їй було відмовлено у нарахуванні та виплаті допомоги внаслідок відсутності бюджетного фінансування на виплату матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2006 рік.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про їх обґрунтованість.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу врегульовано Законом України "Про державну службу". При цьому, правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, визначає загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування визначено Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Джерелом формування фонду оплати праці державних службовців є Державний бюджет України та інші джерела, визначені для цієї мети положеннями про органи державної виконавчої влади, затвердженими указами Президента України та постановами Кабінету Міністрів України.

Частинами 3 та 4 статті 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" передбачено, що умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Кабінетом Міністрів України. Джерелом формування фонду оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування є місцевий бюджет.

Підпунктом 3 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" від 09.03.2006 р. № 268, керівникам органів, зазначених у пункті 1 цієї постанови, у межах затвердженого фонду оплати праці надано право надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника (місячного грошового забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького складу).

Пунктом 5.3 Колективного договору на 2006-2009 роки, прийнятого на загальних зборах профспілкового комітету Автозаводського райвиконкому 15.05.2006 року, визначено, що при наявності коштів адміністрація зобов'язується надавати матеріальну допомогу працюючим у розмірі середньомісячної заробітної плати на вирішення соціально-побутових проблем.

При цьому, колегія суддів зауважує, що згідно з пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" від 09.03.2006 р. № 268 матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань надається в межах затвердженого фонду оплати праці, тобто, з розрахунку щодо затвердженої штатним розписом кількості посад певного органу, в даному випадку виконкому Автозаводської районної ради, а не з розрахунку кількості працівників, які протягом року працюють на цих посадах.

Як вбачається з матеріалів справи, виплата працівникам виконкому Автозаводської районної ради матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань згідно з розпорядженням голови Автозаводської районної ради м. Кременчука відбулася 20.12.2006 року, тобто, після звільнення ОСОБА_1 з посади спеціаліста ІІ категорії.

Отже, враховуючи, що на час видачі розпорядження голови Автозаводської районної ради № 210-0 від 20.12.2006 року позивач була звільнена з посади, беручи до уваги, що постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 р. № 268 не передбачено обов'язку керівника установи щодо виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань при звільненні працівника з посади, колегія суддів відхиляє посилання позивача на те, що відповідачем протиправно не виплачено їй вказаної допомоги, виплата якої носить обов'язковий характер.

Враховуючи вище зазначене, колегія суддів прийшла до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1.в частині визнання незаконної невиплати відповідачем позивачу у 2006 р. матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових проблем є необґрунтованими і як наслідок задоволенню не підлягають.

Також колегія суддів вважає такими, що не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині визнання незаконною бездіяльності виконкому Автозаводської райради м. Кременчука щодо не повідомлення ОСОБА_1 про наявне в останнього за колективним договором 2006-2009 років права на отримання матеріальної допомоги в розмірі середньомісячної заробітної плати, оскільки виплата вказаної допомоги передбачена оприлюдненим у загальному порядку нормативно-правовим актом, а вищезазначений колективний договір обговорювався на загальних зборах колективу, і був доведений до відома працівників.

На підставі вище викладеного, та з урахуванням положень п.4 ч.1 ст. 202 КАС України, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга виконкому Автозаводської райради м. Кременчука підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню як така, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області задовольнити.

Постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27.10.2014р. по справі № 524/6372/14-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області про визнання бездіяльності неправомірною та покладення зобов'язання вчинити дії -відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Катунов В.В.Судді Бершов Г.Є. Ральченко І.М.