Постанова № 42558327, 15.01.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 січня 2015 року

справа № 804/961/14

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі

головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.

при секретарі: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Профіль Україна» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 січня 2014 року по справі № 804/961/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Профіль Україна» до Дніпропетровської митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування картки відмови у митному оформленні товару та рішення про коригування митної вартості, стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість,-

в с т а н о в и л а :

У січні 2014 року ТОВ «Торговий Дім Профіль Україна» (далі по тексту – позивач) звернулось до суду з позовом до Дніпропетровської митниці Міндоходів, правонаступником якої є Дніпропетровська митниця ДФС (далі по тексту – відповідач), в якому з урахуванням уточнених вимог просило суд визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні товарів № 110100000/2013/00544 від 30.09.2013 року, визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 110100000/2013/200449/1 від 30.09.2013 року, повернути з Державного бюджету України надмірно сплачений податок на додану вартість у сумі 6589,05 грн., що перерахована як фінансова гарантія сплати митних платежів на користь ТОВ «Торговий Дім Профіль Україна».

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.01.2014 року в задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції ТОВ «Торговий Дім Профіль Україна», подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначив, що при винесенні митним органом оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів такий орган не керувався нормами та правилами визначення митної вартості переміщених товарів прописаними у Митному кодексі України, де визначено, що митна вартість товару визначається за ціною контракту, відносно розбіжностей щодо оплати відповідачу було надано додаткові пояснення, що не були ним враховані при відмові у митному оформленні. Умовою застосування інших другорядних методів може бути умова якщо з наданих декларантом митної вартості товарів не можливо встановити дійсність задекларованої митної вартості, у цьому разі митний орган в праві застосувати інші методи визначення митної вартості окрім методу за прописаною вартістю у контракті або договорі, однак у випадку митного декларування товарів ТОВ «Торговий Дім Профіль Україна» було дотримано вимоги для визначення митної вартості за основним методом та було надано документи, які дають змогу це встановити. Апелянт вказав, що ним було надано необхідні документи для підтвердження заявленої у митній декларації митної вартості та в поданих документах розбіжностей не було.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Торговий Дім Профіль Україна» при поданні до митного органу митну декларацію не обґрунтовано застосувало перший метод, як основний метод визначення митної вартості товарів за ціною контракту. Суд першої інстанції зазначив,що Дніпропетровська митниця Міндоходів мала підстави змінювати митну вартість імпортованого товару, оскільки позивачем не було надано повний пакет документів на підтвердження визначеної ним у митній декларації вартості товару, не було надано документи які б пояснювали розбіжність в умовах оплати. Суд першої інстанції вказував, що у митного органу була наявна інформація про ввезення ідентичного товару у цей же період, однак по значно вищій ціні, що свідчить, що позивач ввозив товар на митну територію України по значно заниженій митній вартості, яка не відповідає наявним у митниці даним. Суд першої інстанції вказував, що митний орган при коригуванні митної вартості товару виконав свою функцію контролю, застосував наявні повноваження.

Матеріалами справи встановлено, що 10.12.2012 року між ТОВ «Торговий Дім Профіль Україна» (покупець) та нерезидентом «Shandong Huayn New Material Co. Ltd.» (Китайська Народна Республіка) (продавець), укладено Контракт № HNM2012/12/10 на поставку товару (прокат плоский з нелегованої сталі з покриттям цинком, шляхом занурення в розплавлений цинк, марка сталі SGCC, ступінь покриття Zn 60 г/м2). Умови поставки товару визначаються додатками до договору. 24.07.2013 року сторони узгодили між собою додаток до Контракту, специфікацію № 14, відповідно до якої визначено опис товару прокат плоский оцинкований гарячим способом марки SGCC відповідно до стандарту JIS G 3302 та технічні характеристики товару, допустимі відхилення, пакування, загальна вага товару, узгодили умови оплати як 100% передплата, умови поставки - FOB.

Матеріалами справи встановлено, що для митного оформлення партії товару, позивачем 30.09.2013 року було до Дніпропетровської митниці Міндоходів вантажно-митну декларацію форми МД-2 № 110100000/2013/230715. Разом з наданою вантажно-митною декларацією, позивачем у якості додатків на обґрунтування заявленої митної вартості було надано: картку обліку, яка здійснює операцію з товарами 110/2012/0001937 від 03.12.2012 року, Контракт № HNM2012/12/10 від 10.12.2012 року, залізничну накладну № 40308611 від 25.09.2013 року, коносамент № QDGY001434 від 14.08.2013 року, банківські платіжні документи від 24.09.2013 року які підтверджують вартість товару, калькуляцію транспортних витрат № 1692 від 20.09.2013 року, виписки з бухгалтерської документації від 26.07.2013 року та від 24.09.2013 року, каталог виробника товару від 08.08.2013 року, прейскуранти надані продавцем від 08.08.2013 року, розрахунки ціни товару (калькуляція) від 08.08.2013 року, рахунок-фактуру № HYS-13014-3IN від 08.08.2013 року, пакувальні листи від 08.08.2013 року, рахунок-проформу № HYS-13014IN від 24.07.2013 року, довідку від Лівобережної МДПІ № 84 від 10.07.2013 року, результати радіологічного контролю № 2761 від 14.08.2013 року, резервну позицію № 915 від 26.07.2013 року, сертифікати від виробника про проходження товару № ССРІТІ125358730 від 10.08.2013 року, митну декларацію країни відправника вантажу № 425820130580618126 від 09.08.2013 року.

Встановлено, що поставка товару відбувалась на умовах FOB CN Qingdao.

При визначені митної вартості товару позивачем було обрано перший метод відповідно до ціни контракту та специфікації яка передбачена цим Контрактом.

Митний орган при перевірці поданих документів дійшов висновку, що документи, не містять всіх даних для визначення митної вартості товару за основним методом, документи містять розбіжності, а саме, дата оплати не кореспондується з датою фактичного відвантаження відповідно до дати коносаменту (14.08.2013 року) та не відповідають умовам доповнення за № 14 від 24.07.2013 року до зовнішньоекономічного контракту; встановлена невідповідність умов та термінів оплати згідно доповнення за № 14 від 24.07.2013 року до зовнішньоекономічного контракту (100% передплата) та прас-листа виробника від 08.08.2013 року (5% передплата до виробництва та 95% оплата балансу за 10 днів до прибуття судна до порту доставки); у якості документа, що містить відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, декларантом надано довідку перевізника від 20.09.2013 року за № 1692 про транспортні витрати, бухгалтерська довідка не є документом первинного обліку; не надано договір про надання транспорно-експедиційних послуг.

З цих підстав, митний орган запропонував ТОВ «Торговий Дім Профіль Україна» надати додаткові документи, а саме: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

На виконання вимог Дніпропетровської митниці Міндоходів позивачем 30.09.2013 року надано пояснення № 01-405 та додаткові документи, а саме: договір № 966 від 13.05.2013 року, на підтвердження здійснення транспортних витрат, рахунок № UAIM0242472 від 20.09.2013 року. У своїх поясненнях позивач вказав митному органу про те, що з наданих раніше до митної декларації документів можна зробити висновок про походження товару та умови оплати, вказав, що інших документів у короткий термін надати не має можливості.

Відповідач використав наявну у нього інформацію щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за 0,85 доларів США за 1 кг, згідно подібної поставки ВМД № 101060000/2013/12797 від 30.07.2013 року, за умовою транспортування CIF UA Одеса.

30.09.2013 року відповідачем винесено рішення № 10070000/2013/200449/1, яким ціна товару була збільшена внаслідок застосування другорядного методу визначення митної вартості товару, митну вартість товару було визначено замість 0,75 доларів США за 1 кг як 0,85 доларів США за 1 кг. На підставі цього рішення відповідач оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110100000/2013/00544 від 30.09.2013 року.

Позивач, не погодився з прийнятим рішенням, але з метою випуску у вільний обіг товарів скористався правом наданим ч. 3 ст. 52 МК України та оформив 30.09.2013 року нову ВМД по формі МД-2 №110200000/2013/230777, сплативши митні платежі згідно із заявленою митною вартістю товарів та надавши гарантію в розмірі різниці між заявленою митною вартістю та митною вартістю визначеною відповідачем.

Встановлено, що митна вартість товарів за ВМД № 110100000/2013/230715 від 30.09.2013 року визначалась на підставі вартості визначеною Контрактом та додатками до нього, у його вартість враховано всі здійснені витрати як пакування та транспортування, за для чого було надано договір транспортування. Оплата за отриманий товар була здійснена у 100% передоплаті, що підтверджується наданими платіжними документами, зокрема рахунок № UAIM0242472 від 20.09.2013 року.

Відповідно до ст. 49, ч. 1 ст. 50, ч. 2 ст. 52, ст. 53 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов’язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об’єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов’язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч. 2-4 ст. 57, ч. 1-2 ст. 58 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов’язковою при її обчисленні.

В матеріалах справи наявна копія вантажно-митної декларації № 101060000/2013/12797 від 30.07.2013 року, яка була взята митним органом для коригування митної вартості товарів, якою підтверджується, що ТОВ «Потенціал-А» ввозило на територію України з Китаю: сталь оцинковану в котушках, виробник Shandong Huayn New Material Co. Ltd., марка сталі DX51D+Z, на умовах поставки CIF UA Одеса. Порівнюючи умови ввезення та характеристики товару за декларацією № 110100000/2013/230715 від 30.09.2013 року оформленою ТОВ «Торговий Дім Профіль Україна» та декларацією яка була використана митницею № 101060000/2013/12797 від 30.07.2013 року, колегія суддів зазначає, що товар який ввозився є різним, різними є умови транспортування. Тобто Дніпропетровська митниця Міндоходів неправомірно використала декларацію № 101060000/2013/12797 від 30.07.2013 року для співставлення умов поставки та для коригування митної вартості. Колегія суддів вказує, що митна вартість товару у вантажно-митній декларації № 101060000/2013/12797 від 30.07.2013 року була визначена також не за першим методом, тобто це дає підстави вважати, що ціна у розмірі 0,85 доларів США за 1 кг у цій декларації також була відкоригована митним органом.

Колегія суддів зазначає, що позивачем при поданні 30.09.2013 року митної декларації, митна вартість була визначена на підставі Контракту на поставку товару (прокат плоский з нелегованої сталі з покриттям цинком, шляхом занурення в розплавлений цинк, марка сталі SGCC, ступінь покриття Zn 60 г/м2), позивачем для митного оформлення було надано всі документи, які обґрунтовують заявлену митну вартість товару. Позивачем були надані пояснення стосовно оплати. Оплата за ввезений товар відповідно до узгоджень між продавцем та покупцем була проведена як 100% передоплати.

Митний орган не обґрунтував, чому ним для визначення митної вартості товару вибрано саме поставку не ідентичного товару, яка відбулась 30.07.2013 року.

Вирішуючи спір по суті, колегія суддів виходить з положень ч. 2 ст. 72 КАС України та вважає, що відповідачем не доведено правомірність своїх рішень та вважає, що у відповідача не було підстав застосовувати другорядний метод визначення митної вартості товарів.

Проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, колегія суддів зазначає, що картка відмови у митному оформленні товарів № 110100000/2013/00544 від 30.09.2013 року та рішення про коригування митної вартості товарів № 110100000/2013/200449/1 від 30.09.2013 року, складені Дніпропетровською митницею Міндоходів підлягають скасуванню з огляду на їх протиправний зміст та дії митного органу які передували їх винесенню.

ТОВ «Торговий Дім Профіль Україна» у своїх вимогах до суду, просило повернути з Державного бюджету України надмірно сплачений податок на додану вартість у сумі 6589,05 грн., що перерахована як фінансова гарантія сплати митних платежів на користь ТОВ «Торговий Дім Профіль Україна». З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п.п. 2-4 Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого,наказом Державної митної служби України, Державного казначейства України 20.07.2007 року N 611/147, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 року за № 1095/14362, (який діяв на час виникнення правовідносин) повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів здійснюється на підставі висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації. Зазначений висновок оформлюється відповідно до заяви платника, яка подається до митного органу, що здійснював оформлення митної декларації. Митний орган на підставі заяви платника готує висновок про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, та не пізніше п'яти робочих днів від дня прийняття керівником митного органу рішення про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, направляє його для виконання відповідному органу Державного казначейства України разом із супровідним листом, в якому вказується кількість висновків, загальна сума, яка підлягає поверненню.

Матеріалами справи встановлено, що позивач 25.01.2014 року звертався до Дніпропетровської митниці Міндоходів з заявою про повернення коштів фінансової гарантії на визначені банківські розрахункові рахунки.

Колегія суддів вважає, що на час звернення позивача до митного органу з заявою про повернення коштів, не було підстав для направлення висновку митним органом до казначейської служби про повернення надмірно сплачених митних платежів, оскільки рішення про коригування митної вартості та картка відмови були оскаржені. Отже, позовна вимога про повернення з Державного бюджету України надмірно сплаченого податку на додану вартість у сумі 6589,05 грн. є передчасною, з огляду на те, що не було встановлено порушення митним органом прав позивача.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції помилково робить висновок про відсутність у позивача права на повернення коштів, які були ним сплачені як гарантія. Повернення коштів можливе після виконання Дніпропетровською митницею ДФС свої обов’язків щодо звернення до органу Державної казначейської служби України з відповідним висновком.

Аналізуючи вищевказані обставини справи та законодавство, що регулює спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанову суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги ТОВ «Торговий Дім Профіль Україна» задовольнити частково, визнавши протиправними та скасувавши картку відмови у митному оформленні товарів та рішення про коригування митної вартості товарів.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202, ст.205, 207 КАС України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Профіль Україна» - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 січня 2014 року по справі № 804/961/14 – скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Профіль Україна» до Дніпропетровської митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування картки відмови у митному оформленні товару та рішення про коригування митної вартості, стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати картку відмову у митному оформленні товарів № 110100000/2013/00544 від 30.09.2013 року та рішення про коригування митної вартості товарів № 110100000/2013/200449/1 від 30.09.2013 року Дніпропетровської митниці Міндоходів.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук