Ухвала суду № 42558271, 22.01.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 січня 2015 року

справа № 808/4528/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Ясенової Т.І.

суддів: Головко О.В. Суховарова А.В.

секретар судового засідання: Троянов А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року у справі № 808/4528/14 за позовом Відкритого акціонерного товариства „Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь” до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство „Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь” (далі за текстом – ВАТ „Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь”) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів (далі за текстом – СДПІ з ОВП у м.Запоріжжі МГУ Міндоходів), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача від 02.04.2014 №00000104610, №00000114610, №00000124610, №00000134610.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення – рішення, прийняті СДПІ з ОВП у м.Запоріжжі МГУ Міндоходів від 02.04.2014 №00000104610, №00000114610, №00000124610, №00000134610.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги позивач, посилаючись на її безпідставність, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, як законну та обґрунтовану.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що в період з 18.02.2014 р. по 11.03.2014 р. СДПІ з ОВП у м.Запоріжжі МГУ Міндоходів проведено документальну позапланову виїзну перевірку ВАТ „Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь” з питань правильності відображення у податковому обліку операцій при господарських взаємовідносинах ВАТ „Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь” із платниками податків: ПП „Азовпласт і К” (код ЄДРПОУ 35014970) за період січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2012 р., ТОВ „Союз-Інфо” (код ЄДРПОУ 30719762) лютий 2011 р., ТОВ „Компанія Статус Практика” (код ЄДРПОУ 35858719) вересень 2012 р., ТОВ „МД Істейт” (код ЄДРПОУ 32040840) за період вересень, жовтень 2010 р., січень, березень, травень, червень 2011 р., ТОВ „Южпромбуд” (код ЄДРПОУ 34407472) за період червень 2013 р., ПП „Кіац Терц” (код ЄДРПОУ 30608591) за період грудень 2012 р., ТОВ „Компанія Національ” (код ЄДРПОУ 36836455) за період червень 2013 р., ТОВ „НВО Індустрія Інвест” (код ЄДРПОУ 32242911) за період липень 2012 р., ТОВ „Квест НВ” (код ЄДРПОУ 3628012) за період жовтень 2010 р., січень, травень, червень 2011 р., ПП „Торговельний Будинок Епіцентр” (код ЄДРПОУ 36911846) за період квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2012 р., ТОВ „Компанія Плазма”(код ЄДРПОУ 36226451) за період липень 2013 р., за результатами якої складено акт №100/28-04-46-10/00191230 від 18.03.2014 р.

За результатами проведеної перевірки складено акт №100/28-04-46-10/00191230 від 18.03.2014 року, відповідно до висновків якого позивачем порушено:

- п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, встановлено заниження податку на прибуток за період з 01.07.2010 р. по 31.03.2011 р. всього у сумі 724161,00 грн.;

- п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.144.1 ст.144 Податкового кодексу України, встановлено завищення суми від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток за період з 01.04.2011 по 31.12.2013 у сумі 1403765,00 грн.;

- п.1.3, п.1.8 ст.1, пп.7.41 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість?, пп.14.1.18, пп.14.1.181, п.14.1ст.14, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, п.8 „Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних?, затвердженого наказом ДПА України від 30.06.2005 р. №244, п.5.7 „Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість?, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. у редакції наказу від 15.06.2005 р. №213, п.10.1 „Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних? затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 №1002, в наслідок чого завищено суму податкового кредиту та від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.09.2010 по 31.08.2013 р. на загальну суму 860081,00 грн. та завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період з 01.10.2010 по 30.09.2013 р. на суму 860081,00 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем прийнято:

- податкове повідомлення - рішення №00000104610, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 541009,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 134902,00 грн.;

- податкове повідомлення - рішення №00000114610, яким позивачу зменшено розмір відємного значення з податку на додану вартість на загальну суму 313677,00 грн.;

- податкове повідомлення - рішення №00000124610, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 1403765,00 грн.;

- податкове повідомлення - рішення №00000134610, яким позивачу збільшено розмір грошового зобов'язання за основним платежем на суму 378188,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 1,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень, рішенням Міністерства доходів і зборів України №12031/6/99-99-10-01-15 від 04.07.2014р. податкові повідомлення - рішення СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі МГУ Міндоходів №00000104610 від 02.04.2014р., №00000114610 від 02.04.2014р., №00000124610 від 02.04.2014р., №00000134610 від 02.04.2014р. залишені без змін, а скарга позивача - без задоволення.

Судом встановлено, що підставою для прийняття податковим органом оскаржуваних рішень став висновок, про те що валові витрати та витрати з податку на прибуток підприємства, суми податкового кредиту та бюджетного відшкодування не підтверджені внаслідок того, що господарські операції ВАТ „Запоріжсталь” з підприємствами ПП „Азовпласт і К”, ТОВ „Союз-Інфо”, ТОВ „Компанія Статус Практика”, ТОВ „МД Істейт”, ТОВ „Южпромбуд”, ПП „Кіац Терц”, ТОВ „Компанія Націонала”, ТОВ „НВО Індустрія Інвест”, ТОВ „Квест НВ”, ПП „Торговельний будинок Епіцентр”, ТОВ „Компанія Плазма”, не мали реального товарного характеру.

Згідно до п.5.1 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У відповідності до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Абзацом 4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Підпунктом 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 наведеного вище Закону України „Про податок на додану вартість”, зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою цим законом, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника,то сума податку, сплаченого у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно пп.7.5.1п.7.5 ст.7 вказаного Закону України „Про податок на додану вартість? датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт,послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт,послуг).

У відповідності до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 ЗаконуУкраїни „Про податок на додану вартість? податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), навимогуїхотримувача,таєпідставоюдлянарахуванняподатковогокредиту. При цьому, згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 даного Закону України „Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів(послуг), непідтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Положеннями п. 198.2 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов’язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Згідно п. 201.10 ст. 201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Пунктом 201.6 ст.201 Кодексу встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов’язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Отже, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Згідно до п.198.6 Податкового Кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Відповідно до п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов’язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від’ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно до пункту 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 №969 (який набрав чинності з 10.01.2011), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

У відповідності до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

ПП „Азовпласт і К”, ТОВ „Союз-Інфо”, ТОВ „Компанія Статус Практика”, ТОВ „МД Істейт”, ТОВ „Южпромбуд”, ПП „Кіац Терц”, ТОВ „Компанія Націонала”, ТОВ „НВО Індустрія Інвест”, ТОВ „Квест НВ”, ПП „Торговельний будинок Епіцентр”, ТОВ „Компанія Плазма” на момент здійснення господарських операцій були зареєстровані у встановленому законодавством порядку, як платники податку на додану вартість,доказів протилежного суду не надано, податкові накладні, наявні в матеріалах справи, виписані ПП „Азовпласт і К”, ТОВ „Союз-Інфо”, ТОВ „Компанія Статус Практика”, ТОВ „МД Істейт”, ТОВ „Южпромбуд”, ПП „Кіац Терц”, ТОВ „Компанія Націонала”, ТОВ „НВО Індустрія Інвест”, ТОВ „Квест НВ”, ПП „Торговельний будинок Епіцентр”, ТОВ „Компанія Плазма” для документального оформлення виконання умов договорів, містять відомості про адресу місцезнаходження покупця та продавців, одиниці виміру товару, кількість товару, ціну товару, тому відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів відсутні, що не заперечується і відповідачем в акті перевірки. За таких обставин, немає підстав для не включення сум податку на додану вартість по вказаних податкових накладних до складу податкового кредиту позивача.

Крім того, в акті перевірки №100/28-04-46-10/00191230 від 18.03.2014 р. відсутні посилання про ненадання до перевірки копій документів первинних документів, що свідчить про надання в ході перевірки первинних документів по взаємовідносинах з ПП „Азовпласт і К”, ТОВ „Союз- Інфо”, ТОВ „Компанія Статус Практика”, ТОВ „МД Істейт”, ТОВ „Южпромбуд”, ПП „Кіац Терц”, ТОВ „Компанія Національ”, ТОВ „НВО Індустрія Інвест”, ТОВ „Квест НВ”, ПП „Торговельний будинок Епіцентр”, ТОВ „Компанія Плазма”.

Відповідно п.198.3 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно до до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ „Союз-Інфо” укладено договір підряду, відповідно до умов якого ТОВ „Союз-Інфо” виконало для ВАТ „Запоріжсталь” капітальний ремонт екскаватора. Факт здійснення ремонту підтверджується договором, податковою накладною,рахунком, актом виконаних робіт, платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.

Крім того, між позивачем та ПП „Азовпласт і К” укладено договір поставки, відповідно до умов якого ПП „Азовпласт і К” поставило на ВАТ „Запоріжсталь” плівку напіврукав. Факт отримання продукції від ПП „Азовпласт і К” та використання її у власній господарській діяльності підтверджується договором, рахунками, видатковими і податковими накладними, прибутковими ордерами, вимогами (заявками) на відпуск матеріалів у виробництво зі складу. Оплата за отриману продукцію підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.

Щодо господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ „Компанія „Статус практика” суд зазначає, що згідно договору ТОВ „Компанія „Статус практика” надало послугу з інформаційно- аналітичного забезпечення ВАТ „Запоріжсталь” з питання „Стан використання матеріалів та технологічного палива при виробництві чавуну, сталі і прокату на підприємствах чорної металургії Росії”. Факт надання послуги підтверджується договором, податковою накладною,рахунком, актом приймання-передачі. платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.

На підставі договорів поставки ТОВ „МД Істейт” поставило на ВАТ „Запоріжсталь” деревину, матеріали та комплектуючі в асортименті.Факт отримання продукції від ТОВ „МД Істейт? та використання її у власнійгосподарській діяльності підтверджується договорами, рахунками-фактурами, видатковими і податковими накладними, прибутковими ордерами, вимогами (заявками) на відпускматеріалів у виробництво зі складу. Оплата за отриману продукцію підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.

Щодо господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ „Южпромбуд”, суд зазначає, що відповідно до умов договору ТОВ „Южпромбуд” виконало для ВАТ „Запоріжсталь” ремонт у обтискному цеху та ЦХП-1. Факт здійснення ремонту підтверджується договором, податковими накладними,рахунками, актами виконаних робіт, оплата за виконані роботи підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.

Щодо господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ „Компанія Національ”,суд зазначає, що згідно договору постачання, укладеного між ВАТ „Запоріжсталь” та ТОВ „Компанія Націонали”, нашим підприємством отримані віники, щітки та мітли. На підтвердження здійснення вказаної господарської операції до матеріалів справи надано договір, видаткові і податкові накладні, акти приймання виконаних робіт, платіжні доручення, прибуткові ордери,вимоги (заявками) на відпуск матеріалів у виробництво зі складу.

Крім того, під час розгляду справи судом встановлено, що на підставі договорів ТОВ „НВО „Індустрія Інвест” поставило на ВАТ „Запоріжсталь” труби гофровані, лампи, автоовимикачі, розетки, патрони та інший інвентар. Факт отримання продукції від ТОВ „НВО „Індустрія Інвест” та використання її увласній господарській діяльності підтверджується договорами, видатковими і податковими накладними, прибутковими ордерами, вимогами (заявками) на відпуск матеріалів у виробництво зі складу, оплата за отриману продукцію підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.

Щодо господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ „Квест НВ”, суд зазначає, що на підставі договору ТОВ „Квест НВ” поставило на ВАТ „Запоріжсталь” медичний інвентар та лікарські засоби. Факт отримання продукції від ТОВ „Квест НВ” та використання її у власнійгосподарській діяльності підтверджується договором, видатковими і податковими накладними, рахунками на оплату, прибутковими ордерами, вимогами (заявками) на відпуск матеріалів у виробництво зі складу, які містяться в матеріалах справи.

На підставі договору ТОВ „Торговельний будинок Епіцентр” поставило на ВАТ „Запоріжсталь” будівельні матеріали та інвентар. Факт отримання продукції від ТОВ „Торговельний будинок Епіцентр” та використання її у власній господарській діяльності підтверджується договорами, рахунками фактурами, видатковими і податковими накладними, прибутковими ордерами, вимогами(заявками) на відпуск матеріалів у виробництво зі складу,оплата за отриману продукцію підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.

Щодо господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ „Компані Плазма”, суд зазначає, що на підставі договірного листа ТОВ „Компані Плазма” поставило на ВАТ „Запоріжсталь” бязь відбілену. Факт отримання продукції від ТОВ „Компані Плазма” та використання її у власній господарській діяльності підтверджується договірним листом, видатковими і податковими накладними, рахунками на оплату, прибутковими ордерами, вимогами (заявками) на відпуск матеріалів у виробництво зі складу,оплата за отриману продукцію підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.

Також, судом встановлено, що на підставі договору ПП „Кіац „Терц” поставило на ВАТ „Запоріжсталь” металопластикові вікна та двері. Факт отримання продукції від ПП „Кіац „Терц” та використання її у власнійгосподарській діяльності підтверджується договором, видатковими і податковими накладними, рахунками на оплату, прибутковими ордерами, вимогами (заявками) на відпуск матеріалів у виробництво зі складу, оплата за отриману продукцію підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що наявність первинних документів є достатньою підставою для відображення вказаних операцій в бухгалтерському обліку, а так як дані податкового обліку базуються на даних бухгалтерського обліку, то це зумовлює відсутність підстав для висновку про відсутність фактичного здійснення господарських операцій, а висновок відповідача про безпідставність включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту та сум коштів до витрат з операцій по придбанню товарів, послуг від ПП „Азовпласт і К”, ТОВ „Союз- Інфо”, ТОВ „Компанія Статус Практика”, ТОВ „МД Істейт”, ТОВ „Южпромбуд”, ПП „Кіац Терц”, ТОВ „Компанія Національ”, ТОВ „НВО Індустрія Інвест”, ТОВ „Квест НВ”, ПП „Торговельний будинок Епіцентр”, ТОВ „Компанія Плазма” є необґрунтованим.

Крім того, висновок податкового органу про відсутність факту реального вчинення господарських операцій, зокрема базується на даних актів перевірок:

- щодо господарських операцій позивача з ТОВ „Союз Інфо” - на акті документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ „Союз Інфо” від 15.08.2013 р. №57/08-29-22-01/30719762, складеного ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, відповідно до якого не підтверджується отримання товарів (робіт, послуг) від контрагента-постачальника ТОВ „Союз Інфо” та подальший факт реалізації позивачу;

- щодо господарських операцій позивача з ПП „Азовпласт і К” - на акті документальної позапланової невиїзної перевірки ПП „Азовпласт і К” від 09.07.2013 р. №70/22-4/35014970, складеного Жовтневою ОДПІ м. Маріуполя ГУ Міндоходів у Донецькій області, відповідно до якого не підтверджується отримання товарів (робіт, послуг) від контрагента-постачальника та подальший факт реалізації позивачу;

- щодо господарських операцій позивача з ТОВ „Компанія „Статус практика” - на акті документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ „Компанія „Статус практика” від 25.12.2012 р. №3137/22-1/35858719, складеного ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області, відповідно до якого не підтверджується отримання товарів (робіт, послуг) від контрагента-постачальника та подальший факт реалізації позивачу;

- щодо господарських операцій позивача з ТОВ „МД Істейт” - на акті документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ „МД Істейт” від 01.11.2013 р. №1285/2203/32040840, складеного Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, відповідно до якого не підтверджується отримання товарів (робіт, послуг) від контрагента-постачальника та подальший факт реалізації позивачу;

- щодо господарських операцій позивача з ТОВ „Южпромбуд” - на акті про результати зустрічної звірки ТОВ „Южпромбуд” від 22.11.2013 р. №362/08-29-22-1306/34407472, щодо взаємовідносин з ТОВ „Голдлайн”, складеного ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області, відповідно до якого не підтверджується отримання товарів (робіт, послуг) від контрагента-постачальника та подальший факт реалізації позивачу;

- щодо господарських операцій позивача з ТОВ „Компанія Національ” - на акті про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ „Компанія Національ” від 12.11.2013 р. №323/08-29-22-1308/36836455, щодо взаємовідносин з ТОВ „Голдлайн”, складеного ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області, відповідно до якого не підтверджується отримання товарів (робіт, послуг) від контрагента-постачальника та подальший факт реалізації позивачу;

- щодо господарських операцій позивача з ТОВ „НВО „Індустрія Інвест” - на акті про результати проведення зустрічної звірки ТОВ „НВО „Індустрія Інвест” від 01.11.2013 р. №299/08-29-22-1306/32242911, щодо взаємовідносин з ТОВ „Сокол”, складеного ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області, відповідно до якого не підтверджується отримання товарів (робіт, послуг) від контрагента-постачальника та подальший факт реалізації позивачу;

- щодо господарських операцій позивача з ТОВ „Квест НВ” - на акті документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ „Квест НВ? від 25.12.2013 р. №677/22-00/36278012, складеного Городоцькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області, відповідно до якого не підтверджується отримання товарів (робіт, послуг) від контрагента-постачальника та подальший факт реалізації позивачу;

- щодо господарських операцій позивача з ПП „торгівельний будинок „Епіцентр” - на акті про результати позапланової виїзної перевірки ПП „торгівельний будинок „Епіцентр” від 10.04.2013 р. №61, щодо взаємовідносин з ТОВ „Феррід Д”, складеного ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, відповідно до якого не підтверджується отримання товарів (робіт, послуг) від контрагента-постачальника та подальший факт реалізації позивачу;

- щодо господарських операцій позивача з ТОВ „Компані „Плазма” - на акті про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ „Компані „Плазма” від 29.10.2013 р. №186/20-31-22-01-07/36226451, складеного ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, відповідно до якого не підтверджується отримання товарів (робіт, послуг) від контрагента-постачальника та подальший факт реалізації позивачу.

Так, судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки, довідки зустрічної звірки або акту про неможливість проведення зустрічної звірки, в яких викладені висновки про наявність ознак фіктивної господарської діяльності, відсутність факту реального вчинення господарських операцій, вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов’язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента або акт про неможливість проведення зустрічної звірки тощо, не має преюдиціального значення при розгляді справи судом та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Крім того, при дослідженні факту здійснення господарських операцій, що були підставою для формування витрат платника податків, оцінювати слід відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між конкретними контрагентами. В разі наявності у органу державної податкової служби інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи.

Під час судового розгляду справи податковим органом ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не надано доказів наявності обвинувальних вироків відносно посадових (службових) осіб ПП „Азовпласт і К”, ТОВ „Союз- Інфо”, ТОВ „Компанія Статус Практика”, ТОВ „МД Істейт”, ТОВ „Южпромбуд”, ПП „Кіац Терц”, ТОВ „Компанія Національ”, ТОВ „НВО Індустрія Інвест”, ТОВ „Квест НВ”, ПП „Торговельний будинок Епіцентр”, ТОВ „Компанія Плазма” та наявності рішень судів про визнання угод недійсними. Враховуючи викладене, податкові органи не можуть нараховувати податкові зобов’язання та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірність прийнятих рішень.

З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та їх скасування.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів – залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року у справі № 808/4528/14 – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров