Постанова № 42557834, 30.01.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2015 року 810/5408/13-а

Суддя Київського окружного адміністративного суду Виноградова О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернафта" до Білоцерківської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

7 жовтня 2013 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Інтернафта" (далі - позивач) з позовом до Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 5 червня 2013 р. № 0002102203/1265.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно зробив висновки про нікчемність правочину, який був укладений між позивачем та приватним підприємством "Укрнафта-Трейд" (далі – ПП "Укрнафта-Трейд"). Стверджує, що укладена позивачем угода була реальна та виконана сторонами в повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, подав до суду письмові заперечення, в яких у задоволенні позову просив відмовити посилаючись на те, що правочин між позивачем та ПП "Укрнафта-Трейд" у липні-вересні 2011 р. здійснені без мети настання реальних наслідків. Стверджує, що названий правочин є нікчемними (т. 1 а.с. 172-175).

29 січня 2015 р. представниками сторін було подано до суду письмові клопотання про розгляд справи без їх участі.

Розглянувши матеріали справи, клопотання сторін, суд не знаходить перешкод для розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, без участі повноважних представників сторін відповідно до приписів ч. 4 ст. 122 КАС України за наявними в ній матеріалами.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.

12 листопада 2001 р. позивач зареєстрований як юридична особа, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (т. 2 а.с. 163-165).

Основними видами діяльності позивача є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля пальним (т. 2 а.с. 164).

У період з 17 по 22 травня 2013 р. відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток по взаємовідносинах з ПП “Укрнафта-Трейд” за період з 1 липня по 30 вересня 2011 р., за результатами якої 24 травня 2013 р. було складено акт перевірки № 2112/22-3/31739664/84 (далі – акт перевірки № 2112/22-3/31739664/84) ( а.с. 11-35).

У розділі "Висновок" названого акту перевірки зазначено, що позивачем порушено п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток за 3 квартал 2011 р. у сумі 160 840 грн 00 коп. по взаємовідносинах з контрагентом ПП “Укрнафта-Трейд” (т. 1 а.с. 35).

5 червня 2013 р. на підставі висновків акту перевірки № 2112/22-3/31739664/84 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002102203/1265, яким збільшено суму грошового зобов’язання на загальну суму 160 840 грн 00 коп. (далі - податкове повідомлення-рішення № 0002102203/1265) ( т. 1 а.с. 44).

У зв'язку з тим, що позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним, ним було подано даний адміністративний позов до суду.

Спірні правовідносини врегульовані ПК України, в редакції, яка діяла на дату виникнення спірних правовідносин.

Згідно з вимогами п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Відповідно до вимог пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Із аналізу положень ст. 138 ПК України вбачається, що скористатися правом на формування валових витрат і податкового кредиту можливо лише при наявності первинних бухгалтерських документів, оформлених у відповідності до Закону. Відсутність таких документів зумовлює неможливість включення позивачем до складу валових витрат і податкового кредиту сум, що підтверджуються вказаними документами у періоді фізичного здійснення господарської операції.

Як убачається з п. 85.2 ст. 85 ПК України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно з вимогами п. 85.8 ст. 85 ПК України посадова (службова) особа органу державної податкової служби, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідно до вимог п. 44.6 ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому п. 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Наявні матеріали справи свідчать, що відповідачем було поставлено під сумнів фінансово – господарську діяльність позивача, зокрема, реальність господарської операції з контрагентом – ПП "Укрнафта-Трейд" та зроблено висновок, що господарська операція між ними була фіктивними правочинами.

Проте, даний висновок суд вважає помилковим з таких підстав.

31 березня 2011 р. між позивачем (покупець) та ПП "Укрнафта-Трейд" (продавець) було укладено договір поставки № 72 (далі – договір № 72) (а.с. 45-47).

Згідно з пп. 1.1 п. 1 названого договору продавець зобов’язується передати у власність покупця нафтопродукти, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах та в строки, обумовлені цим договором та додатковими угодами до цього договору.

Відповідно до вимог пп. 2.1 п.2 договору № 72 передача (постачання) покупцю партії товару здійснюється зі складу продавця на умовах – самовивіз, автомобільним транспортом (бензовозами) покупця. За узгодженням сторін поставка товару може здійснюватися транспортом продавця з покладенням на покупця витрат на транспортування (т. 1 а.с. 45).

Як убачається з п. 3.1 названого договору, ціна, кількість та асортимент кожної конкретної партії товару та порядок розрахунків заздалегідь узгоджується сторонами і відображається в рахунку-фактурі та у видатково-прибутковій накладній на поставку партії товару.

На підтвердження виконання ПП "Укрнафта-Трейд" договору № 72 позивачем суду було надано такі докази:

1) податкові накладні від 5, 11, 12, 19, 20, 28 липня 2011 р. № 21, № 57, № 64, № 107, № 108, № 152, № 153 на суму 79 360 грн 87коп., 119 393 грн 41 коп., 129 845 грн 30 коп., 68977 грн 32 коп., 93 834 грн 88 коп., 106 769 грн 85 коп., 91 890 грн 00 коп., 92 430 грн 00 коп. (т. 1 а.с. 53, 56, 59, 62, 65, 71, 75, 79).

2) видаткові накладні від 5, 11, 12, 19, 20, 28 липня 2011 р. № 776, № 809, № 818, № 857, № 858, № 868, № 869, № 900, № 901 на суму 79 360 грн 87 коп., 119 393 грн 41 коп., 129 845 грн 30 коп., 68 977 грн 32 коп., 93 634 грн 88 коп., 45 832 грн 60 коп., 60 937 грн 25коп., 91 890 грн 00 коп., 92 430 грн 00 коп. (т. 1 а.с. 51, 54, 57, 60, 63, 66, 67, 72, 76)

3) товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти) від 4, 5, 11, 19, 20, 28 липня 2011 р. № 770, № 776, №809, № 857, № 858, № 868, №869, № 869.1, № 900, № 900.1, № 901, № 901.1 (т. 1 а.с. 49, 55, 61, 64, 68, 69, 70, 73, 74, 77, 78).

Зазначені документи підписані посадовою особою ТОВ "Укрнафта-трейд", завірені печаткою цього підприємства та свідчать, що ТОВ "Укрнафта-трейд" було надано позивачу товари, визначені договором № 72.

На підтвердження факту розрахунку за наданий ТОВ "Укрнафта-трейд" товар позивачем надано копії банківських виписок, які завірені печаткою акціонерного товариства "Оtp bank" (т. 1 а.с. 80-99).

Крім того, судом враховано, що на дату укладення та виконання договору № 72 у розпорядженні позивача були документи на підтвердження державної реєстрації ТОВ "Укрнафта-трейд", зокрема, копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців серія (т. 1 а.с. 167-169).

До того ж судом встановлено, що в подальшому поставлений товар позивачем було розподілено між його АЗС, зокрема АЗС «Поліс» (Сквирське шосе, 1) та АЗС «Леван» (вул. Леваневського, 47 а).

Так, позивачем було надано документи на підтвердження його права власності на зазначені АЗС (т. 1 а.с. 201-251, т. 2 а.с. 1-12).

На підтвердження реалізації товару позивачем надано копії журналів обліку нафтопродуктів на АЗС «Поліс» (Сквирське шосе, 1) та АЗС «Леван» (вул. Леваневського, 47 а) за період проведення перевірки (т. 2 а.с. 151-160).

Крім того, позивачем також надано копію акту знищення касових чеків РРО від 1 жовтня 2014 р., згідно з яким касові чеки РРО з АЗС «Поліс» (Сквирське шосе, 1) та АЗС «Леван» (вул. Леваневського, 47 а) за 3 квартал 2011 р. (1 липня – 30 вересня 2011 р.) було знищено у зв’язку з закінченням встановленого законодавством терміну їх обов’язкового зберігання (т. 2 а.с. 160).

Судом також враховано, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 р. в адміністративній справі № 810/2672/13-а за позовом позивача до відповідача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27 грудня 2012 р. № 31890001122230, яка набрала законної сили, позов задоволено та скасовано назване податкове повідомлення-рішення (т. 1 а.с. 178-183).

Так, в межах названої адміністративної справи встановлено, що фінансово-господарські відносини у липні 2011 р., які були між позивачем та ПП «Укрнафта-трейд» з приводу виконання договору № 72 були реальними та спрямованими на виконання умов даного договору.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

З урахуванням викладено суд дійшов висновку, що:

- укладення та виконання позивачем договору № 72 дійсно мало місце та було вчинено з метою здійснення господарської діяльності;

- виконання сторонами договору № 72 призвело до зміни його майнового стану;

- на дату укладення та виконання позивачем договору № 72 у нього не було сумніву стосовно дійсності реєстрації та господарської діяльності ТОВ "Укрнафта-трейд", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Наведене свідчить про реальність укладення та виконання договору № 72, укладеного між позивачем та ТОВ "Укрнафта-трейд".

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачем не доведено належними та достатніми доказами фактів безпідставного чи неправомірного формування позивачем податкового кредиту та не надано суду доказів, які б спростовували надані позивачем докази.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а податкове повідомлення-рішення № 0002102203/1265 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 9, 69 - 72, 122, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 5 червня 2013 р. № 0002102203/1265.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернафта" сплачений ним судовий збір у сумі у сумі 1 608 (одна тисяча шістсот вісім) грн 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Виноградова О.І.