Рішення № 42557758, 30.01.2015, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2015 року Справа № 915/2103/14

за позовом прокурора Баштанського району Миколаївської області (провулок Пожежний, 3, м. Баштанка, Миколаївська область, 56101) в інтересах держави

в особі

позивача-1: Головного управління Держземагенства у Миколаївській області, пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034

позивача-2: Баштанської районної державної адміністрації, вул. Баштанської республіки, 37, м. Баштанка, Миколаївська область, 56101

до відповідача: закритого акціонерного товариства “Росток”, вул. Заводська, 2, м. Баштанка, Миколаївська область, 56101

про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов’язання повернути земельну ділянку у стані, в якому її одержано в оренду

Суддя Алексєєв А.П.

за участю представників сторін:

від позивача-1: не з’явився;

від позивача-2: не з’явився;

від відповідача: не з’явився.

У судовому засіданні приймав участь прокурор Бескровна І.І., посвідчення № 027665 від 29.07.2014 року.

Суть спору: прокурор Баштанського району Миколаївської області звернувся до господарського суду Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Миколаївській області та Баштанської районної державної адміністрації з позовними вимогами до відповідача - закритого акціонерного товариства “Росток” про:

- дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між Баштанською районною державною адміністрацією Миколаївської області та закритим акціонерним товариством "Росток" 03.03.2007 року, площею 97,22 га, яка розташована на території Привільненської сільської ради Баштанського району (кадастровий номер 4820685300:06:000:0185), нормативною грошовою оцінкою 527071,74 грн. Договір зареєстровано Баштанським районним відділом Миколаївської регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України", про що в Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040700600733 від 12.03.2007 року;

- зобов’язання ЗАТ "Росток" повернути Головному управлінню Держземагенства у Миколаївській області земельну ділянку, яка розташована на території Привільненської сільської ради (кадастровий номер 4820685300:06:000:0185) у стані, в якому її одержано в оренду.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем зобов’язань щодо своєчасної та в повному обсязі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою згідно договору оренди землі від 03.03.2007 року. В даному випадку прокурор посилається на матеріали загальнонаглядової перевірки, які вказують на порушення з боку закритого акціонерного товариства “Росток” своїх обов’язків за договором з приводу користування земельною ділянкою.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 17.12.2014 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 13.01.2015 року (а.с. 1).

Представники сторін у судове засідання не з’явилися. Про дату, час і місце розгляду спору учасники процесу повідомлені належним чином, проте у судове засідання, яке відбулося 13.01.2015 року прибув прокурор.

Позивач-2 листом, що надійшов до суду 12.01.2015 року, просив розглянути справу без участі представника райдержадміністрації.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 13.01.2015 року розгляд справи відкладено на 30.01.2015 року (а.с. 54).

Представники від позивачів та відповідача у судові засідання не з’явилися.

Листами від 05.01.2015 року та 19.01.2015 року, що надійшли до суду, позивач-1 зазначив, що підтримує позовні вимоги прокурора та просить суд розглянути справу без участі його представника (а.с. 62-65).

Відповідач правом, передбаченим ст. 59 ГПК України, не скористався, відзиву та заперечень по суті позовної заяви не надав.

Враховуючи, що ухвали суду від 17.12.2014 року та від 13.01.2015 року були надіслані на адресу відповідача, яка зазначена в позовній заяві та направлена відповідачу за адресою зазначеною в позовній заяві, повернуто поштовим відділенням до суду з позначкою “адресата не існує”, то суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (а.с. 41-43, 59-61).

З офіційного сайту пошукової системи інформаційно–ресурсного центру – “Пошук ЄДР”, вбачається, що відповідач зареєстрований за адресою зазначеною в позовній заяві.

Неподання відзиву на позовну заяву не перешкоджає розгляду спору по суті, тому, відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Прокурор позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

В судовому засіданні 30.01.2015 року відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи: як підтверджується матеріалами справи прокуратурою Баштанського району відповідно до положень Закону України «Про прокуратуру» проведено перевірку своєчасності сплати господарюючим суб'єктом орендних платежів за користування земельною ділянкою. За результатами вказаної перевірки встановлено, що згідно облікових даних Баштанської районної державної адміністрації, Привільненської сільської ради та Баштанської ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області за відповідачем рахується борг перед бюджетом з орендної плати за землі сільськогосподарського призначення державної власності.

Так, 03.03.2007 року, на підставі розпорядження Баштанської районної державної адміністрації № 71-р від 13.02.2007 року, між Баштанською районною державною адміністрацією та закритим акціонерним товариством “Росток” укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення (рілля) площею 97,22 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населених пунктів на території Привільненської сільської ради Баштанського району (кадастровий номер земельної ділянки 4820685300:06:000:0185) (п. 2.2 договору).

Даний договір зареєстровано Баштанським районним відділом Миколаївської регіональної філії ДП “Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України”, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.03.2007 року за № 040700600733.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач-2 передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування спірну земельну ділянку, що підтверджується актом прийому-передачі від 10.03.2007 року (а.с. 50).

Даний договір сторонами укладено на 10 років, починаючи з дати його державної реєстрації (п. 3.1 договору).

Відповідно до умов п. 4.1 договору сторони дійшли згоди, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється, виходячи з грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням щорічного коефіцієнту індексації грошової оцінки земель.

Станом на 01.12.2014 року нормативна грошова оцінка даної земельної ділянки площею 97,22 га становить 527071,74 грн. (а.с. 32).

Відповідно до п. 4.2 договору відповідач зобов'язаний сплачувати за користування земельною ділянкою орендну плату у грошовій формі у розмірі 1,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта щорічної індексації грошової оцінки земель.

Згідно з п. 4.3 вищевказаного договору орендна плата вноситься до бюджету щомісячно за місцезнаходженням земельної ділянки (Привільненська сільська рада) у розмірі 1/12 частини річної орендної плати протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Розділом 5 договору передбачені умови використання земельної ділянки.

Так, п.п. 5.1, 5.2 договору встановлено, що земельна ділянка передається в оренду відповідачу для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а цільове призначення земельної ділянки – землі сільськогосподарського призначення.

Спірні правовідносини, які склалися між сторонами регулюються положеннями Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі», нормами Цивільного та Господарського законодавства України.

Згідно приписам ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату. Законом можуть бути встановлені інші обов'язки землекористувачів.

За змістом вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не надав суду належних доказів, які свідчать про виконання зазначених умов договору та вимог діючого законодавства щодо сплати орендної плати за землю по договору в період з грудня 2013 року по жовтень 2014 року.

Матеріали справи, інформаційні листи Баштанської об’єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Миколаївській області та Привільненської сільської ради навпаки свідчать про неналежне виконання орендарем взятих на себе договірних зобов’язань перед орендодавцем в частині проведення відповідних оплат (а.с. 25, 26, 33, 34).

Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» визначено, що істотними умовами договору оренди землі є: орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно зі ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, у тому числі у зв’язку із невиконанням орендарем обов’язків щодо своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до вимог ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до п.п. 288.1, 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Несплата орендної плати є порушенням умов договору і підставою для його дострокового розірвання.

Пунктом «д» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України визначено, що систематична несплата земельного податку або орендної плати є однією з підстав розірвання договору оренди землі та припинення права користування земельною ділянкою.

28.05.2014 року Баштанська райдержадміністрація Миколаївської області, за проханням Привільненської сільської ради, зверталася до прокуратури Баштанського району з листом щодо розірвання договорів оренди в судовому порядку, укладених між Баштанською райдержадміністрацією та ЗАТ «Росток», у зв’язку з систематичним невиконанням умов договору (а.с. 24).

Факт несплати орендарем орендної плати за користування земельною ділянкою, яка є предметом договору оренди землі, став підставою для звернення до суду із позовом про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки.

Так, з грудня 2013 року відповідач не виконує свого зобов'язання по договору зі сплати орендної плати, що підтверджується довідкою Баштанської ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області від 01.12.2014 року, довідкою Баштанської райдержадміністрації Миколаївської області від 03.12.2014 року №2/1195 та довідкою Привільненської сільської ради Баштанського району Миколаївської області від 04.12.2014 року № 331/04-07 (а.с. 33,34, 36).

Так, за інформацією Привільненської сільської ради Баштанського району борг становить 7086, 15 грн.

Актом обстеження спірної земельної ділянки від 08.10.2014 року, який міститься в матеріалах справи, спірна земельна ділянка вільна від забудови та не оброблена (а.с. 37).

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру станом на 31.12.2014 року № НВ-4801225722014 спірна земельна ділянка належить до земель сільськогосподарського призначення державної власності.

Дослідивши матеріали в їх сукупності, надані учасниками судового процесу, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позов прокурора підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно з ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 31 Закону України “Про оренду землі” договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України “Про оренду землі” на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Пунктом 12.3 договору, з урахуванням ч. 1 ст. 141 ЗК України, підставою припинення дії договору є, зокрема, систематична несплата орендної плати.

Умовами п. 12.4 поговору передбачено можливість припинення договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов’язків, передбачених договором.

Судом встановлено, що відповідач з грудня 2013 року грубо порушує норми земельного і податкового законодавства, і як наслідок умови договору оренди землі, що призводить до відсутності сплати орендної плати та ненадходження коштів до бюджету та неможливості реалізації соціально-економічних і культурних програм територіальної громади відповідного рівня. Крім того, наявність існуючого договору оренди між позивачем-2 та відповідачем перешкоджає державі вільно розпорядитися зазначеною земельною ділянкою та укласти договір оренди з іншими землекористувачами.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що невиконання відповідачем умов договору щодо сплати орендної плати є істотним порушенням умов договору. Відтак, порушення відповідачем вимог земельного законодавства та умов договору оренди землі є підставою для його розірвання в судовому порядку. Отже, позов в цій частині є обґрунтованим, підставним та підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 7.1 Договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов’язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України “Про оренду землі” у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного Кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до п.п. 4.32, 4.36 Положення про Головне управління Держземагентства в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 258 від 10.05.2012 року (із змінами, внесеними наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 40 від 25.01.2013 року, що набрали чинності 26.02.2013 року), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.05.2012 року за № 852/21164, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань: передає відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах області; уживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, звертається з позовами до суду за захистом своїх прав та з питань порушення вимог законодавства.

Господарським судом встановлено, що орган, який на даний час розпоряджається земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності на території області є Головне управління Держземагентства у Миколаївській області, а, отже, спірна земельна ділянка належить до земель сільськогосподарського призначення державної власності.

За цих підстав, господарський суд, оцінивши обставини справи, вважає, що відповідач зобов’язаний повернути спірну земельну ділянку державі в особі Головного управління Держземагентства у Миколаївській області на умовах, визначених у п. 7.1. спірного договору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Таким чином, дослідивши надані позивачами документальні докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України, проаналізувавши норми діючого законодавства, які регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, а отже задоволення їх в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати слід стягнути з відповідача в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов прокурора Баштанського району Миколаївської області задовольнити повністю.

2. Достроково розірвати договір оренди землі від 03.03.2007 року, укладений між Баштанською районною державною адміністрацією Миколаївської області та закритим акціонерним товариством “Росток” щодо земельної ділянки площею 97,22 га, кадастровий номер: 4820685300:06:000:0185, розташованої за межами населеного пункту на території Привільненської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, який зареєстрований Баштанським районним відділом Миколаївської регіональної філії ДП “Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України”, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.03.2007 року за № 040700600733.

3. Зобов’язати закрите акціонерне товариство “Росток” (вул. Заводська, 2, м. Баштанка, Миколаївська обл., 56100, ідентифікаційний код 30423307) повернути державі в особі Головного управління Держземагенства у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 38312932) земельну ділянку, площею 97,22 га, кадастровий номер: 4820685300:06:000:0185, яка розташована за межами населеного пункту на території Привільненської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, у стані, в якому її було одержано в оренду.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку відповідно до ст. 91, 93 ГПК України.

Повне рішення складено і підписано 04 лютого 2015 року

Суддя А.П. Алексєєв