Рішення № 42557754, 30.01.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2015Справа № 910/18898/14Суддя Отрош І.М., розглянувши матеріали справи

за позовомЛевенець Євгенії ЮріївнидоПублічного акціонерного товариства "Прайм-Банк"провизнання недійсними рішень позачергових загальних зборівПредставники сторін:від позивача:Годованюк О.В. - представник за довіреністю б/н від 24.06.2014;від відповідача:не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

08.09.2014 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Левенець Євгенії Юріївни з вимогами до Публічного акціонерного товариства "Прайм-Банк" про визнання недійсними рішення позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Прайм-Банк" від 04.08.2014.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на те, що під час підготовки та проведення позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Прайм-Банк" 04.08.2014, які оформлені відповідним протоколом, відповідачем порушено вимоги Закону України «Про акціонерні товариства», Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1377 від 29.09.2011 «Про затвердження вимог до інформації про кандидатів у члени органу акціонерного товариства», Порядку збільшення (зменшення) статутного капіталу публічного або приватного акціонерного товариства, затвердженого рішенням НКЦПФР № 822 від 14.05.2013 та статуту Публічного акціонерного товариства "Прайм-Банк", що є підставою для визнання рішень позачергових загальних зборів відповідача, проведених 04.08.2014 та оформлених відповідним протоколом, недійсними.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2014 у справі № 910/18898/14 залишено без розгляду позовну заяву Левенець Євгенії Юріївни до Публічного акціонерного товариства "Прайм-Банк" про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Прайм-Банк" від 04.08.2014, які оформлені відповідним протоколом.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 у справі № 910/18898/14 скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.11.2014 та матеріали справи № 910/18898/14 повернуто до Господарського суду міста Києва для розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2015 справу № 910/18898/14 прийнято до провадження суддею Отрош І.М., розгляд справи призначено на 30.01.2015.

У судовому засіданні 30.01.2015 представник позивача надав усні пояснення по суті спору; позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 30.01.2015 не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103032063237.

У судовому засіданні 30.01.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно зі ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно зі ст. 116 Цивільного кодексу України, ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених законом; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів; здійснити відчуження часток у статутному капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.

Своє право брати участь в управлінні справами товариства учасники реалізують через загальні збори учасників товариства, які є вищим органом товариства, шляхом голосування на них за принципом: учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі (ст. 145 Цивільного кодексу України, статті 58, 60 Закону України "Про господарські товариства").

Публічне акціонерне товариство "Прайм-Банк" є юридичною особою, яка відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру, зареєстрована 06.07.2009 та є правонаступником Закритого акціонерного товариства «Прайм-банк».

Позивач, Левенець Євгенія Юріївна є акціонером Публічного акціонерного товариства "Прайм-Банк", що підтверджується випискою про стан рахунку в цінних паперах станом на 03.07.2014 та станом на 04.08.2014 (наявні в матеріалах справи).

Звертаючись з позовом до суду позивач повідомив, що 04.08.2014 відбулись позачергові загальні збори акціонерів Публічного акціонерного товариства "Прайм-Банк" щодо обрання лічильної комісії, голови та секретаря загальних зборів акціонерів та затвердження регламенту роботи загальних зборів акціонерів; затвердження результатів укладення договорів з першими власниками у процесі приватного розміщення акцій Публічного акціонерного товариства "Прайм-Банк"; затвердження результатів приватного розміщення акцій відповідача; затвердження звіту про результати приватного розміщення акцій відповідача; затвердження змін до статуту Публічного акціонерного товариства "Прайм-Банк" шляхом його затвердження у новій редакції; внесення змін до Положення про Загальні збори Публічного акціонерного товариства "Прайм-Банк" шляхом його затвердження у новій редакції; внесення змін до Положення про Спостережну раду відповідача шляхом його затвердження у новій редакції; внесення змін до Положення про Правління відповідача шляхом його затвердження у новій редакції; внесення змін до Положення про Ревізійну комісію Публічного акціонерного товариства "Прайм-Банк" шляхом його затвердження у новій редакції; припинення повноважень членів Спостережної ради відповідача; обрання членів Спостережної ради Публічного акціонерного товариства "Прайм-Банк"; припинення повноважень членів Ревізійної комісії відповідача; обрання членів Ревізійної комісії Публічного акціонерного товариства "Прайм-Банк".

Позивач зазначив, що при підготовці та безпосередньо проведенні Загальних зборів було грубо порушено вимоги чинного законодавства України та Статуту відповідача щодо організації і проведення загальних зборів акціонерів, що призвело до істотного порушення прав і охоронюваних законом інтересів позивача.

Зокрема, позивач наголосив у позовній заяві, що уповноваженим представникам позивача жодного разу не було надано можливості для ознайомлення із документами, необхідними для прийняття рішень порядку денного; загальні збори Публічного акціонерного товариства "Прайм-Банк" проводились не за місцезнаходженням відповідача, а також за іншою адресою, ніж та, яка була вказана в повідомленні про проведення позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Прайм-Банк"; особа, яка проводила реєстрацію акціонерів, не надала представнику позивача документів на підтвердження своїх повноважень; функції реєстраційної комісії у складі голови реєстраційної комісії Белікова О.В. та секретаря Булавчік В.В. виконувала лічильна комісія у тому ж складі.

Також позивач зазначив у позовній заяві, що на розгляд Загальних зборів 04.08.2014 року було винесено питання № 5 «Про затвердження змін до статуту Публічного акціонерного товариства "Прайм-Банк" шляхом його затвердження у новій редакції». Рішення по питанню № 5 порядку денного прийнято не було, оскільки позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Правовий альянс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровська хвиля», Товариство з обмеженою відповідальністю «Центуріон», які у сукупності володіють 30% голосів відповідача, голосували проти, а тому правові підстави для внесення змін до установчих документів Публічного акціонерного товариства "Прайм-Банк" відсутні.

Крім того, у позові позивач зазначив, що для голосування на Загальних зборах по пункту 11 порядку денного акціонерного товариства було винесено питання «Про обрання членів Спостережної ради відповідача» та по пункту 13 - «Про обрання членів Ревізійної комісії відповідача». Однак, бюлетені, по питанню 11 та питання 13 порядку денного Загальних зборів, які були надані для голосування представнику позивача не відповідають нормам Закону України «Про акціонерні товариства», Рішенню Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 1377 від 29.09.2011 «Про затвердження Вимог до інформації про кандидатів у члени органу акціонерного товариства». Таким чином, позивач стверджує, що склад Спостережної ради, обраної на загальних зборах відповідача виконує свої обов'язки незаконно, оскільки його порядок його обрання був порушений, та неможливо встановити кількість голосів, які голосували за склад Спостережної ради. Крім того, за твердженням позивача, відповідач порушив порядок обрання членів ревізійної комісії Публічного акціонерного товариства "Прайм-Банк".

Також, позивач зазначив, що відповідачем порушено порядок збільшення статутного капіталу Публічного акціонерного товариства "Прайм-Банк", оскільки на адресу позивача не надходило письмового повідомлення про порядок реалізації переважного права на придбання акцій додаткової емісії, що є порушенням Закону України «Про акціонерні товариства».

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Учасники товариства (акціонери) права та законні інтереси яких порушено рішенням загальних зборів, вправі оскаржити до суду відповідні рішення як акти шляхом пред'явлення позову про визнання його недійсним, якщо таке рішення не відповідає вимогам законодавства та порушує права чи законні інтереси учасника (акціонера) товариства (п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.08 № 13).

Втім, наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації, встановленого права.

Згідно п.п. 17, 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.08 № 13 підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення учасника (акціонера) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів учасника (акціонера) товариства рішенням загальних зборів.

При цьому, для визнання недійсним рішення обов'язково необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду відсутні підстави для задоволення позову.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. № 18-рп/2004 під поняттям "охоронюваний законом інтерес", що вживається в законах України, треба розуміти як прагнення до користування матеріальним та/або нематеріальним благом, так і зумовлений загальним змістом, об'єктивний і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і Законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Отже, звертаючись до суду з даним позовом позивач повинен довести, яким чином оскаржуване рішення порушує його права чи законні інтереси.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з частиною 1 статті 32 Господарського процесуального України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Нормами статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд наголошує на тому, що предметом спору у даній справі є визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Прайм-Банк" від 04.08.2014, які оформлені протоколом від 04.08.2014, а тому необхідною умовою для повного, всебічного та справедливого розгляду спору є необхідність дослідити протокол загальних зборів Публічного акціонерного товариства "Прайм-Банк" від 04.08.2014.

З наявних в матеріалах справи копії бюлетенів для голосування від 04.08.2014 та оголошення в друкованому виданні «Бюлетень. Цінні папери України» № 120 (3917) від 02.07.2014 про проведення позачергових загальних зборів акціонерів відповідача вбачається, що загальні збори Публічного акціонерного товариства "Прайм-Банк" 04.08.2014 могли мати місце та відповідне рішення загальних зборів, оформлене протоколом від 04.08.2014, могло бути прийняте. Однак, зважаючи на відсутність в матеріалах справи протоколу загальних зборів Публічного акціонерного товариства "Прайм-Банк" від 04.08.2014, яким оформлене рішення загальних зборів відповідача, що є предметом спору, суд не може прийти до однозначного висновку щодо фактичних обставин справи.

Згідно із п.п. 17, 18 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.08 № 13, підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення учасника (акціонера) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів учасника (акціонера) товариства рішенням загальних зборів.

При цьому, для визнання недійсним рішення обов'язково необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду відсутні підстави для задоволення позову.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про судове рішення» від 23.03.2012 № 6, рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Суд наголошує на тому, що неодноразово ухвалами від 10.09.2014, 06.10.2014, 24.10.2014 та 10.11.2014 зобов'язував позивача надати суду оригінал (для огляду) та належним чином засвідчені копії (для залучення до матеріалів справи) протоколу від 04.08.2014, яким оформлені спірні рішення загальних зборів учасників Публічного акціонерного товариства "Прайм-Банк". Однак, позивач не надав суду витребовувані документи.

При цьому суд, задовольнивши клопотання представника позивача про витребовування доказів, неодноразово ухвалами від 24.10.2014, 10.11.2014 та від 14.01.2015 витребовував у відповідача належним чином завірену копію (оригінал для огляду) протоколу позачергових Загальних зборів акціонерів ПАТ "Прайм-Банк" від 04.08.2014 із звітом про результати приватного розміщення акцій ПАТ "Прайм-Банк", що є невід'ємною частиною протоколу; належним чином завірену копію (оригінал для огляду) протоколу засідання спостережної ради про призначення позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Прайм-Банк" призначених на 04.08.2014; належним чином завірену копію (оригінал для огляду) протоколу засідання Спостережної ради від 23.07.2014 про затвердження бюлетенів для голосування; належним чином завірену копію (оригінал для огляду) протоколу лічильної комісії про підсумки голосування на позачергових Загальних зборах акціонерів ПАТ "Прайм-Банк" від 04.08.2014; належним чином завірену копію (оригінал для огляду) протоколу реєстраційної комісії позачергових Загальних зборів акціонерів ПАТ "Прайм-Банк" від 04.08.2014; перелік акціонерів, які зареєструвалися для участі у позачергових Загальних зборах акціонерів 04.08.2014; належним чином завірену копію (оригінал для огляду) протоколу чергових Загальних зборів ПАТ "Прйм-Банк" від 10.04.2014; належним чином завірену копію діючого статуту (із затвердженими змінами) ПАТ "Прайм-Банк"; належним чином завірені копії заяв кандидатів, які надавали згоду на обрання членами Спостережної ради; належним чином завірену копію Положення про Спостережну раду, Правління, Ревізійну комісію ПАТ "Прайм-Банк" затверджених позачерговими зборами акціонерів ПАТ "Прайм-банк" 04.08.2014.

Втім, відповідач відповідні документи на виконання вимог ухвал суду не надав, причини ненадання не пояснив, у судові засідання не з'являвся.

Ухвалою про порушення провадження у справі від 10.09.2014 суд зобов'язав Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Солом'янського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві надати суду реєстраційну справу Публічного акціонерного товариства "Прайм-Банк".

02.10.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Солом'янського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві надійшли матеріали реєстраційної справи на виконання вимог ухвали суду.

Однак, в матеріалах реєстраційної справи Публічного акціонерного товариства "Прайм-Банк" відсутній протокол від 04.08.2014, яким, за твердженням позивача, оформлені рішення позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Прайм-Банк".

Протокол є документом, який фіксує факт прийняття рішення загальними зборами.

Суд зазначає, що до обставин, на яких сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування - це сукупність обставин, що їх необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача і заперечень відповідача.

До обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, відносять відомості, які підтверджують чи спростовують достовірність відомостей, що включаються в предмет доказування, а отже, дають можливість дати їм правильну оцінку.

При цьому, розподіл тягаря доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Натомість, враховуючи вищевикладені обставини справи та беручи до уваги відсутність в матеріалах справи протоколу загальних зборів Публічного акціонерного товариства "Прайм-Банк" від 04.08.2014, яким, за твердженням позивача, оформлені спірні рішення загальних зборів відповідача, суд приходить до висновку про неможливість встановлення фактичних обставин справи, з'ясування, чи мали місце обставини, на які посилається позивач у позовній заяві, та встановлення факту порушення вказаним рішенням прав та законних інтересів позивача, у зв'язку з чим суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог Левенець Євгенії Юріївни до Публічного акціонерного товариства "Прайм-Банк" про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів від 04.08.2014, оформлених відповідним протоколом, у зв'язку з недоведеністю.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

Відповідно до ст. 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Сторони зобов'язані виконувати вказівки суду щодо вчинення процесуальних дій, необхідних для вирішення спору. Так, ст. 65 ГПК передбачено, що з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя в необхідних випадках під час підготовки справи до розгляду зобов'язує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії (звірити розрахунки, провести огляд доказів у місці їх знаходження тощо); витребує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору. В процесі розгляду справи суд також може вимагати від сторін подання додаткових доказів, пояснень, обгрунтувань, тощо.

Відповідно до частини 2 статті 30 Господарського процесуального кодексу України, особи зобов'язані з'явитись до господарського суду на його виклик, сповістити про знані ними відомості та обставини справи, подати на вимогу суду пояснення в письмовій формі.

Пунктом 3.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. Відповідні дії або бездіяльність з урахуванням конкретних обставин справи можуть тягти за собою, зокрема, стягнення штрафу з винної сторони в доход державного бюджету України (пункт 5 статті 83 ГПК).

Частиною 2 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України визначено, що невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Враховуючи те, що відповідач не подав витребовуваних судом доказів, відповідно до ухвал від 24.10.2014, 10.11.2014 та від 14.01.2015, та не пояснив суду поважності причин невиконання ним вимог ухвал суду, суд покладає на відповідача штраф за ухилення від вчинення дій, покладених на нього господарським судом, у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1700 грн. 00 коп.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, п. 5 ч. 1 ст. 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Прайм-банк» (03049, м. Київ, вул. Богданівська, буд. 24; ідентифікаційний код: 26051650) в доход Державного бюджету України штраф в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 04.02.2015

Суддя І.М. Отрош