Постанова № 42557570, 30.01.2015, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2015 року м. ЛуцькСправа № 803/23/15-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого, судді Смокович В.І.,

при секретарі судового засідання Литвиненко І.П.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Панасюка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Волинського обласного військового комісаріату про стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернувся в суд з адміністративним позовом до Волинського обласного військового комісаріату (далі - відповідач, Волинський ОВК) про стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно у розмірі 11 710,71 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом у Збройних силах України. Згідно довідки по вартість неотриманого речового майна, він мав одержувати грошову компенсацію замість речового майна, що підлягало до видачі в сукупному розмірі 11 710,71 грн. З приводу отримання грошової компенсації він звертався до Волинського обласного військового комісаріату, однак листом від 05 січня 2015 року №ВФ3/48 йому відмовлено у видачі грошової компенсації у зв'язку з відсутністю фінансування. З наведених підстав просить суд стягнути з відповідача грошову компенсацію за неотримане речове майно у розмірі 11 710,71 грн.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник військового комісаріату у судовому засіданні та письмових запереченнях від 26 січня 2015 року №382 заперечив проти задоволення позову з тих підстав, що пункт 2 статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», виключений на підставі підпункту 3 пункту 67 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» (а.с.15-16).

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю, з наступних підстав.

Судом встановлено, що підполковник ОСОБА_1 проходить військову службу у Володимир-Волинському ОРВК на посаді військового комісара, що підтверджується довідкою військового комісаріату від 02 січня 2015 року №1 (а.с.6). При цьому, в судовому засіданні як позивачем, так і представником відповідача підтверджено, що ОСОБА_1 продовжує нести військову службу і на момент розгляду справи.

З матеріалів справи слідує, що позивач звертався до Волинського обласного військового комісаріату з приводу виплати йому грошової компенсації за неотримане речове майно, однак листом від 05 січня 2015 року №ВФ3/48 йому відмовлено у видачі грошової компенсації у зв'язку з відсутністю фінансування (а.с.7).

Відповідно до довідки Волинського ОВК №1 «Про одержання грошової компенсації замість речового майна, що підлягає видачі підполковнику ОСОБА_1», загальний розмір грошової компенсації становить 11 710,71 грн (а.с.17-18).

Надаючи правову оцінку відносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини виникли з приводу виплати військовослужбовцю грошової компенсації за неотримане речове майно, а тому врегульовані Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон).

Відповідно до частини другої статті 9-1 Закону, військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів. Порядок виплати грошової компенсації визначається Кабінетом Міністрів України.

Суд звертає увагу, що вказані положення Закону виключенні на підставі підпункту 3 пункту 67 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», однак зміни, внесені підпунктом 3 пункту 67 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008, що спростовує доводи представника відповідача.

Отже, з 22 травня 2008 року відновлено дію частини другої статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», і вона продовжує діяти на даний час.

Листом від 05 січня 2015 року полковником Куликом Р.А. було запропоновано позивачу з'явитись у Волинський ОВК для можливого отримання речового майна в рахунок часткового або повного погашення зазначеної заборгованості (а.с.7).

У судовому засіданні судом встановлено, що підполковник ОСОБА_1 ні речового майна, ні грошової компенсації не отримав про що свідчить довідка №1 від 06 січня 2015 року (а.с.17).

При вирішенні справи суд враховує правову позицію Верховного суду України, яка викладена у постановах від 15 липня 2014 року № 21-164а14, від 19 березня 2013 року № 21-38а13 та зводиться до того, що право на отримання грошової компенсації за неотримане речове майно мають право лише військовослужбовці, які проходять військову службу на момент звернення до суду, а військовослужбовці, які звільнені у запас або відставку такого права не мають.

У розглядуваному випадку ОСОБА_1 як на момент звернення до командування з приводу виплати компенсації, так і на момент розгляду справи в суді, проходить військову службу на посаді військового комісара Володимир-Волинського об'єднаного районного військового комісаріату, а отже відповідно до частини другої статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» має право на отримання грошової компенсації за неотримане речове майно, розмір якої визначений у довідці Волинського ОВК та становить 11 710,71 грн (а.с.17). З наведених підстав суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Волинського обласного військового комісаріату про стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно - задовольнити повністю.

Стягнути з Волинського обласного військового комісаріату (43008, м. Луцьк, вул. Теремнівська, 85-А, код ЄДРПОУ 08013516) на користь ОСОБА_1 (44700, Волинська область, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) грошову компенсацію за неотримане речове майно у розмірі 11 710,71 грн (одинадцять тисяч сімсот десять гривень сімдесят одна копійка).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.І. Смокович

Повний текст постанови виготовлений 04 лютого 2015 року.