Ухвала суду № 42556760, 25.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

25 грудня 2014 року м. Київ В/800/5862/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Карася О.В. (головуючого),

Голубєвої Г.К., Костенка М.І., Ланченко Л.В., Рибченка А.О.,

перевіривши заяву Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 23.09.2014 К/800/33771/14

у справі № 826/2101/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМТ-Центр"

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція звернулась до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 23.09.2014 К/800/33771/14.

Відповідно до ст. 2391 КАС України (із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 07.07.2010 № 2453-VІ "Про судоустрій і статус суддів"), заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 2392 та 240 КАС України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 237 та ч. 1 ст. 238 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, у трьохмісячний строк з дня ухвалення судового рішення, щодо якого заявлено клопотання про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання на підтвердження підстав, установлених п. 1 ч. 1 ст. 237 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.

У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 23.09.2014 К/800/33771/14 заявник, посилаючись на неоднакове порівняно з іншими справами застосування цим судом одних і тих самих норм матеріального права, а саме п. 134.1 ст. 134, п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, просить її скасувати.

На підтвердження зазначеного заявник надав ухвалу Вищого адміністративного суду України від 22.042008 у справі № 3/74а, в якій на його думку, інакше застосовано одні й ті самі норми права.

Виконуючи положення ст. 240 КАС України щодо вирішення питання про допуск вищим спеціалізованим судом справи до її провадження у Верховному Суді України з метою здійснення правосуддя та забезпечення однакового застосування законодавства усіма судами загальної юрисдикції, колегія Вищого адміністративного суду України не виявила неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права, оскільки правовідносини між сторонами у справах, за якими ухвалені вказані вище судові рішення, виникли з різних відмінних між собою обставин, яким надавалася правова оцінка та до яких застосовувались різні норми податкового законодавства.

Зокрема, у справі № 826/1797/14, рішення якої було надано як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції, підтримуючи позицію судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні адміністративного позову, суд касаційної інстанції виходив з встановлених судами обставин у їх сукупності про отримання платником податків лише податкової вигоди без мети здійснення господарської діяльності, що призвело до заниження платником податку ПДВ.

Разом з тим, зі змісту ухвали касаційної інстанції, про перегляд якої поставлено питання у заяві, суд, визначивши характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень, застосовував норми податкового законодавства з урахуванням встановлених попередніми судами обставин справи про те, що позиція податкового органу, яка полягає у порушенні платником податку податкового законодавства, що призвело до заниження податку на прибуток, є безпідставною, оскільки податковим органом не доведено реалізацію товару пов'язаним особам за ціною нижчою від ринкової, а витрати на транспортно - експедиційні та маркетингові послуги підтверджені відповідними доказами, оцінку яким надано у їх сукупності.

Отже, правовідносини, які були предметом судових розглядів у вказаних вище справах, не є подібними з підстав формування платниками податків різних податкових зобов'язань (податок на прибуток та ПДВ) за різних обставин, і касаційним судом застосовувалися різні норми матеріального права.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження у Верховному Суді України.

Керуючись ст. ст. 235-240 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволені заяви Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про допуск справи до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 23.09.2014 К/800/33771/14 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Карась О.В.

Судді Голубєва Г.К.

Костенко М.І.

Ланченко Л.В.

Рибченко А.О.