Постанова № 42556548, 29.01.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2015 року Справа № 904/5166/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Кота О.В., Євсікова О.О., Саранюка В.Ірозглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"на рішення та постановугосподарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2014 Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.12.2014у справі№ 904/5166/14за позовом до проДержавного підприємства "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" стягнення 76 668,40 грн.за участю представників сторін:позивача: відповідача:Марченко Н.М., Русанової В.В. Лосєва Д.В.ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2014 (суддя Васильєв О.Ю.), яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.12.2014 (судді: Орєшкіна Е.В., Прудніков В.В., Широбокова Л.П.), задоволено позов Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (надалі - ДП "Придніпровська залізниця") до Публічного акціонерного товариства" Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (надалі - ПАТ "Південний ГЗК"): з відповідача на користь позивача стягнуто 74 827,44 грн плати за користування вагонами, 1 860,96 грн збору за зберігання вантажу.

Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими рішеннями, ПАТ "Південний ГЗК" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про їх скасування, просить прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Скаржник посилаються на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема статей 119, 121 Статуту залізниць України, пунктів 8, 9, 10, 12 Правил користування вагонами та контейнерами, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.

У відзиві на касаційну скаргу ДП "Придніпровська залізниця" не погоджується з доводами відповідача.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 28.11.2013 між ДП "Придніпровська залізниця" та ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (у подальшому ПАТ "Південний ГЗК") укладено договір № ПР/М-13-2/11-131387/НЮдч/2013/у/ТО/1466 про експлуатацію залізничної під'їзної колії ВАТ "Південний ГЗК", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, відповідно до пункту 1 якого згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці спареною стрілкою № 2/4 в парній горловині станції; під'їзна колія обслуговується власним локомотивом; межею під'їзної колії є знак "Межа під'їзної колії", який встановлено біля вхідного сигналу Ч станції Допоміжна власника колії на відстані 4 779 метрів від стрілки примикання.

Цей договір укладається терміном на один рік з 11.12.2013 до 10.12.2014 включно (пункт 20 договору).

Згідно з пунктом 5 вказаного договору передача (здача) вагонів для під'їзної колії здійснюється: порожніх вагонів під навантаження через інтервал часу - 1,5 год.; маршрутів, завантажених аглорудою через інтервал часу - 5,0 год.; маршрутів, завантажених вапняком через інтервал часу - 4,5 год.; передача розбірних поїздів - за повідомленнями; повідомлення про подачу вагонів на під'їзну колію передаються старшим прийомоздавальником станції Кривий Ріг по телефону оператору диспетчера зовнішнього транспорту УЗТ не пізніше, ніж за 2,0 години до фактичного подавання вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2.

Відповідно до пункту 6 договору вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-здавальних колій станції Допоміжна; подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії; здавання вагонів провадиться на одній з приймально-здавальних колій станції Допоміжна.

Максимальна кількість вагонів у кожній партії, що передається власнику колії, становить не більше 57 вагонів (228 вісей) для на піввагонів та 60 вагонів (240 вісей) для вагонів-обкотишовозів (пункт 7 договору).

Згідно з пунктом 11 договору час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці.

Власник колії сплачує залізниці плату за користування вагонами згідно з Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України, за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів; збір і плата вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України по передоплаті через ЄТехПД з відповідними оголошеними Укрзалізницею коефіцієнтами підвищення (пункт 15 договору).

Судам встановлені наступні факти: за накладними, копії яких містяться в матеріалах справи, позивач прийняв порожні вагони власності ТОВ "Юнісон Груп", ТОВ "Імператив Груп", ПП "ВТБ Лізинг Україна", ТОВ "Євразія Транс Сервіс", ТОВ "МТК", ПАТ "Південний ГЗК", ТОВ "СВТЛ", ТОВ "ТЕК" Енерготранс", ДП "Трансгарант-Україна", ТОВ "Група Інтер Кар Груп", ТОВ "Істек", ТОВ "Транссистема", ДП "Укрспецвагон", ТОВ "Укррос-Транс", ТОВ "Унікредит Лізинг" до перевезення на адресу одержувача ПАТ "Південний ГЗК", станцією та залізницею призначення в яких зазначена ст. Кривий Ріг Придніпровської залізниці.

За наказом № 18 від 11.01.2014 о 03 год. 55 хв. вагони були затримані на ст. Новоблочна Придніпровської залізниці через неможливість приймання їх ст. Кривий Ріг Придніпровської залізниці з причини скупчення на останній у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником ПАТ "Південний ГЗК" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу. Затримані вагони №№ голова 51805844 хвіст 56855372 у кількості 64 вагонів, індекс поїзда 4011-15-4672 з вантажем - на своїх осях, що перевозились у поїзді № 2104.

Станцією затримки Новоблочна Придніпровської залізниці складено акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 5 від 11.01.2014, акт загальної форми ГУ-23 № 5 від 11.01.2014. Повідомлення про затримку вагонів отримане відповідачем 11.01.2014 о 04 год. 45 хв.

14.01.2014 о 22 год. 30 хв. у журналі № 4 диспетчерських розпоряджень по Криворізькій дирекції залізниці на відміну наказів по затриманих поїздах форми ДУ-58 зареєстровано наказ № 31 про надання дозволу станції Новоблочна відправити поїзд № 2104, який був затриманий за наказом № 18, з оформленням усіх необхідних документів.

Відповідно до акта про затримку вагонів форми ГУ-23а № 5 від 11.01.2014 затримані вагони, що прибули поїздом № 2104, відправлені поїздом № 2104 14.01.2014 о 23 год. 15 хв.

На станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці представниками сторін складені акти загальної форми ГУ-23 на віднесення на відповідність вантажовласника.

За наказом № 21 від 12.01.2014 о 10 год. 05 хв. були затримані вагони на ст. Новоблочна Придніпровської залізниці через неможливість приймання їх ст. Кривий Ріг Придніпровської залізниці з причини скупчення на останній у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником ПАТ "Південний ГЗК" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу. Затримані вагони №№ голова 61489704 хвіст 61495610 у кількості 57 вагонів, індекс поїзда 4607-113-4672 з вантажем - на своїх осях, що перевозились у поїзді № 2605.

Станцією затримки Новоблочна Придніпровської залізниці складено акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 6 від 12.01.2014 та акт загальної форми ГУ-23 № 6 від 12.01.2014. Повідомлення про затримку вагонів отримане відповідачем 12.01.2014 о 11 год. 15 хв.

12.01.2014 о 23 год. 15 хв. у журналі № 4 диспетчерських розпоряджень по Криворізькій дирекції залізниці на відміну наказів по затриманих поїздах форми ДУ-58 зареєстровано наказ № 22 про надання дозволу станції Новоблочна відправити поїзд № 2605, який був затриманий за наказом № 21, з оформленням усіх необхідних документів.

Відповідно до акта про затримку вагонів форми ГУ-23а № 6 від 12.01.2014 затримані вагони, що прибули поїздом № 2605, відправлені поїздом № 2605 13.01.2014 о 00 год. 50 хв.

На станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці представниками сторін складені акти загальної форми ГУ-23 на віднесення на відповідність вантажовласника.

Позивачем зроблено нарахування плати за користування вагонами у сумі 74 827,44 грн за відомостями ф.ГУ-46 № 14019068, № 14019070, № 18019098, № 19019103, № 19019104, № 19019105, № 20019107 та збір за зберігання вантажу у сумі 1 860,96 грн по накопичувальній картці ф.ДФУ- 92 № 15019014 за весь час затримки вагонів на станції Новоблочна Придніпровської залізниці, які представники відповідача підписали із застереженням про готовність прийняти вагони на під'їзду колію.

Судами також встановлено, що позивач своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони на його під'їзну колію, щодо яких складено вищевказані акти загальної форми. Відповідні записи відображені у книзі ф. ГУ-2 повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження ст. Кривий Ріг Придніпровської залізниці.

Доказів на підтвердження повідомлення залізниці прямим телефонним зв'язком відповідно до умов договору або іншим чином щодо готовності забрати на свою під'їзну колію вагони; доказів на підтвердження прийняття заходів до залізниці з приводу порушення нею умов договору в частині дотримання строку здачі вагонів на під'їзну колію вантажовласника відповідач зі свого боку не надав.

Надані позивачем пояснення поїзних диспетчерів свідчать про неможливість подачі спірних вагонів у зв'язку з зайнятістю колій станції призначення з вини вантажоотримувача, яким не забирались подані на його адресу вагони.

Несвоєчасне забирання з колій станції відповідачем вантажів, які прибули на його адресу, є порушенням вимог пункту 33 Правил видачі вантажів та статей 46,47 Статуту залізниць України, якими визначено, що одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом, договором, контрактом, замовленням тощо.

З урахуванням встановлених обставин справи, керуючись приписами, зокрема статей 42, 46, 71, 119 Статуту залізниць України, статей 908, 920 Цивільного кодексу України, статті 307 Господарського кодексу України, пункту 8 Правил зберігання вантажів, пункту 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, пунктів 3, 4 розділу ІІ, пунктів 6, 8, 9, 10, 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами, господарські суди дійшли правомірного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Касаційна інстанція згідно з вимогами статті 1117 ГПК України перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права. Перевірка здійснюється на підставі фактичних обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій, та в межах касаційної скарги.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи за касаційною скаргою, яким вже була надана належна правова оцінка судами попередніх інстанцій, не спростовують правильних висновків господарських судів, які відповідають правовому висновку Верховного Суду України, викладеному, зокрема в постановах від 30.09.2014 у справі № 904/5819/13, від 02.09.2014 у справі № 904/6846/13. Крім того, твердження скаржника зводяться до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтями 1115, 1117 ГПК України.

З урахуванням викладеного, відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Згідно з пунктом 1 статті 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" у справі № 904/5166/14 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2014 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.12.2014 у справі № 904/5166/14 залишити без змін.

Головуючий суддя: О. Кот

судді: О. Євсіков

В. Саранюк