Постанова № 42554031, 28.01.2015, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/15936/14-а

Провадження № 2-а/520/52/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2015 року.

Київський районний суд м.Одеси

У складі судді Калашнікової О.І.

При секретарі Малярчук О.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою

ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Одеси про визнання дій неправомірними і зобов"язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач у 2009 році звернувся до суду з вимогами ухвалити рішення, яким визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Одеси щодо нарахування і виплати основної та додаткової пенсії неправомірними, зобов"язати УПФ України в Київському районі м.Одеси зробити перерахунок основної пенсії та додаткової пенсії відповідно до вимог п.4 ст.54 і ст.50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов"язати відповідача виплатити заборгованість по основній і додатковій пенсії, яка виникла у зв"язку з перерахунком пенсії з 29.12.2008 року і виплачувати безстроково, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Позовні вимоги ОСОБА_1 постановою Київського райсуду м.Одеси від 21.07.2010 року були задоволені частково.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.10.2014 року постанову Київського райсуду м.Одеси і ухвалу апеляційного суду Одеської області по даній справі скасовано, справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

ОСОБА_1 до судового засідання не з"явився, надав заяву про вирішення спору за його відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримує.

Представник УПФ України в Київському районі м.Одеси позов ОСОБА_1 не визнав.

Суд вислухав представника відповідача, вивчив матеріали справи і встановив наступне:

ОСОБА_1 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії і є інвалідом 2 групи внаслідок захворювання, пов"язаного з ліквідацією наслідків на ЧАЕС, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі м.Одеси з 21.12 2006 року (також перебував на обліку з 30.12.1997 року по 31.01.2005 року).

Розрахунок пенсії ОСОБА_1 УПФ України в Київському районі м.Одеси виконало відповідно до постанов Кабінету Міністрів України "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" від 3.01.2002 року №1, "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" від 28.05. 2008 року №530 та "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" від 16.07.2008 р. №654. ОСОБА_1 з діями відповідача щодо розрахунку розміру пенсії не погодився і 2.11.2009 року звернувся з заявою про перерахунок призначеного розміру пенсії з урахуванням положень ст.50 та п.4 ст.54 Закону „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (№796-ХП), якими розмір пенсії для осіб, інвалідність яких пов"язана з Чорнобильською катастрофою, визначається, виходячи з розрахунку, зокрема по 2 групі інвалідності - не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та надбавки у розмірі 75% мінімальної пенсії. Управління пенсійного фонду України в Київському районі м.Одеси відмовило ОСОБА_1 у задоволенні заяви, тому позивач звернувся до суду з цим позовом і стверджував, що дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії порушують його права на отримання пенсії у розмірі, передбаченому законом, яка має забезпечити достойний рівень його життя. На обґрунтування своїх вимог позивач посилався на ст.116 Конституції України, ст.19 Закону „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", Закон України „Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", ст.ст.50 і 54 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Представник відповідача, не визнаючи позов, стверджував, що ОСОБА_1 нараховувалась і виплачувалась основна і додаткова пенсія як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інваліду 2-ї групи на підставі і відповідно до вимог Закону України „Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Постанов Кабінету Міністрів України №1 від 3.01.2002 року „Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України" і №654 від 16.07.2008 р. „Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян", що відсутні правові підстави для перерахунку позивачу як основної так і додаткової пенсії .

При вищенаведених обставинах суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача з таких правових підстав.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров"я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"( №796-ХП). Нормами ст.49 названого Закону передбачено пенсії особам, віднесеним до 1,2,3,4 категорій у вигляді : а) державної пенсії; б) додаткової пенсії, за шкоду, заподіяну здоров"ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Відповідно до ст.50 Закону №796-ХП ( в редакції, що діяла на момент звернення позивача до суду) особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами 2 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров"ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. Ст.54 Закону №796-ХП передбачала, що в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів 2-ї групи , щодо яких встановлено зв"язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

Законом України від 14 червня 2011 року №3491-УІ Прикінцеві положення Закону України від 28 грудня 2010 року №2857 УІ "Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповнено п.4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50,51,54 Закону №796-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених КМУ виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету УПФ на 2011 рік. 23 липня 2011 року набрала чинності постанова КМУ від 6 липня 2011 року №745 " Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", якою встановлено розмір додаткової пенсії особам, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Таким чином, ОСОБА_1 до 23 липня 2011 мав право на отримання основної пенсії у розмірі не нижчому від 8 мінімальних пенсій за віком, і щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров"ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.

Судом встановлено, що позивач у період з 2008 року по 23.07.2011 року отримував основну пенсію і додаткову пенсію у розмірах, які розраховувались УПФ України в Київському районі м.Одеси на підставі і відповідно до Постанови КабМіну України №1 від 03.01.2002 року „Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категорім пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" і Постанови КабМіну України №530 від 28.05.2008 року „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян".

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов"язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України. Ч.4 ст.9 КАС України передбачає, що у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов"язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. У данному випадку при визначенні розміру пенсії позивачу застосуванню підлягають ст.ст.50,54 Закону „Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок "Чорнобильської катастрофи", а не вищеназвані Постанови КабМіну України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

Зі ст.ст.50,54 Закону №796-ХП вбачається, що при визначенні розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

За чинним законодавстом розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правивлами, передбаченими ч.1ст.28 Закону „Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування". Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір, немає. Тому суд вважає, наявність норми, викладеної у ч.3 ст.28 Закону „Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацем першим ч.1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісчної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, виходячи з мінімальної пенсії за віком, як це встановлено Законом №796-ХП (на момент звернення позивача до суду).

Згідно з ч.3 ст.67 Закону №796-ХП, у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 Закону №796-ХП, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Відповідно до ч.1 ст.28 Закону „ Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

ЗУ "Про Державний бюджет на 2012 рік" містить норму, за якою Кабінет Міністрів у річному режимі регулює розмір соціальних пільг. Зазначений Закон не визнавався неконституційним.

З 23 липня 2011 року нарахування і виплата позивачу основної та додаткової пенсій, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліду 2 групи провадиться УПФ України в Київському районі м.Одеси відповідно до вимог діючого законодавства.

Керуючись ст.158-163 КАС України, суд

Постановив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління пенсійного фонду України в Київському районі м.Одеси щодо нарахування і виплати основної та додаткової пенсії ОСОБА_1 як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліду 2 групи у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 29 грудня 2008 року по 22 липня 2011 року відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов"язати Управління пенсійного фонду України в Київському районі м.Одеси виконати перерахунок та виплату ОСОБА_1 основної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової песії за шкоду, заподіяну здоров"ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 29 грудня 2008 року по 22 липня 2011 року.

У задоволенні іншої частини позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова може бути оскаржена в Одеській апеляційний адміністративний суд через Київський райсуд м. Одеси протягом 10 днів з дня оголошення постанови.

Суддя Калашнікова О. І.