Вирок № 42553679, 26.01.2015, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 486/21/15-к

Провадження № 1-кп/486/29/2015

26 січня 2015 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого -судді Савіна О. І.

при секретарі - Архіповій К.В.

з участю: прокурора - Руденко О.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

потерпілих - ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнськ Миколаївської області кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Сардоба Акалтинського району Сирдарїнської області р. Узбекистан, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, маючого на утриманні малолітнього сина-ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, не судимого в силу ст. 89 КК України,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

28 листопада 2014 року близько 02.10 год. в м. Южноукраїнськ Миколаївської обл. ОСОБА_1 зайшов до магазину-гастроному «Везунчик-128 ТОВ «Партнер Дістрібьюшн», розташованого по бульвару Курчатова 3 -Д з метою придбати пляшку пива. Будучи в магазині, біля полиць з слабоалкогольними та алкогольними напоями ОСОБА_1 звернув увагу на відчинені двері підсобного приміщення магазину, після чого у нього виник умисел на таємне заволодіння грошовими коштами, котрі могли знаходитися на письмовому робочому столі або в ящиках столу. Впевневшись, що продавець ОСОБА_2 відволіклась, а перебуваючі в приміщенні магазину громадяни не звертають на нього уваги, останній з метою реалізації свого злочинного наміру, шляхом вільного доступу увійшов до підсобного приміщення, де видвинув верхній ящик столу та викрав виручку магазину, тобто грошові кошти в сумі 2128,54 грн., після чого, взявши пакет з грошима та поклав його до зовнішньої бокової кишені своєї куртки.

Потім ОСОБА_1 заглянув у жіночу сумку, котру продавець ОСОБА_2 залишила на стільчику, де побачив сумочку-гаманець прямокутногї форми із шкірозамінника чорного кольору з двома віділеннями, вартістями 60 грн. Без грошових коштів, в котрій знаходилися банківські платіжні картки на імя ОСОБА_2: «ПриватБанк» (картка «Універсальна») НОМЕР_1; «ПриватБанк», (картка для виплат) НОМЕР_2, «Ощадбанк» (Mastergard Electronic) НОМЕР_3; «Сбербанк Росії» (Visa Virtual Account) НОМЕР_4, а також пільгова картка Торгової мережі «Копійка». Міркуючи, що в гаманці можуть знаходитись грошові кошти, ОСОБА_1 дістав його з сумки та поклав до зовнішньої бокової кишені своєї куртки, після чого, швидко вийшов із приміщення магазину. Викраденим майном ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд. Своїми умисними діями ОСОБА_1, спричинив ТОВ «Партнер Дістрібьюшн»( магазин -гастроном «Везунчик-128») та продавцю магазину ОСОБА_2 матеріальний збиток на загальну суму-2188,54 грн.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

01 січня 2015 року між потерпілими ОСОБА_2, ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_1 укладено угоду про примирення у кримінальному провадженні № 12014150120000814 від 28.11.2014 р.

Відповідно до умов вищевказаної угоди потерпілі та обвинувачений у кримінальному провадженні № 1201415012000014 від 28.11.2014 р. за спільною ініціативою та добровільно у відповідності до ст. ст. 468, 469, 471 КПК України уклали дану угоду про примирення, в якій виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч. 1 ст. 185 КК України, яка ніким не оспорюється, зазначили істотні обставини для даного кримінального провадження, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - 2128, 54 гривень, та - 60 грн, які обвинувачений відшкодував повністю, а також узгоджене покарання обвинуваченому за ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень. Також в даній угоді зазначено, що обвинувачений та потерпілі розуміють наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди.

Перевіривши угоду про примирення на її відповідність вимогам чинного КПК України, суд вважає, що вищевказана угода повністю відповідає вимогам чинного законодавства, так як містить всі необхідні реквізити, визначені ст. 471 КПК України, тобто зазначені її сторони, формулювання обвинувачення та його правова кваліфікація із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, узгоджене покарання та згода сторін на його призначення, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди, дата укладення угоди та підписи сторін.

В підготовчому судовому засіданні потерпілі та обвинувачений підтвердили суду, що угода про примирення укладена між ними добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Прокурор не заперечував проти затвердження угоди про примирення.

Дослідивши угоду про примирення, вислухавши доводи обвинуваченого, враховуючи позицію потерпілого, а також думку прокурора, суд вважає, що угода про примирення укладена між обвинуваченим і потерпілими відповідає вимогам КПК України, дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185 КК України кваліфіковані правильно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, сторони примирилися добровільно, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджений вид покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що угода про примирення, укладена між потерпілими ОСОБА_2, ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_1 підлягає затвердженню.

А тому, керуючись ст. ст. 374-376, 475 КПК України, суд

З А С У Д И В :

Угоду про примирення від 06 січня 2015 року, укладену між потерпілими ОСОБА_2, ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному 28.11.2014 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014150120000814, - затвердити.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

Речові докази: сумку гаманець «клатч» із шкірозамінника чорного кольору з двома відділеннями, а також банківські пластикові картки на ім'я ОСОБА_2: « Приватбанк» (картка «Приватбанк» (картка для виплат) НОМЕР_2, «Ощадбанк» НОМЕР_3, «Сбербанк Росії» НОМЕР_4, пільгову картку Торгової мережі «Копійка», повернути власнику - ОСОБА_2

Стягнути з ОСОБА_1 суму вартості проведення судово - товарознавчої експертизи № 146 від 09.12.2014 року у кримінальному провадженні № 12014150120000814 в розмірі 393,12 гривень (триста девяносто три гривні дванадцять копійок) та судово-дактилоскопічної експертизи в розмірі-343, 98 коп. (триста сорок три гривні девяносто вісім копійок) на користь держави (НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області, р/р 31251272210005 відкритий в ГУДК у Миколаївській області, код ЗКПО 25574110, МФО 826013).

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Суддя Южноукраїнського міського суду О. І. Савін