Рішення № 42552413, 29.01.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

№ 22-ц778/454/15 Головуючий у 1 інстанції: Гасанбеков С.С.

Суддя-доповідач: Стрелець Л.Г.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2015 р. м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізькій області у складі:

головуючого Савченко О.В.,

суддів Стрелець Л.Г.,

Гончар М. С.

при секретарі: Мосіній О. В.

за участю прокурора Свинаренко Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Прокурора Новомиколаївського району Запорізької області в інтересах держави в особі Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" на рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 12 листопада 2014 року у справі за позовом Прокурора Новомиколаївського району Запорізької області в інтересах держави в особі Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" до ОСОБА_3 про стягнення шкоди. завданої кримінальними правопорушеннями, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2014 року Прокурор Новомиколаївського району Запорізької області в інтересах держави в особі УДППЗ "Укрпошта" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення шкоди. завданої кримінальними правопорушеннями.

В обґрунтування позову зазначав, що Прокуратурою Новомиколаївського району Запорізької області 25.09.2013 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013080300000012 внесено дані про кримінальне правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, також 25.09.2013 до ЄРДР за № 42013080300000013 внесено дані про кримінальне правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, які об'єднані 25.09.2013 в одне провадження під № 42013080300000012.

Досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що ОСОБА_3, займаючи посаду начальника Новомиколаївського відділення зв'язку ЦПЗ № 5 ЗД УДППЗ "Укрпошта" з 03.08.2010 року, будучи службовою особою, наділеною правом виплати заробітної плати працівникам цієї установи, зловживаючи своїм службовим становищем, достовірно знаючи про те, що ОСОБА_4 фактично не є працівником відділення, в період часу з серпня 2010 року по липень 2013 року, діючи умисно, вчиняла підроблення офіційних документів, шляхом підроблювання підписів гр. ОСОБА_4, в графі "Підпис про отримання" встановлених аркушів відомостей на виплату грошей та отримувала кошти, нараховані останній заробітної плати: з 09.08.2010 року по 31.12.2010 року на суму 3 020 грн. 37 коп., з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року на суму 2 944 грн. 40 коп., з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року на суму 5 219 грн. 59 коп., з 01.01.2013 року по 31.07.2013 року на суму 2 801 грн. 47 коп.

Вищевказаними діяннями відповідач причинила матеріальну шкоду УДППЗ "Укрпошта" на загальну суму 13 985 грн. 83 коп..

Прокуратурою 31.01.2014 обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_3 у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.191 та ч.1 ст.366 КК України, направлено до суду для розгляду.

Ухвалою суду від 20.03.2014 кримінальне провадження закрито на підставі ст.47 КК України, п.1 ч.2 ст.284 КПК України у зв'язку з передачею обвинуваченої на поруки трудовому колективу Новомиколаївського відділення зв'язку ЦПЗ № 5 Запорізької дирекції УДППЗ "Укрпошта". Отже, кримінальне провадження закрито судом за нереабілітуючими підставами.

Крім зазначеної ухвали суду, вину ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованих злочинів, також розмір завданих вказаними злочинів збитків підтверджується рядом доказів, зібраних у ході досудового розслідування по кримінальному провадженню № 42013080300000012, а саме прокурором зроблено посилання на відомості на виплату грошей працівниками Новомиколаївського ВЗ ЦПЗ № 5 ЗД УДППЗ "Укрпошта" за вищевказані періоди.

Посилаючись на зазначені обставини просив суд стягнути з відповідача на користь УДППЗ "Укрпошта" 13 985 грн. 83 коп. в рахунок відшкодування завданих злочинами збитків та судові витрати по справі.

Рішенням Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 12 листопада 2014 року в задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Прокурор Новомиколаївського району Запорізької області в інтересах держави в особі УДППЗ "Укрпошта" зазначає, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення по суті позовних вимоги, яким позов задовольнити.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до п.4 ст.309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

За вимогами ст. ст. 213,214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд зобов'язаний з'ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних і юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Виходячи з аналізу норм цивільного процесуального права, підставу позову складають норми матеріального права, які підлягають застосуванню до правовідносин сторін (правова підстава позову), і зазначення фактичних обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, тобто юридичних фактів матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, та докази на підтвердження зазначених позивачем обставин.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор посилався лише на ст. 1166 ЦК України, якою передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1). Особа звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2).

Посилання позивача на ст. 1166 ЦК України суд обґрунтовано вважав безпідставними, оскільки було встановлено, що відповідач перебувала з позивачем у трудових відносинах, шкода позивачу була завдана відповідачем при виконанні ним своїх трудових обов'язків, а тому спір має вирішуватися відповідно до норм КЗпП України.

Згідно із ч. 1 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Вирішуючи даний спір суд першої інстанції правильно посилався в рішенні на ст. ст. 130, 134 КЗпП України, правильно визначив характер спірних правовідносин, які виникають при заподіяні шкоди підприємству винними діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку, та, встановивши наявність прямої дійсної шкоди та її розмір, якими неправомірними діями її заподіяно, в чому полягала вина працівника, проте дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позову у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.

Згідно з посадовою інструкцією Начальника відділення поштового зв'язку Новомиколаївка -1 Центру поштового зв'язку № 5 Запорізької дирекції УДППЗ "Укрпошта", начальник відділення: несе відповідальність за правильне ведення касових операцій (підпункт 2.1.7); веде облік робочого часу й виконання працівниками норм виробітку (підпункт 2.1.16). Незаконні дії ОСОБА_3 органом досудового слідства були кваліфіковані за ч.1 ст.366, ч.2 ст.191 КК України як заволодіння чужим майном (грошовими коштами УДППЗ "Укрпошта") шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем та службового підробленням офіційних документів, тобто внесенням до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Заволодівши грошовими коштами УДППЗ "Укрпошта", ОСОБА_3 обернула вказані кошти на свою користь та на користь інших осіб. Вказане підтверджено самою ОСОБА_3 безпосередньо у судовому засіданні з розгляду позову прокурора та відображено у "мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення.

Крім того, поза увагою суду залишився факт повного визнання ОСОБА_3 своєї вини при розгляді Новомиколаївським районним судом кримінального провадження в інкримінованих їй злочинах за ч.2 ст.191. ч. І ст.366 КК України, про що зазначено ухвалою Новомиколаївського районного суду від 20.03.2014 у справі №322/73/ 14-к. Дана ухвала ніким не оскаржена та набрала законної сили 28.03.2014 року.

У діях ОСОБА_3 щодо внесення завідомо неправдивих даних про роботу неіснуючого працівника упродовж-3-х років до табелів обліку робочого часу, підроблювання підпису цього працівника у відомостях на виплату грошей протягом 3-х років про отримання заробітної плати останньої та відповідно, її отримання, судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні суду від 12.11.2014 констатуються як ознаки кримінально караних діянь.

Законом передбачено відповідальність за три форми вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.191 КК України - привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем. Вони характеризуються умисним протиправним і безоплатним оберненням чужого майна на свою користь чи на користь іншої особи.

Предметом привласнення та розтрати є лише те чуже майно яке було ввірене винній особі чи перебувало в її законному віданні, тобто таке майно, що знаходилося в неї на законних підставах і стосовно якого вона здійснювала повноваження щодо розпорядження, управління, доставки використання або зберігання тощо. При привласненні ці повноваження використовуються для обернення винною особою майна на свою користь, а при розтраті - на користь інших осіб. Заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем полягає в незаконному оберненні чужого майна на свою користь або на користь інших осіб з використанням службовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби.

При ухваленні рішення судом не були враховані вказані вимоги закону.

Відповідно до ч.1 ст.130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

Згідно із п. 3 ст. 134 КЗпП України, відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли шкоду завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.

Заподіяння шкоди вчиненням діянь, переслідуваних у порядку кримінального судочинства, підтверджується ухвалою Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 20.03.2014 по справі № 322/73/14-к було закрито кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 за ч.2 ст. 191,ч. 1 ст. 366 КК України на підставі ст. 47 КК України, п. 1 ч. 2 ст. 247 КПК України.

Відповідно до ст. 130 КЗпП України до матеріальної шкоди, завданої кримінально караними діями працівника під час виконання трудових обов'язків, відносять, зокрема, проведені зайві, тобто викликані внаслідок порушення працівником трудових обов'язків, грошові виплати.

З огляду на викладене рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.307,309 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Прокурора Новомиколаївського району Запорізької області в інтересах держави в особі Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" задовольнити.

Рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 12 листопад 2014 року - скасувати, ухвалити нове рішення наступного змісту:

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_1 на користь Українського державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта" 13985 ( тринадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят п"ять ) гривен 83 коп. в рахунок відшкодування завданих злочинами збитків, перерахувавши їх на р/р 26002301020045, ЄДРПОУ 20509800, МФО 313957 в ЗОУ ПАТ „Державний Ощадний банк України.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати у сумі 243 грн.60 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: