Рішення № 42552171, 17.12.2014, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 335/12045/14-ц 2/335/2481/2014 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2014 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Гашук К.В., при секретарі Лєдовій А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-тя особа: ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням,-

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням.

В обґрунтування позову зазначала, що 30.05.2014 року заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, яке набрало законної сили 09.06.2014 року, було визначено порядок користування квартирою АДРЕСА_1, виділено позивачу в користування кімнату №7 площею 13,87 кв. м, ОСОБА_3 житлову кімнату №2 площею 15,03 кв. м з балконом площею 0,63 кв. м, ОСОБА_2 - житлову кімнату №8 площею 16,85 кв. м, кухню площею 8,05 кв. м., ванну кімнату площею 2,74 кв. м., вбиральню площею 1,13 кв. м., коридор площею 10,64 кв. м, комору площею 1,20 кв. м у квартирі АДРЕСА_1 залишено в загальному користуванні.

Відповідач є постійним мешканцем вказаної квартири, його майно знаходиться також у зазначеній квартирі, але він не є членом сім'ї позивача.

Як зазначає позивач, з моменту набрання законної сили рішенням суду, відповідач перешкоджає їй у реалізації її права на користування належною, на праві спільної сумісної власності, частиною вказаної квартири.

З даного приводу, 13.09.2014 року позивач зверталась до Орджонкідзевського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області з відповідною заявою. Після чого, того ж дня нею було отримано повідомлення про припинення перевірки за фактом звернення у зв'язку з відсутністю порушень громадського порядку та кримінальних правопорушень.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просила суд усунути перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_1, шляхом вселення її у належну їй частину квартиру.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що він не порушує права позивача, вона проживає саме у тій кімнаті, яка була виділена їй у користування, і взагалі йому не зрозуміло підстав для звернення позивача до суду з даними позовними вимогами.

Третя особа у справі ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, до суду надійшла заява про розгляд справи у її відсутність.

Вислухавши осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності належить трикімнатна квартира АДРЕСА_1.

Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 30.05.2014 року, яке набрало законної сили 09.06.2014 року, за позовом ОСОБА_1 визначено порядок користування квартирою АДРЕСА_1. Виділено ОСОБА_1 в користування кімнату № 7 площею 13,87 кв.м, ОСОБА_3 житлову кімнату №2 площею 15,03 кв.м. з балконом площею 0,63 кв.м., ОСОБА_2 - житлову кімнату №8 площею 16,85 кв.м., кухню площею 8,05 кв. м., ванну кімнату площею 2,74 кв. м., вбиральню площею 1,13 кв. м., коридор площею 10,64 кв. м, комору площею 1,20 кв. м у квартирі АДРЕСА_1 залишено у загальному користуванні.

Звертаючись до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні квартирою, позивач посилалася на те, що відповідач перешкоджає їй у реалізації її права на користування належною їй часиною квартири. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, зазначивши, що як відомо йому зі слів ОСОБА_1, ОСОБА_2 перешкоджає їй проживати у кімнаті № 7 площею 13,87 кв.м., яка була виділена їй користування рішенням суду.

Відповідач у свою чергу позовні вимоги заперечив, посилаючись на те, що із заочним рішенням суду про визначення порядку користування квартирою він знайомий і з ним погоджується, позивачу перешкоди у користуванні виділеною їй кімнатою не створює, вона проживає саме у кімнаті № 7 площею 13,87 кв.м., а тому йому не відомі підстави звернення позивача до суду із позовними вимогами.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

За правилами ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 59 ЦПК України).

За загальним правилом, установленим ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст. 61 ЦПК України.

Звертаючись до суду з позовом про захист порушеного права, у першу чергу позивач повинен надати суду докази порушення її права відповідачем.

Проте, позивач на порушення вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України не надала суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження своїх позовних вимог про усунення перешкоду у користування квартирою, зокрема, позивачем не надано доказів, що відповідач взагалі порушує її право на проживання у виділеній рішенням суду ОСОБА_1 в користування кімнатою.

Висновок дільничного інспектора Орджонікідзевського РВ ЗМУ УМВС України в запорізькій області від 13.09.2014 року, доданий до позовної заяви, на який посилається позивач як на доказ порушення її прав, не містить жодного встановленого факту порушення прав позивача на користування виділеною їй частиною квартири.

Інших доказів на підтвердження позовних вимог ні позивач, ні її представник суду не надали.

Враховуючи наведені обставини суд приходить до висновку, що позовні вимоги про усунення перешкод у користуванні квартирою не підлягають задоволенню у зв'язку з їх недоведеністю.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-тя особа: ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: К.В. Гашук