Рішення № 42551282, 27.01.2015, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

___________________

Справа № 299/3837/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.01.2015 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого - судді Леньо В.В., при секретарі - Дорда Д.В., за участі позивача - ОСОБА_1, його представника - адвоката ОСОБА_2, відповідача - ОСОБА_3, її представника - адвоката ОСОБА_4. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1, до ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_3, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Виноградівського районного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_3, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин.

Заявлений позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача - ОСОБА_7, останнє місце проживання якого було АДРЕСА_2. Після смерті батька залишилось спадкове майно - жилий будинок з надвірними спорудами в АДРЕСА_2. Батько заповіт після смерті не залишив. Спадкоємцями першої черги за законом після смерті батька є позивач та відповідачі по справі: дружина померлого - мати ОСОБА_6 та діти померлого- позивач ОСОБА_1, брат позивача - ОСОБА_5 та дочка ОСОБА_8.

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

В 6-ти місячний строк після смерті батька в порядку ст. 1268 ЦК України прийняла спадщину мати позивача, яка на день смерть спадкодавця проживала та була зареєстрована в спадковому будинку та рідна сестра, яка до 6-ти місяців подала заяву до приватного нотаріуса Виноградівського районного нотаріального округу ОСОБА_9

Отримав повідомлення від приватного нотаріуса, що пропущено строк на прийняття спадщини, але позивач маю право звернутись до суду відповідно до ст. 1272 ЦК України для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Згідно даної постанови суд при вирішенні питання про встановлення особі додаткового строку, досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Такими причинами можуть бути: стан здоров'я спадкоємця перебування за кордоном на роботі, у тривалому відрядженні, на навчанні, відбування покарання, з чим пов'язана неможливість прибуття для прийняття спадщини тощо.

Пропустив строк на прийняття спадщини з поважних причин. В серпні 2014 року поїхав на три тижні в Росію на заробітки. Після повернення з Росії мав намір подати заяву в нотконтору на прийняття спадщини. Але вчасно не зміг зробити по тій причині, що перед виїздом на Україну у позивача з автомобіля викрали паспорт, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, права на право керування транспортом та всі інші документи. Відразу звернувся в 106 відділ поліції УМВД по Гатчинському району Ленінградської області і позивачу було видано довідку про втрату документів. Протягом місяця не зміг виїхати на Україну пл. тій причині, що лише 30 вересня 2014 року видано консулом Генерального консульства України в Санкт- Петербурзі посвідчення особи на повернення в Україну. 03 жовтня 2014 року пересік кордон Росії з Україною. Новий паспорт видано Виноградівським ГУ ДМС України в Закарпатській області 09 жовтня 2014року.

Крім того позивач заявив вимоги про встановлення родинних відносин з батьком ОСОБА_7. В свідоцтві про народження позивача батько записаний як ОСОБА_10. В дійсності прізвище та ім'я та його батька - ОСОБА_7, що стверджується його свідоцтвом про народження, свідоцтвом про смерть та паспортами серії НОМЕР_1 від 23 січня 2001 року серії НОМЕР_2 від 21 лютого 1982 року, виданими Виноградівським РВ УМВС України в Закарпатській області. При складанні актового запису за № 3 від 02 лютого 1960 року про укладення шлюбу між моїми батьками виконкомом Великокопанської сільської ради було допущено помилку в написанні прізвища та ім'я батька позивача, якого записано як ОСОБА_10, а не як повинно бути ОСОБА_7. На підставі свідоцтва про укладення шлюбу в актовому записі про народження позивача ІНФОРМАЦІЯ_3 батько записаний як ОСОБА_10.

Отже, що стосується розгляду в одному провадженні вимоги щодо визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, встановлення факту родинних відносин, то суд в даному випадку повинен керуватись вимогами п.2 постанови Пленуму ВСУ за №7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику в справах про спадкування ", де записано, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Вимога про встановлення факту родинних відносин поєднана з позовною вимогою про визначення додаткового строку про прийняття спадщини, тому вона розглядається у порядку позовного провадження.

Відповідачка ОСОБА_8 відмовляється від добровільного визнання позивачем прийняття спадщини, тому змушений звернутись до суду.

У зв'язку з цим позивач просить визначити додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_7, та встановити факт родинних відносин, що спадкодавець ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, є батьком позивача.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 у судовому засіданні просили вимоги позову задоволити з підстав, викладених у позовній заяві. Крім цього позивач повідомив, що періодично виїжджає на заробітки в Росію. Так, він у серпня повернувся додому. Через деякий час його попросили терміново відвезти в Росію юригаду робітників і звідти забрати іншу бригаду додому, тому планував поїхати в Росію і повернутися назад і після цього звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті батька. Однак на території Росії у нього і всієї бригади з автомобіля викрали документи. Спочатку він думав, що за винагороду документи повернуть і тому деякий час вони самотужки шукали документи. Оскільки документи не повернули, він звернувся в поліцію з заявою про викрадення документів. Через консульство отримав довідку на перетин кордону і відразу поїхав на Україну, а автомобіль залишив у Росії. На Україну прибув тільки 03.10.2014 року.

Представник позивача додатково пояснила, що відповідач з незалежних від нього пррчин не зміг вчасно. Як планував, повернутися додому, відтак у 6-ти місячний строк з ІНФОРМАЦІЯ_2 не міг фізично звернути до нотаріуса, оскільки виїхав з України 22.08.2014 року, а повернувся 03.10.2014 року.

Відповідачка ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 позовні вимоги визнали частково, зазначивши, що дійсно померлий ОСОБА_11 є рідним батьком позивача ОСОБА_1, відтак щодо визнання юридичного факту родинних відносин не заперечили.

Щодо визначення позивачу додаткового строку на прийняття спадщини заперечили, зазначивши, що у відповідача була можливість звернутися з заявою до нотаріуса про прийняття спадщини, але він цього робити не хотів. Навпаки, рідні позивача з'ясовували позицію позивача і той зазначав, що на спадщину не претендує. Доказів того, що позивач протягом усіх шести місяців після смерті батька не міг подати заяву на прийняття спадщини позивачем не надано. Позивач повернувся з України 01.08.2014 року і вибув з України 22.08.2014 року і за цей час міг подати заяву. З цих підстав у задоволенні вимог позову в частині надання додаткового строку на прийняття спадщини просили відмовити.

Відповідачка ОСОБА_6 у судовому засіданні висловила аналогічну позицію що і ОСОБА_3, зазначивши, що вона являється матір'ю позивача, а померлий чоловік ОСОБА_7 дійсно позивач її рідним батьком позивача. Заперечуючи щодо визначення позивачу додаткового строку на прийняття спадщини, зазначила, що вона з чоловіком побудували сину ОСОБА_12 будинок. А свій будинок хотіли подарувати дочці ОСОБА_3, однак за життя чоловіка не встигли цього зробити. Вона не бажає, щоб за її життя ділили будинок.

Відповідач ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, проте подав заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги визнає частково. В частині встановлення родинних відносин позивача з померлим не заперечує. У задоволенні вимог позову в частині надання додаткового строку на прийняття спадщини просив відмовити з тих підстав, що протягом шестимісячного строку позивач не бажав звертатися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини (а.с.27).

Заслухавши учасників процесу, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Розглядаючи вказану справу в межах заявлених вимоги та наданих сторонами доказів, суд приходить до переконання, що дані конкретні правовідносини врегульовані Цивільним кодексом України.

Факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.В.Копаня є рідним батьком позивача ОСОБА_1 сторонами не оспорювався та доводиться наявними у матеріалах справи доказами.

Так, у свідоцтві про народження позивача батько записаний як ОСОБА_10 (а.с.16). В дійсності прізвище та ім'я та батька позивача - ОСОБА_7, що стверджується архівною довідкою від 04.112014 року (а.с.45).

Відповідно до п.2 постанови Пленуму ВСУ за №7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику в справах про спадкування" справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Вирішуючи вимоги позову в частині визначення позивачу додаткового строку на прийняття спадщини після смерті батька суд виходить з наступного.

В судовому засіданні належними доказами достовірно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача - ОСОБА_7 (а.с.17), останнє місце проживання якого було АДРЕСА_2.

Після смерті батька залишилось спадкове майно - жилий будинок з надвірними спорудами в АДРЕСА_2.

Померлий ОСОБА_7 заповіт після смерті не залишив.

Спадкоємцями першої черги за законом після смерті батька є позивач та відповідачі по справі: дружина померлого - мати ОСОБА_6 та діти померлого- позивач ОСОБА_1, брат позивача - ОСОБА_5 та дочка ОСОБА_8.

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. У встановлений законом шестимісячний строк з дня смерті батька (з 07.03.2014 р.) позивач з заявою про прийняття спадщини не звертався.

Як вбачається з наявних доказів позивач в'їхав в Україну 01.08.2014 року. 22.08.2014 року виїхав з території України і повернувся на територію України 03.10.2014 року (а.с.43, 47).

Як вбачається з пояснень позивача, які узгоджуються з наявними у справі доказами на території Російської Федерації у з автомобіля викрали особисті документи, зокрема закордонний паспорт, водійське посвідчення, документи на автомобіль. Позивач звернувся в 106 відділ поліції УМВД по Гатчинському району Ленінградської області і йому було видано довідку про втрату документів. 30 вересня 2014 року видано консулом Генерального консульства України в Санки - Петербурзі посвідчення особи на повернення в Україну. 03 жовтня 2014 року пересік кордон Росії з Україною. Новий паспорт видано Виноградівським ГУ ДМС України в Закарпатській області 09 жовтня 2014року (а.с.23, 38).

Частиною 3 ст.1272 ЦК України регламентовано, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування" особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Отже, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до нотаріуса та підтверджені належними доказами щодо неможливості звернення до нотаріуса.

За загальним правилом, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення певної дії та підтверджені належними доказами цього.

Так, законодавцем визначено 6-ти місячний строк з дня смерті спадкоємця, для подачі нотаріусу заяви про прийняття спадщини. Спадкоємець вправі у будь-який день, зокрема і в останній строку звернутися до нотаріуса з відповідною заявою. Відтак суд відхиляє доводи відповідачів, що позивач мав, за наявності бажання, об'єктивну можливість звернутися до суду, оскільки на протязі 6-ти місячного строку з смерті батька перебував вдома і виїхав за кордон 22.08.2014 року, що свідчить про безпечність позивача та небажання звертатися до суду оскільки міг передбачати, що в дорозі може щось трапитися. Втрата документів, що стало наслідком неочікуваного затримання на території іншої країни, що стало наслідком пропуску строку на подання заяви, суд визнає поважною причиною, оскільки у позивача не було фізично можливості звернутися з заявою до нотаріуса.

З врахуванням зазначеного, суд вважає, що позивачем пропущено строк строк для подання заяви на прийняття спадщини з поважних причин, вимога позову про надання додаткового строку на прийняття спадщини підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.10, 60, 169, 212, 213, 215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканцю АДРЕСА_1, додатковий строк тривалістю в один місяць з дня набрання даним рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є батьком позивача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

ГоловуючийВ. В. Леньо