Ухвала суду № 42550551, 28.01.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа №117/506/12

Провадження №11/772/3/2015

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Алєксєєнко В.М.

Доповідач : Нагорняк Є.П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2015 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

головуючого-судді: Нагорняка Є.П.,

суддів: Ковальської І.А., Слободяна К.Б.,

з участю прокурора: Миколайчука Д.Г.,

представника ПАТ КБ «Хрещатик» ОСОБА_2,

потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

та ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_8

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальну справу за апеляціями (зі змінами) прокурора, який приймав участь у розгляді справі судом першої інстанції, ОСОБА_9, ПАТ КБ «Хрещатик», потерпілого ОСОБА_10, захисників засудженого адвокатів ОСОБА_11 та ОСОБА_12, засудженого ОСОБА_13 на вирок Немирівського районного суду Вінницької області від 06.12.2013, яким

ОСОБА_13,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженець с. Росоша Липовецького району Вінницької області,

проживаючий за адресою : АДРЕСА_1,

українець, громадянин України, з вищою освітою, непрацюючий, одружений,

має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимий, -

засуджений за ст. ст. 190 ч.1 КК України у виді 2 років обмеження волі;

- за ст. 190 ч.2 КК України у виді 3 років обмеження волі;

- за ст. 190 ч.3 КК України у виді 4 років позбавлення волі;

- за ст. 190 ч.4 КК України у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке особисто належить засудженому.

- за 191 ч.5 КК України у виді 10 років позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обовязків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності терміном на 3 роки з конфіскацією майна яке особисто належить засудженому.

- за ст. 364 ч.1 КК України у виді 2 років обмеження волі, із позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності терміном на 3 роки;

- за ст. 364 ч.2 КК України у виді 4 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій на підприємствах усіх форм власності терміном на 3 роки;

- за ст. 366 ч.2 КК Україниі у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності терміном на 3 роки;

В порядку ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначено остаточне покарання у виді 10 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності терміном на 3 роки з конфіскацією всього майна, яке особисто належить засудженому.

Задоволено частково цивільний позов ОСОБА_5, стягнуто з ПАТ КБ «Хрещатик» на його користь 453 462 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої працівником банку ОСОБА_13 при вчиненні ним злочинного діяння.

Задоволено частково цивільний позов ОСОБА_10, стягнуто з ОСОБА_13 на його користь 53 800 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Задоволено частково цивільний позов ОСОБА_14, стягнуто з ОСОБА_13 на її користь матеріальну шкоду в розмірі 22 500 гривень.

Задоволено цивільний позов ОСОБА_4, стягнуто з ОСОБА_13 на його користь 70 014 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Задоволено частково цивільний позов ОСОБА_3, стягнуто з ПАТ КБ «Хрещатик» на його користь 279650 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої працівником банку ОСОБА_13 при вчиненні ним злочинного діяння.

Задоволено повністю цивільний позов ОСОБА_6, стягнуто з ПАТ КБ «Хрещатик» на його користь 100 000 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої працівником банку ОСОБА_13 при вчиненні ним злочинного діяння.

Задоволено частково цивільний позов ОСОБА_7, стягнуто з ПАТ КБ «Хрещатик» на його користь 921500 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої працівником банку ОСОБА_13 при вчиненні ним злочинного діяння.

Задоволено частково цивільний позов ОСОБА_15, стягнуто з ПАТ КБ «Хрещатик» на його користь 20 000 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_13 на користь потерпілого ОСОБА_16 10 000 грн. матеріальних збитків.

Стягнуто з ОСОБА_13 на користь ПАТ КБ «Хрещатик» 376 489,43 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_13 на користь держави судові витрати в розмірі 1125 гривень 60 копійок.

Вирішено долю речових доказів.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 31 липня 2014 р. звільнено ОСОБА_13 від відбування основного покарання на підставі ст 2 Закону України «Про амністію у 2014 році».

За вироком суду ОСОБА_13 визнано винним та засуджено за те, що 15.02.2008 року ОСОБА_16 прийшов до приміщення Липовецького відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик», що знаходиться в м. Липовець, по вул. Леніна, 65, з метою вкладення на депозитний рахунок вказаного банку коштів у сумі 5000 гривень. При розмові з керуючим Липовецького відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» ОСОБА_13, що відбувалася у приміщенні Липовецького відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик», ОСОБА_16 останнім продемонстровано відповідні бланки договорів та доведена інформація про можливі проценти вкладу. Через деякий час ОСОБА_13 запропонував ОСОБА_16 продовжити розмову з приводу вкладення коштів до банку поза приміщенням відділення. На дану пропозицію ОСОБА_16 погодився. На вулиці, безпосередньо на сходах до Липовецького відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик», ОСОБА_13 переконав ОСОБА_16 у необхідності передачі коштів у сумі 5000 гривен безпосередньо йому, а не вкладенні даних коштів на рахунок до Липовецького відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик», так як ОСОБА_13 мав можливість платити більші проценти щомісячно ніж банківська установа. Відповідно до пропозиції ОСОБА_13, ОСОБА_16 передав йому наявні у нього кошти у сумі 5000 гривень, за що ОСОБА_13 мав виплачувати йому 5 процентів щомісячно додатково від наданої суми. Про даний факт 15.02.2008 року ОСОБА_13 складено розписку. Через декілька днів на прохання ОСОБА_13 ОСОБА_16 передав йому ще 5000 гривень на вищевказаних умовах. У розписку від 15.02.2008 року ОСОБА_13 власноручно було внесено відповідні зміни.

В травні 2008 року ОСОБА_16 звернувся до ОСОБА_13 з проханням про вкладення належних йому 10000 гривень на депозитний рахунок Липовецького відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик». Однак, вказану дію ОСОБА_13 не вчинив та наступні вимоги ОСОБА_16 про повернення коштів у розмірі 10000 гривень, не виконав, а вказану суму привласнив.

В кінці березня на початку квітня 2008 року до ОСОБА_17, який проводив обмінну операцію у касі Липовецького відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» підійшов керуючий Липовецьким відділенням ВФ ВАТ КБ «Хрещатик» ОСОБА_13 і запропонував вкласти кошти під 5 процентів щомісячно на депозитний рахунок Липовецького відділення ВФ ВАТ КБ «Хрещатик». Про дану пропозицію ОСОБА_17 розповів своєму батькові ОСОБА_4 ОСОБА_4 вирішив скористатися пропозицією ОСОБА_13 та передати йому власні кошти у сумі 4000 євро. В зв'язку з чим ОСОБА_17 та ОСОБА_4, маючи при собі 4000 євро направилися до Липовецького відділення ВФ ВАТ КБ «Хрещатик». Зайшовши у приміщення Липовецького відділення ВФ ВАТ КБ «Хрещатик», ОСОБА_17 та ОСОБА_4 зустріли ОСОБА_13 та повідомили йому, що привезли 4000 євро для того, щоб вкласти дані грошові кошти під проценти до Липовецького відділення ВФ ВАТ КБ «Хрещатик». ОСОБА_13 повідомив, що у відділенні зараз на прийомі багато людей і він, щоб ОСОБА_17 та ОСОБА_4 не чекали і не викликали обурення у когось з клієнтів, що їх обслуговують поза чергою, попрацює з ним у службовому автомобілі. Сівши у службовий автомобіль Липовецького відділення ВФ ВАТ КБ «Хрещатик», ОСОБА_4 передав кошти ОСОБА_13 у сумі 4000 євро, а ОСОБА_13, отримавши кошти написав розписку на ім'я ОСОБА_4, про те, що він приймає кошти у сумі 4000 євро під 5 процентів щомісячно та зобов'язується повернути вказані кошти при першій вимозі. Виплата 5 процентів щомісячно додатково від 4000 євро ОСОБА_4, тривала до вересня 2008 року. У зв'язку з чим ОСОБА_4, будучи введеним в оману з приводу законності та добросовісності дій ОСОБА_13, надав йому 25000 гривень додатково, на вказаних вище умовах. Даний факт було відображено ОСОБА_13 у розписці від 30.10.2008 року. Однак, через місяць, у встановлений термін, кошти у сумі 5 процентів додатково від наданої суми від ОСОБА_13 не надійшли, наступні вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_17 про повернення коштів у сумі 4000 євро та 25000 гривень ОСОБА_13, не виконав, а вказану суму привласнив.

05.08.2008 року ОСОБА_18, виходячи із довіри до ОСОБА_13 як керуючого Липовецького відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» та помилкової впевненості у правильності і добросовісності його дій, на паркувальному майданчику під Липовецьким відділенням ВФ ВАТ КБ «Хрещатик», передав власні грошові кошти у сумі 250000 гривень ОСОБА_13, з метою обміну вказаної суми у касі Липовецького відділення ВФ ВАТ КБ «Хрещатик» на долари США. За домовленістю між ними, ОСОБА_13, отримавши кошти, мав користуючись своїм службовим становищем провести обмін 250000 гривень на долари США по вигідному для ОСОБА_18 курсу протягом 7 днів в касі банку «Хрещатик». Однак, вказану дію ОСОБА_13 не вчинив та наступні вимоги ОСОБА_18 про повернення коштів у сумі 250000 гривень, не виконав, а вказану суму привласнив.

28.08.2008 року у службовий кабінет голови правління ВАТ РП «Агромаш» ОСОБА_6 прийшов керуючий Липовецьким відділенням ВФ ВАТ КБ «Хрещатик» ОСОБА_13 та повідомив, що йому потрібні кошти у сумі 100000 гривень, так як місяць йшов до завершення, а у касі Липовецького відділення ВФ ВАТ КБ «Хрещатик» не вистачало вказаної суми. ОСОБА_13 повідомив, що у нього будуть проблеми, якщо в касу Липовецького відділення ВФ ВАТ КБ «Хрещатик» не буде внесено кошти у сумі 100000 гривень. ОСОБА_6, виходячи із довіри до ОСОБА_13 як керуючого Липовецького відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» та помилкової впевненості у правильності і добросовісності його дій, позичив у громадянина ОСОБА_19 100000 гривень та передав їх 28.08.2010 року, у своєму службовому кабінеті ОСОБА_13 у тимчасове користування для покриття недостачі у касі Липовецького відділення ВФ ВАТ КБ «Хрещатик». Однак, в подальшому з'ясувалося, що ОСОБА_13 100000 гривень в касу Липовецького відділення ВФ ВАТ КБ «Хрещатик» для покриття недостачі не вносив та вимоги ОСОБА_6 про повернення йому коштів у сумі 100000 гривень, не виконав, а вказану суму привласнив. ОСОБА_6 в свою чергу повернув із наявних у нього власних коштів суму 100000 гривень ОСОБА_19

30.08.2008 року ОСОБА_15, виходячи із довіри до ОСОБА_13 як керуючого Липовецьким відділенням Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» та помилкової впевненості у правильності і добросовісності його дій, передав у машині ОСОБА_13, що знаходилася біля домоволодіння ОСОБА_15, за адресою: Вінницька область, Липовецький район, с. Славна, вул. Коцюбинського, 12, грошові кошти у сумі 20000 гривень ОСОБА_13 Грошові кошти у сумі 20000 гривень надавалися ОСОБА_15 ОСОБА_13.у позику, з умовою повернення через один місяць позичених коштів та додаткового надання ОСОБА_13 10000 гривень ОСОБА_15 З метою отримання коштів у сумі 20000 гривень та реалізації свого злочинного наміру ОСОБА_13 написав розписку як керуючий Липовецьким відділенням Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» на ім'я ОСОБА_15 та поставив у ній відтиск печатки Липовецького відділення ВФ ВАТ КБ «Хрещатик». Однак, в установлений термін, ОСОБА_13 кошти ОСОБА_15 не повернув, вимогу ОСОБА_15 про повернення коштів не виконав, а вказану суму привласнив.

У вересні 2008 року біля приміщення Липовецького відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик», що знаходиться в м. Липовці, по вул. Леніна, 65, ОСОБА_20 зустрів керуючого Липовецького відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» ОСОБА_13 і повідомив останньому, що бажає покласти на депозит кошти в розмірі 100000 доларів США, під час розмови обговорено умови вкладу.

05.09.2008 року ОСОБА_20, виходячи із довіри до ОСОБА_13 як керуючого Липовецьким відділенням Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» та помилкової впевненості у правильності і добросовісності його дій, передав у власному автомобілі, що знаходився біля приміщення Липовецького відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» ОСОБА_13 кошти у розмірі 100000 доларів США з метою вкладення вказаних коштів під 12 процентів річних з капіталізацією вкладу на три місяці до ВАТ КБ «Хрещатик».

Отримавши кошти у розмірі 100000 доларів США, ОСОБА_13 зайшов до приміщення Липовецького відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик», а ОСОБА_20 залишився у власному автомобілі. Надалі, ОСОБА_13 з метою заволодіння коштами ОСОБА_20 у розмірі 100000 доларів США, не маючи наміру на реальне укладення договору банківського вкладу «накопичувальний» на 3 місяці із щомісячним приєднанням (капіталізацією) процентів до суми вкладу та реальне внесення коштів у розмірі 100000 доларів США до каси Липовецького відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик», користуючись службовим становищем та доступом до печатки та штампу Липовецького відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик», самостійно виготовив та видав на ім'я ОСОБА_20договір № 41-12559Д банківського вкладу «накопичувальний» на 3 місяці із щомісячним приєднанням (капіталізацією) процентів до суми вкладу від 05.09.2008 року та квитанцію № 1 від 05.09.2008 року про внесення коштів у розмірі 100000 доларів США до каси Липовецького відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик». ОСОБА_13 договір № 41-12559Д банківського вкладу «Накопичувальний» від 05.09.2008 року на баланс Липовецького відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» не облікував, операції внесення готівки на депозитний рахунок на суму 100000 доларів США в касових документах реально не провів, кошти в сумі 100000 доларів США в касу банку для розміщення на депозитний вклад реально не направив.

Через незначний проміжок часу ОСОБА_13 виніс з приміщення Липовецького відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» документи про оформлення банківського вкладу на ім'я ОСОБА_20, а саме два екземпляри тотожних договорів № 41-12559Д банківського вкладу «накопичувальний» на 3 місяці із щомісячним приєднанням (капіталізацією) процентів до суми вкладу від 05.09.2008 року та квитанцію № 1 від 05.09.2008 року. Отримавши вказані документи, ОСОБА_20 поставив свій підпис у двох договорах № 41-12559Д банківського вкладу «накопичувальний» на 3 місяці із щомісячним приєднанням (капіталізацією) процентів до суми вкладу від 05.09.2008 року, після чого один договір повернув ОСОБА_13 Квитанцію № 1 від 05.09.2008 року ОСОБА_20 залишив собі. В подальшому, незадовго до закінчення строку вкладу, ОСОБА_20 звернувся до Липовецького відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» з метою повернення вкладу у сумі 100000 доларів США. Однак, в отриманні коштів ОСОБА_20 працівниками Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» відмовлено.

У вересні 2008 року біля приміщення Липовецького відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик», що знаходиться в м. Липовці, по вул. Леніна, 65, ОСОБА_20 зустрів керуючого Липовецьким відділенням Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» ОСОБА_13 і повідомив останньому, що бажає покласти на депозит кошти в розмірі 100000 доларів США, під час розмови обговорено умови вкладу. 05.09.2008 року ОСОБА_20, виходячи із довіри до ОСОБА_13 як керуючого Липовецького відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» та помилкової впевненості у правильності і добросовісності його дій, передав у власному автомобілі, що знаходився біля приміщення Липовецького відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик»ОСОБА_13 кошти у розмірі 100000 доларів США з метою вкладення вказаних коштів під 12 процентів річних з капіталізацією вкладу на три місяці до ВАТ КБ «Хрещатик».

Отримавши кошти у розмірі 100000 доларів США, ОСОБА_13 зайшов до приміщення Липовецького відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик», а ОСОБА_20 залишився у власному автомобілі. Надалі, ОСОБА_13 з метою заволодіння коштами ОСОБА_20 у розмірі 100000 доларів США, не маючи наміру на реальне укладення договору банківського вкладу «накопичувальний» на 3 місяці із щомісячним приєднанням (капіталізацією) процентів до суми вкладу та реальне внесення коштів у розмірі 100000 доларів США до каси Липовецького відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик», користуючись службовим становищем та доступом до печатки та штампу Липовецького відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик», самостійно виготовив та видав на ім'я ОСОБА_20 договір № 41-12559Д банківського вкладу «накопичувальний» на 3 місяці із щомісячним приєднанням (капіталізацією) процентів до суми вкладу від 05.09.2008 року та квитанцію № 1 від 05.09.2008 року про внесення коштів у розмірі 100000 доларів США до каси Липовецького відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик». На договорі № 41-12559Д банківського вкладу «накопичувальний» на 3 місяці із щомісячним приєднанням (капіталізацією) процентів до суми вкладу від 05.09.2008 року ОСОБА_13, як керуючим Липовецьким відділенням Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» поставлено власні підписи та даний договір завірено ОСОБА_13 печаткою Липовецького відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик». Квитанція № 1 про внесення коштів у розмірі 100000 доларів США до каси Липовецького відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» виготовлена ОСОБА_13 самостійно, у графах «Бухгалтер» та «Готівку прийняв касир» ОСОБА_13 поставлено власноручний підпис, дану квитанцію ОСОБА_13 скріплено штампом Липовецьким відділенням Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик». ОСОБА_13, договір № 41-12559Д банківського вкладу «Накопичувальний» від 05.09.2008 року на баланс Липовецького відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» не облікував, операції внесення готівки на депозитний рахунок на суму 100000 доларів США в касових документах реально не провів, кошти в сумі 100000 доларів США в касу банку для розміщення на депозитний вклад реально не направив.

Договір № 41-12559Д банківського вкладу «Накопичувальний» на 3 місяці із щомісячним приєднанням (капіталізацією) процентів до суми вкладу від 05.09.2008 року відповідно ст. 1058 та ст. 1059 Цивільного кодексу України є офіційним документом та має відповідні реквізити. Квитанція № 1 про внесення коштів у розмірі 100000 доларів США до каси Липовецького відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» від 05.09.2008 року відповідно до постанови Правління Національного Банку України від 14.08.2003 року №337 «Про затвердження Інструкції про касові операції в банках України» та постанови Правління ВАТ КБ «Хрещатик» від 26.02.2004 № 87 «Інструкції про касові операції у ВАТ КБ «Хрещатик»» є офіційним документом та має відповідні реквізити.

В середині вересня 2008 року ОСОБА_21, виходячи із довіри до ОСОБА_13 як керуючого Липовецьким відділенням Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» та помилкової впевненості у правильності і добросовісності його дій, у власному службовому кабінеті начальника СДПЧ-21, передав власні грошові кошти у сумі 18500 гривень ОСОБА_13, з метою обміну вказаної суми на долари США. ОСОБА_13, з метою реалізації свого злочинного наміру на незаконне заволодіння коштами у сумі 18500 гривень, повідомив ОСОБА_21, що він користуючись своїм службовим становищем має можливість провести обмін гривні на долари США у Вінницькій філії ВАТ КБ «Хрещатик», оскільки у Липовецькому відділенні Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» відсутня необхідна кількість доларів США.

За домовленість між ними, ОСОБА_13, отримавши кошти, мав користуючись своїм службовим становищем провести обмін 18500 гривень на долари США протягом 2 днів в касі Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик». Однак, вказану дію ОСОБА_13 не вчинив та наступні вимоги ОСОБА_21 про повернення коштів у сумі 18500 гривень, не виконав, а вказану суму привласнив.

28.09.2008 року ОСОБА_5, виходячи із довіри до ОСОБА_13 як керуючого Липовецьким відділенням Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» та помилкової впевненості у правильності і добросовісності його дій, у власному гаражному приміщенні, що знаходиться за адресою: Вінницька область, м. Липовець, вулиця Черняховського, 14, передав власні грошові кошти ОСОБА_13 у сумі 250000 гривень, з метою здійснення останнім переказу вказаних коштів через Вінницьку філію ВАТ КБ «Хрещатик» на розрахунковий рахунок громадянина ОСОБА_22 до м. Москви.

ОСОБА_13, з метою реалізації свого злочинного наміру на незаконне заволодіння коштами у сумі 250000 гривень, повідомив ОСОБА_5, що він користуючись своїм службовим становищем керуючого Липовецьким відділенням ВФ ВАТ КБ «Хрещатик», протягом трьох днів, має можливість провести обмін гривні на російські рублі та здійснити їх переказ у Вінницькій філії ВАТ КБ «Хрещатик» до банківської установи м. Москви.

Однак, вказану дію ОСОБА_13 не вчинив та наступні вимоги ОСОБА_5 про повернення коштів у сумі 250000 гривень, не виконав, а вказану суму привласнив.

14.10.2008 року ОСОБА_10, виходячи із довіри до ОСОБА_13 як керуючого Липовецького відділення Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» та помилкової впевненості у правильності і добросовісності його дій, у себе вдома, за адресою: Вінницька область, м. Липовець, вул. Калініна, 3, квартира, 4, передав ОСОБА_13 власні грошові кошти у сумі 53800 гривень з метою їх обміну на долари США.

Так ОСОБА_13, з метою реалізації свого злочинного наміру на незаконне заволодіння коштами у сумі 53800 гривень, повідомив ОСОБА_10, що він користуючись своїм службовим становищем керуючого Липовецьким відділенням ВФ ВАТ КБ «Хрещатик», протягом одного-двох днів, має можливість провести обмін гривні на долари США у Вінницькій філії ВАТ КБ «Хрещатик» на вигідних умовах.

Однак, вказану дію ОСОБА_13 не вчинив та наступні вимоги ОСОБА_10 про повернення коштів у сумі 53800 гривень, не виконав, а вказану суму привласнив.

03.11.2008 року ОСОБА_7, виходячи із довіри до ОСОБА_13 як керуючого Липовецьким відділенням Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» та помилкової впевненості у правильності і добросовісності його дій, у м. Липовець, біля Липовецького відділення ВФ ВАТ КБ «Хрещатик», на вулиці, передав ОСОБА_13 під розписку, власні грошові кошти у сумі 921500 гривень з метою їх обміну на долари США.

Так ОСОБА_13, з метою реалізації свого злочинного наміру на незаконне заволодіння коштами у сумі 921500 гривень, ввів ОСОБА_7 в оману тим, що він користуючись своїм службовим становищем керуючого Липовецьким відділенням ВФ ВАТ КБ «Хрещатик», протягом трьох днів, має можливість провести обмін гривні на долари США в установах ВАТ КБ «Хрещатик» по вигідному для ОСОБА_7 курсу, а саме: по 4,85 гривні за 1 долар США.

Однак, вказану дію ОСОБА_13 не вчинив та наступні вимоги ОСОБА_7 про повернення коштів у сумі 921 500 гривень, не виконав, а вказану суму привласнив.

28.11.2008 року ОСОБА_23, виходячи із довіри до ОСОБА_13 як керуючого Липовецьким відділенням Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» та помилкової впевненості у правильності і добросовісності його дій, у м. Липовці передав ОСОБА_13 власні грошові кошти у сумі 22000 гривень з метою їх обміну на долари США.

Так ОСОБА_13, з метою реалізації свого злочинного наміру на незаконне заволодіння коштами у сумі 22000 гривень, ввів ОСОБА_23 в оману тим, що він користуючись своїм службовим становищем керуючого Липовецьким відділенням ВФ ВАТ КБ «Хрещатик», має можливість провести обмін гривні на долари США в обмінних пунктах м. Києва, по вигідному для ОСОБА_23 курсу, а саме: по 5,5 гривень за 1 долар США.

Однак, вказану дію ОСОБА_13 не вчинив та наступні вимоги ОСОБА_23 про повернення коштів у сумі 22000 гривень, не виконав, а вказану суму привласнив.

У грудні 2008 року ОСОБА_14, виходячи із довіри до ОСОБА_13 як керуючого Липовецьким відділенням Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» та помилкової впевненості у правильності і добросовісності його дій, у м. Липовець, передала ОСОБА_13 власні грошові кошти у сумі 2350 доларів США для здійснення їх обмінної операції на гривню.

Так ОСОБА_13, з метою реалізації свого злочинного наміру на незаконне заволодіння коштами у сумі 2350 доларів США (еквівалент відповідно до курсу Національного Банку України складає 17561,78 гривень), ввів ОСОБА_14 в оману тим, що він користуючись своїм службовим становищем керуючого Липовецьким відділенням ВФ ВАТ КБ «Хрещатик», має можливість провести обмін доларів США на гривню у касі Липовецького відділення ВФ ВАТ КБ «Хрещатик» по вигідному для ОСОБА_14 курсу, а саме: по 8,5 гривень за 1 долар США.

Однак, вказану дію ОСОБА_13 не вчинив та наступні вимоги ОСОБА_14 про повернення коштів у сумі 2350 доларів США (еквівалент відповідно до курсу Національного Банку України складає 17561,78 гривень), не виконав, а вказану суму привласнив.

Крім того, ОСОБА_13, являючись згідно наказу № 38-К від 01.06.2006 року директора Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» в.о. керуючого Липовецьким відділенням Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик» (далі Відділення), розташованого за адресою Вінницька область, м. Липовець, вул. Леніна, 65, в подальшому, відповідно до наказу № 75/1-К від 01.09.2006 року директора Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик», будучи призначеним на посаду керуючого Відділенням, внаслідок чого наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими повноваженнями, тобто будучи службовою особою, яка відповідно до п. п. 4.1, 4.6, 4.17 Посадової інструкції керуючого відділенням, затвердженої 04.07.2006 року директором Вінницької філії ВАТ КБ «Хрещатик», здійснює керівництво всією діяльністю відділення, здійснює контроль за збереженням готівки, надає розпорядження у межах своїх повноважень, які є обов'язковими для виконання працівниками відділення, діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, заволодів чужим майном в особливо великих розмірах за наступних обставин.

ОСОБА_13, в силу займаної посади, володіючи інформацією про номер депозитного рахунку та паспортні дані ОСОБА_3, з яким ВАТ КБ «Хрещатик» укладено договір № 41-11909Д банківського вкладу «Поточний» в доларах США від 24.07.2008 року, 10.09.2008 року в м. Липовець Вінницької області, діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, подав від імені ОСОБА_3 до каси Відділення заяву на видачу готівки № 1 від 10.09.2008 року, із вказаними у такій заяві номером депозитного рахунку ОСОБА_3 і паспортними даними останнього, та в подальшому на підставі зазначеної заяви незаконно отримав з депозитного рахунку ОСОБА_3 № 26307481300000/2630.6.06151.001, відкритого у ВАТ КБ «Хрещатик» згідно вищевказаного договору, грошові кошти в сумі 198907,4 грн., що еквівалентно 41000 Доларів США на той час, заволодівши вказаними грошовими коштами, обернув їх на свою користь та розпорядився за власним розсудом.

Питання про зміну вироку через неправильне застосування кримінального закону порушується в апеляції прокурора, який просить перекваліфікувати дії засудженого з ч.2 на ч.1 ст. 366 КК України та призначити йому покарання у межах санкції цієї норми закону.

В апеляції ПАТ КБ «Хрещатик» порушується питання про зміну вироку суду першої інстанції в частині задоволення цивільних позовів потерпілих з метою відмови в частині часткового задоволення цивільного позову ОСОБА_5 про стягнення з ПАТ КБ «Хрещатик» на користь ОСОБА_5 453 462 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником банку ОСОБА_13, часткового задоволення цивільного позову ОСОБА_3 про стягнення з ПАТ КБ «Хрещатик» на користь ОСОБА_3 279 650 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої працівником банку ОСОБА_13, повного задоволення цивільного позову ОСОБА_6 про стягнення з ПАТ КБ «Хрещатик» на користь ОСОБА_6 100 000 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої працівником банку ОСОБА_13, часткового задоволення цивільного позову ОСОБА_7 921 500 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої працівником банку ОСОБА_13, часкового задоволення цивільного позову ОСОБА_15 про стягнення з ПАТ КБ «Хрещатик» на користь ОСОБА_15 20 000 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої працівником банку ОСОБА_13 в зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону.

Вважаючи вирок суду незаконним, побудованим за відсутності належних доказів винуватості ОСОБА_13 на припущеннях, висновки суд, викладені у ньому, не відповідають фактичним обставинам справи, в апеляціях засуджений ОСОБА_13, його захисники адвокати ОСОБА_11 та ОСОБА_12 просиять вирок скасувати, при цьому, адвокат ОСОБА_11 просить справу закрити частково у зв'язку з відсутністю в діях засудженого складу злочину, а частково через недоведеність його вини у скоєному, адвокат ОСОБА_12 - справу направити на додаткове розслідування, засуджений ОСОБА_13 - справу направити на новий судовий розгляд.

В апеляції потерпілий ОСОБА_10 зазначає, що його коштами ОСОБА_13 заволодів, будучи службовою особою банку, а тому просить вирок змінити - стягнути на його користь заподіяну злочином шкоду з ПАТ КБ «Хрещатик».

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію зі змінами державного обвинувача у кримінальній справі, представника ПАТ КБ «Хрещатик» ОСОБА_2, яка наполегливо просила задовольнити апеляцію ПАТ КБ «Хрещатик» в особі його директора Вінницького регіонального відділення ОСОБА_24, потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, представника потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_8, які заперечили проти задоволення апеляції прокурора, банку, засудженого та його захисників, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає за необхідне апеляцію зі змінами прокурора задовольнити повністю, апеляцію ПАТ КБ «Хрещатик» - частково, а решту апеляцій залишити без задоволення.

Суд першої інстанції, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши у судовому засіданні зібрані у справі докази, належним чином їх оцінивши в сукупності, дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_13 у шахрайстві, заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, зловживанні службовим становищем та у службовому підробленні.

Такий висновок суду базується на послідовних та незмінних упродовж провадження у справі досудового слідства та її судового розгляду показаннях потерпілих. Дані показання об'єктивно узгоджуються між собою, показаннями свідків ОСОБА_25, ОСОБА_17, ОСОБА_26 і інших, розписками ОСОБА_13, протоколами слідчих дій, висновками ряду експертиз тощо.

Сам засуджений, частково визнавши свою вину, не заперечував того, що він брав кошти в потерпілих за вказаних ними обставин, проте діяв не як керуючий відділенням банку, а як фізична особа та мав намір взяті кошти повернути. При досудовому розслідуванні справи та її судовому розгляді істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, що можуть потягнути за собою скасування судового рішення, не допущено, а висновки суду, викладені у вироку, повністю відповідають фактичним обставинам справи, отже, доводи апеляцій засудженого та його захисників є безпідставними.

Таким чином, дії ОСОБА_13 за ч.ч.1,2,3,4 ст. 190, ч.5 ст. 191, ч.ч. 1,2 ст. 364 КК України судом кваліфіковані вірно.

Разом з тим, кваліфікуючи дії винного за ч.2 ст. 366 КК України як службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки, суд припустився помилки, оскільки спричинення тяжких наслідків охоплюється вчиненим ОСОБА_13 злочином, передбаченим ч.2 ст. 364 КК України і способом вчинення цього злочину є саме службове підроблення.

Врахувавши ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, за відсутності обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання, призначене ОСОБА_13 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_10, ОСОБА_27, ОСОБА_4, ОСОБА_16 та ПАТ КБ «Хрещатик», на користь яких з засудженого стягнуто кошти у відшкодування заподіяної злочинами шкоди, розв'язані судом з додержанням вимог ст.ст. 28, 328 КПК України 1960 року.

Проте, задовольнивши повністю цивільний позов ОСОБА_6 та частково цивільні позови ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_15, стягнувши на їх користь з ПАТ КБ «Хрещатик» заподіяну злочинними діями ОСОБА_13, як керуючого Липовецьким відділенням Вінницької філії ПАТ КБ «Хрещатик», матеріальної шкоди, суд залишив поза увагою наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником лише під час виконання ним своїх трудових ( службових) обов'язків, під виконанням яких слід розуміти виконання роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом). Якщо шкода завдана працівником хоча і в робочий час але діями, не пов'язаними з виконанням трудових (службових) обов'язків, роботодавець відповідальності не несе.

Так, матеріалами справи достеменно встановлено, що кошти потерпілі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_15 передали ОСОБА_13 поза межами банку без укладання будь-яких договорів, зокрема, кошти ОСОБА_13 особисто передали : ОСОБА_5 у власному гаражі, ОСОБА_6 - у своєму службовому кабінеті; ОСОБА_7- на вулиці поблизу відділення банку «Хрещатик»; ОСОБА_15 - у себе вдома у с. Славна.

Таким чином, суд, залишивши поза увагою вказані обставини, дійшов передчасного висновку про те, що ОСОБА_13, беручи кошти у потерпілих, діяв від імені банку, як уповноважений орган.

Крім цього, частково задовольняючи цивільний позов потерпілого ОСОБА_3, суд не послався на будь-який доказ того, що саме ОСОБА_13 з депозитного рахунку потерпілого зняті кошти, а також не була предметом дослідження судом при розгляді кримінальної справи щодо ОСОБА_13 цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ПАТ КБ «Хрещатик».

З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України 1960 р., п.11 розділу 11 Перехідних положень КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляцію зі змінами прокурора задовольнити повністю, апеляцію ПАТ КБ «Хрещатик» - частково, а апеляції потерпілого ОСОБА_10, засудженого ОСОБА_13 та його захисників адвокатів ОСОБА_11 та ОСОБА_12 залишити без задоволення.

Вирок Немирівського районного суду Вінницької області від 6 грудня 2013 року щодо ОСОБА_13 змінити, перекваліфікувати його дії з ч.2 на ч.1 ст. 366 КК України.

Вважати ОСОБА_13 засудженим за ст. 190 ч.1 КК України у виді 2 років обмеження волі;

- за ст. 190 ч.2 КК України у виді 3 років обмеження волі;

- за ст. 190 ч.3 КК України у виді 4 років позбавлення волі;

- за ст. 190 ч.4 КК України у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке особисто належить засудженому.

- за 191 ч.5 КК України у виді 10 років позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності терміном на 3 роки з конфіскацією майна яке особисто належить засудженому.

- за ст. 364 ч.1 КК України у виді 2 років обмеження волі, із позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності терміном на 3 роки;

- за ст. 364 ч.2 КК України у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій на підприємствах усіх форм власності терміном на 3 роки;

- за ст. 366 ч.1 КК Україниі у виді 2 років обмеження волі з позбавленням права обіймати певні посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності терміном на 2 роки.

В порядку ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання у виді 10 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності терміном на 3 роки з конфіскацією всього майна, яке особисто належить засудженому.

Вирок в частині повного задоволення цивільного позову ОСОБА_6, часткового задоволення цивільних позовів ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_3 та ОСОБА_15 про стягнення на їх користь з ПАТ КБ «Хрещатик» 100 000 грн, 453462 грн, 921500 грн, 279650 грн, 20 000 грн відповідно матеріальної шкоди скасувати, а справу в цій частині направити до Немирівського районного суду Вінницької області на новий розгляд в порядку цивільного судочинства.

В іншій частині вирок залишити без зміни.

Судді: (підписи)

Згідно з оригіналом: